POST CHERNOBYL – Fiat lux! Да будет свет! Хай буде світло!

Полынь – трава в меню украинки

Публицистическая повесть (Продолжение)

Глава вторая

Муж уезжал на работу рано. Позавтракав, чмокнув меня впопыхах, он бежал к перекрестку на рабочий автобус – маленький, какой-то невзрачный, и уже через минут сорок был на месте.

В мою жизнь начали входить новые понятия: блок, уран, графитовые стержни, рентгены, шахта реактора… Муж увлеченно рассказывал о своей бригаде, друзьях, о конкретных заданиях, и был преисполнен самоуважения. По молодости он не замечал усталости. А по дороге домой обязательно покупал что-то вкусненькое.

С первой зарплаты мы приобрели осеннюю обувь, несколько книг и купили ткань на занавески.

Помню, как я пыхтела, поднимаясь с припортовой улочки наверх, в центр Чернобыля. Там были неплохие магазины, универмаг. В отделе тканей продавщица, отмеряя метры штапеля- раньше была такая ткань, натуральная – удивилась:

- Зачем столько?

- На занавески, - ответила я, улыбаясь на ее реакцию. Брови женщины поползли вверх, но рекомендовать что-то другое она не решилась.

Я и впрямь сделала необычный выбор: представьте себе темно-зеленую ткань, испещренную разного тона листьями растений.

(далее...)

Полынь-трава в меню украинки

Публицистическая повесть

Глава 1.

Говорить и писать о Чернобыльской трагедии больно. Я и не хотела. И не бралась. И только теперь осознала, что нужно. Ведь это – память и предупреждение. Люди такие беспечные! И каждое следующее поколение верит, что уж оно-то достанет звезду с неба.

И еще: у каждого из нас – свой Чернобыль, своя история и своя драма.

Начиналось у меня все романтично.
 (далее...)

Живи Земля, живу і я

Треба вам сказати, що риби в нас водилось видимо-невидимо. А було це, ще тоді, коли в Азові, пригоршнями її черпали.

Звичайно, тепер теж буває ... Який раз чи два на рік, коли бичок до берега підійде, то й до нашої Старо-Петрівки цеберками та мішечками його тягнуть. Але це ж бичок, хіба ж це риба?

От раніше була риба, а таки була!..

Стривайте, я й забув сказати, що родовід мій іде із Стражгорода, що на Вінничині. Родом же я - звідси, із Старо - Петрівки, зовуть Григоровичем, а вірніше - по вуличному, разом з братом Миколою, - Пука-Мека.

Охрестили ж нас так, в голодний рік. Голодно воно було, знаєте, скрізь. В нас же, на Берді, хоч риба рятувала. Та не завжди й вона була. Тоді вже обходились скойками чи мальком, а коли й лободою, це вже як топінамбур та гнила картопля вийшли.

Ото, сидимо ми, з Миколкою на призьбі - голодні, як цуценята. На сонечку гріємося. По вулиці йдуть голова сільради з фінінспектором.

Що вони в нас ще викачати хотіли, я й досі не знаю, адже взимку вони останню капусту, геть з кадубом, забрали.

Підійшли вони до нас, та так—ото, ласковенько питають:

- А що мама роблять?

- Рибу пукають.

- А тато?

- А тато так їстоньки хотять, що сидять на печі, то аж мекають.

(далее...)

Гуляв я по Хрещатику

Одного разу гуляв я по Хрещатику під прапорами, чую, над головою гуде реактор, накрив я його шапкою, він червонів, синів та й заглох, дивлюсь а навкруг гриби ростуть, заходжу я в той гриб, а там стіни потріскані, з тріщин вода в павутині заплуталась, тут в мне хвороба зав’язалась, я на гвинтоліт та тікати з тієї хати. Сідаю на химеру, а поруч очкастий дідок, бджоли розводить та й запускає їх в шахту, щоби ті покусали іншого дідуся, а та шахта вся між гори подалася та на всю країну розрослася.

(далее...)

Історичний клуб «ХОЛОДНИЙ ЯР» пропонує:



Презентація книг про Визвольну боротьбу в Руському клубі ”Культ Ра”

12 квітня 2011 р. о 19.00 в Руському клубі “Культ Ра” (Київ, вул. Володимирська, 4) відбудеться презентація нових видань Історичного клубу “Холодний Яр”:

“Чорні запорожці” Петра Дяченка,

“Холодний Яр” Юрій Горліса-Горського (13-те видання),

“Отаман Орлик” Романа Коваля.

Всі книги – про боротьбу духовних нащадків Тараса Шевченка за волю і долю нашого народу, за виконання його “Заповіту”.

Вестиме вечір заслужений артист України кобзар Тарас Силенко.

(далее...)

Презентація книги «Нартіада: героїчний епос»

Національна парламентська                                                                  3 лютого 2011 року

бібліотека України                                                                                           початок о 15 год.

вул. Грушевського, 1

тел.:278-87-77

Ініціатором видання та ілюстратором книги  «Нартіада: героїчний епос» є Жорж Іванович Шанаєв, осетин, людина героїчної долі, який 35 років працював водолазом і після аварії на Чорнобильській АЕС брав участь у герметизації саркофагу, дістав променеву хворобу і отримав інвалідність.

Його життєве кредо – робити добро людям, готовність на самопожертву заради громади, постійний творчий пошук на полі історичної пам’яті з синівною повагою до своїх прадідів.

Видавці присвятили книгу 25–й річниці початку ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, бо, пояснюють вони, в цьому є внутрішній зв’язок: ліквідатори спасали матеріальний і духовний світ людей, а видання книги допомагає повернути з небуття стародавні і нетлінні скарби усної народної творчості.

(далее...)

«А ЧЕРВОНУ ГИДЬ БУДЕМ  БИТЬ, БУДЕМ БИТЬ!»

Погожої осінньої днини у Національному музеї літератури відбувалося щось неймовірне. Немов чиясь рука перегорнула сторінки календаря й ми опинилися на початку ХХ сторіччя. За столом – «трійка». У залі – комсомолки й комсомольці у червоних хустках та шкірянках.

Конвойний із рушницею охороняє двох підсудних – авторів «наклепницької» книги - Станіслава Цалика та Пилипа Селігея.  Вони висунули крамольне гасло – «Вся влада – письменникам!», та ще й написали його трьома мовами – українською, російською та англійською.

(далее...)