Юлия Зарицкая

Utro.ua - Новости Украины, 04 февраля, 10:21

Правительство утвердило план действий на 2011 год относительно внедрения экономических реформ, рассчитанных до 2014 года.

По словам пресс-секретаря премьера Николая Азарова Виталия Лукьяненко, нынешний год будет промежуточным, большинство результатов по всем пунктам Украина должна достичь в 2012 году. Для этого нужно принять более сотни новых и изменить около 30 действующих законов, пишет "Сегодня".

Медицина

Увеличение финансирования медицины, оплата труда врачей по новой схеме - оклад по единой тарифной сетке и доплата, которая будет зависеть от объемов оказанной медпомощи (идея в том, что к хорошим специалистам будут стоять очереди и их зарплата будет выше, чем у посредственных). Пилотные проекты по внедрению страховой медицины (в двух регионах Украины).

Образование

Ввести единые расценки оплаты за обучение учеников в платных школах и студентов вузов (обсуждалось обозначить минимальные и максимальные размеры платы). Перевести ПТУ с государственного на местный уровень (финансирование будет - за счет местных властей), их укрупнение.

Обеспечить все школы современными компьютерами (надо обновить 95% компьютерной базы), а все сельские школы - автобусами (если до школы более 3 км, сейчас обеспечено чуть больше 60%).

Пенсии

Пенсионная реформа (начало - 2011 год): повышение пенсвозраста (пока на 5 лет для женщин), увеличение минимального стажа работы на 10 лет (до 30 лет - у женщин, 35 лет - у мужчин), введение 2-го уровня пенсионного обеспечения (появление личных пенсионных счетов, зависящих от размера зарплаты, у 35-летних и младше работников, это позволит тем, у кого больше заработок, получать пенсию намного больше, чем сейчас, когда все отчисления в ПФ идут в «общий котел»), введение корпоративных пенсионных схем для досрочных и спецпенсий для профессий, связанных с риском для жизни (летчики, шахтеры, силовики), ограничение максимальных пенсий, создание стимулов для более позднего выхода на пенсию (засчитывать сверхнормативный стаж работы - более 30-35 лет - по повышенному коэффициенту, например, год за полтора).

Соцподдержка

Введение адресности для всех видов соцподдержки (на уголь, сжиженный газ) за исключением помощи при рождении ребенка, инвалидам с детства и детям-инвалидам, лицам, имеющим особые заслуги перед Родиной (Герои, орденоносцы).

Для тех, кто получает субсидии, обеспечить полный учет потребления ими тепла, горячей и холодной воды (установить водомеры и т.д. за казенный кошт), чтобы знать, сколько реально компенсировать, а не по нормам.

Ввести электронные карточки льготников, учитывающие количество поездок в общественном транспорте.

ЖКХ

Централизованное установление тарифов на ЖКУ (до конца 2011 года), приведение их к экономически обоснованному уровню. При этом необходимо минимизировать потери тепла и воды в дырявых и неизолированных трубах.

Ликвидация государственных жэков: увеличение количества ОСМД до 70%, сейчас менее 10%, а с 2014 они станут обязательными; развитие частных жэков, привлечение частных компаний для предоставления услуг ЖКУ (отопление, вывоз мусора, уборка территории) и модернизации инфраструктуры (замена труб, установка экономичных котлов и т.д.). Результат - оплата населением до 95% услуг (сейчас около 90%), снижение части аварийных теплосетей с 15,7% до 12%, экономия до 3% в год потребленных энергоресурсов (газ, уголь).

Международная интеграция: долгосрочное торгово-экономическое сотрудничество с Россией и СНГ, создание зоны свободной торговли с ЕС, введение безвизового режима с ЕС.

Нефтегазовая промышленность: повышение цены на газ для населения до экономически обоснованной, обеспечение всех счетчиками газа, доплата субсидий малообеспеченным.

Земельная реформа: создание прозрачного рынка земли, единого электронного земельного кадастра, упрощение механизма выделения участков под строительство.

Ранее премьер подчеркивал, что план действий его правительства на четыре года - это "богатое общество, конкурентоспособная экономика, эффективное государство".

По материалам Сегодня

http://www.utro.ua/ru/ekonomika/kabmin_obnarodoval_plan_perestroyki_ukrainy1296807956

В настоящее время создалась сложная ситуация с чернобыльскими выплатами и вообще с Законом Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших в результате чернобыльской катастрофы» №796-ХII.

Необдуманными действиями руководства «Союз Чернобыль Украины» (Ю.Андреева), с принятием сомнительных меморандумов, мы все по их вине оказались загнанными в глухой угол называемый - БЕСПРЕДЕЛОМ ПРАВЯЩЕЙ ВЛАСТИ. Большинство чернобыльских организаций Украины стояли, стоят и будут стоять на исполнении Конституции и законов Украины, но «Союз Чернобыль Украины» начал претворять в жизнь идею изменения выше названного закона.

В Кабинет Министров Украины стали поступать предложения от региональных структур этой организации, оформленные протоколами, об уменьшении размеров минимальной пенсии по инвалидности, определенных статьёй 54 Закона №796-ХII: I группа — 10; II группа — 8; III группа — 6 минимальных пенсий (прожиточных минимумов для нетрудоспособных). Кто-то предлагает снизить в 1,5 раза, некоторые и в 2 раза.

Мы считаем это недопустимым!

Поэтому предлагаем вам, не поддаваться, не идти на поводу таких горе «защитников», не соглашаться на изменение Закона. Мы ценой своего здоровья, а многие уже и жизнью, заслужили достойный уровень жизни для себя, своих детей и внуков. Мы имеем на это право, данное нам Конституцией Украины - как защитники своей Родины и Европы от радиационного загрязнения.

Не только чиновники и депутаты имеют право на обучение своих детей за границей, и отдыхать там же, на теплых морях.

Не поддавайтесь на провокации!!!

Проверяйте уже напечатанные протоколы и отдавайте их руководителям областных организаций под составленный акт.

Отклоняйте на собраниях любые попытки урезать статьи Закона Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших в результате чернобыльской катастрофы».

Требуйте в своих обращениях выполнения Конституции и законов Украины.

Требуйте признания не выплаченных сумм пенсий, определенных решениями судов, в соответствии со ст.54 Закона Украины №796-ХII - государственным долгом. Требуйте их реструктуризации в короткий срок (не более 6 месяцев) и с ПРАВОМ НАСЛЕДОВАНИЯ.

