?> Національний музей "Чорнобиль" | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

Рубрика - Національний музей "Чорнобиль"

Науково-практична конференція «Реалії та заходи зі збереження здоров’я населення у віддаленому періоді після Чорнобильської катастрофи»

14 квітня 2016 року, Національний музей «Чорнобиль», м. Київ, провулок   Хоревий, 1


Заплановано: 10-15-ти хвилинні доповіді та виступи іноземних гостей, презентація продуктів з радіопротекторною дією. Серед доповідачів: І.В. Багдасарова, Н.Г. Горовенко, В.Н. Корзун, К.М. Бруслова Є.І. Степанова, Ю.В. Давидова, Н.М. Білько, О.Я. Боярська, Т.А. Кінча-Поліщук, В.Б. Боженко, П.П. Вітенко, Н. Шаповалова, Г.В. Королевська, В.М. Бутенко, Н.М. Гудзь, М.Б. Мілюшин, та інші.

Пишемо Книгу Пам'яті Чорнобиля разом!

Chernobyl-86Нещодавно один з наших кореспондентів натрапив в Інтернеті на Загальну базу відомостей про осіб, які загинули або зникли безвісті під час війни з фашистською Німеччиною та в повоєнні роки. База розташована за адресою www.obd-memorial.ru. Знахідка виявилася цікавою і корисною: вже через кілька хвилин наш колега знайшов документи про своїх дідів, які не повернулися з тієї війни. На сьогодні база даних містить понад 16 млн. цифрових копій архівних документів, на основі яких зроблено 37 млн. записів. База постійно поповнюється.

Чи можна сьогодні, майже через 30 років після Чорнобиля, так само знайти інформацію про будь-якого з чорнобильських ліквідаторів? Вже багато років над створенням Книги Пам'яті учасників ліквідації аварії на ЧАЕС працює Національний музей "Чорнобиль". На сторінці Книги Пам'яті http://memory.chornobylmuseum.kiev.ua/ можна знайти відомості про багатьох чорнобильців-ліквідаторів: і про живих, і про тих, що вже залишили нас.   (далее...)

До 29-х роковин Чорнобильської трагедії

Захід відбудеться 27 квітня 2015 року о 12.00 у Національному музеї «Чорнобиль»

М «Контрактова», переулок Хорива, 1, Киев, 04071

Учасники:

Вихованці інформаційно-творчого агентства «Юнпрес» та діти школи села Гатне Києво-Святошинського району Київської області

Керівник: Наталія Плахотнюк

Тривалість заходу 1 година

Вхід вільний

26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф

М «Контрактова», переулок Хорива, 1, Киев, 04071

26 квітня 2015 року о 12.30 у Національному музеї «Чорнобиль» відбудеться мистецька акція - музично-поетичний спомин пам’яті Чорнобильської трагедії

Участь беруть:

Група" Acapellix"

чоловічий акапелла ансамбль (керівник Максим Казаков)

Група "Double Folk"

жіночий дует у супроводженні цимбал (Дарина Горщарук ,Ольга Гвяздовська).

Ольга Шевчук

Скрипка

Василь Дутчак

цимбали

Іван Данчило

сопілка, най

Павел Грищенко

артист вокаліст

Ведуча - Ольга Гвяздовська

У програмі: вірші, музичні композиції ліричного, драматичного характеру, фолк, духовна музика. Більшість учасників - студенти та випускники Національної музичної академії України.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ЧОРНОБИЛЬСЬКА ТРАГЕДІЯ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНЕ ОСМИСЛЕННЯ 28 РОКІВ ПО ТОМУ”

Запрошуємо до участі у конференції студентів вищих навчальних закладів.

Місце проведення: Національний музей «Чорнобиль» 25 квітня 2014 р. о 10.00
Тематика доповідей:


  • Філософія Чорнобильської катастрофи: народження фаталістичного універсуму.
  • Картина світу у свідомості пересічного українця після подій 26 квітня 1986 року: зміна парадигмальних основ.
  • Соціальні процеси та конфлікти після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
  • Медична оцінка стану здоров’я населення України після Чорнобильської аварії.
  • Трансформації стану довкілля після Чорнобильської катастрофи: біологічний, хімічний та фізичний аспект.
  • Екологічні проблеми «Зони Відчуження» та практичні стратегії їх подолання.

За підсумками конференції буде опублікована електронна збірка матеріалів.

http://chornobylmuseum.kiev.ua/uk/%d0%bd%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%be-%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b8%d1%87%d0%bd%d0%b0-%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%84%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%bd%d1%86%d1%96%d1%8f-%d1%87%d0%be%d1%80%d0%bd/

По слідах катастрофи

Після презентації 8 лютого 2014 року в національному музеї «Чорнобиль» працює фотовиставка «По слідах катастрофи». До уваги відвідувачів виставлені фотографії Катерини Пирожкової (Ковальчук), яка народилася 5 травня 1986 року.

Чорнобильська катастрофа увійшла в її життя в двотижневому віці, коли через радіацію сім'я виїхала з Києва до Мелітополя на декілька місяців.

Навчалася в київській школі 270 разом з дітьми евакуйованих з Прип'яті сімей. Серед її однокласників була й Наташа Правик дочка героя-пожежника Чорно­биля лейтенанта Володимира Правика. У 1996 році музей проводив у цій школі фотозйомку дітей-ровесників Чорнобиля. Так 10 річна Катя Ковальчук потрапила до експозиції музею. І знову ми зустрілися з нею через 17 років, коли стали розшукувати цих дітей, записувати їх життєві історії.

