<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>POST CHERNOBYL - Fiat lux! Да будет свет! Хай буде світло! &#187; Статті</title>
	<atom:link href="http://www.postchernobyl.kiev.ua/category/statti/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://www.postchernobyl.kiev.ua</link>
	<description>&#34;Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів &#34;Чорнобиль-86&#34;. Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.</description>
	<lastBuildDate>Sun, 05 Feb 2012 14:18:42 +0000</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.9.2</generator>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
			<item>
		<title>БЕСПОЛЕЗНО РАНЯЩИЕ КОЛЮЧКИ</title>
		<link>http://www.postchernobyl.kiev.ua/bespolezno-ranyashhie-kolyuchki/</link>
		<comments>http://www.postchernobyl.kiev.ua/bespolezno-ranyashhie-kolyuchki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Dec 2011 06:33:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>glavred</dc:creator>
				<category><![CDATA[Дайджест]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.postchernobyl.kiev.ua/?p=10527</guid>
		<description><![CDATA[БЕСПОЛЕЗНО РАНЯЩИЕ КОЛЮЧКИ 
Виктория АНДРЕЕВА, 
«ОРД», 18.12.2011 23:47
 
 
Оперативная информация из села Пуховка на Киевщине. Прибывший в беспрецедентном окружении силовиков на отчетно-виборную конференцию общественной организации «Союз Чернобыль Украина» первый вице-премьер Клюев трогательно поблагодарил чернобыльцев «за помощь правительству в решении проблемных вопросов социальной защиты граждан». Его же пресс-служба первой сообщила, что главой организации переизбран тот [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<h3><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK"><span style="color: #800000;">БЕСПОЛЕЗНО РАНЯЩИЕ КОЛЮЧКИ</span> </span></strong></h3>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Виктория АНДРЕЕВА, </span></em></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">«ОРД»</span></em></strong><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;; mso-ansi-language: RU;">, </span></em></strong><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">18.12.2011 23:47</span></em></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK"><a href="http://www.postchernobyl.kiev.ua/wp-content/uploads/2011/12/Бесполезно-ранящие-колючки.jpg"><img class="alignnone size-full wp-image-10526" title="Бесполезно ранящие колючки" src="http://www.postchernobyl.kiev.ua/wp-content/uploads/2011/12/Бесполезно-ранящие-колючки.jpg" alt="" width="490" height="584" /></a> </span></em></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;; mso-ansi-language: RU; mso-fareast-language: RU; mso-no-proof: yes;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Оперативная информация из села Пуховка на Киевщине. Прибывший в беспрецедентном окружении силовиков на отчетно-виборную конференцию общественной организации «Союз Чернобыль Украина» первый вице-премьер Клюев трогательно поблагодарил чернобыльцев «за помощь правительству в решении проблемных вопросов социальной защиты граждан». Его же пресс-служба первой сообщила, что главой организации переизбран тот же Юрий Андреев. Вот – сведения, конечно, не от клюевской пресс-службы: из зала силком вышвырнули делегата, который с трибуны пытался выразить правительству отнюдь не благодарность, и, надо понимать, именно в процессе вышвыривания его «лишили статуса делегата». А вот – Харьков. В ментярню были вынуждены вызвать «скорую», чтобы с гипертоническим кризом госпитализировать двух пожилых чернобыльцев, которых допрашивали практически беспрерывно два дня, и таким образом не допустили на конференцию. Поговоримте об этом. Это касается всей страны.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK"><span id="more-10527"></span>Но вначале – о колючках, ранящих, но бесполезно для режима. Сперва — не о елочных, хоть и предновогодье. Придется, впрочем, в сегодняшних заметках упомянуть и о елочных, но не праздничных, а, скорее, с намеком на кладбищенские. А неелочные – вот они, железные, из колючей проволоки, оплетшей часть ограды перед Кабмином. Фото обошло всю Сеть, вы можете увидеть его и в новостийном разделе ОРД. Впрочем, Кабмин, выдержав паузу, и, как говорится, « трохи оговтавшися», выдал ответ, мол, никаких новых ограждений не устанавливали, эта «колючка» тут с давних времен, и она проходит «по периметру крутого склона пустого участка». Ой-ли… Слишком много новых, уродливых и оскорбительных заграждений появилось в последнее время перед зданиями, в которых «сидит» режим. Да и потом, именно с этого крутого склона во время акций потеста несколько раз пытались спуститься к Кабмину те же чернобыльцы.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Но в любом случае, дело с оборонительными сооружениями не доведено до конца. Где противотанковые «ежи» и надолбы, хотя бы – сложенные грудой мешки с песком, призванные затруднить атаку пехоты? Да и потом, неужели ни вусмерть перепуганные, и мягко говоря, не очень умные «лидеры» структур режима, ни процветающие на бюджетные денежки в их аппаратах креатурные (не путать с креативными) мальчики и девочки, советники и прочие, не могут понять элементарного: как уже говорилось, ЕСЛИ ЧТО, никакие подобные ограждения не помогут. Честно говоря, не хотелось бы увидеть подобное «если что», где всегда бывают жертвы. Лучше бы – дожить до веселого народного разбора на сувениры этих заборов и «колючек». Это возможно после грандиозного и непреклонного мирного общегражданского протеста, увенчавшегося победой, отставкой нелегитимного режима. Или уж, если другого выхода нет, в результате аккуратной и мгновенной отставкой режима, произведенной честными офицерами, готовыми взять власть, но оперативно объявить прозрачные всенародные выборы. Но в любом случае, ненавидимую Западом и Востоком, Югом и центром горстку, все еще считающую себя властью, смешно пытаться обезопасить с помощью колючей проволоки и высоченных заборов, поскольку силы по-хорошему неравны, «они» объявили войну не какой-то партии или группе, а многомиллионному народу.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Впрочем, не только смешно, но и мучительно стыдно. Стыдно перед гостями Киева, фотографирующими это «недообъявленное военное положение». Стыдно – перед коренными киевлянами, которых буквально передергивает от свеженанесенных Городу решеточно-колючечных ран. И перед некоренными, такими, как я, попросту тоже влюбленными в Город – очень стыдно. Это хороший стыд, если, конечно, он побуждает не втихаря размазывать горькие слезки, а действовать.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">А вот – и елочные колючки. На месте разгона палаточного городка голодающих чернобыльцев в Донецке спешно, буквально под презрительные плевки горожан коммунальщики под плотной охраной милиции высадили елки. А тут – и всеукраинское чернобыльское событие, то ли стартовавшая в пятницу, то ли в пятницу только осуществившая чуть ли не тайный завоз некоторых делегатов упомянутая отчетно-выборная конференция. Информации в Инете о происходящем там – практически ноль, а должно бы что-то появиться, согласитесь, то ли в плане рутинного освещения происходящего в общественной организации, насчитывающей около 250 тысяч членов и существующей с 1991 года. То ли напротив, в свете остроты события, когда чернобыльцы стали одной из ограбленных категорий, поднявшихся на протест, тряханувший страной, а своего «профессионального» главу Юрия Андреева (послала ж судьба однофамильца) большинство из них считает предателем и хочет с должности прогнать. А кстати, почему событие «окопалось» в селе Пуховка Броварского района (в столице, надо понимать, помещения не нашлось, но вообще, тогда непонятно, почему не в бункере Гитлера под Винницей)? Но даже если маловато в Инете, всегда можно получить информацию с места: рассказывают, что в субботу утром дом отдыха «Журавушка» плотно оцеплен и милицией, и «Беркутом», а сам Андреев передвигается в сопровождении телохранителей. Ай да мероприятие мирной общественной организации!..