Вместе мы отстоим свои права на достойную жизнь!

Наша цель выполнение Манифеста, принятого 17 ноября в г.Лубны и 26 ноября 2011г. в г.Киеве Форумами чернобыльских организаций!

Борис БРОДОВСКИЙ,

священник, митрофорный протоиерей УПЦ

г. Черкассы

МАНІФЕСТ вимог громадських організацій чорнобильців до Президента України, Уряду та Верховної Ради України

1. Прийняти до кінця року законопроект про скасування до 2013 року усіх видів пільг і доплат (матеріальних допомог, пільг і виплат на проїзд, лікування, оздоровлення тощо) для народних депутатів, Президента, членів Уряду, губернаторів і мерів, а також про запровадження для них оплати праці виключно у межах посадового окладу.

2. У Державному бюджеті на 2012 рік та на наступні роки скоротити бюджетні видатки на утримання керівних органів державної влади – Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України – та на фінансово-бюджетне забезпечення діяльності народних депутатів і службовців вищих ешелонів влади. Вилучені кошти направити на медичне обслуговування онкологічно хворих дітей, що відобразити в бюджеті окремою строкою.

3. Заборонити вносити законом про Державний бюджет зміни до розмірів і порядку виплат соціальних допомог, встановлених спеціальними законами.

4. До кінця лютого 2012 року виконати пункт Програми соціальних реформ Президента України щодо запровадження державного аудиту усіх видів соціальних виплат і допомог (в тому числі чорнобильських, афганських та непрацюючих колишніх членів КМУ, АП, ВРУ та депутатів) з метою посилення державного контролю за використанням бюджетних коштів у соціальній сфері, налагодження безперебійного державного соціального забезпечення тих громадян, які його дійсно потребують. До відповідальних службовців, винуватих у зриві виконання цього важливого пункту Програми соціальних реформ глави держави, застосувати відповідні дисциплінарні заходи. Організувати роботу регіональних комісій з проведення державного аудиту соціальних допомог із широким залученням на паритетних засадах об’єднань чорнобильців і афганців.

5. Забезпечити з 1 листопада 2011 року в повних обсягах виплати державних допомог щодо соціального забезпечення чорнобильців та афганців згідно чинного законодавства.

6. До 15 січня 2012 року в кожній області підписати з громадськими об’єднаннями чорнобильців і афганців Меморандум про реструктуризацію існуючої бюджетної заборгованості за усіма соціальними виплатами (чорнобильськими і афганськими) та План-графік її гарантованого бюджетного погашення.

7. Встановити розміри і порядок виплати державних соціальних допомог вразливим категоріям громадян виключно на рівні закону та не допускати самовільного визначення урядом розмірів таких соціальних допомог залежно від наявності коштів у державному бюджеті.

8.У разі невиконання даних вимог чорнобильці України у квітні місяці 2012 року проведуть всеукраїнську акцію протесту «Дзвони Чорнобиля» у всіх містах, та у Києві 26-04-2012 року.

"Газета Вечерний Донецк", 03.02.2012

Протестные акции инвалидов Чернобыля начались в сентябре прошлого года из-за попытки правительства провести через парламент печально известный Закон №9127 "О государственных гарантиях относительно исполнения судебных решений". При этом закон принимался в скоростном темпе: 6 сентября начались пленарные заседания в Верховной Раде Украины, а 9 сентября закон уже был принят в первом чтении.

Обратите внимание на иезуитское название закона - "О государственных гарантиях…".

Как известно закон для того и принимается, чтобы его исполняли. И гарантией для этого служит Конституция и гарант - Президент. Но это в тех государствах, где закон чтут, и в первую очередь исполнительная власть. Но это у них. А что же у нас? А у нас как у нас. И первым нарушителем закона оказалось правительство. Для него законов не существует. Что надумали, то и осуществили. Для него Закон не указ.

Но 20 сентября прошлого года чернобыльцы совместно с афганцами не дали Верховной Раде Украины принять Закон №9127 во втором чтении и в целом. Правительство пошло на попятную, отменило вторую часть закона, и его принятие во втором чтении перенесено было на другое время, с протестующими был подписан Меморандум. Это что-то вроде протокола о намерениях, который, как выяснилось, правительство и не собиралось выполнять.

В октябре прошлого года пенсия отдельным инвалидам Чернобыля была выплачена вначале в размере, исчисленном из заработной платы за работу в Чернобыле, а затем до конца октября все же вернуло долг.

Но зато в ноябре и декабре отыгралось: повторило выплату пенсий в размерах, действовавших до решений судов. Это вызвало негодование и протесты чернобыльцев, о которых читатели знают.

Действия правительства были противозаконными. Правительство не имеет права отменять ни законы, ни решения судов. Но это снова у них. А у нас может. И протестные акции инвалидов Чернобыля снова возобновились: 15 ноября объявила голодовку часть чернобыльцев Донецка, которых затем поддержали чернобыльцы других городов (и не только чернобыльцы).

Почему же опять продолжились протестные акции?

На этот вопрос можно ответить, заглянув на 25 лет назад - в 23.09.1986 года. В ответе будут отражены только вопросы оплаты труда за работу по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, так как именно оплата труда послужила первопричиной возникавших и возникающих в дальнейшем противостоянии ликвидаторов и правительства. Пенсия - производная заработной платы. От ее размера зависит жизнь и здоровье чернобыльцев-инвалидов, уровень жизни их семей, так как работать вследствие утраты здоровья они не могут.

Итак, 26 апреля 1986 года произошла самая страшная в мире техногенная катастрофа - чернобыльская авария. Для предварительной оценки масштаба катастрофы потребовалось около недели. Через 10 дней, 7 мая так называемые директивные органы - ЦК КПСС, Президиум Верховного Совета СССР, Совет Министров СССР и ВЦСПС приняли постановление №524-156 "Об условиях оплаты труда и материального обеспечения работников предприятий и организаций зоны Чернобыльской АЭС", (затем наименование зоны менялось трижды - 30-километровая зона, зона отселения, зона отчуждения), в п. 1 которого оплата труда всем лицам, принимавшим участие по устранению последствий аварии на ЧАЭС устанавливалась в двойном размере, в том числе и всем лицам воинской службы - срочникам, органов КГБ и МВД.

В тот же день, 7 мая, Госкомтруда СССР совместно с ВЦСПС издали постановление, в котором было установлено, что работникам, непосредственно занятым на работах по ЛПА на ЧАЭС, премии, поощрения и вознаграждения начислялись в соответствии с п.1 (вышеуказанным) на увеличенные ставки и должностные оклады. Кроме того, этим постановлением в зоне ионизирующего излучения устанавливался шестичасовой рабочий день.

В УССР для работников была установлена пятидневная рабочая неделя (ст. 52 КЗОТ УССР).

В нормативно-правовых актах того периода 1986 - 1990 гг. о переходе на 6-дневную рабочую неделю в зоне ионизирующего излучения ничего записано не было. А расширенное толкование закона у нас запрещено законом.

Когда обстановка в зоне Чернобыльской АЭС показала, что малой кровью аварию не ликвидируем, 17 мая 1986 года Совет Министров СССР распоряжением №964-рс разделил зону ионизирующего излучения на 3 зоны, и оплату труда в указанных зонах установил соответственно в трех, четырех и пятикратном размере ставки (должностного оклада). Этим постановлением были установлены и льготы по выплате премии до 1000 руб. и единовременное пособие всем участникам, получившим предельно допустимую дозу облучения.

Так как к работам по ЛПА на ЧАЭС были привлечены войска срочной службы, органов внутренних дел и военнообязанные, призванные на специальные сборы (так называлось привлечение военнообязанных гражданских лиц к работам по ЛПА на ЧАЭС), Совет Министров СССР распоряжением от 23 мая 1986 года №1031-рс распространил на всех служащих органов внутренних дел оплату в 3-, 4- и 5-кратном размере тарифной ставки (должностного оклада). Но зато данным постановлением №1031-рс на военнообязанных, призванных на сборы, был распространен порядок оплаты труда и выплаты единовременных вознаграждений по месту постоянной работы, предусмотренный для рабочих и служащих, выполняющих такие работы.

Но и это еще не все.

Уже 5 июня 1986 года Совет Министров СССР и ВЦСПС издали новое постановление №665-195 по тем же вопросам оплаты труда и материального обеспечения участников ЛПА на ЧАЭС (украинский аналог №207-7 от 10 июня 1986 года).

Указанным постановлением значительно расширились права руководителей предприятий, работники которых принимали участие в ЛПА на ЧАЭС, в том числе и командированные, по оплате труда; была установлена дополнительная оплата за работу в ночное время, премирование в максимальном размере 60% тарифной ставки (оклада) в месяц, было разрешено привлечение к работам в выходные дни (при пятидневке - суббота и воскресенье) с оплатой в двойном размере. Но при этом кратная оплата труда была приведена в соответствие с действующим законодательством: оплата уменьшена на одну кратность. Вместо нее по месту основной работы сохранялась в соответствии со ст. 121 КЗОТ УССР средняя заработная плата. Так же было установлено, что рабочим и служащим, получившим профессиональное заболевание при работах по ЛПА на ЧАЭС, назначаются льготные пенсии по возрасту по списку №1, независимо от продолжительности работы во вредных условиях труда.

Все постановления правительства, министерств и ведомств в соответствии со ст. 247 КЗОТ УССР согласовывались с соответствующими профсоюзными органами.

Все законодательные акты, относящиеся к вопросам ДПА на ЧАЭС были засекречены и рассекречены лишь в мае 1991 года.

Совет Министров и ВЦСПС постановлением №665-195 поручали Госкомтруда и Министерству финансов СССР издать разъяснение о порядке его применения.

14 июля 1986 г. Госкомтруда УССР по поручению Госкомтруда СССР издал "Ответы на вопросы по оплате труда работников, занятых ЛПА на ЧАЭС" (за №81 и тоже секретное) без согласования с Укрсовпрофом. Они в некоторых ответах противоречили трудовому законодательству.

Демарш последнего вынудил Госкомтруда УССР издать совместно с Укрсовпрофом 08.01.1987 г. (№05/2-25-2 ДСП, №03-51-8 ДСП соответственно) "Разъяснения по вопросам оплаты труда, льгот для участников ЛПА на ЧАЭС". Об "Ответах на вопросы…" от 14.07.1986 года постарались молчаливо забыть. Как видим, и тогда министерства и ведомства допускали нарушения трудового законодательства. Но это были цветочки. Ягодки были впереди.

Госкомтруда УССР 23.09.1986 г. письмом №136"с" (секретное) довел до сведения министерств и ведомств УССР, облисполкомов, Киевского и Севастопольского горисполкомов отделам по труду письмо "О порядке материального обеспечения призванных на сборы военнообязанных", в котором сообщалось, что Госкомтруда СССР письмом от 15.09.1986 г. №0595 разъяснил "Порядок материального обеспечения призванных на сборы военнообязанных работников предприятий, организаций, учреждений, колхозов, направленных для выполнения работ по ЛПА на ЧАЭС". Указанное разъяснение противоречило законодательным актам СССР по чернобыльским вопросам, изложенным ранее.

Под видом разъяснения Госкомтруда СССР и УССР было поручено выполнять указание тех же директивных органов принять меры по экономии средств, расходуемых на устранение последствий аварии. Так, в ч. 3 письма указывалось, что якобы в постановлении директивных органов от 7 мая 1986 года №524-156 военнообязанным, призванным на сборы, выплачивается по месту основной работы 100% тарифной ставки. В действительности в данном постановлении было указано, что оплата труда в зоне ЧАЭС производится по повышенным до 100% тарифным ставкам.

В ч. 4 письма было разъяснено, что якобы в соответствии с распоряжением Совета Министров СССР от 23 мая 1986 года№1031-рс за выполнение работ в соответствующих зонах опасности военнослужащим, призванным на сборы, выплачивается по месту основной работы тарифная ставка (оклад) в 3-, 2- и однократном размерах. В действительности, в распоряжении в п. 1б было указано, что на военнообязанных, призванных на сборы, распространяется порядок оплаты труда и выплаты единовременного вознаграждения по месту постоянной работы, предусмотренный для рабочих и служащих, выполняющих такие работы.

В части пятой письма было указано, что при этом оплата фактически отработанного времени (включая выходные и праздничные дни) в соответствующих зонах опасности должна производиться из расчета дневной тарифной ставки (должностного оклада) за данный месяц, деленной на календарные дни этого месяца. Дополнительная оплата дней работы, приходящихся по календарю на выходные и праздничные дни, не производится.

Как видим "изобретателям" из Госкомтруда СССР, где трудились самые высококлассные нормировщики страны, была создана так называемая расчетная тарифная ставка (оклад), с помощью которой сменная тарифная ставка была искусственно уменьшена на 30%, а работа в выходные и праздничные дни вместо двойной оплаты вообще не оплачивалась.

В письме Министерства юстиции Украины от 01.11.1999 года на обращение одного из чернобыльцев-инвалидов дать разъяснение относительно письма Госкомтруда УССР от 23.09.1986 года №136с, в соответствии с которым начисляется заработная плата военнообязанным, которые выполняли работы в зоне отчуждения, заместитель Министра Л.Н. Горбунова сообщила:

"В соответствии с ч. 2 ст. 19 Конституции Украины органы государственной власти и органы местного самоуправления, их должностные лица обязаны действовать лишь на основаниях, в пределах полномочий и средств, предусмотренных Конституцией и Законами Украины.

Что касается письма Госкомтруда УССР от 23.09.1986 года №1136-с, о котором упоминается в Вашем письме, то следует сообщить, что письма по своему статусу не должны содержать правовых норм".

Таким образом можно сделать вывод, что письмо Госкомтруда УССР от 23.09.1986 года не имеет юридической силы и не должно было использоваться для начисления заработной платы военнообязанным, призванным на сборы, за работу по ЛПА на ЧАЭС. Оплата их труда должна была производиться в соответствии с п. 1б распоряжения Совета Министров СССР от 23.05.1986 г. №1031-рс, как рабочим и служащим, выполняющим такие работы, исходя из дневной тарифной ставки (оклада) в кратности в зависимости от зоны опасности с выплатой двойной тарифной ставки за работу в выходные и праздничные дни и выплатой премии в максимальном размере 60%.

Максимальный размер премии можно уменьшить (депремировать) только лишь при наличии для этого оснований. Премирование проводится в соответствии с Положением о премировании предприятия. Если военнообязанный возвратился из воинской части после работы в Чернобыльской зоне и в его справке, выданной в зоне отчуждения, нет записи о нарушении работником каких-либо правил и норм, за которые можно депремировать работника, могла подняться рука у руководителя предприятия подписать приказ о депремировании.

А как быть с учителями, юристами, водителями, партийными, комсомольскими, профсоюзными работниками, врачами, музыкантами и т.д. С теми, в организациях и учреждениях которых нет положений о премировании и премии в этих организациях вообще не выплачивались? А у его товарища по работе в Чернобыльской зоне на предприятии Положение о премировании есть. Так что - первому премию платить, а второму не платить? Абсурд!

Работникам, которые не по своей воле побывали в чернобыльском аду и потеряли здоровье, премия должна начисляться обязательно. Тем более, что она сейчас не выплачивается, а лишь начисляется. Для начисления пенсии она в средней заработной плате должна быть учтена.

Указания руководителей Пенсионного фонда Украины, что с этих сумм доначисленной заработной платы и премии не были оплачены страховые взносы, звучат странно. Страховые взносы отчисляются из выплаченных сумм не работником, а предприятием. В настоящем случае выплаты недоплат не производятся, а лишь начисляются, поэтому данные указания явно направлены на отказ в перерасчете оплаты труда за работу по ЛПА на ЧАЭС. Но если мы хотим урегулировать возникшую проблему, то должны поступать по закону.

Первый шаг к решению вопроса был сделан Януковичем В.Ф. в то время Премьер-министром, который 22 сентября 2004 года подписал постановление Кабинета министров Украины №1240, которым в п. 1 Порядка начисления пенсий по инвалидности вследствие Чернобыльской катастрофы было внесено изменение и установлено, что пенсии инвалидам Чернобыля назначаются из заработной платы, исчисленной в соответствии с распоряжением Совета Министров СССР от 17.05.1986 года №964 в 3-, 4- и 5-кратном размере тарифной ставки (оклада) и с распоряжением Совета Министров СССР от 23.05.1986 года №1031, установившим оплату труда военнообязанным, призванным на сборы, в порядке, предусмотренном для работников, выполняющих такие же работы. Эта норма оплаты труда вошла и в п. 7 постановления Кабинета министров от 23.11.2011 года №1210.

Вопрос теперь состоит в том, а как выполнить требование п. 7 данного постановления? Это также является первопричиной протестных акций чернобыльцев-инвалидов, призванных на спецсборы в 1986 - 1990 гг. Работники органов Пенсионного фонда Украины заявляют, что не будут принимать новые справки с перерасчитанной заработной платой. Явно, это команда сверху.

Но даже если эту проблему решить, имеется еще более сложная проблема. Кто эти справки будет выдавать? Основная масса предприятий, на которых работали чернобыльцы-инвалиды, ликвидирована и, в основном, без правопреемника. Кто же будет подписывать справки, ставить на них штампы и печати? А работники управлений Пенсионного фонда без справки о заработной плате не могут ничего сделать и не сделают. Таков порядок. А чернобылец, вины которого в сложившейся ситуации совершенно нет, - это государство поставило его в такое положение, будет ходить по инстанциям и ничего добиться не сможет. Да кроме этого, первичные документы о работе в чернобыльской зоне у многих (на законных основаниях) уничтожены по акту. Их срок хранения был всего 3 года.

Казалось бы, безвыходная ситуация. Но выход есть. Для этого в юриспруденции есть понятие аналогия Закона.

В ст. 8 Гражданского кодекса Украины установлено, что гражданские отношения, неурегулированные этим кодексом, другими актами гражданского законодательства и договором, регулируются теми правовыми нормами этого кодекса, другими актами гражданского законодательства, которые регулируют сходные по смыслу гражданские отношения (аналогия закона). Министерство труда и социальной политики Украины и Главное управление государственной службы Украины в аналогичном случае и совместный приказ от 03.12.2003 г. №319/144 "Об утверждении Порядка выдачи справок о заработной плате для перерасчета пенсий государственным служащим в случае ликвидации органов, с которых лицо ушло на пенсию, а также переименования (отсутствия) должностей". Этим Порядком было установлено, что в случае ликвидации государственного органа без правопреемника справки о заработной плате для перерасчета пенсии государственным служащим выдавать Министерству труда и социальной политики и Главным управлением труда и социальной защиты областей и районов в зависимости от места работы государственного служащего.

Как видим - госслужащего защитили. Инвалиды Чернобыля не меньше них заслужили у государства, чтобы их также защитили. Механизм защиты должен быть тот же. Сложного в этом ничего нет. Ведь в справках о заработной плате инвалидов Чернобыля, находящихся в их делах в органах Пенсионного фонда, все необходимые данные для этого есть. Необходимо лишь вместо расчетной тарифной ставки поставить законную сменную (часовую) тарифную ставку по постоянному месту работы, указать кратность в соответствии с зоной и начислить премию (в основном 60%). Средняя заработная плата по месту постоянной работы в справке о заработной плате, находящейся в деле инвалида, имеется.

Эту несложную работу могут выполнять сами работники управлений Пенсионного фонда. Но необходимо убрать крючки и рогатки, которые так умеют расставлять ретивые чиновники - защитники государства. Не государство надо защищать, а его граждан. Ведь они создают богатство и благосостояние государства.

Надо уйти от "революционной целесообразности" 20 - 30 годов прошлого столетия, которой попирались законы, Конституция, мораль и нравственные устои.

Необходимо разработать порядок выдачи справок о заработной плате всем чернобыльцам, честно выполнившим свой долг перед Родиной в рядах Советской Армии, пересчитать им пенсии в соответствии с законодательством, установить достойные минимальные пенсии, которые позволят им лечиться и содержать семью, так как работать они из-за потери здоровья уже не смогут. Это снимет социальную напряженность в их рядах, и протестные акции прекратятся.

Л. ДЕРКАЧЕВСКИЙ,

участник ЛПА на ЧАЭС І категории в мае - июне 1986 года.

http://vecherka.donetsk.ua/index.php?id=4647&show=news&newsid=99557

Левый Берег - LB.UA, 2.02.2012 14:50

Фото: Макс Левин

Страну ждет полная заморозка всех социальных выплат из-за дырявого бюджета, если верить документам, которые оказались в распоряжении LB.ua.

На почту info@LB.ua пришло письмо, которое содержало интересное приложение — "Тези щодо завдань місцевих органів праці та соціальних виплат, які фінансуються із державного бюджету".

Речь идет о бумагах без печатей и подписей, которые якобы спускает Министерство труда и социальной политики на места (сперва на область, дальше по цепочке).

"Необхідно не допустити будь-яких виплат", — вот краткая суть документов. Даже если граждане прошли все круги судебного ада, государство не будет им платить, ссылаясь на решения Конституционного суда от 26 декабря 2011 года и 25 января 2012 года. Этими решениями суд разрешил Кабмину не платить по счетам, если в бюджете нет денег.

Если в обычном споре Вася задолжает Пете 100 гривен, то суд постановит взыскать деньги с Василия, даже если придется продать его последние штаны на аукционе. В споре с государством гражданин бессилен. Если государство не хочет платить по своим обязательствам, никто не выставит на аукцион госдачи или "Мерседесы" чиновников.

Обратившийся в редакцию человек пишет, что тезисы передают из рук в руки начальники или заместители начальников областных управлений руководителям городских и районных управлений с устными инструкциями и обязательствами не распространять полученную информацию.

LB.ua отправил запрос в Минсоцполитики с просьбой прояснить ситуацию.

http://economics.lb.ua/state/2012/02/02/134933_glubokaya_zamorozka_lgot.html

Сайт NEWSru.ua, четверг, 2 февраля 2012 г., 20:18

Киевский районный суд Харькова постановил удовлетворить жалобу, поданную в интересах активиста чернобыльского движения Владимира Белоенко, и отменить постановление о возбуждении уголовного дела по ст.358 (использование заведомо поддельного документа).

"Орган досудебного следствия не проверил с необходимой полнотой и не выяснил основания для возбуждения уголовного дела... Органом расследования не была проведена необходимая доследственная проверка, не опрашивался сам Белоенко, не исследовались документы, которые могли повлиять на принятие процессуального решения. Поскольку уголовное дело было возбуждено при отсутствии поводов и оснований, постановление о возбуждении уголовного дела от 2.12.2011 по факту использования поддельного документа по ч.4 ст.358 Уголовного кодекса Украины подлежит отмене", - говорится в постановлении суда.

Постановление может быть обжаловано в течении семи дней после оглашения. "Чернобыльцы", присутствовавшие в зале суда, отреагировали на оглашение постановления аплодисментами и одобрительными возгласами, передаёт "Интерфакс-Украина".

Как сообщалось, следственное управление ГУ МВДУ в Харьковской области расследовало 6 уголовных дел по факту предоставления поддельных документов в Пенсионный фонд Украины для начисления пенсий "чернобыльцам".

В декабре прошлого года на допрос в рамках этих дел были принудительно доставлены активисты чернобыльского движения Владимир Проскурин и Петр Прокопенко. С них обоих была взята подписка о невыезде, однако на следующий день она была снята.

По словам начальника следственного управления ГУ МВДУ в Харьковской области Зиновия Галавана, Проскурин, Прокопенко, Белоенко и др. вызывались на допрос в качестве свидетелей. "Чернобыльцы", которых вызывали на допросы, обжаловали возбуждение уголовных дел в суде.

Харьковские "чернобыльцы" называли эти дела заказными и необоснованными, неоднократно выходили на пикет к следственному управлению, чтобы поддержать своих товарищей, вызванных на допрос.

http://rus.newsru.ua/ukraine/02feb2012/chornobil.html

ДОДАТОК

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 3 серпня 2011 р. N 845

Київ

Про затвердження Порядку виконання

рішень про стягнення коштів державного

та місцевих бюджетів або бюджетних установ

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) і пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. N 609 ( 609-2008-п ) "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 51, ст. 1685);

пункт 7 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 536 ( 536-2011-п ) (Офіційний вісник України, 2011 р., N 39, ст. 1605).

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 3 серпня 2011 р. N 845

ПОРЯДОК

виконання рішень про стягнення коштів державного

та місцевих бюджетів або бюджетних установ

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 );

стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України ( 2456-17 ), Податковому кодексі України ( 2755-17 ), Законах України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ( 2346-14 ) та "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

3. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

4. Виконавчі документи пред'являються до виконання:

1) органам Казначейства протягом одного року з наступного дня після набрання рішеннями про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом (у разі виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів).