Фотографією у різних жанрах Катерина займається більше 7 років.

Як вона сама розповідає у своєму буклеті до першої фотовиставці: «Фотозйомка Зони займає важливе місце в моїй творчості. Як виявилося, знімати Зону Відчуження найбільш по душі. Перебува­ючи в зоні, отримуєш справжнє натхнення, здобуваючи внутрішній спокій. Забуваєш про все буденне. Повертаючись до Києва, з'являється відчуття смутку. Знову байду­жість людей, супермаркети, рекламні щити, затори... Перший раз потрапила до Чорнобильської Зони восени 2007 року з хлопцями з «Прип'ять.ком». З тих пір — більше ЗО поїздок до зони та тисячі фото­графій. Зона не відпускає мене. Вона, переслідуючи, дихає мені у спину протягом життя. А у чорнобильських мандрах друзі називають мене Radioaktive Katе».

Ледь перетинаючи КПП «Дитятки», Ви потрапляєте у незвіданий світ Зони. Зона це не просто територіальний простір. Це цілий постапокаліптичний Всес­віт зі своїми законами та правилами. Земля, колись назавжди залишена людиною. Територія, де в прин­ципі неможливе життя. Людину постійно тягне до Зони. Вона прагне побачити цей унікальний симбіоз протистояння Природи та кам'яних будівель, зазир­нути у таємничий світ Зони, нарешті, вона хоче повернутись, на колись покинуту нею ж територію та подивитись, як вона змінилась за 27 років її відсутності...

... дороги. Колись пожвавлені транспортні артерії, що являлись інструментом комунікації, сьогодні безнадійно покинуті. Скільки років вони пробули без догляду та уваги, опинились кинутими один на один з природніми катаклізмами та рослинним світом Зони. Саме дороги відчиняють нам цей незвичай­ний та заворожуючий постапокаліптичний світ Чорнобильської Зони Відчуження, дозволяючи подорожувати по цим унікальним місцям.

Якщо бажаєте поглинути в незвичний, радіоактивний світ Зони Відчуження, побачити постапокаліптичні пейзажі міста Прип’ять, тоді пропонуємо до вашої уваги фотовиставку «По слідах катастрофи».

(далее...)

ОЛЕКСАНДР ЕСАУЛОВ. ЗУСТРІЧ З ПИСЬМЕННИКОМ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЙОГО НОВОЇ КНИГИ «ГОРОД, КОТОРОГО НЕТ».

Захід відбудеться під час традиційного щорічного вечора-зустрічі до Дня народження міста Прип’ять в експозиції Національного музею "Чорнобиль".
Вхід вільний. Чекаємо на вас!

Адреса: провулок Хорива, 1, Київ, 04071

Олександр Есаулов – один з учасників Прип'ятських подій 1986-го, нині письменник, автор майже півтора десятку книг, технічний директор Інституту підтримки експлуатації АЕС.
Народився в 1952 році в Кіровській області Російської Федерації у родині військових. У 1972 р. закінчив Київській інститут народного господарства.
З 18 листопада 1980 р. працював у Прип'яті.
1985-1986 рр. – заступник голови Прип'ятського міськвиконкому Ради народних депутатів.
У Чорнобильської катастрофи було два епіцентри: техногенний та соціальний. Техногенний – це атомна станція, а соціальний – це місто та його мешканці. Протягом декількох годин 27 квітня практично у нікуди вивезено 50 тисяч прип'ятчан. 50 тисяч людей, які одразу опинилися на вулиці без нічого! У всіх джерелах інформації йдеться тільки про евакуацію, нібито ці 50 тисяч одразу заселилися у нові квартири, їх забезпечили всім необхідним, виплатили компенсації, нібито не існувало ніяких питань по спустошеному місту... А насправді на перше місце вийшли звичайні, але у таких екстремальних умовах складні, людські проблеми: житло, гроші, одяг, їжа ... Ці питання лягли на плечі Оперативної групи Прип'ятського виконкому, у складі якої працював і Олександр Есаулов.

З перших годин після аварії на ЧАЕС займався організацією відправки перших постраждалих від радіації до московської клініки, забезпеченням охорони спустілих будинків, магазинів, інших об’єктів, організацією харчування людей, які залишилися у місті – працювали на станції, в будівельних організаціях, виконкомі міста. Далі - робота з евакуйованими прип’ятчанами у Полісському та Іванкові – вирішення питань майна, нового житла, дезактивації Припяті і підготовці міста до зими… Щоденна, на перший погляд рутинна буденна робота, але така, без якої не могли існувати люди.

А потім було повернення у місто у 2006-му …

Я иду по широким, но мертвым проспектам,
Здесь замешана жизнь на смертельных дрожжах,
Вот опавшие листья шевелит тихим ветром,
Ветер вроде живой, только смертью пропах.
Бурелом возле школы, бледность странной березы,
Елок цвет непонятный, рыжий цвет облепих,
Раз увидел — и тоже, как смертельною дозой,
Я отравлен навечно ядом улиц твоих.
Я налью чуть-чуть водки. Кто еще не помянут?
Только Город не вписан в этот лист неживых,
И когда мы увянем, вспомнят нас, потому что,

Свою жизнь мы прожили на ладонях твоих.


 

Полный анализ сайта