</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>И вдруг в этом свете становится понятно, что по большому счету все равно, удастся ли режиму сохранить нынешнего подконтрольного главу организации на посту. Объявите его хоть «укротителем атома номер раз», настоящих чернобыльцев у него уже нет, они – совершенно в других местах (по всей Украине, кстати), и пребывают в совершенно ином настроении. И представьте себе на месте чернобыльцев любую другую возмущенную нынешним режимом социальную группу. Ну, что стремительно обнищавшие бюджетники, «трудящиеся», так сказать, видят своим защитником коммуниста Симоненко, прислуживающего ПР-овскому нелегитимному большинству. Или что студенчество собирается в организацию «Да здравствует Табачник – наш вождь и наставник». Или что неадекватного украинофоба Колесниченко Банковая вдруг объявляет главным хранителем национальной идентичности титульной нации, и тут же народ в искренних вышиванках начинает плясать вокруг него гопака, заходясь в пароксизме доверия. На данном этапе создание режимом «карманных» организаций может так же помочь, как забор у парламента и колючая проволока у Кабмина. В деле недоверия к нынешней власти точка невозврата у всей Украины перейдена. Что? Кто-то говорит, что этого мало, и где, мол, массовый порыв к отрешению нелегитимного режима? А ведь если заставить себя быть объективными, то придется признать, что массовая революция в сознании: «мы не хотим этой власти», это очень много. Что же касается протестных проявлений, дадимте себе труд приглядеться: что-то происходит каждый день и в рамках максимально широкой географии Отечества. Извините за следующий, несколько физиологический образ, «обезвредить» такие локальные протесты, это то же самое, что в звенящем от приближения пожара лесу метаться с расстегнутыми штанами от одного вспыхивающего дерева к другому, и пытаться потушить их при помощи содержимого мочевого пузыря. Этим сейчас и пытается заниматься режим. Но содержимого, право, не хватит. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Впрочем, уважаемые читатели-собеседники, возвращаемся в Пуховку, или хоть в Харьков, откуда собирался отправиться в Пуховку один из делегатов конференции. В пятницу было применено что-то типа беларуско-лукашенковского пресловутого «хапуна». В Харькове в шесть утра в отделение УБОПа был силой препровожден заместитель главы областного отделения «Союз Чернобыль Украина» Владимир Проскурин, ранее, так сказать, замеченный в активных протестах. Потом проскользнула информация, его «опросили как свидетеля и отпустили», но это оказалось ложью, поскольку не отпускали (есть оправданное подозрение, чтобы не допустить в качестве делегата на конференцию), каждые три часа выписывая новую повестку. А тем временем, уже в самой Пуховке был схвачен, запихнут в автомобиль, и, как потом выяснилось, этапирован в тот же Харьков член общественной организации непосредственных ликвидаторов «Чернобыльский Спас» Петр Прокопенко, инвалид второй группы, очень авторитетный в кругах чернобыльцев человек. Кое-где уже проскакивают заголовки: «Идет борьба со лжечернобыльцами, подделавшими удостоверения». В данном случае – не верьте. Поскольку Проскурин, и так прошедший ранее 4 проверки, сумел, как рассказывают, «через посредников» срочно запросить справку о своей службе в Чернобыле из ГУ МВД Киевской области, откуда он и был в свое время призван на ЧАЭС. Да и вообще, сами протестующие не раз говорили, что с лжельготниками разобраться не только не против, а готовы сотрудничать с компетентными органами. И кажется, что начинать стоило бы с «головки», сидит же в парламенте спикер Литвин, в своей должности как-то кратко посетивший место дислокации украинских миротворцев, где, слава Богу, боевых действий не было, но осчастливленный «корочками» «участника боевых действий». Ну, а о пане Прокопенко в плане его чернобыльской биографии вообще говорить было бы совестно. Впрочем, нет, есть кое-что. Сравнительно недавно именно Петр Прокопенко на пресс-конференции сказал: «сегодняшние события в стране свидетельствуют о том, что люди остались один на один с теми проблемами, которые возникли вследствие непрофессиональных реформ нынешнего правительства. Власть ведет политику на уничтожение не только Украины и ее потенциала, но и на самоуничтожение. Нет смысла вести переговоры с правительством о возвращении льгот, возвращении выплат компенсаций за вред, нанесенный здоровью или в исполнение решения судов. С такой политикой существующей власти под руководством Партии регионов, это уже вопрос времени, а не конституционного срока полномочий. Люди прекратят их полномочия». Ишь, какой, даже не льгот ему надо, а прекращения полномочий бездарного и преступного режима. Это, кстати, еще и еще раз – к тем, кто презрительно отстраняется от «похлебочных бунтов», и в упор не замечает реально, снизу, проросшей в них антирежимной составляющей. Ау! Где вы? Люди, выносившие в себе эти антирежимные настроения, протестующие, заплатившие за свое осознание положения в том числе и двумя гробами – вот они. И на месте чернобыльцев завтра окажется любая другая социальная группа. А победить мы можем только вместе. Поддерживая любой справедливый протест.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Ну, а те, кто вслед за подконтрольными СМИ повторяет грязную дешевку: мол, от чернобыльцев откупились, и они лижут пятки режиму? Вы дали себе труд разобраться в ситуации, а ведь дать такой труд нужно, ситуация не «узкоотраслевая», а касающаяся всей страны? Вы видели, как один за другим стали терять сознание в первый же день сухой голодовки (на фоне длительной предыдущей голодовки с водой) протестующие у Кабмина, так и не обратившего на них внимания? Знаете о том, что последнюю палатку голодающих в Донецке, где остались протестующие, не согласившиеся на одноразовую подачку местной власти, снимали силой? И они – еще держали оборону под открытым небом. Там, где все же, утром, выгнав их, высадили вышеупомянутые елочки. А теперь эти люди отказываются от любых выплат из обладминистрации. Кстати, а с тем, что за выплаты, разобрались? Несчастному губернатору, по прежнему не дав на законные пенсии ни копейки из бюджета, в Киеве строго приказали…ограбить местный бюджет, и сунуть протестующим миллион гривен в виде «одноразовой помощи на оздоровление». Кстати, умерший от инфаркта в ночь сноса последней донецкой палатки, ранее госпитализированный Виталий Власов в число «активных протестующих», которым подачку вроде бы дадут, не попал. Во Львове, тоже ограбив местный бюджет, перепуганный губернатор пообещал «одноразово» 400 тысяч гривен. Протестующие – согласились. Решили распределить среди онкобольных чернобыльцев, которым законные выплаты задолжали давно. Согласитесь, не дай Господь, чтобы вам или вашим близким так «лакомо» затыкали рот, загнав в подобную ситуацию.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Так что, эта одноразовая подачка за счет местных бюджетов, а не законное возвращение долгов по выплатам — «консенсус» с протестующими, решение проблемы, а не попытка, вот именно, с помощью мочевого пузыря потушить лесной пожар?..</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Что же делать? Кажется – так. Попробовать осознать, что любой справедливый протест против режима, это общее дело, достойное поддержки страны. Тактически – не позволить «передушить» нас по одному, проходящими мимо внимания общества арестами активистов протестов. Запугиванием, когда сын убитого в Донецке голодающего Геннадия Коноплева отвечает: не хочу никакого расследования, дайте похоронить отца. Этому мужику, знаете ли, жить, как здесь говорят, «на поселке», и детям его, и овдовевшей матери. А власть – грозит кулаком. Вот, есть информация: 12 декабря несколько общественных организаций создали Комитет защиты протестующих. Хорошо. Но мало, мало, кажется, на каждый случай – нужна реакция всех нас, общегражданская реакция.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">А там – и до разбора «колючки» на сувениры после Народной Победы недалеко…</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;; mso-ansi-language: RU;"><a href="http://ord-ua.com/2011/12/18/bespolezno-ranyaschie-kolyuchki/?lpage=1">http://ord-ua.com/2011/12/18/bespolezno-ranyaschie-kolyuchki/?lpage=1</a></span></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;; mso-ansi-language: RU;"> </span></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.postchernobyl.kiev.ua/bespolezno-ranyashhie-kolyuchki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>НЕ ВЕДАЯ СТРАХА</title>
		<link>http://www.postchernobyl.kiev.ua/ne-vedaya-straxa/</link>
		<comments>http://www.postchernobyl.kiev.ua/ne-vedaya-straxa/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 16 Dec 2011 08:14:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator>glavred</dc:creator>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.postchernobyl.kiev.ua/?p=10437</guid>
		<description><![CDATA[НЕ ВЕДАЯ СТРАХА

Малоизвестному, незаметному украинскому городку Припять Киевской области суждено было войти в историю 26 апреля 1986 года. Его название разнеслось по всему миру. Многие восприняли весть о беде, которая случилась здесь. Её последствия могли быть больше, если бы не самоотверженность и героизм ликвидаторов. 
Так, в составе медицинского состава в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<h3><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;"><span style="color: #800000;">НЕ ВЕДАЯ СТРАХА</span></span></strong></h3>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;"><a href="http://www.postchernobyl.kiev.ua/wp-content/uploads/2011/12/Шашков.jpg"><img class="alignnone size-full wp-image-10436" title="Шашков" src="http://www.postchernobyl.kiev.ua/wp-content/uploads/2011/12/Шашков.jpg" alt="" width="443" height="610" /></a></span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;">Малоизвестному, незаметному украинскому городку Припять Киевской области суждено было войти в историю 26 апреля 1986 года. Его название разнеслось по всему миру. Многие восприняли весть о беде, которая случилась здесь. Её последствия могли быть больше, если бы не самоотверженность и героизм ликвидаторов. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;">Так, в составе медицинского состава в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС принимал участие Владимир Сергеевич Шашков, который будучи уроженцем города Тореза, был призван Торезким военкоматом для прохождения спецсборов.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;"><span id="more-10437"></span>Свою службу Владимир Сергеевич проходил с начало с 16 по 19 сентября 1988 г. в военной части г. Белая Церковь. А в дальнейшем в подразделении батальона химической защиты в с. Ораное Иванковского района. Ежедневно выезжал в качестве командира роты на 2-й энергоблок ЧАЭС. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;">16 октября 1988 г. батальон приказом командующего КВО ликвидирован и личный состав в полном составе переведен в 25-ю бригаду. При этом оставив прежнее место дисклокации. Будучи командиром бригады, Владимир Сергеевич был направлен на двухнедельные курсы радиологов в филиал института имени Курчатова г. Чернобыль. Окончив которые, 1 ноября уже приступил к выполнению должности главного радиолога 25-й бригады химической защиты. Ежедневно с начальником химической защиты выезжал на все объекты ЧАЭС, где был занят личный состав бригады для замеров уровня радиации, установления продолжительности работы и уровня облучения. Далее, командирам подразделений выдавал наряды на продолжительность дезактивации. 19 января 1989 г. был уволен в запас.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;">В течении 4 месяцев Шашков Владимир Сергеевич имеет 91 выезд на ЧАЭС и 64 именно на 4-й энергоблок.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;">Награжден 2 почетными грамотами и денежным вознаграждением командования в размере 400 руб.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;">В дальнейшем Владимир Сергеевич вернулся в город Снежное, где уже многие годы работает врачом в больнице п. Северный г. Снежное. Сейчас капитан медицинской службы в запасе.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;">И сегодня, по прошествии 25 лет со дня аварии на Чернобыльской АЭС в памяти народа должны сохранится те роковые дни схваток со стихией атома. Ведь люди проявили мужество, отвагу и сердечность.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-left: 9.0cm; text-align: justify;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;">Бривко О.И.</span></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-left: 9.0cm; text-align: justify;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 11.0pt; font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;">Спецкор «ПЧ», член Национального Союзу краеведов Украины; научный сотрудник Музея боевой славы</span></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.postchernobyl.kiev.ua/ne-vedaya-straxa/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чи загрожує Україні бунт?</title>
		<link>http://www.postchernobyl.kiev.ua/chi-zagrozhuye-ukra%d1%97ni-bunt/</link>
		<comments>http://www.postchernobyl.kiev.ua/chi-zagrozhuye-ukra%d1%97ni-bunt/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Dec 2011 06:52:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator>glavred</dc:creator>
				<category><![CDATA[Дайджест]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.postchernobyl.kiev.ua/?p=10529</guid>
		<description><![CDATA[Чи загрожує Україні бунт?
Денис Денисенко,
"Українська правда", Вівторок, 13 грудня 2011, 12:58 
 

Фото segodnya.ua
Поки політична опозиція займається з’ясуванням міжпартійних стосунків, входить та виходить з власноруч створених і прогнозовано безпомічних комітетів, громадські рухи протистоять владі саме там, де можна досягти результату – на вулиці.
В похмурій атмосфері поліцейської держави, на яку дуже швидко перетворилася Україна, інші форми [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<h3><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK"><span style="color: #800000;">Чи загрожує Україні бунт?</span></span></strong></h3>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Денис Денисенко,</span></em></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">"Українська правда"</span></em></strong><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;; mso-ansi-language: RU;">, </span></em></strong><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Вівторок, 13 грудня 2011, 12:58 </span></em></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;; mso-ansi-language: RU; mso-fareast-language: RU; mso-no-proof: yes;"> <a href="http://www.postchernobyl.kiev.ua/wp-content/uploads/2011/12/Чи-загрожує-Україні-бунт.jpg"><img class="alignnone size-full wp-image-10528" title="Чи загрожує Україні бунт" src="http://www.postchernobyl.kiev.ua/wp-content/uploads/2011/12/Чи-загрожує-Україні-бунт.jpg" alt="" width="300" height="196" /></a><br />
</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Фото segodnya.ua</span></em></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Поки політична опозиція займається з’ясуванням міжпартійних стосунків, входить та виходить з власноруч створених і прогнозовано безпомічних комітетів, громадські рухи протистоять владі саме там, де можна досягти результату – на вулиці.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">В похмурій атмосфері поліцейської держави, на яку дуже швидко перетворилася Україна, інші форми захисту своїх прав вже не діють.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Опозиція в парламенті не зробила нічого, щоб влада з нею рахувалася. Її нинішні дії нагадують спроби відбитися згорнутою в трубку газетою від озброєного пістолетом грабіжника.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Професійні патріоти сховалися за кулісами політичної сцени, вони не готові особисто протистояти аргументам у вигляді кийка та важкого чобота беркутівця. Урочистими покладаннями квітів до пам’ятника Шевченка владу не зміниш, а на інше вони, схоже, не здатні.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Опозиційні партократи також не пропонують своїм прихильникам варіантів розвитку подій, продовжуючи мислити категоріями виборів. Вони не розуміють, що суспільство знаходиться в тому стані, коли його вже не цікавить політика як процес. Нині лозунг "Юлі – волю" – ніщо, можливий голод – все.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Замість того, щоб власною присутністю підтримувати температуру кипіння нинішніх громадських протестів, опозиціонери склали зброю задовго до головних боїв, причаївшись на безпечній відстані від лінії фронту.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Хоч один з загальнонаціональних вождів опозиції спробував взяти відповідальність і повести людей за собою? Хоч хтось із них спробував об’єднати підприємців, чорнобильців, афганців та інші протестні рухи спільною ідеєю та планом її досягнення?</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK"><span id="more-10529"></span>Не дивно, що в політичних колах вперто ходять чутки про те, що на Банковій давно відбуваються кастинги на місце "дозволеної опозиції". І бажаючих набагато більше ніж вакансій.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Втім, виступи чорнобильців та афганців теж стали причиною розповсюдження конспірологічних теорій, які нібито викривають імена істинних натхненників соціального протесту.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Скептики пов’язують активізацію вуличних заворушень з інтригами у вищих ешелонах влади, а все те, що відбувається під стінами Ради, Кабміну, біля регіональних органів влади – "контрольованим випуском пари".</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">При цьому називають конкретне прізвище Андрія Клюєва, який начебто є "сірим кардиналом" соціального протесту, мета якого – вижити з крісла прем’єра Миколу Азарова.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Звичайно, применшувати значення тих масових виступів, що відбуваються в останні місяці до рівня "платних мітингів", як мінімум, наївно.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Знесені паркани, майже щоденна штовханина протестувальників зі спецпідрозділами міліції, голодування та захоплення будівель Пенсійного фонду в регіонах стали можливими саме тому, що в глибинах суспільства, при максимальному "сприянні" влади, зріє справжній бунт.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Бунт, який на відміну від революції, важко очолити і ще складніше приборкати. Тому що його коріння не в політичних чварах і не в абстрактних дилемах цивілізаційного вибору. Вони походять з простого і всім зрозумілого бажання їсти, жити та розмножуватись. З того, що відноситься до категорії інстинктів, і вже ніяк не до філософії буття.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Тому, якщо громадські акції протесту якимось чином інспіруються для вирішення конкретного тактичного завдання, тобто зайняття певним політиком певної посади, тоді очевидно, що він дуже ризикує стратегічно, бо втримати народний бунт в берегах вкрай складно. А за нинішнього економічного становища в країні<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>– неможливо.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Особливо показові в цьому сенсі настрої на Донбасі – вотчині регіоналів, де у робочого люду остаточно розвіявся не тільки донецький патріотизм, який проявлявся в голосуванні за своїх, але й пропав страх перед хазяями життя, що культивувався десятиліттями.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Отже, за всіма ознаками, це може перерости навіть не в революцію сучасного типу, мотором якої мала б стати молодь – студенти, наймані працівники та підприємці, яким потрібен драйв та відчуття причетності до перетворень, а в похмурий і безжальний бунт пролетаріату. Історичних прикладів є достатньо.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">1 червня 1962 в російському Новочеркаську почалися неймовірні для СРСР події. Робочі Новочеркаського електровозобудівного заводу підняли бунт.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Важка економічна ситуація, підвищення роздрібних цін на продукти в середньому на 30%, а також значне зниження заробітної плати змусили працівників заводу розпочати страйк, до якого вже через кілька годин приєдналися тисячі страйкуючих з інших підприємств міста.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Армії не вдалося заблокувати бунтівників на території заводу, і незабаром натовп посунув до центру міста – до міськкому КПРС. Протестувальники увірвалися в будівлю міськкому і заходилися трощити вікна, двері, меблі.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Солдати почали розстрілювати бунтівний натовп. Загинуло 24 людини, декілька десятків були поранені. Трупи загиблих вночі вивезли за межі міста і поховали в чужих могилах на різних кладовищах. Незважаючи на масові арешти, народні обурення не припинялися ще кілька днів.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Якщо в тоталітарному СРСР, при всій потужності репресивної державної машини, були можливі й відбувалися подібні події, з якого дива чинна влада сподівається не допустити цього в Україні?</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Втім, схоже, керівники держави все ж намагаються випробовувати деякі запобіжники, використовуючи тактику "розділяй і володарюй".</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Нещодавно Микола Азаров заявив, що кошти, які підуть на підвищення пенсій чорнобильцям з початку наступного року, будуть взяті з інших видатків бюджету, в тому числі і соціальних.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Чорнобильський протест був наймасовішим та найнебезпечнішим для влади. Якщо, приміром, протестуючі підприємці вимагали нормальних умов для роботи, то чорнобильці вимагали грошей на життя – ліки та їжу.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Тому й шли на сухі голодування та обіцянки прийти вмирати на сходах адміністрації президента, бо інших варіантів добитися свого не мають.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Навіть президент Янукович, який спочатку обурювався тим, що чорнобильці вимагають у держави "по 60-70 тисяч гривень", дав задній хід: "Люди почали протестні акції, коли зрозуміли, що рівень соціального захисту може бути знижений. Це природно.... Треба сісти за стіл переговорів з громадськими організаціями та владою і вирішити це питання".</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Але поки що переговори з боку влади в основному проводять спецпідрозділи "Беркуту" в повному бойовому обмундируванні.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Чим далі, тим більше тиск на мирні протести стає демонстративно безжалісним. І якщо смерть донецького шахтаря Геннадія Конопльова, яка сталась під час розгону наметового містечка, була трагічним випадком, то дії правоохоронців проти голодуючих у парку напроти Кабміну чорнобильців (серед них – чимало інвалідів), у яких відібрали намети, обігрівачі і біотуалет та залишили сидіти на морозі просто неба, – це навмисний садизм проти виснажених людей.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Громадський протест зріє і готовий прорватися в будь-який момент. Можливо, не в Києві, на Печерських пагорбах. Можливо, подалі від центру політичних баталій, в регіонах, де місцеві царьки відчувають себе в повній безкарності і тому все більш безконтрольні у своїх діях.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">В Україні слабо розвинений профспілковий рух, на відміну від Франції, тут немає такої кількості пасіонаріїв, готових до вуличних боїв як у Греції чи Італії.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Але ситуація швидко змінюється. І змінюється вона не за помахом руки у високих кабінетах, а там, де і повинні відбуватися основні зміни – в головах звичайних громадян країни.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Спостерігати за тим, що і хто стоїть за протестом набагато корисніше не біля екранів телевізора, а, приміром, поспілкувавшись з його учасниками. Тоді картинка набуває зовсім іншого вигляду. На цих обличчях вже не гнів і образа, все набагато серйозніше – це рішучість.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Ті ж самі підприємці – люди прагматичні і конкретні у досягненні своїх цілей. Вони знають, заради чого виходять на вулицю. Це люди, які готові брати відповідальність на себе – і не важливо як і хто це буде називати – бунтами, революціями чи контрольованим випуском пари.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Важливо, що буде відбуватися і до чого це може призвести.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">…Одним з популярних нині гасел білоруської опозиції з легкої руки музиканта Сергія Міхалка стала назва його пісні "Не быць скотам!".</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;;" lang="UK">Такий простий девіз очевидно керує і українськими чорнобильцями, і афганцями, і підприємцями. Вони теж худобою бути не хочуть.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-family: &amp;quot;Verdana&amp;quot;,&amp;quot;sans-serif&amp;quot;; mso-ansi-language: RU;"><a href="http://www.pravda.com.ua/articles/2011/12/13/6833540/">http://www.pravda.com.ua/articles/2011/12/13/6833540/</a></span></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.postchernobyl.kiev.ua/chi-zagrozhuye-ukra%d1%97ni-bunt/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Судові судороги</title>
		<link>http://www.postchernobyl.kiev.ua/sudovi-sudorogi/</link>
		<comments>http://www.postchernobyl.kiev.ua/sudovi-sudorogi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 31 Oct 2011 08:27:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator>glavred</dc:creator>
				<category><![CDATA[Дайджест]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.postchernobyl.kiev.ua/?p=9789</guid>
		<description><![CDATA[Судові судороги
Анатолій Гриценко
«Українська правда», Блог Анатолія Гриценка, 31 жовтня 2011, 09:06
 
 
Анатолій Гриценко: український політик, міністр оборони (2005—2007), голова Комітету ВР України з питань національної безпеки і оборони (від 2007), лідер партії "Громадянська позиція". Полковник запасу.
Про український суд сьогодні говорить увесь світ. Від того, що відбувається в наших судах, залежить майбутнє країни на десятиліття [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<h3><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK"><span style="color: #800000;">Судові судороги</span></span></strong></h3>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Анатолій Гриценко</span></em></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">«Українська правда», Блог Анатолія Гриценка</span></em></strong><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;; mso-ansi-language: RU;">, </span></em></strong><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">31 жовтня 2011, 09:06</span></em></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK"><a href="http://www.postchernobyl.kiev.ua/wp-content/uploads/2011/10/Gricenko.jpg"><img class="alignnone size-full wp-image-9788" title="Gricenko" src="http://www.postchernobyl.kiev.ua/wp-content/uploads/2011/10/Gricenko.jpg" alt="" width="112" height="112" /></a> </span></em></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;; mso-ansi-language: RU; mso-fareast-language: RU; mso-no-proof: yes;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Анатолій Гриценко: український політик, міністр оборони (2005—2007), голова Комітету ВР України з питань національної безпеки і оборони (від 2007), лідер партії "Громадянська позиція". Полковник запасу.</span></em></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Про український суд сьогодні говорить увесь світ. Від того, що відбувається в наших судах, залежить майбутнє країни на десятиліття наперед, без перебільшення.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Яким є наше правосуддя, знаю не з чуток. Хто приходить до суду з документами, програє тому, хто приносить чемодани.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Суд обмежує конституційні права громадян, освячує рейдерське захоплення чужої власності, руйнує будь-який бізнес, кидає невинних за ґрати.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Це явище масове і свідчить воно про одне – незалежної судової влади у державі немає. Але ж без суду немає держави?!</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK"><span id="more-9789"></span>Зустрічаючись з людьми, завжди задаю питання: хто вірить, що в суді без хабара можна захистити своє право? Нуль піднятих рук! В усіх регіонах: Донецьк, Сімферополь, Одеса, Київ, Луцьк, Тернопіль, Вінниця, Черкаси, Харків... В усіх аудиторіях: підприємці, робітники, держслужбовці, військові, медики, юристи...</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Недовіра до суду тотальна. Ми втратили можливість довести правоту без підношення!</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Суд за ніч змінює систему влади в країні, повертаючи Конституцію 1996 року – без парламенту і народу, джерела влади.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Суд дозволяє формувати коаліцію "тушками", чим руйнує і без того слабку відповідальність депутата перед виборцем.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Суд наступає на горло суспільству, повсюдно задовольняючи позови держадміністрацій щодо заборони мирних зібрань і демонстрацій. Робиться це превентивно, до державних свят або візитів начальства з Києва, не говорячи вже про приїзди московського патріарха – так це святе. Нагадаю, право громадян на зібрання і демонстрації є базовим і непорушним, воно закріплено у загальних деклараціях планетарного масштабу і в Конституції України.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Суд тисячами арештовує людей, вони роками сидять за ґратами до вироку, який може бути й виправдувальним. Арештовують не тільки вбивць і насильників, а всіх підряд – так зручніше слідству.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Суд анулює постанову Кабміну дворічної давнини, а разом з нею і список із 250 підприємств, виставлених на приватизацію. Нові власники заводів, які вклали у покупку мільйони, взяли для розвитку бізнесу кредит, найняли на роботу тисячі людей, зависають над прірвою. Хто не відкупиться, втрачає бізнес.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Суд скасовує рішення тендерного комітету трирічної давнини. Його не турбує, що замовлення держави виконано, поставщик із суміжниками розрахувався і виплатив зарплату робітникам. Хочеш залишитися у бізнесі – перепиши долю на сім'ю чиновника, прізвище вкаже "смотрящий".</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Суд, таке трапляється, не реагує на дзвінки згори або хабарі знизу. Тоді інший суд скасовує указ про призначення неслухняного судді, навіть якщо він виданий п'ять років тому. Збої у системі знищують у зародку.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Але відсутність суду – це відсутність стражу норми.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Уявімо, що у Франції підірвана Палата міри і ваги (Bureau International des Poids et Mesures). Зникли еталони метру, літру, кілограма. Світ втратив шкалу. Варіації на тему породили хаос, обман і домінанту сили.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">В Україні це вже відбулося – система правосуддя підірвана.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Суд став торговою палаткою міри і ваги.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Де шукати справедливість?</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Бідні кинулися до Європейського суду. За кількістю позовів проти держави українці – одні з лідерів у Європі.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Олігархи на свій суд також не розраховують, шукають справедливості у Лондоні, Стокгольмі, Нью-Йорку. Де завгодно, але не в Україні.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">А що влада? Віце-прем'єр Тігіпко запевняє, що судові процеси проти опозиції на потік інвестицій в Україну не вплинуть. Віце-прем'єр Колесніков переконаний, що у Європі суд над Тимошенко турбує лише купку політиків. Не останні люди в бізнесі, мільярдери, а така короткозорість!</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Президент? У випадку з Тимошенко, він ніяк не може зрозуміти, що Європі потрібен не добрий цар, який милує, а незалежний від царя суд.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Опозиція? Перебуваючи у владі, замість реформування судової системи, також творила чудеса: суд забороняв журналістам критикувати Кабмін, скасовував президентські укази, зупиняв вибори, відбирав бізнес.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">За 20 років в Україні зламали ціле покоління молодих юристів: вони працюють листоношами, яким не обов'язково знати закони – важливо розуміти, кому і скільки занести, щоб отримати потрібний вердикт.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Підвищенням зарплат такому горю не допоможеш, так само, як і посиленням покарання. Це важливо, але цього замало.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Потрібні дві речі: люстрація суддів і після очищення судів нова цільова установка – судити за законом, не дивлячись на персоналії.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Суд, нічийний, – просто суд, вигідний для всіх.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Хто цього ще не усвідомив, життя змусить.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">журнал FORBЕS, листопад 2011 р.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK">Читайте більше на <a href="http://www.grytsenko.com.ua">www.grytsenko.com.ua</a></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK"><a href="http://blogs.pravda.com.ua/authors/grytsenko/4eae48dbb4b33/">http://blogs.pravda.com.ua/authors/grytsenko/4eae48dbb4b33/</a></span></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; line-height: normal;"><span style="font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;" lang="UK"> </span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.postchernobyl.kiev.ua/sudovi-sudorogi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Валерий ПОЛЯКОВ</title>
		<link>http://www.postchernobyl.kiev.ua/valerij-polyakov-2/</link>
		<comments>http://www.postchernobyl.kiev.ua/valerij-polyakov-2/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 09 Oct 2011 04:09:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator>glavred</dc:creator>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.postchernobyl.kiev.ua/?p=9465</guid>
		<description><![CDATA[КТО И КАК ПОДГОТОВИЛ ЧЕРНОБЫЛЬ
Валерий ПОЛЯКОВ
Почему через 20 с лишним лет возникает потребность поставить вопрос таким образом и ответить на него? Во-первых, Чернобыльская катастрофа – это не рядовое событие, во вторых произошло оно в эпоху тоталитарного коммунистического режима, когда процветала вседозволенность чиновников, погубивших самих себя и страну в целом. Анализируя причины Чернобыльской аварии, представленные в [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<h3><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;"><span style="color: #800000;">КТО И КАК ПОДГОТОВИЛ ЧЕРНОБЫЛЬ</span></span></strong></h3>
<h3><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Валерий ПОЛЯКОВ</span></strong></h3>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Почему через 20 с лишним лет возникает<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>потребность поставить вопрос таким образом и ответить на него? Во-первых, Чернобыльская катастрофа – это не рядовое событие, во вторых произошло оно в эпоху тоталитарного коммунистического режима, когда процветала вседозволенность чиновников, погубивших самих себя и страну в целом. Анализируя причины Чернобыльской аварии, представленные в отчете Правительственной комиссии СССР МАГАТЭ, приходишь к выводу, насколько этот отчет пропитан ложью, стремлением переложить ответственность с больной головы на здоровую. Основным виновником трагедии назначается эксплуатационный персонал атомной станции, при этом с этих людей была взята подписка о не разглашении событий, фактов той роковой ночи. Круто – обвинить людей и лишить их возможности защитить себя. Поэтому в отчёте МАГАТЭ представлять аварию можно как угодно – оппоненты нейтрализованы.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Была и вторая причина у советских учёных скрыть истинные причины аварии. Масштабы трагедии велики и мировое сообщество могло потребовать от СССР прекратить эксплуатацию ядерных реакторов Чернобыльского типа, ввиду их повышенной эксплуатационной ядерной опасности. С этой целью авария на Чернобыльской атомной объяснялась с позиций идентичности аварии на Американской атомной в Пенсильвании на Тримайл<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Айленд.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;"><span id="more-9465"></span>Можно ли сравнивать эти две аварии. Уверенно утверждаю, нельзя. Это не только разные реакторы по конструкции, по эффектам реактивности, но самое главное – это реакторы двух разных государств. Там людей эвакуировали из опасной зоны, когда возникла только предпосылка к аварии, у нас же после взрыва, когда горели топливо и графит, при этом топливо радиоактивно распадалось, на улицах играли дети и люди шли на Первомайскую демонстрацию. В Пенсильвании даже не было взрыва активной зоны реактора, в Чернобыле был. На Тримайл – Айленд действительно прекратился теплосъём с активной зоны реактора и реактор был остановлен.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Но за счёт остаточных тепловыделений образовывался<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>пузырь гремучей смеси и сдувался в результате проводимых мероприятий, правда, он тоже мог в любой момент взорваться, но у них была возможность с ним бороться. У нас же, реактор до самого взрыва находился на мощности, равной мощности остаточных тепловыделений американского реактора , и в нашем варианте циркуляция теплоносителя через активную зону реактора осуществлялась 8-ю циркуляционными насосами и прекратилась только после взрыва реактора – насосы естественно каветируют, то есть прекратят охлаждение активной зоны, после разрушения контура циркуляции в результате<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>взрыва. В Америке на атомной станции готовились к взрыву, у нас реактор эксплуатировался в штатном режиме, именно в том режиме, который был рекомендован институтом Курчатова. – так он эксплуатировался много лет, и ни у кого и в мыслях не было, что он может взорваться. После взрыва эксплуатационный персонал кричал во весь голос, что они делали всё правильно, что они не понимают , почему так произошло?</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Всё по порядку. Персонал обвинили в том, что он вывел из действия защиту реактора по превышению мощности. Утверждаю, что эту защиту вывести из действия нельзя, , так как вывод указанной защиты равносилен срабатыванию защиты на реакторе – то есть его нельзя эксплуатировать, выводы Правительственная комиссия СССР не выдерживают никакой критики.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Вот для чего нужно была<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>подписка о не разглашении ситуации на реакторе. По факту, как я предполагаю, была выведена локальная защита по превышению мощности, без которой десятки советских реакторов несколько лет успешно эксплуатировались без взрывов. Особо обращаю внимание на то обстоятельство, что поднимать мощность Чернобыльского реактора с той топливной загрузкой после останова с любой мощности, без вывода локальной защиты по превышению мощности<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>нельзя, а как следствие нельзя и обвинять персонал станции в отключении этой защиты. Из этого следует, что при наличии защиты по превышению мощности любое незначительное снижение расхода через реактор, привело бы к его остановке по превышению мощности из – за положительного парового эффекта реактивности. Но ведь защита была сброшена вручную обслуживающим персоналом после появления взрывов в каналах реактора до основного взрыва на нём. Отсюда также вытекает абсурдность обвинения персонала станции и в том , что он вывел защиту по снижению уровня в барабан – сепараторах. Это могло привести<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>к срыву насосов, обеспечивающих теплосъём с реактора и послужить причиной его взрыва. Никакого прекращения расхода теплоносителя через активную зону ректора, причиной которого могла быть кавитация насосов из-за низкого уровня в барабан – сепараторах,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>вплоть до самого взрыва не было, как я указывал выше,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>снижение расхода привело бы неминуемо к срабатыванию защиты по превышению мощности. Абсурдно звучит обвинение персонала и в том, что он вывел защиту по аварийному охлаждению активной зоны реактора ( САОЗ ). Как я указал выше – никакого снижения расхода через активную зону реактора вплоть до самого взрыва не было, а САОЗ подключается только тогда, когда прекращается расход охлаждающей воды через реактор. То есть САОЗ подал бы<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>воду в реактор, если бы он не был отключён, только после основного взрыва на реакторе, масштабы трагедии в этом случае с большой вероятностью могли бы возрасти многократно.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Я умышленно опустил ситуацию на вспомогательном оборудовании атомной станции, так как считаю важным только то, что происходило на ректоре: его мощность, физика активной зоны реактора, , разные предложения, внедрённые в алгоритмы управления и контроля научно – исследовательским отделом станции под руководством сотрудников института Курчатова., расход и параметры теплоносителя, теплотехника, термодинамика, гидромеханика активной зоны. . Из написанного следует, что я обвиняю через 25 лет после аварии Правительственную комиссию СССР в умышленном сокрытии причин Чернобыльской трагедии. Это выглядело бы не естественно, если бы я её<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не обвинял в этом сразу же после опубликования выводов по аварии и представления отчёта в МАГАТЭ. Я уже тогда высказывался за то, что истинными виновниками трагедии являются представители института Курчатова, члены правительства по принадлежности, члены ЦК КПСС – заведующего сектором<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>атомной энергетики Копчинского. Хочу обратить внимание, что мною все перечисленные ведомства были предупреждены о предстоящей аварии еще за два года до неё, но выводов никто не сделал. Боясь огласки моих предупреждений<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>о предстоящей аварии меня приглашали после аварии и в Правительство, и в<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>ЦК КПСС, и на тех.совет институтов Курчатова и НИКИЭТА. Я думаю всем понятно, если бы моя точка зрения на предстоящую аварию и мои предложения необходимые для безопасной работы реактора были ошибочны, со мной бы никто не разговаривал – это факт. Как следует из письма Филимонцева Ю.Н. члена коллегии Минатомэнерго СССР начальника ГлавАЭСРБМК<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на этих совещаниях давали ответы на интересующие меня вопросы, кроме того, мне рассказывали по каким направлениям идет реконструкция АЭС с реакторами РБМК и освещались вопросы как устраняются те недостатки, которые я отмечал ранее, и я остался удовлетворён результатами бесед, как написано в одном из писем от 28.08.87 года №11-695/13 Ю.Н. Филимонцева – мы всегда говорили на разных языка и я никогда не оставался доволен результатами бесед. Какое лицемерие! Я ещё за два года перед аварией указывал не только недостатки, но вносил предложения, которые могли бы не допустить трагедию, и которые внедряли в практику безопасной эксплуатации АЭС только после аварии. Без моего согласия<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>академический институт ИАЭ им. Курчатова<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>присваивал чужую интеллектуальную собственность – ведь у них было моё письмо с моими предложениями – чистый воды плагиат.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Абсурдно утверждение Филимонцева о том, что академики двух ведущих академических институтов отвечали на мои вопросы и рассказывали мне по каким направлениям идет реконструкция АЭС. Кто в это может поверить? Что же обсуждалось на этих встречах? Уже после аварии по распоряжению ЦК КПСС состоялся тех. совет двух указанных выше академических институтов, на котором должны были заслушать меня. Но меня на этот тех. совет не допустили, не выписали пропуск. Начальник отдела реакторов РБМК института ИАЭ им. Курчатова Калугин перехватывает меня на проходной института и ведет меня по понятным причинам не на тех.совет, который должен состояться в институте, а на одну из<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>дач<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>рядом с институтом, где якобы должен состояться тех. совет. На этом импровизированным тех. совете присутствовали с института им. Курчатова Калугин, который отвечал на мои предложения указанные мною<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>за два года до аварии,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>внедрение которых позволило бы не допустить Чернобыльскую трагедию и принятые безоговорочно в практику эксплуатации чернобыльских реакторов после взрыва на Чернобыле. Обращаю внимание, что письмо моё институтом было сохранено. Только авария заставила Министерство атомной энергетики СССР внедрить мои предложения -<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>нового академики придумать ничего не могли. На тех. совете также присутствовал и директор института им. Курчатова Румянцев, будущий министр атомной энергетики России- это он утвердил ответ на моё письмо<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>, составленный Калугиным. И были ещё два представителя<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>с НИКИЭТа. В узком кругу, вместо рекомендованного тех. совета, зачитывались мои предложения с обоснованием и сравнивали с тем, что было в ответе на моё письмо. В итоге я<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>слышал<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>только: «Ответы с института на мои предложения в письме были даны не по существу, и мои предложения уже внедрили в практику эксплуатации реакторов, как коллективный итог работы многих специалистов, усилия которых были направлены на ликвидацию последствий Чернобыльской трагедии и повышения безопасности АЭС.» Всё было так. Дополнительно отмечаю, что<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>представитель НИКИЭТа умышленно провоцировал меня на скандал, чтобы выставить меня скандалистом, такой опыт академикам не занимать. Провоцировал меня он<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>по существу одного из алгоритмов, указанных<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в моём письме, как приводящий к аварии, и этот алгоритм был записан<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в регламент реактора. Но Калугин его быстро осадил, который боялся огласки ситуации.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">На совещании в Глав. АЭСРБМК присутствовали начальник главка<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Ю.Н. Фили-монцев и<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>главный инженер Иванов, и я. Иванов не проронил за всё время ни единого слова, а Филимонцев показал мне настоящий цирк. Он так же, как на тех. совете, зачитывал мои предложения, а сам<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>постоянно прыгал на стуле, хлопал себя руками по ушам и восклицал: » Да как они могли так нарушать?»<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Учитывая такое поведение, можно сделать вывод, что Филимонцев не понимал физику Чернобыльского реактора, а именно, Чернобыльский реактор с той топливной загрузкой эффективно эксплу-атировать, не выводя его в некоторых случаях в ядерно – опасный режим, с большой вероятностью взрыва, нельзя. А не знать этого, он не имел право, ведь<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>до Чернобыль-ской аварии он был главным инженером на Курской АЭС, и<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>там реактор эксплуатиро-вался в таких же режимах. У всех реакторов был один научный руководитель.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">В беседе с заведующим сектора атомной энергетики ЦК КПСС Копчинским Г.А., ввиду разговора на разных языках и бесполезности разговора по вопросу Чернобыль-ской аварии, я прервал её досрочно. После взрыва реактора я указывал на него, как на основного виновника аварии. До аварии он был зам. главного инженера по науке на Чернобыльской АЭС, и это он ввел практику необдуманных экспериментов, которые проводились, к слову сказать, не грамотными специалистами. После своего ухода оставил вместо себя<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не компетентных специалистов: Лютова,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Гобова,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Крят. Они старательные, услужливые, но не этими качествами в первую очередь<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>должны обладать специалисты – атомщики. Из указанного выше, можно сделать вывод – все заседания были организованы с целью выяснить, как я мог абсолютно точно обосновать будущую аварию и нет ли здесь элемента случайности или какого-то совпадения, а также не допустить огласки, так как к аварии тогда было приковано внимание всего мира. Я уже лет 25 не был на атомных станциях с РБМК, но у меня есть есть основания утверждать, что в некоторых ситуациях реакторы и сейчас выводятся в ядерно опасные режимы, а как следствие существует опасность взрыва, подобного Чернобыльскому. Но прошу заметить, я не могу утверждать точно без посещения АЭС с реакторами Чернобыльского типа, могу только предполагать. Обращаю внимание, что один из Чернобыльских реакторов, а в России их больше 20, взорвался через 10 лет успешной, можно сказать, триумфальной эксплуатации, и взорвался он при эксплуатации в штатном режиме, на пульте управления никаких отклонений не было. Если конечно не указать на то, что в какой – то момент выпали сигналы по снижению расхода на мнемо табло отклонений, а это выпадает часто и не о чём ещё не говорит, тем более не говорит, что сорвали насосы. А персонал в подобных ситуациях по регламенту должен принимать меры при наличии сигнала и признаков его. Как только пошли взрывы в каналах, то есть появились признаки сигналов,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>так сразу же была сделана попытка сбросить защиту кнопкой, но было уже поздно, да и делать это было нельзя таким способом,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>регламент не оговаривал действия персонала в подобной ситуации.. Стержни стали опускаться в активную зону, и вместо того, чтобы глушить реактор, они стали превращать его в ядерную бомбу.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Была и другая причина у членов Правительственной комиссии, работа которой корректировалась всё тем же представителем ЦК КПСС Копчинским, скрывать Чернобыльскую катастрофу. Большинство из них были в той или иной степени причастны к контролю за<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>эксплуатацией и проектированием реакторов РБМК. Обвинить себя они не могли и переложили всю ответственность на эксплуатационный персонал станции. Я уже указывал выше, как реактор превращается в ядерную бомбу при перемещении стержней безопасности вниз. Но эта ситуация происходит не всегда , а только при определённом физическом состоянии<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>активной зоны реактора. И эта ситуация мною была указана за два года перед аварией в письмах в академию наук СССР, Госатомэнергонадзор, правительству СССР, но выводы не были сделаны своевременно. После аварии рассматривались три варианта Чернобыльской трагедии, составленные в трёх ведомствах. Выбран был один из них, на мой взгляд самый неудачный и не выдерживающий никакой критики вариант, главное чтобы основным виновником аварии в этом варианте был эксплуатационный персонал, но не<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>чиновники и представители науки, предупреждённые мною о предстоящей аварии ещё за два года до неё ( в 1984 году).</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Ошибаться – дело человеческое, а не признаваться в своих ошибках – дьявольское. Могу ли я рассчитывать сейчас, что можно доказать, что Чернобыльская авария, представлена всему миру не так , как она произошла на самом деле?<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Конечно, могу. Можно уничтожить моё письмо с предупреждением о ней,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>можно похоронить результаты всех бесед со мной в разных инстанциях в кабинетах Москвы, но у меня сохранились письма, в которых я предупреждал о предстоящей аварии, и ответы с разных ведомств. Можно найти в оперативных журналах Чернобыльской атомной, где я указывал о симптомах аварии, я могу указать на рационализаторские предложения представителей науки, внедрив которые, был подготовлен взрыв на реакторе. Можно вспомнить, продекларированные утверждения советских учёных о новом<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>взгляде на активную зону реактора и критическую массу. Где этот новый взгляд и с какой целью всё это декларировалось?</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Я отдаю себе отчёт в том, что обвинения представителей науки, выдвигаемые мною, серьёзны. Напрашивается вывод, можно ли доверять контроль, эксплуатацию, монтаж,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>проектирование АЭС в России таким представителям?<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Конечно нельзя. Может ли Россия с такими специалистами построить ещё два десятка атомных станций и безаварийно их эксплуатировать в ближайшее время?<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Конечно нет. Надо ли ставить под контроль общественности таких специалистов и создаваемые ими детища? Конечно надо. Надо ли, чтобы правда о Чернобыле стала достоянием всех?<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Конечно надо не только для того , чтобы Чернобыль не повторился, но и для того, чтобы реабилитировать людей, обвинённых напрасно в угоду конъюнктуре. Имею ли я право поставить<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>вопросы, указанные выше, если получив отписки с разных ведомств на мою науку безопасно эксплуатировать АЭС с реакторами канального типа и непринятии необходимых и достаточных мер, предложенных мною, со стороны чиновников, ответственных<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>за безаварийную работу реакторов,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>если я собрал семью и покинул Припять за два года до аварии?<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Конечно, имею, как специалист, как гражданин, желающий<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>сделать всё, чтобы авария не повторилась. Имели ли право представители академической науки на Ленинградской атомной обкатывать мои предложения без меня уже после аварии? Конечно же не имели, даже потому, что они неправильно истолковывали мои предложения даже после аварии. У них был свой, какой-то новый, доселе неизвестный взгляд на активную зону реактора. Они считали, что стержни безопасности всегда при движении вниз на 1 метр с верхнего концевика разгоняют реактор, но это не так. Всё зависит от физического состояния активной зоны реактора, об этом я писал в своих письмах.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">У многих может возникнуть сомнения по поводу указанного выше. Почему я , если теоретически обосновал предстоящую аварию и обратился с предложениями, не мог предотвратить её?<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Как понять учёных – физиков, объяснявших Чернобыльскую аварию не так, как я предлагал, но направления по которым они осуществляли реконструкцию АЭС с реакторами РБМК базировались исключительно на моих предложениях. Обо всём этом я напишу на другой страничке этого<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>блога. Так что продолжение следует. Задачи, поставленные мною, трудно разрешимы в нашей России, если я буду действовать в одиночку. Поэтому всех желающих помочь мне, просьба связаться по интернет<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>почте: valeramail.ru@rambler.ru, телефон 8(861) 252-86-55. Всем буду очень признателен.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">С уважением Валерий Поляков.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;"><a href="http://valeramailru.wordpress.com/кто-и-как-подготовил-чернобыль/">http://valeramailru.wordpress.com/кто-и-как-подготовил-чернобыль/</a></span></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.postchernobyl.kiev.ua/valerij-polyakov-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Валерий Поляков</title>
		<link>http://www.postchernobyl.kiev.ua/valerij-polyakov/</link>
		<comments>http://www.postchernobyl.kiev.ua/valerij-polyakov/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 09 Oct 2011 04:03:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator>glavred</dc:creator>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.postchernobyl.kiev.ua/?p=9464</guid>
		<description><![CDATA[ЧЕРНОБЫЛЬСКИЕ УРОКИ
Валерий Поляков
26 апреля 2011 года наступит 25 годовщина со дня Чернобыльской аварии. Сейчас, в ракурсе событий на ФУКУСИМА, вспоминают немыслимую по масштабам трагедию 25 летней давности на Чернобыльской АЭС и на этом фоне нам россиянам и мировой общественности усиленно внушают о супер эксплуатационной надёжности российских атомных станций. Ещё свежи воспоминания о такой точке зрения [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<h3><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;"><span style="color: #800000;">ЧЕРНОБЫЛЬСКИЕ УРОКИ</span></span></strong></h3>
<h3><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Валерий Поляков</span></em></strong></h3>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">26 апреля 2011 года наступит 25 годовщина со дня Чернобыльской аварии. Сейчас, в ракурсе событий на ФУКУСИМА, вспоминают немыслимую по<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>масштабам<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>трагедию 25 летней давности на<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Чернобыльской АЭС и на этом фоне нам россиянам и мировой общественности усиленно внушают о супер эксплуатационной надёжности российских атомных станций.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Ещё свежи воспоминания о такой точке зрения академической науки СССР перед Чернобыльской аварией. В смысле психологической обработки населения похожие ситуации.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Анализируя причины аварии 25 лет назад, особое внимание обращали на отсутствие профильного образования у руководителей атомной отрасли: директор Брюханов и главный инженер Фомин, большинства начальников смен<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Чернобыльской атомной, в главках: Майорец, Будённый, Козлов в Госатомэнергонадзоре<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и так далее. Сейчас через 25 лет Федеральное агентство возглавляет Кириенко и тоже без профильного образования.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Поэтому у него, как заявил в мартовской беседе в 2011 году с Познером, и водород взрывается, доселе такое свойство водорода никому не было известно.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;"><span id="more-9464"></span>В этой беседе господин Кириенко доказывал, что эксплуатационная безопасность атомных станций возросла, так как появились в процессе модернизации<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на приводах всех поглотителей электромагниты. Но возражаю Кириенко и утверждаю, что поглотители АЗ в Чернобыле в 1986 году были с электромагнитами и они застряли, как и все остальные поглотители на уровне 2-х метров и не опустились в разрушенную активную зону. Отсюда вывод: причем здесь электромагниты,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>которые никак не препятствовали опусканию поглотителей в активную зону<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>реактора, а<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не опустились стержни по указанной выше<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>причине. Не понимаю, как повлияли на безопасную эксплуатацию атомных станций появившиеся электромагниты на приводах и зачем об этом много говорить и связывать с повышением эксплуатационной надежности российских атомных реакторов, если на Чернобыле все стержни и с электромагнитами и без них застряли на 2-х метрах.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Очень часто ссылаются в контексте повышения безопасной эксплуатации реакторов чернобыльского типа на замену в каналах с поглотителями охлаждающей воды на газ. С водой стержни опускались<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>со скоростью 4 м/сек., а в канал с газом стержень опускается со скоростью gt или 6 м/сек.