?> Будемо пам’ятати! | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
28.07.2004, рубрика "Пам'ять"

Традиція – бути на передньому краю науково-технічного прогресу у будівництві

6 липня 2004 року відбулося розширене засідання наукової Ради НДІБК, присвяченої пам'яті видатного вченого і організатора будівельного виробництва Веніаміна Олександровича Михайлова, якій, починаючи з 1962 року протягом тривалого часу очолював колектив інституту.

Michaylov

Із вступним словом до присутніх звернувся директор Інституту Кривошеєв П.І. Він розповів про славетний трудовий шлях В.О.Михайлова , який був розпочатий десятником на будівництві Сталінградського тракторного заводу в 1937 році відразу після закінчення Харківського інженерно-будівельного інституту. Потім були будови заводу «Азовсталь», авіаційних заводів у Харкові, Самарі та інших об’єктів у системі Народного комісаріату авіаційної промисловості СРСР. В подальшому вироби цих заводів зробили гідний внесок у Перемогу над фашисткою Германією.

У післявоєнні роки В.О.Михайлова, як досвідченого фахівця, призначають на високі керівні посади: заступником міністра житлово-цивільного будівництва України. Займаючи посаду заступника голови Держбуду УРСР, він багато зробив для мінімізації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. Він формував і втілював у життя державну житлову політику у сфері будівництва. А працюючи головним інженером – першим заступником начальника Головкиївміськбуду, він багато зробив для переведення будівництва на індустріальні методи. За його участю почалась розбудова нових мікрорайонів Києва з використанням прогресивних архітектурно-планувальних рішень: комплексного планування з вільним розміщенням будівель. Прикладом цього можуть бути житлові масиви Чоколівський, Нивки та інші.

У 1962 році наказом Президії Академії будівництва і архітектури УРСР В.О.Михайлова призначають директором Науково-дослідного інституту будівельних конструкцій. Посада директора розширила можливості використання його досвіду і знань. Добре орієнтуючись в обстановці, що склалася в будівельному комплексі України, він сприяв становленню і розвитку нових наукових напрямків у будівництві , а саме:

- будівництво в складних інженерно-геологічних умовах;
- просторові конструкції покриття одноповерхових будівель (роботі присуджена Державна премія СРСР);
- конструкції склепіння-оболонок;
- об’ємноблочне домобудування;
- багатоповерхові будинки з укрупненими сітками колон;
- використання енергії вибуху при ущільнені просідаючих ґрунтів та інші.

Очолюючи інститут, В.О. Михайлов створив нову виробничу експериментальну базу, що дозволило колективу інституту виконувати роботи комплексно: від початку наукової розробки, виготовлення дослідних зразків, відпрацювання технології виготовлення до безпосереднього впровадження в практику будівництва.

Високі ділові якості та ґрунтовні знання справи, невичерпна енергія і професійна інтуїція В.О.Михайлова сприяли залученню до інституту талановитої молоді, подальшому зростанню творчого потенціалу колективу. За короткий час інститут став головним у країні (колишньому СРСР) з напрямків: об’ємноблочного домобудування, дослідження і розробки теорії методів та засобів випробування і контролю якості конструкцій неруйнівним методом, дослідження і розробки теорії розрахунку будівель на просідаючих ґрунтах і територіях над гірничими виробками.

В.О. Михайлов присвятив будівельній галузі майже 50 років свого життя й наполегливої праці, зробив вагомий внесок у її розвиток.

З теплими словами подяки і спогадами про видатного будівничого на засіданні виступили його учні та колишні співробітники В.О.Величко, А.Й.Буракас, Д.А. Коршунов, А.С.Трегуб, Г.І.Черний, Г.М.Григорьев, Ю.І.Немчинов.

У засіданні Ради взяв участь заступник Голови Департаменту Академії Будівництва України професор Ю.І.Сєдих, якій поділився з присутніми особистими спогадами про свого старшого товариша, підкресливши одночасно з високими професійними навичками, чуйність і людяність Веніаміна Олександровича. Ю.І Сєдих наголосив на тому, що і нині колектив інституту має значні успіхи у науково-дослідній та виробничий діяльності, багато робить для мінімізації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, гідно продовжує розпочату В.О.Михайловим традицію бути на передньому краю науково-технічного прогресу у будівництві., а також подякував керівництву інституту за вшанування пам'яті свого попередника.

Засідання Ради пройшло в теплій і невимушеній обстановці. Серед запрошених були присутні дочка й онук В.О.Михайлова.

Анатолій КОЛЯДІН

Надруковано «ПЧ» №7/ 2004

Запись была опубликована: (ом) Среда, 28 июля 2004 г. в 14:27
и размещена в разделе Пам'ять.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта