В Краматорске прошел митинг-реквием в память чернобыльской трагедии
«Новости Краматорска», 26.04.2012г.
Сегодня, 26 апреля, у закладного камня (будущего памятника) чернобыльцам в Старом городе состоялся митинг-реквием, посвященный 26-й годовщине со дня трагедии на Чернобыльской атомной станции. Именно в этот день, в 1. 24 ночи на 4-м энергоблоке Чернобыльской АЭС произошёл взрыв, который полностью разрушил реактор.
В Краматорске на сегодняшний день проживает 541 ликвидатор аварии, среди которых 215 – инвалиды. Уже 200 краматорскмих чернобыльцев ушли из жизни.
В митинге приняли участие представители учебных заведений и организаций города. Городские власти, в лице городского головы Геннадия Костюкова и его заместителя по экономическим вопросам Андрея Панкова.
Ученики ОШ № 6 выпустили в небо журавлей-оригами, которые стали символом памяти и скорби жертвам Чернобыля.
По словам директора исторического музея Натальи Волошиной, взрыв на АЭС по силе сравним со взрывом 300 атомных бомб. В первые дни, после трагедии 790 краматорчан приняли участие в ликвидации аварии. 53 краматорских медика круглосуточно дежурили в зоне отчуждения, даже не зная об этом. И еще в течение 10 лет вахтовым методом краматорские спасатели дежурили в зоне. Каждый четвертый из них побывал в Припяти.
Память о погибших почтили минутой молчания. (далее...)
Криворізький ліквідатор аварії на ЧАЕС розпочав безстрокову голодовку (+фото)
Сьогодні (26/04/2012) перед будівлею Криворізького міськвиконкому розпочав безстрокове голодування учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Валерій Федорович Денісюк.
В ексклюзивному інтерв’ю порталу „Кривий Ріг 2012” Валерій Федорович розповів, що брав участь в ліквідації аварії в 1987 році, є інвалідом I групи (загальне захворювання) та III групи (профзахворювання), до жодної з існуючих ветеранських та чорнобильських організацій не входить. Оголошене ним голодування є сухим, тобто протягом акції він не вживатиме навіть води.
На такий крок його штовхнула політика місцевої влади, яка, як він каже, не виявляє жодної турботи про таких як він, а лише піарить себе. На всі його прохання про допомогу приходили самі відписки. Валерій Федорович вже 6 разів оголошував голодовку біля будівлі Криворізької міської ради, минулого року 26 квітня він влаштував півтородобову голодовку біля Адміністрації Президента України.
Весь період акції Валерій Федорович планує знаходитися під відкритим небом, оскільки не має ані намету, ані впевненості на те, що йому дозволять той намет встановити.
В перший день голодовки Валерія Федоровича прийшов підтримати його товариш, також інвалід, учасник бойових дій в Афганістані, що представився Володимиром та розповів про проблеми, які має в своєму рідному селі Олександробелівка Софіївського району.
На останок варто зауважити, що днями на сайті Дніпропетровської ОДА з'явилася інформація про збільшення фінансування медичного обслуговування постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Міжнародній щорічній акції “Спасенна планета” — 15 років
Нещодавно повернувся з Фукусіми, куди поїхав на запрошення Міжнародної японської організації Ендомаме. Там я ще раз переконався, що, на превеликий жаль, наш чорнобильський досвід нікого нічого не навчив. Адже тільки після жахливих природних катаклізмів у Японії, що призвели до аварії на АЕС, світ знову згадав про Чорнобильську катастрофу та її наслідки… Навіть кількість щодобових відвідувань нашого сайта pripyat. com у ті дні збільшилася на кілька тисяч на добу.
Влучно написав про цей красномовний факт один із активістів сайта — австрієць Алекс Кляйгенберг: “Як жахливо те, що відбулося в Японії! У моєму місті, де 25 років майже нічого не говорили про Чорнобиль, зараз цілими днями звучить не тільки інформація про ситуацію в Японії, а й інформація, документальні фільми та статті про Прип’ять і Чорнобиль. Це так схоже на подвійне Небесне Послання про те, щоб люди не забували про небезпеку ядерної енергетики та знову згадали про Чорнобиль!”
Хібакусі (так називають себе жертви атомного бомбардування відомих японських міст) передали чорнобильцям традиційні паперові журавлики, а я їм — голубину зграйку зі Зверненням акції “Спасенна планета”. Ми з’ясували, що, незважаючи на катаклізми-застереження, людство не засвоїло уроків Чорнобиля, бо навіть інформація про реальну ситуацію навколо японських АЕС дуже нагадує викривлені повідомлення ЗМІ колишнього СРСР після аварії на ЧАЕС. Ми справді схожі. Настільки, що й дисципліновані японці повстають сьогодні проти атомної енергетики багатотисячними мітингами.
Тож замислимося: невже вплив атомного лобі переважить прагнення світової спільноти жити у кращому й безпечнішому світі? Чи ми, людство, приречені знову наступати на ті самі граблі? Невже так важко збагнути, що всі найболісніші проблеми сьогодення — від економічного занепаду й росту злочинності аж до воєн та екологічних і техногенних катастроф — мають “довгий хвіст” у минулому? Але ж доки не усвідомимо, що змінити світ — означає змінити себе, власний побут, спрямований лише на матеріальні цінності, доти й залишатимемося сліпими перед вічністю.
Тому актуальною є Міжнародна щорічна акція “Спасенна планета”, започаткована навесні 1998 р. колишніми прип’ятцями з київської Громадської організації чорнобильців “Земляки”, які, усвідомивши головний урок Чорнобиля, саме 26 квітня (бодай на кілька хвилин!) об’єднують людство в прагненні Злагоди, Миру, Добра й Любові задля очищення і гармонізації ноосфери. Хотілося, щоб цей скорботний день став ще й Днем Надії — належною віхою на шляху до порятунку планети.
Акція — втілення ідеї академіка В. Вернадського та інших видатних науковців щодо ноосфери, слушно поєднана з масовим рухом за кращу долю Землі, — почалася з оприлюднення “Звернення чорнобильців до землян” у газетах “Ваше здоров’я”, “Літературна Україна”, “Вісник Чорнобиля” та завдяки Інтернету, одразу об’єднала небайдужих не тільки в Україні, а й в Америці, Німеччині, Австрії, Великобританії, Австралії, Новій Зеландії, Іспанії, Болгарії, Росії, Індії, Японії, Таїланді. Проте її практичний ефект залежить від кожного з нас. Адже й уроки Фукусіми сьогодні з нами! Тільки від серця до серця передається щире бажання бачити Природу Храмом, але без духовного відродження ми перетворимо всю планету на “мертву зону”.
“Почуй нас, Людство!”– з таким закликом 15 років тому звернулися жертви Чорнобильської катастрофи до кожної людини планети: Любий друже!
Хоч би ким Ви були — безпритульним жебраком чи можновладцем, праведником чи останнім грішником, видатним науковцем чи домогосподаркою — почуйте наш голос із давнього Києва, з епіцентру Чорнобильської трагедії — останнього застереження Людству. Ви ж не можете не бачити, не відчувати, що всі ми, люди Землі, хибними вчинками, згубними ідеями, злими думками й нелюдськими діями привели планету до останньої межі. І ніхто не порятує нас від неминучої загибелі, якщо самі не захочемо допомогти собі та всьому живому на Землі. Адже землетруси й повені, екологічні катаклізми, війни та хвороби — наслідок нашої жорстокості, бездуховності.
Хіба Ви можете не подбати про долю нашого спільного дому, тобто про власне майбутнє і майбутнє своїх дітей та онуків?! Політики не здатні на це через недолугі протиріччя, що роз’єднують їх. Тільки ми всі разом спроможні зробити перший крок до Спасіння, розкаявшись у власних гріхах та байдужості до Святих Заповідей.
Згадайте, як бодай раз у житті Вам чудодійно допомогла сердечна молитва чи невимовно сильне бажання! Тож уявіть, яка буде могуть, коли ми всі — кілька мільярдів — у кожному куточку планети, в одну і ту ж мить підведемо очі до неба та потвердимо Господу — Вищому Розуму Всесвіту — наше спільне прагнення Добра й Любові. Цей потужний енергетичний потік якщо не очистить ноосферу Землі від злоби, агресії, відчаю і зневіри, то зупинить її руйнацію, а скорботний день 26 квітня стане ще й Днем Надії на спасіння Людства.
Для цього від Вас потрібно так небагато: 26 квітня щороку з 20.00 до 20.10 за київським часом (17.00 — 17.10 за Гринвічем) зупиніться, якщо Ви у дорозі, прокиньтеся, якщо Ви спите, відкладіть зброю, якщо Ви воюєте, відкиньте на ці кілька хвилин всі свої турботи, найприкріші образи та біди, якщо Ви віруєте в Ласку Божу, то зверніться з найщирішою молитвою до Господа (своєю мовою, за своїми традиціями) про очищення і спасіння власної душі та очищення і спасіння планети й людства; якщо Ви не віруєте, то присвятіть ці кілька хвилин добрим, світлим думкам, щиро побажайте собі любити й допомагати ближнім — бодай одній живій душі.
Господь почує нас!
Просимо гуманітарні, культурні та конфесійні громади, усіх людей доброї волі сприяти розповсюдженню цього нашого Звернення.
Общественная организация «Радимичи – детям Чернобыля» в марте 2012 года
Антиядерная конференция в ЮАР
Представитель общественной организации «Радимичи – детям Чернобыля» Антон Вдовиченко принял участие в работе международной конференции в Южно-Африканской Республике «Ядерная энергия для Африки?». Конференция собрала экспертов, активистов и представителей неправительственных организаций, чтобы найти пути более эффективной совместной работы для достижения действительно устойчивого энергетического будущего. Речь на ней шла об опасности ядерной энергетики, ее высокой стоимости, а также о целесообразности использования возобновляемых источников энергии в мире.
Громадський рух «Контроль за ради справедливості» за дорученням Оргкомітету по підготовці та проведенню мітингу відповідно до статті 39 Конституції України повідомляє про проведення мітингу з метою запобігання прийняття законопроекту №2450 «Про порядок організації і проведення мирних заходів» в редакції, яка істотно обмежує конституційні права громадян.
Мітинг відбудеться 23 березня 2011 року з 10.00 до 12.00.
Місце проведення Верховна Рада України.
Листівка
Закон України «Про свободу мирних зібрань»
у народній редакції !
Мирні зібрання – мітинги, демонстрації і пікети сьогодні – єдиний спосіб для українських громадян захистити свої права. Саме завдяки мирним зібранням робітники добиваються виплати заборгованих зарплат, студенти – безплатної освіти, афганці і чорнобильці – обіцяних виплат. Саме за допомогою мирних зібрань мешканці міст борються проти забудов заповідних історичних місць, а селяни – проти закриття шкіл і дитсадків.
І саме за допомогою мирних зібрань ми можемо змінити Україну і своє життя, добитися соціальних змін.
