Якщо ви ще не бачили наш фільм про чорнобильську катастрофу "Порог" (1988, Роллан Сергієнко), тепер маєте можливість подивитися.

If you have not seen our film about the Chernobyl disaster "Threshold" (1988, Rolland Sergienko), now have the opportunity to see it here:

КЛУБ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КSНО ТА ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР “НОВИЙ КИЇВ»

ЗАПРОШУЮТЬ

8 ГРУДНЯ 2011 РОКУ

КТ КIНОПАНОРАМА - час 20.40

ПОКАЗ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ

„CHERNOBYL 4ever”

РЕЖИСЕР ALAIN DE HALLEUX

Чорнобильська аварія сталася 25 років тому. В світлі подій у Фукусимі сумний ювілей українського реактора може здатися незначним... Чверть століття після катастрофи доля четвертого реактора Чорнобильської АЄС так і не вирішена. Бути присутнім на показі фільму Chernobyl 4 Ever - означає ставити собі питання не лише про наше майбутнє, але також про майбутнє японського народу.

Трейлер

http://vimeo.com/17076224

Фільм створений на замовлення телеканалів ARTE та RTBF.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

З ПОВАГОЮ,

ЕЛЛА ШТИКА

--

Sincerely, Ella Shtyka

New Kyiv production

УСІХ НЕ БАЙДУЖИХ ДО МИСТЕЦТВА

Спілка кінематографістів України

ЛАСКАВО ЗАПРОШУЄ НА ЮВІЛЕЙНИЙ ПОКАЗ

ФІЛЬМУ "КАТЕРИНА БІЛОКУР.ПОСЛАННЯ"

ЗУСТРІЧ

З ТВОРЦЯМИ ФІЛЬМУ,

З ВИКОНАВЦЯМИ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ,

З МИСТЕЦТВОЗНАВЦЯМИ

ТА КІНОДІЯЧАМИ

ВХІД ВІЛЬНИЙ

На екрани України нарешті вийшов фільм «Бобер». Два роки сценарій лежав на полиці. Першим режисером картини мав стати Джей Роуч («Остін Пауерс», «Знайомство з батьками»). Та передумав.

Проблеми були й з виконавцем головної ролі. Спочатку на неї претендував Стів Карелл («40-річний незайманий», «Еван Всемогутній»), тоді Джим Керрі. Та глядачі більше звикли бачити Керрі у комедіях…

Коли Джоді Фостер вирішила поставити цю картину (третю як режисер), одразу висунула вимогу – головну чоловічу роль має грати лише Мел Гібсон. Для Мела, що наламав чимало хмизу, ця роль була просто порятунком потопаючого…

Але яким чином успішний актор, режисер і продюсер потрапив у таку халепу? Діячі Голлівуду постійно сваряться, сходяться й розходяться, заводять коханок і коханців, валяються п’яні…

Ось як на це відповідає українська «Вікіпедія»:

«В житті Мела Гібсона бували неприємні моменти і він відрізняється досить гострими поглядами на соціальні і політичні проблеми.

За тиждень до виходу кінокартини сина «Пристрасті по Христу», 85-літній батько актора Хаттон Гібсон звинуватив євреїв у тім, що вони «сфабрикували голокост»: - Більшість євреїв не загинули в топках концтаборів, а утекли в Австралію і США, – сказав Хаттон Гібсон в інтерв'ю газеті «Нью-Йорк Таймс», намагаючись захистити фільм сина від критики єврейських організацій. – А кількість – шість мільйонів – просто придумали. Щоб піддати кремації одну людину необхідний літр бензину і 20 хвилин часу на кожну. Виходить, що німці програли через те, що їм не вистачило пального".

В інтерв'ю з Пеггі Нунан для «Рідерз Дайджест», 30 січня 2004 Мелу Гібсону було поставлене запитання щодо історичних ревізіоністських поглядів його батька:

- "Ви мусите піти на рекорд. Голокост мав місце, чи не так?

Гібсон відповів:

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB_%D0%93%D1%96%D0%B1%D1%81%D0%BE%D0%BD

Мел Гібсон ніколи не йшов торованими стежками. Як актор він користувався шаленою популярністю. Однак робота Гібсона-режисера викликала протирічливі почуття у критиків. Якщо «Хоробре серце» (1995 рік) сприяло сплеску патріотизму шотландців, то уже «Пристрасті Христові» (2004-го) викликали критику з боку євреїв, звинувачення у надмірній жорстокості, на «Апокаліпто» (2006) образилися нащадки індіанців майя. Вони не згодні з тим, що їхні предки були такими жорстокими й дивакуватими дикунами…

Фактично у картині «Бобер» Гібсон зображує теперішню власну ситуацію.

Волтер Блек – успішний бізнесмен, щасливий чоловік і батько. Одна лише проблема – депресія отруює його існування. Та несподівано радість до життя йому повертає… лялька бобра. Щойно надягнувши її на руку, у чоловіка відкривається друге дихання. Балакучий бобер відновлює злагоду у його стосунках з дружиною, перетворює Волтера на кумира дітей і навіть бере на себе керування компанією. Рідні та близькі шоковані ексцентричною поведінкою Волтера, та чоловік вже й сам не знає, хто головніший – він чи бобер.

Старшого сина Волтера Блека грає уродженець Ленінграда Антон Єльчин («Термінатор. Порятунок прийде», «Зоряний шлях», «Альфа дог»), у ролі його подружки – спокуслива американка Дженніфер Лоуренс («Зимова кістка», «Люди ікс. Перший клас»).

І знову – «єврейський слід». «Батьки Антона Єльчина були професійними фігуристами. Родина Єльчіних (чи не нагадує це вам інше прізвище? – прим. авт.) переїхали до США у вересні 1989 року, отримавши статус біженців від політичного та релігійного переслідування внаслідок свого єврейського походження. Антону на той час було півроку.» (переклад з російської «Вікіпедії»). Можливо, взявши на цю роль Антона, Джоді та Мел прагнули помиритися з євреями?

Ця «чорна» комедія мала з’явитися в українському прокаті ще на початку цього року, та прем’єру двічі переносили.

27 липня її продемонстрували гостям студії «FILM.UA» в рамках засідання кіноклубу «NoName», яке зібрало близько 120 осіб. Фактично, це була світська «тусовка». Телеведуча Ілона Довгань, Алік Шпилюк, представники мінкульту України, працівники глянцевих видань, та відома тусовщиця Ірина Гордійчук, яка не пропускає жодної пиятики або фуршету, ще й тягає за собою дорослу доньку.

Місць у залі катастрофічно не вистачало. Люди сиділи у проходах на окремих стільцях. Хоча той же самий фільм із наступного дня виходив у прокат в усіх сучасних кінотеатрах по всій Україні.

http://mediananny.com/reportazhi/16188/yandex

А стосовно Мела…Гібсон не боїться висловлювати власні думки, відстоювати їх. Він хороший син і принципова людина. Мел Колумсіл Джерард Гібсон (названий так на честь одразу двох ірландських святих 5 сторіччя н.е.) багато досягнув, йому є чим пишатися. І я переконаний, що він переживе ці складні часи. Як його колега Джон Траволта. І Волтер Блек.

Довідка.

«FILM.UA STUDIO» — одна з найбільших кіностудій в Україні, зі своїми виробничими потужностями, розташована в столиці, на вулиці Закревського, 22, на Троєщині, займає площу близько трьох гектарів.

Директор – Олег Степурко.

Наступного року компанії виповниться десять років. Раніше це був завод із виготовлення пластикового посуду. Усі павільйони – перебудовані та переоснащені.

Інфраструктура кіностудії містить у собі п’ять повністю оснащених знімальних павільйонів (червоний, помаранчевий — 900 м², жовтий, зелений — 800 м², синій — 200 м²); апаратна відеомонтажу в кожному павільйоні; оптоволоконні лінії передачі телевізійного сигналу, що забезпечують можливість ефірного мовлення, в кожному павільйоні.

