?> Духовність | «ПостЧорнобиль» - Part 3
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

Рубрика - Духовність

820 лет Чернобылю!

Сайт "Чернобыль & Чернобыляне", 03.04.2013


http://chernobylpeople.ucoz.ua/news/820_let_chernobylju/2013-04-03-74

06.04.2013, рубрика "Духовність"

Люди, помните эту трагедию!

Георгий   Савов,
Русь Державная
06.04.2013

«Господь помилует Россию
и приведет её путём страданий
к великой славе!»
(Св. прп. Серафим Саровский)


«Ищите во всем великого смысла.
Все события, которые происходят
вокруг нас и с нами, имеют
великий смысл. Ничего без
причины не бывает».
(Св. прп. Нектарий, старец Оптинский)


Молитва о жертвах Чернобыля

Господи Иисусе Христе, Боже наш! Призри на всех, пострадавших от ядерной катастрофы в Чернобыле, не дай им остаться без крова и надежды на будущую жизнь, даруй им мужество и веру в Твою всесильную помощь. Огради, Господи, грядущие поколения от тяжких болезней и уродств, защити младенцев, во чреве материнском сущих. Всем неисцелимо больным, в тоске смертной отходящим из мира сего, прощение и оставление грехов и прегрешений даруй и Ангелов Твоих посли, приемлющих души их. Очисти, Господи, десницею Твоею землю, воздух и воды от губительных последствий случившейся беды, нас же всех в покаяние приведи, Господи, и вся наши грехи прости молитвами Всепречистыя Владычицы нашея Богородицы и всех святых. Аминь.
(Из молитвослова, изданного по благословению Высокопреосвященнейшего Филарета, митрополита Минского и Слуцкого, Патриаршего Экзарха всея Беларуси). (далее...)

27.03.2013, рубрика "Духовність"

Творческий диалог «Фамильные встречи»

27 марта 2013г. 18.00 – 19.30

Галерея-ризница “Чудотворные иконы Афона”

г. Киев, ул. Ярославов Вал,1.

Тема встречи: «Онтологическое измерение Церкви »

Участники:

- епископ Обуховский Иона (Черепанов) – настоятель Свято-Троицкого Ионинского монастыря, викарий Киевской Митрополии, глава Синодального отдела по делам молодежи УПЦ;

- Виктор Михайлович Чернышев – профессор богословия, преподаватель Киевской Духовной Академии, ведущий специалист по вопросам сектоведения и новых религиозных движений на территории Украины, руководитель реабилитационно-просветительского Центра "Надежда";

- Александр Кочубей – потомок знаменитого дворянского рода Кочубеев, гражданин Швейцарии и исполнительный вице-президент швейцарского банка Lombard Odier

- протодиакон Николай Лысенко, заслуженный деятель искусств Украины, популярный радио-ведущий, художественный руководитель и дирижер Государственного эстрадно-симфонического оркестра, регент хора Свято-Троицкого Ионинского монастыря, лучший ведущий просветительских мероприятий журнала «Фамилия» - Всеукраинского фестиваля православных журналов «Семейные чтения» и творческого диалога «Фамильные встречи»

- Наталия Горошкова, главный редактор православного семейного журнала «Фамилия» и культурно-просветительского Интернет-портала «Православная жизнь».

- Марина Богданова – координатор проектов «Фамилия» и «Православная жизнь»

- Татьяна Вячеславовна директор галереи-ризницы “Чудотворные иконы Афона” (далее...)

Пам'яті журналіста-чорнобильця Володимира КОСТЕНКА

Володимир Костенко

Днями від нас назавжди пішов Володимир КОСТЕНКО – журналіст і мандрівник, а передусім, чесна, порядна і мужня людина.

В останні роки, після переїзду з Чернігова до Києва, Володимир КОСТЕНКО був, певною мірою, голосом Українського радіоканалу "Культура", де працював диктором і журналістом в низці проектів. Майже рік його не було в ефірі каналу через тяжку хворобу, яку він мужньо і стійко переносив.

Чи не найголовнішою темою його журналістських публікацій став Чорнобиль в різних його аспектах. Кілька років свого життя він присвятив саме цій темі, працюючи журналістом безпосередньо на Чорнобильській АЕС. Там він не ховався по кабінетах – разом з колегами Миколою Хрієнком і Валерієм Інютіним побував всередині чорнобильського "саркофага" та на його даху, а іншим разом ця трійка відважних журналістів піднялася на самий верх вентиляційної труби, що височить над "саркофагом" – не заради прогулянки, а для проведення фотозйомки, збирання журналістського матеріалу та підготовки газетних публікацій та радіопередач. Публікації Володимира КОСТЕНКА не раз одержували найвищі міжнародні відзнаки, про що, через скромність автора, мало хто знає.

