Про протиправну бездіяльність Генеральної прокуратури України
Справа № 4-121/12
П О С Т А Н О В А
19 березня 2012 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий – суддя Новак Р.В.,
при секретарі – Микитин О. В.,
за участю прокурора – Бойко Н.О.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність Генеральної прокуратури України та зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, якою просила визнати протиправними бездіяльність заступника начальника Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 щодо невиконання вимог ст. 97 КПК України, за заявою її представника – ОСОБА_3 від 10.12.2011.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, просила в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
Представник скаржника підтримав скаргу, просив задовольнити її з наведених в ній підстав.
Скаржник в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в судовому засіданні приймає участь її представник, за таких обставин, судом визнано можливим розглядати справу у відсутність скаржника.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали судової справи, дійшов наступного висновку.
Згідно ч.2 ст. 236 КПК України дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, представник скаржника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою від 10.12.2011 про злочин, в якій просив порушити кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 382 КК України відносно Прем’єр-міністра України ОСОБА_4, службових осіб Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України та його структурних підрозділів.
Посилання прокурора у справі на те, що вказану заяву не можливо визнати заявою про злочин, судом визнається безпідставним, оскільки у змісті заяви викладена суть порушень закону, яку на думку заявниці допустили Прем’єр-міністр України ОСОБА_4, службові особи Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України та його структурних підрозділів, є посилання на кваліфікацію їх дій згідно чинного КК України, є прохання про прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, підпис і дані особи, що її подає, що свідчить про те, що вона складена з дотриманням вимог статей кримінально-процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язаний приймати заяви і повідомлення про вчиненні або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх відданню. По заяві або повідомленню про злочини прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.
Відповідних процесуальних рішень по заяві представника скаржника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 від 10.12.2011 Генеральною прокуратурою України прийнято не було.
За таких обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 97, 236 КПК України
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність Генеральної прокуратури України та зобов’язання вчинити дії – задовольнити.
Заяву представника скаржника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 від 10.12.2011 про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 382 КК України відносно Прем’єр-міністра України ОСОБА_4, службових осіб Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України та його структурних підрозділів направити Генеральному прокурору України для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з дня її винесення.
Суддя Новак Р.В.