Але влада олігархів і товстосумів хоче позбавити українців інструменту змін. 2011 року суди заборонили 90% усіх мітингів, щодо яких подавали позови органи влади. А у Києві та низці областей на прохання влади заборонили 100% «неблагонадійних» мітингів. Міліція навіть без рішень суду розганяє мирні зібрання та затримує їх учасників. Сьогодні правлячий клас хоче підвести під заборони мирних зібрань, які загрожують його владі, «законні» підстави і ухвалити у Раді закон, який би обмежив свободу мирних зібрань для українців. Цей законопроект, який отримав реєстраційний номер 2450, був внесений до парламенту ще 2008-го року урядом Ю. Тимошенко, 2009-го прийнятий у першому читанні і підготовлений до другого читання 2010 року. Проект передбачає, що повідомляти про мітинги треба за 4 доби (тобто, громадяни не зможуть оперативно зреагувати на суспільно важливі події, такі як, наприклад, вирубування парку, вчасно, натомість суди встигнуть за 4 дні заборонити будь-яке зібрання), встановлюються невиправдані обмеження зібрань у часі та просторі, учасники мітингів фактично позбавляються права оскаржити судові рішення про заборону цих мітингів, які суди ухвалюють буквально перед початком заходів.
У 2010-го, громадські організації виступили проти законопроекту № 2450 і змусили Верховну Раду відкласти його ухвалення, а Венеціанська комісія – авторитетний європейський експертний орган – винесла цьому проекту вирок, розкритикувавши практично кожну його статтю.
Але у березні 2012 Рада відправила проект № 2450 на доопрацювання з тим, щоб вже найближчим часом проголосувати його у парламенті. Існує небезпека того, що влада Партії регіонів може досягти того, що не вдалося урядові Тимошенко – обмежити наші громадянські права.
Громадяни! Виходьте у понеділок, 23 квітня, о 10-00 до місцевих органів влади, щоб сказати владі наші вимоги:
1.Відхилити законопроект № 2450, який обмежує свободу мирних зібрань.
2.Ухвалити закон про свободу мирних зібрань у народній редакції, який би захистив право українських громадян на мирні зібрання.
НЕ ДАМО ЗНИЩИТИ СВОБОДУ МИРНИХ ЗІБРАНЬ!
Проект
РЕЗОЛЮЦІЯ
ЩОДО ДОТРИМАННЯ І ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВОБОДИ МИРНИХ ЗІБРАНЬ В УКРАЇНІ
23 квітня 2012 року
Свобода мирних зібрань – одне з найважливіших прав людини. Завдяки цьому праву громадяни не лише можуть відстоювати свої соціальні, економічні, громадянські та політичні права, а й змінювати свою країну. Свобода зібрань є важливою передумовою для здійснення громадянами права на свободу слова, свободу вираження поглядів та реалізації культурних, релігійних потреб, інтересів національних меншин.
Свобода зібрань гарантована Конституцією України (стаття 39) та Європейською конвенцією про захист прав людини та основних свобод (стаття 11). Проте сьогодні свобода зібрань в Україні під загрозою. Представники вищої та місцевих влад, міліція та суди систематично порушують права громадян: незаконно забороняють мітинги та демонстрації, розганяють мирні зібрання, брутально застосовуючи силу, ухвалюють неконституційні нормативно-правові акти, які обмежують права і свободи українських громадян.
Такі порушення були масовими і за президентства Леоніда Кучми, і за часи «помаранчевої» влади, але протягом 2010-11 років ці порушення набули нового розмаху. Ситуація з дотриманням свободи мирних зібрань в Україні викликала занепокоєння не лише серед українських громадян, а й у середовищі європейської та міжнародної правозахисної спільноти.
Ми, представники неурядових позапартійних українських громадських організацій та громадяни, вважаємо, що ситуацію із свободою мирних зібрань в Україні необхідно суттєво змінити. І для цього дуже важливо ухвалити закон про свободу зібрань, який би відповідав Конституції України, міжнародним нормам з прав людини, рішенням Європейського Суду з прав людини, висновкам Венеціанської комісії та Керівним принципам ОБСЄ із свободи мирних зібрань.
Ми закликаємо виконавчу владу сприяти ухваленню та Верховну Раду України прийняти закон «Про свободу мирних зібрань», який би включав такі принципові положення: (далее...)