Крім журналістського хисту й завзятості були у Володимира КОСТЕНКА й інші таланти. Ще молодим він співав в хорі української пісні, з яким гастролював по різних містах і країнах.  А ще він танцював в одному з хореографічних ансамблів, грав в театрі. В останні роки на його акторський талант, мужній і спортивний вигляд звернули увагу кінематографісти, завдяки чому він знявся в невеликих ролях в кількох фільмах. Як же прикро було кілька місяців тому, коли підступна хвороба заявила про себе "в повний голос", відмовлятися від кількох пропозицій щодо нових зйомок, зокрема, в Італії…

Незважаючи на нестерпний біль та нелюдські страждання, навіть під час хвороби Володимир КОСТЕНКО намагався підтримувати себе заняттями спортом, продовжував працювати. Він записав дві тривалі аудіо-розповіді для Національного музею “Чорнобиль”, планував повернутися до праці на радіоканалі, де на нього чекала розпочата раніше, але незавершена робота над циклом передач про історію української церкви, інші задуми, проекти.

Пересилюючи хворобу, Володимир КОСТЕНКО готував до видання свою книгу про видатного українського композитора Анатолія ПАШКЕВИЧА, з яким колись приятелював. Він зібрав і підготував до друку багато матеріалів, частину яких видав окремими статтями, але до видання книги не дійшло… Не судилося…

Сьогодні з Володимиром КОСТЕНКОМ попрощалися рідні, близькі люди, друзі, колеги...  Він прожив цікаве, насичене, наповнене життя чесної, порядної і мужньої людини, і заслуговує на повагу живих, добру пам’ять і добрі слова.

Висловлюємо щирі співчуття дружині Ганні, яка до останнього боролася за життя чоловіка, всім рідним та близьким.

Редакція газети "ПостЧорнобиль"

18.01.2013, рубрика "Духовність"

«Фамильные встречи» обещают премьеру

Новый творческий диалог «Фамильные встречи» состоится 23 января в Национальной исторической библиотеке Украины, расположенной на территории Свято-Успенской Киево-Печерской лавры. В этот раз для обсуждения выбрана тема «Семья на перекрестках времен и эпох», а участниками встречи станут научные сотрудники музеев Лавры и посетители библиотеки.

Организатор мероприятия, православный семейный журнал «Фамилия», пригласил к творческому диалогу кандидата филологических наук и богословия, преподавателя Киевской Духовной Академии, протоиерея Олега Кожушного и писателя, сценариста и режиссера Александра Столярова. Модератором «Фамильных встреч» станет протодиакон Николай Лысенко, популярный радио-ведущий и дирижер Государственного эстрадно-симфонического оркестра. Учитывая состав участников мероприятия, обсуждение кризиса семьи и ее сохранения в реалиях современности обещает быть особо острым и интересным.

«Фамильные встречи» в Национальной исторической библиотеке представят также премьеру первого фильма нового документального цикла Александра Столярова «Новые светочи России». Картина рассказывает о священномученике Владимире, митрополите Киевском и Галицком, первом архиерее, пострадавшем за Христа в новую эпоху гонений. 23 января 1918 г. по Юлианскому календарю, Киево-Печерская Лавра была захвачена большевиками, а 25 января митрополит Владимир (Богоявленский) взошел на свою Голгофу под стенами обители.

–  «Фамильные встречи», как проект миссионерский, затрагивают многие важные аспекты духовной жизни человека, – говорит главный редактор журнала «Фамилия» Наталья Горошкова. – И, безусловно, не случайно совпадение дат мученической кончины митрополита Владимира и проведения нашего мероприятия в стенах Киево-Печерской Лавры.

Творческий диалог «Фамильные встречи» в Национальной исторической библиотеке будет проводиться в среду, 23 января, и начнется в 15.30. Журнал «Фамилия» приглашает посетить мероприятие по адресу: г. Киев, ул. Лаврская, 9. корп.24. Вход свободный.

Дополнительная информация по тел. 067 234 73 85. Наталья Горошкова

03.01.2013, рубрика "Духовність"

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!     СЛАВІМО ЙОГО!

Відчиняйте двері ясенові,

бо Різдво ступає на поріг,

Знак добра й Господньої любові

в світлі Вифлеємської Зорі!

Хай це свято лине в кожну хату,

в кожнім серці свій залишить слід.

Будьте дужі, щирі та багаті,

щастя Вам і довгих многих літ!

УВАГА! РІЗДВЯНИЙ ПОДАРУНОК!

Для тих, хто не був у Меджугор"ї, є можливість побувати на цьому надзвичайно благодатному місці Об'явлень Пречистої Діви Марії по ціні 145 євро (1500 грн)!!!

Паломництво відбудеться з 20 по 26 лютого 2013 року. Запис триває до завершення формування групи, але не пізніше 18 січня.

З найщирішими побажаннями веселого Різдва та щасливого Нового року,

Наталя і Степан Солодовнік.