Строки пред'явлення виконавчих документів перериваються у разі пред'явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів в установленому порядку.

Пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами, не поновлюються;

2) органам державної виконавчої служби у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (у разі виконання рішень про стягнення коштів з боржників).

5. Органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання та ведення обліку виконавчих документів. Після повного виконання иконавчий документ суду повертається до суду з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також прокурорів та державних виконавців.

6. Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:

1) повідомляти орган, який видав виконавчий документ, або державного виконавця про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання у спосіб і порядку, визначені таким документом, або надання в установлений судом строк звіту про виконання судового рішення про стягнення коштів;

2) звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;

3) безкоштовно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;

4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання;

5) застосовувати заходи впливу до боржників у разі виявлення порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органи Держфінінспекції;

6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;

7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

7. У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів дізнання, досудового слідства та прокуратури тощо).

8. Органи Казначейства після отримання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку:

приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві про виконання рішення про стягнення коштів зазначається дата надходження і вхідний номер;

здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

повідомляють стягувача (представника стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

9. Орган Казначейства повертає стягувачеві виконавчий документ у разі, коли:

1) виконавчий документ:

не підлягає виконанню органом Казначейства;

подано неуповноваженою особою;

пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

2) рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

3) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

4) відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

5) стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

6) наявні інші передбачені законом випадки.

10. Стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений пунктом 4 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня повернення виконавчого документа.

11. Відкладення безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється у разі:

1) звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання;

2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації ( v0011201-11 ) тощо.

12. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.

У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або роблять його неможливим, орган Казначейства може на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснити відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.

13. Зупинення безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється у разі:

1) зупинення судом виконання:

виконавчого документа;

рішення про стягнення коштів;

2) внесення прокурором касаційної скарги в інтересах держави на судове рішення про стягнення коштів або заяви до Верховного Суду України про перегляд такого рішення;

3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;

4) наявності інших передбачених законом обставин.

14. Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.

15. Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

Безспірне списання коштів державного та місцевих

бюджетів за судовими рішеннями про стягнення

надходжень бюджету

16. Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

17. Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

18. Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження такого документа відповідний орган, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідний фінансовий орган), про надходження зазначеного виконавчого документа.

У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або становлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації ( v0011201-11 ) тощо та визначає строк її подання, але не більш як 15 робочих днів.

Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію у письмовій формі.

У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.

Виконання виконавчих документів щодо стягнення судових витрат, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.

19. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

20. Якщо рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв'язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету, на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

У разі коли законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету "Інші надходження" ( v0011201-11 ).

21. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, здійснюється органом Казначейства, на рахунки якого зараховані зазначені кошти, у межах суми, що надійшла від реалізації.

Якщо встановлений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету обсяг коштів, що підлягає безспірному списанню, перевищує обсяг коштів, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, виконання такого виконавчого документа здійснюється відповідно до пунктів 41-47 цього Порядку. На виконавчому документі робиться відмітка із зазначенням обсягу безспірно списаних коштів державного та місцевих бюджетів.

22. Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про стягнення коштів, зарахованих до державного та/або місцевого бюджету в іноземній валюті, подає документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до Казначейства.

Казначейство здійснює перерахування коштів з валютних рахунків, відкритих на його ім'я в банках, на банківський рахунок стягувача або через банк у готівковій формі в іноземній валюті, в якій здійснювалося зарахування до державного та/або місцевого бюджету, чи національній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату здійснення безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів.

23. Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.

Орган Казначейства надсилає після надходження таких документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.

У разі коли на дату надходження або у процесі виконання виконавчого документа розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п'яти робочих днів такий розмір із стягувачем, про що повідомляє орган Казначейства за встановленою формою.

Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства.

Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Безспірне списання

коштів з рахунків боржника

24. Виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.

25. Державний виконавець виносить протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає, зокрема, про необхідність самостійного виконання боржником рішення про стягнення коштів з його рахунків і подання відповідних підтверджуючих документів або подання боржником повідомлення про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету ( v0011201-11 ), за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з його рахунків, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання.

У разі коли до органу державної виконавчої служби надійшло кілька виконавчих документів щодо одного і того самого боржника, вони не об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Боржник для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків отримує належним чином завірені державним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження, які подаються до виконання відповідно до порядку казначейського обслуговування державного або місцевих бюджетів за видатками.

На підставі зазначеного повідомлення боржника державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника (далі - платіжні вимоги) згідно з пунктом 33 цього Порядку.

Після повного виконання рішення про стягнення коштів з рахунків боржника оригінал виконавчого документа або його копія з відміткою про виконання повертається органом Казначейства протягом трьох робочих днів державному виконавцеві.

Боржник може до накладення арешту на його рахунки перерахувати кошти за рішенням про стягнення коштів з таких рахунків, у тому числі за постановами державного виконавця, на рахунок органу державної виконавчої служби, відкритий у відповідному органі Казначейства для обліку депозитних сум.

26. Примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення, зазначеного у пункті 25 цього Порядку, або подання повідомлення, що містить недостовірну інформацію, або недостатнього обсягу коштів на рахунках боржника.

У разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з пунктом 33 цього Порядку.

27. Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.

Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню.

Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.

У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету ( v0011201-11 ) рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.

28. Орган Казначейства частково виконує або не приймає до виконання та повертає державному виконавцеві постанову про арешт рахунків боржника, якщо її оформлено з порушенням вимог, установлених абзацом другим пункту 27 цього Порядку, або рахунки, зазначені у такій постанові, чи кошти на таких рахунках не належать боржникові.

Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів.

При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт.

29. У разі відсутності відкритих асигнувань за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету ( v0011201-11 ), за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, платіжні вимоги для стягнення коштів із зазначених рахунків повертаються разом з постановою про арешт рахунків боржника відповідно до абзацу другого пункту 28 цього Порядку.

30. Орган Казначейства зупиняє не пізніше наступного робочого дня після надходження постанови про арешт рахунків боржника операції на таких рахунках за всіма кодами економічної класифікації видатків бюджету (v0011201-11 ).

У разі недостатності або відсутності коштів на рахунках боржника, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів із зазначених рахунків, на виконання якого прийнято постанову про арешт рахунків боржника, боржник може здійснити з метою виконання такого рішення за погодженням з державним виконавцем операції, пов'язані з перерозподілом коштів, на підставі відповідних документів, поданих ним до органу Казначейства.