Три павільйони знаходяться в стадії будівництва (300 м², 2 х 1000 м² з висотою стелі не менш як 14 м); побутові приміщення для знімальних груп; адміністративний корпус (понад 7000 м²); Wi-Fi; кінотеатр; лабораторія з проявлення кіноплівки «Kodak Cinelab»; аудіостудії, призначені для озвучування, звукового дизайну, зведення, дублювання  кінофільмів: цифрова лабораторія; наземна фіксована супутникова зв'язку; парк ретро-автомобілів; кафе-бар, ресторан; парковка; автомобільна мийка

Валерій СЕРДЮК

Видео, ссылка:

http://www.youtube.com/watch?v=Ozm-M8MuJeE&feature=player_embedded

]]> http://www.postchernobyl.kiev.ua/25-aya-godovshhina-chernobylskoj-katastrofy-2/feed/ 0 http://www.postchernobyl.kiev.ua/ugorska-lafa/ http://www.postchernobyl.kiev.ua/ugorska-lafa/#comments Thu, 09 Jun 2011 04:12:40 +0000 glavred http://www.postchernobyl.kiev.ua/?p=8423 УГОРСЬКА «ЛАФА»

Уже вдруге в Києві пройшов фестиваль сучасного угорського кіно. Його ініційовано продюсерською агенцією «Артмедіа» під керівництвом невтомного Юрія Черниша, за сприяння посольства Республіки Угорщина в Україні та угорської кіноакадемії «Filmunio». Партнером проекту вже традиційно виступив «Otpbank».

Цього року до програми фестивалю увійшли п’ять різножанрових фільмів – від історичного портрету до відео арту, які створені як корифеями угорського кіно, такими як Кароль Макк (фільм «Такі, як є», надзвичайно актуальна для киян розповідь про порядного мера), так і талановитим дебютантом, що вже встиг підкорити не один фестивальний «Олімп» (Аттіла Тіл із фільмом «Паніка»).

Шанувальників відео арту чекали в кінотеатрі «Київ» на перегляді фільму Бенедека Флігауфа «Чумацький шлях», глядачів, які бажали більше дізнатися про життєвий шлях видатного угорського письменника та журналіста Шандора Мараі – стрічки Іштвана Дардаї та Дьордя Салаї «Емігрант: все інакше».

Відкрила фестиваль бурлескна комедія Томаша Кеменьфі «Лафа» -- розповідь про те, як в умовах «ринкової економіки» кмітливі мешканці одного забитого села перетворили свій населений пункт на світовий курорт.

Під дзвін бокалів шампанського та акомпанемент угорської музики на відкритті виступив представник посольства Угорщини в Україні, Надзвичайний Посланник та Повноважний міністр Міклош Мороц.

-Угорщина ще до свого головування у Євросоюзі із січня цього року виступала й виступає за поглиблення двосторонніх відносин зі своєї сусідкою, Україною, підтримувала й підтримуватиме рух України в бік до Євросоюзу.

Покращенню стосунків між нашими країнами, наголосив пан Мороц, може сприяти не лише поглиблення співробітництва у царині політики, економіки, торгівлі, але й розширення знань наших країн щодо побуту, культури народів, які мешкають поруч, що, у свою чергу, допомагає краще зрозуміти один одного.

Цього року угорцями вже було здійснено низку культурних заходів, наприклад, концерт під назвою «Музичний діалог», виставка карикатур «Обережно, ми йдемо до Європи!», концерт із нагоди двохсотої річниці від дня народження Ференца Ліста, виставка, присвячена цьому композитору, була розгорнута в кінотеатрі.

Угорське кіно, започатковане 1912 року, завжди було цікавим і самобутнім. Місцеві митці прагнули поєднати видовищність із драматургією. Чотири рази угорське кіно долало кризу й піднімалося з колін. Навіть за часів соціалізму в середніх школах Угорщини викладали як факультативний предмет «Введення в історію та естетику кіно»!

Як на мене, найцікавішими угорськими фільмами є трилогія Іштвана Сабо «Мефісто» (1981), «Полковник Редль» (1985) та «Хануссен» (1988) із Клаусом-Марією Брандауером у головній ролі; «Зірки Егера» Золтана Варконі (1968, про боротьбу угорців із турками-османами); «Ерагон» Стефана Фангмейєра (2006) та «Кривава графиня – Баторі» Юрая Якубіско (2008);

Не зважаючи на приємні слова пана Мороца, Угорщина фактично провадить антиукраїнську політику. На Закарпатті роздаються угорські паспорти, на гірських перевалах встановлюються знаки угорської влади (у вигляді орлів), засмічується Дунай, під час паводку вода з території Угорщини та Румунії заливає територію України. Угорщина навіть не збирається покращувати візовий режим по відношенню до українців.

Валерій СЕРДЮК,

спецкор газети «Пост Чорнобиль»