14.10.2012, рубрика "Духовність"

14 жовтня - Покрова

«Чорнобильський Прес-Експрес», Неділя, жовтня 14, 2012

Богослови і історики пронесли через покоління оповіді про чудо Покрови Богородиці. А народ  вніс в це свято свій колорит. Адже Покрова -то вже жовтень і до зими вже зовсім недалеко. Тож і вирішили вважати 14 жовтня днем, який розділяє теплу пору року і холодну. А раз мова йде про холод, то і діяти потрібно відповідно. Кожен поважаючий себе господар повинен закінчити всі роботи в полі, а вже господиня – неодмінно підготувати будинок до зими. Це означає не тільки вікна утеплити або хату побілити. Щоб тепло не покидало домашнього вогнища, вдавалися навіть до магії. Жінки вставали до світанку, розтоплювали піч і швиденько, закривши заслінку, примовляли: «Покров, натопити хату без дров». Або ж пекли тонкі млинці, «запікали вінці», щоб з оселі тепло не видувало.

Покрова – особливий час і для молодих дівчат. Один тільки вираз «покрий землю сніжком, а мене женишком» багато про що говорить. Адже з цього дня і до Різдвяного посту тривав час весіль. Та й робота жіноча ставала іншою, «зимовою». Дівчата орендували у який-небудь вдови або солдатки хату і влаштовували там «вечорниці», де готували собі «Скриню», тобто придане, без якого жоден завидний наречений на них не подивиться.

Ну а кому пощастило на Покрову ще й заміж вийти, то сім’я її буде міцною і щасливою. Через це багато свято цей вважають жіночим.  Бо ж Богородиця допомагає всім. Тому, незалежно від статі і віку, потрібно звертатися до неї кожен день.

День козаків і січовиків

Свято Покрови Пресвятої Богородиці відзначається на Русі з XII в. і відноситься церквою до числа великих. Встановлене воно було в 1164 р. князем Андрієм Боголюбським. У тому ж столітті на Русі з’явилися перші храми на честь Покрови Божої Матері. Раз вже Богородиця захистила жителів Константинополя від ворогів, то вже ніяк запорізькі козаки не могли вибрати іншої заступниці в бравих справах своїх. Як відомо, на Січі була побудована Покровська церква, над воротами якої золотом сяяв напис: «Молимо, покрий нас чесним Твоїм покровом і збав нас від усякого зла».

У році 1775-му, незабаром після указу імператриці Катерини ІІ про ліквідацію Січі, козаки забрали з церкви ікону «Покров Богородиці», обнесли тричі її навколо храму і пішли за Дунай. Дивна подія сталася пізніше. Прийшли російські вояки валити Січ, один за одним падали курені, лише церква стояла непорушно під шквалом ударів. Але раптом в один момент вся як є вона провалилася під землю, так і не далася в руки московських солдатів.

Покрову обрали своєю заступницею і воїни УПА.

Покрова – в народі ще й свій прогноз погоди на найближчі півроку. «На Покров вітер зі сходу – зима буде холодна». Відліт журавлів на Покрову – «на ранню і холодну зиму». «Яка Покрова, така і зима». І хоч зима вже на носі, всі чекають, що відразу за святом буде ще декілька днів другого «бабиного літа»…

Народні традиції

У старовину на Покрову сваталися і одружувалися. Дівчата молилися, щоб швидше вийти заміж. Вони ставили свічки в церквах перед іконою Богородиці і намагалися провести цей день весело, вірячи, що «якщо Покрову весело проведеш, дружка милого знайдеш».

Покровського вечора дівчата на виданні читали перед образами особливу молитву: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку. Чи не стежкою, не квіткою, а чесну наміткою … хоч ганчіркою, аби НЕ зосталася дівкою ». За народними переказами, земля-мати теж просить Покрову накрити її «білою наміткою». І якщо в середині жовтня випаде сніг, – це на щастя молодятам.

До слова, фата здавна вважалася важливою весільною приналежністю. Якщо юнак накидав на голову дівчині покривало, вона беззаперечно ставала його дружиною. У старовину наречену вели під вінець повністю закутану фатою, яка асоціюється з покровом Пресвятої Богородиці та її заступництвом в шлюбі.

В народній традиції в цей день відзначалася зустріч осені з зимою. Сама назва народні вірування пов’язували з першим інеєм, який покривав землю, вказуючи на близькість холодів. У цей день запам’ятовували погоду: якщо вітер північний, значить, зима буде холодною і з великими снігами, а якщо південний – тепла.

День Покрови збігався із закінченням польових робіт та підготовкою до зими. З цих пір починали топити в хатах: приступали до роботи прялі і ткалі. До святого дня селяни берегли засохлі гілки яблуні. Вважалося якщо спалити їх саме в цей день, то всю зиму в будинку буде тепло.

У народному календарі Покрова асоціювалася з початком зими.  ”На Покрову до обіду осінь, а після обіду зима”.Часто в цей день випадає і перший сніг.

Ще одна прикмета цього свята: радить не братися за роботу, а ходити в гості. Покров було прийнято святкувати кілька днів: з веселим застіллям, великою кількістю пиття, їжі і пива.

http://torezdon.blogspot.com/2012/10/14.html#more

 

Полный анализ сайта