Якщо до органу Казначейства надійшло кілька постанов про арешт рахунків боржника, вони виконуються у порядку черговості їх надходження.

31. Видатки боржника, щодо яких прийнято постанову про арешт рахунків боржника, здійснюються лише в частині видатків, які Бюджетним кодексом України ( 2456-17 ) визначені захищеними, у разі зазначення про це у судовому рішенні про стягнення коштів із зазначених рахунків.

32. Боржник зобов'язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця та орган Казначейства про встановлення необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень.

Орган Казначейства відновлює операції за іншими рахунками боржника та кодами економічної класифікації видатків бюджету ( v0011201-11 ) за умови, що за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету ( v0011201-11 ) або фактичними власними надходженнями боржника достатньо коштів, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з рахунків боржника.

33. У разі встановлення необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з рахунків боржника бюджетних асигнувань або його фактичних власних надходжень, а також у випадку, передбаченому абзацом третім пункту 28 цього Порядку, державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги, оформлені у трьох примірниках згідно з вимогами Національного банку щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, та оригінали або завірені копії виконавчих документів.

Орган Казначейства приймає платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника протягом 30 днів з дати їх складення.

34. Орган Казначейства не здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника та повертає протягом трьох робочих днів органові державної виконавчої служби без виконання платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів у разі, коли:

1) платіжні вимоги:

оформлені з порушенням вимог Національного банку щодо заповнення реквізитів розрахункових документів;

надійшли після закінчення строку, зазначеного в абзаці другому пункту 33 цього Порядку;

надійшли до органу Казначейства, який не обслуговує боржника;

2) відсутні оригінали або завірені копії виконавчих документів;

3) суми, зазначені у платіжних вимогах, перевищують суми, які підлягають безспірному списанню відповідно до документів, на підставі яких здійснюється таке списання (виконавчі документи, постанови державного виконавця);

4) рахунки, зазначені у платіжних вимогах, не належать боржникові;

5) відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету ( v0011201-11 ) (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету);

6) на рахунки боржника накладено арешт відповідно до іншої постанови державного виконавця;

7) кошторис боржника (крім спеціального фонду в частині його власних надходжень) не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету ( v0011201-11 ), за яким необхідно здійснити безспірне списання коштів;

8) на рахунку, зазначеному в платіжній вимозі, не обліковуються кошти за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету ( v0011201-11 ).

35. Платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів реєструються органом Казначейства у відповідному журналі.

Якщо до органу Казначейства надійшло одночасно кілька платіжних вимог, вони виконуються у порядку черговості їх надходження.

36. Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється на підставі першого примірника платіжної вимоги і доданих до неї оригіналів або завірених копій виконавчих документів.

Судові витрати, штрафи, виконавчий збір, інші витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, безспірно списуються за кодом економічної класифікації видатків бюджету "Інші видатки" ( v0011201-11 ). У разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів боржника зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або на дату надходження платіжної вимоги відсутні відкриті асигнування за

даним кодом, безспірне списання судових витрат, штрафів, виконавчого збору, інших витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету ( v0011201-11 ), за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків боржника.

Перший примірник платіжної вимоги та завірені копії виконавчих документів зберігаються в органі Казначейства, другий примірник та оригінали або завірені копії виконавчих документів з відміткою про їх повне виконання повертаються органові державної виконавчої служби, третій примірник платіжної вимоги передається боржникові.

Для часткової оплати платіжної вимоги оформляється розрахунковий документ у трьох примірниках, засвідчений підписом відповідальної особи органу Казначейства, на якому проставляється штамп "Оплачено".

Перший примірник розрахункового документа залишається в органі Казначейства разом з першим примірником платіжної вимоги та копіями виконавчих документів, другий примірник розрахункового документа видається державному виконавцеві разом з другим примірником платіжної вимоги та оригіналами або завіреними копіями виконавчих документів, третій примірник - боржникові. Дата складення розрахункового документа повинна відповідати даті безспірного списання коштів з рахунків боржника. У реквізиті "Призначення платежу" розрахункового документа орган Казначейства зазначає номер і дату платіжної вимоги, яка частково оплачується, та інформацію, що міститься у реквізиті "Призначення платежу"

платіжної вимоги.

Для підтвердження часткової оплати платіжної вимоги відповідальна особа органу Казначейства виділяє в платіжній вимозі реквізит "Сума" та на звороті всіх поданих органові Казначейства примірників платіжної вимоги, а також оригіналів або завірених копій виконавчих документів робить запис про дату, суму часткової оплати та суму залишку, який засвідчується підписом відповідальної особи і на якому проставляється штамп "Оплачено".

37. Орган державної виконавчої служби може згідно із законом у будь-який час до здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника відкликати платіжну вимогу відповідним листом за підписом начальника органу державної виконавчої служби, скріпленим гербовою печаткою.

У такому листі зазначається найменування, номер рахунка боржника, сума, на яку складена платіжна вимога, що відкликається, її номер і дата, а також обґрунтування відкликання.

Платіжна вимога відкликається лише у повному обсязі.

Орган Казначейства, який обслуговує боржника, після надходження листа про відкликання платіжної вимоги повертає її без виконання разом з оригіналами або завіреними копіями виконавчих документів.

38. У разі проведення повного розрахунку за виконавчими документами або зняття арешту з рахунків боржника в установленому законом порядку операції з коштами, що обліковуються на таких рахунках, відновлюються, а постанова про їх арешт знімається з обліку.

39. Після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника:

1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення за формою, встановленою Мінфіном, у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків;

2) боржник впорядковує свої зобов'язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства зобов'язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині його власних надходжень.

У разі невиконання боржником зазначених вимог орган Казначейства складає протокол про порушення бюджетного законодавства та застосовує захід впливу шляхом зупинення операцій з бюджетними коштами на підставі відповідного розпорядження.

40. У разі відсутності коштів на рахунках боржника, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з таких рахунків, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, яке не використовується ним для провадження основної діяльності.

Арешт, вилучення та примусова реалізація такого майна здійснюються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

Безспірне списання коштів державного

бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної

фізичним та юридичним особам

41. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування:

1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів;

2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;

4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;

5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину.

42. У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Орган Казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження зазначений орган та відповідний орган прокуратури.

У разі відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину, орган Казначейства повідомляє орган прокуратури за місцем розслідування відповідної кримінальної справи.

43. Орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 42 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.

Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п'яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).

44. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

45. Якщо для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

До такої дати Казначейство зберігає виконавчі документи до їх

повного виконання.

46. Казначейство веде бухгалтерський облік та складає звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку.

47. Після повного виконання виконавчих документів суду такі документи повертаються до суду з відміткою про їх повне виконання.

Безспірне списання коштів місцевих бюджетів

для відшкодування шкоди, заподіяної

фізичним та юридичним особам

48. Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної:

фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;

органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

49. У разі здійснення безспірного списання коштів місцевих бюджетів згідно з пунктом 48 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Орган Казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження зазначений орган та відповідний орган прокуратури.

50. Орган прокуратури, орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 48 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача.

Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

51. Якщо для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 48 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

Безспірне списання коштів місцевого бюджету здійснюється з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

До такої дати орган Казначейства зберігає виконавчі документи до їх повного виконання.

52. У разі невнесення змін до рішення про місцевий бюджет або неприйняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету орган Казначейства повідомляє суд, який прийняв рішення про стягнення коштів, щодо наявності обставин, які перешкоджають виконанню такого рішення.

53. Місцеві фінансові органи ведуть бухгалтерський облік та складають звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 48 цього Порядку.

54. Після повного виконання виконавчих документів суду такі документи повертаються до суду з відміткою про їх повне виконання.

( Дoкумeнт взятo з сайту Верховної Ради )

Майдан Інформ, 1 лютого 2012

Увага друзі! Цей документ БОМБА!!! Знайомтеся: «Тези щодо завдань місцевих органів праці та соціального захисту населення із ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ, які фінансуються із державного бюджету». А точніше (з документу): «…необхідно не допустити будь яких виплат».

Документ конфіденційний, без будь-яких реквізитів і підписів (знають паскуди, що злочин роблять!) розповсюджується Міністерством соціальної політики України на Головні управління обласних управлінь праці та СЗН в областях, далі – не нижче як заступником начальника обл. управління, вручається особисто в руки начальникам міських та районних управлінь із усними інструкціями і зобов’язанням не розповсюдження інформації.

http://maidan.org.ua/2012/02/sotsialka-vid-uryadu-neobhidno-ne-dopustyty-bud-yakyh-vyplat/

ТЕЗИ

Щодо завдань місцевих органів праці та соціального захисту населення із забезпечення соціальних виплат, які фінансуються із державного бюджету

Перше. На даний час місцеві органи праці та соціального захисту населення мають таку ситуацію із рішеннями судів:

- рішення судів на користь громадян, які виконані;

- рішення судів на користь громадян, які не підлягають апеляції, які виконуються на даний час;

- рішення судів на користь громадян, які не підлягають апеляції, але у силу обставин не виконуються;

- рішення судів на користь громадян, які пройшли апеляційні процедури;

- майбутні рішення судів, які можуть надійти.

Друге. Завдання місцевих органів праці та соціального захисту населення:

2.1. Стосовно виплат:

- по рішеннях судів на користь громадян, які уже повністю виконані на сьогоднішню дату - нічого не робимо;

- по рішеннях судів на користь громадян, які виконані частково, - необхідно із сьогоднішнього дня припинити будь які виплати;

- по рішеннях судів на користь громадян, по яких ще не здійснювалися виплати - необхідно із сьогоднішнього дня не допустити будь яких виплат;

- по рішеннях судів на користь громадян, які надійдуть - необхідно не допустити будь яких виплат.

Якщо виникає ситуація, що суму необхідно виплатити, необхідно надати інформацію до Департаменту правового забезпечення.

2.2. Стосовно апеляційних процедур:

- по рішеннях судів на користь громадян, які уже повністю
виконані на сьогоднішню дату - нічого не робимо;

- по рішеннях судів на користь громадян, які виконані частково, -
необхідно протягом місяця відновити апеляційні процедури незалежно ні від чого;

- по рішеннях судів на користь громадян, по яких ще не здійснювалися виплати - необхідно протягом місяця відновити апеляційні процедури незалежно ні від чого;

- по рішеннях судів на користь громадян, які надійдуть - необхідно здійснювати активні апеляційні процедури незалежно ні від чого.

Що стосується підстав для відновлення апеляційних процедур по судових рішеннях, які не підлягають апеляції або пройшли терміни апеляції, то скрізь повинно бути посилання на нові обставини.

Деякі нові обставини ми Вам надаємо (додаток).

Як Ви будете здійснювати відновлення апеляційних процедур, необхідно надавати інформацію відповідно до форми, що додається. Контроль буде жорстким.

2.3. Стосовно нових рішень і нових апеляційних процедур:

- місцеві органи праці та соціального захисту населення повинні здійснювати активні апеляційні процедури;

- не може бути так, що фахівець пішов на засідання суду там проспав і прийшов.

У засіданнях суду приймати участь фахівцям не нижчі начальника відділу.

Фахівці обласної ланки повинні допомагати районним і міським управлінням, а фахівці Міністерства - усім, брати при необхідності участь у місцевих судах.

Інформація про роботу повинна надаватися за формою, ще додається.

2.4. Ви повинні провести протягом тижня такі ж зустрічі, які ми проводимо зараз, із районами та містами і поставити завдання.

У разі виникнення питань Головні управління праці та соціального захисту населення звертаються з ними до Міністерства, а районні та міські до Головних управлінь.

2.5. Стосовно співпраці місцевих органів праці та соціального захисту населення із:

- Державною виконавчою службою.

При надходженні відповідних рішень судій, запитів Державної виконавчої служби ініціювати обговорення у робочому порядку спільних дій. Якщо є непорозуміння надати інформацію до Департаменту правового забезпечення.

- місцевими фінансовими органами.

Необхідно повідомити фінансові органи про апеляційні процедури, щоб вони мали можливість прийняти участь у судових засіданнях, як орган, який володіє фінансовою ситуацією.

]]> http://www.postchernobyl.kiev.ua/socialka-vid-uryadu-%e2%80%a6neobxidno-ne-dopustiti-bud-yakix-viplat/feed/ 3