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Так изменились после Чернобыля<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>скорости перемещения стержней, которые должны остановить процесс расщепления топлива в реакторе, протекающий со скоростью света. Крутая модернизация, изменение скорости перемещения стержней никак существенно не приблизилась к скорости ядерного деления топлива.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Сейчас нам навязывают, что замена воды на газ в каналах с поглотителем исключило положительный эффект реактивности от концевиков стержней. С этим эффектом связывают взрыв на чернобыльском реакторе. Но хочу возразить, стержни начали опускать в реактор, когда активная зона уже была разрушена и они опустились не ниже 2-х метров. Тем более этот эффект заметен только при ядерно-опасном состоянии активной зоны. В нормальном рабочем состоянии он компенсируется отрицательным паровым эффектом реактивности.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Самое главное, после Чернобыля в процессе всех модернизаций,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>остался взорвавший реактор положительный паровой эффект реактивности. Он может мгновенно перевести реактор во взрывоопасное состояние, как это было в Чернобыле,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и взорвать его и ни какие электромагниты, ни замена воды на газ в каналах поглотителей, ни увеличенное обогащение топлива до 5%<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не помогут удержать ситуацию под контролем. Много модернизировали, а положительный эффект реактивности, взорвавший реактор,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>оставили тот который был на Чернобыльском реакторе до взрыва. А вот это изменить нельзя – надо полностью перестроить<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>реактор, то есть отказаться от эксплуатации уран-графитовых кипящих реакторов.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Представители атомной энергетики РФ сейчас и после аварии заняли удобную беспроигрышную позицию. Взрыв они объяснили, как перед этим объясняли любую аварию,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>человеческим фактором. Назначили виновниками аварии эксплуатационный персонал, у которого<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>взяли<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>подписку об уголовной ответственности за разглашение ситуации на реакторе перед взрывом. Обвинили тех, кто связанный подпиской о не разглашении, не мог защитить себя. Об этом я пишу в блоге Фонд «Защитим мир от Чернобыля» на веб – страничке» «Кто и как подготовил Чернобыль».</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Главное, что я хочу сказать – авария в Чернобыле не раскрыта.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Реактор взорвался не так, как нам представляют эту аварию.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Всё это мною описано и об этом я утверждаю уже 25 лет, но бесполезно.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Чтобы успокоить общественность, много говорят о каких-то новых системах безопасности на Чернобыльских реакторах, каких только непонятно.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">На реакторе была и есть одна система безопасности – АЗ. А алгоритмы, по которым она срабатывает, могут быть разные и после Чернобыля они корректировались, но никто не создавал что-то новое, доселе неизвестное.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Валерий ПОЛЯКОВ, </span></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">президент Фонда «Защитим мир от Чернобыля»</span></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;"><a href="http://valeramailru.wordpress.com/чернобыльские-уроки/">http://valeramailru.wordpress.com/чернобыльские-уроки/</a></span></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;">
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">26 апреля 2011 года наступит 25 годовщина со дня Чернобыльской аварии. Сейчас, в ракурсе событий на ФУКУСИМА, вспоминают немыслимую по<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>масштабам<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>трагедию 25 летней давности на<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Чернобыльской АЭС и на этом фоне нам россиянам и мировой общественности усиленно внушают о супер эксплуатационной надёжности российских атомных станций.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Ещё свежи воспоминания о такой точке зрения академической науки СССР перед Чернобыльской аварией. В смысле психологической обработки населения похожие ситуации.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Анализируя причины аварии 25 лет назад, особое внимание обращали на отсутствие профильного образования у руководителей атомной отрасли: директор Брюханов и главный инженер Фомин, большинства начальников смен<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Чернобыльской атомной, в главках: Майорец, Будённый, Козлов в Госатомэнергонадзоре<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и так далее. Сейчас через 25 лет Федеральное агентство возглавляет Кириенко и тоже без профильного образования.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Поэтому у него, как заявил в мартовской беседе в 2011 году с Познером, и водород взрывается, доселе такое свойство водорода никому не было известно.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">В этой беседе господин Кириенко доказывал, что эксплуатационная безопасность атомных станций возросла, так как появились в процессе модернизации<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на приводах всех поглотителей электромагниты. Но возражаю Кириенко и утверждаю, что поглотители АЗ в Чернобыле в 1986 году были с электромагнитами и они застряли, как и все остальные поглотители на уровне 2-х метров и не опустились в разрушенную активную зону. Отсюда вывод: причем здесь электромагниты,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>которые никак не препятствовали опусканию поглотителей в активную зону<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>реактора, а<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не опустились стержни по указанной выше<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>причине. Не понимаю, как повлияли на безопасную эксплуатацию атомных станций появившиеся электромагниты на приводах и зачем об этом много говорить и связывать с повышением эксплуатационной надежности российских атомных реакторов, если на Чернобыле все стержни и с электромагнитами и без них застряли на 2-х метрах.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Очень часто ссылаются в контексте повышения безопасной эксплуатации реакторов чернобыльского типа на замену в каналах с поглотителями охлаждающей воды на газ. С водой стержни опускались<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>со скоростью 4 м/сек., а в канал с газом стержень опускается со скоростью gt или 6 м/сек.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Так изменились после Чернобыля<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>скорости перемещения стержней, которые должны остановить процесс расщепления топлива в реакторе, протекающий со скоростью света. Крутая модернизация, изменение скорости перемещения стержней никак существенно не приблизилась к скорости ядерного деления топлива.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Сейчас нам навязывают, что замена воды на газ в каналах с поглотителем исключило положительный эффект реактивности от концевиков стержней. С этим эффектом связывают взрыв на чернобыльском реакторе. Но хочу возразить, стержни начали опускать в реактор, когда активная зона уже была разрушена и они опустились не ниже 2-х метров. Тем более этот эффект заметен только при ядерно-опасном состоянии активной зоны. В нормальном рабочем состоянии он компенсируется отрицательным паровым эффектом реактивности.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Самое главное, после Чернобыля в процессе всех модернизаций,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>остался взорвавший реактор положительный паровой эффект реактивности. Он может мгновенно перевести реактор во взрывоопасное состояние, как это было в Чернобыле,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и взорвать его и ни какие электромагниты, ни замена воды на газ в каналах поглотителей, ни увеличенное обогащение топлива до 5%<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не помогут удержать ситуацию под контролем. Много модернизировали, а положительный эффект реактивности, взорвавший реактор,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>оставили тот который был на Чернобыльском реакторе до взрыва. А вот это изменить нельзя – надо полностью перестроить<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>реактор, то есть отказаться от эксплуатации уран-графитовых кипящих реакторов.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Представители атомной энергетики РФ сейчас и после аварии заняли удобную беспроигрышную позицию. Взрыв они объяснили, как перед этим объясняли любую аварию,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>человеческим фактором. Назначили виновниками аварии эксплуатационный персонал, у которого<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>взяли<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>подписку об уголовной ответственности за разглашение ситуации на реакторе перед взрывом. Обвинили тех, кто связанный подпиской о не разглашении, не мог защитить себя. Об этом я пишу в блоге Фонд «Защитим мир от Чернобыля» на веб – страничке» «Кто и как подготовил Чернобыль».</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Главное, что я хочу сказать – авария в Чернобыле не раскрыта.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Реактор взорвался не так, как нам представляют эту аварию.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Всё это мною описано и об этом я утверждаю уже 25 лет, но бесполезно.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Чтобы успокоить общественность, много говорят о каких-то новых системах безопасности на Чернобыльских реакторах, каких только непонятно.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">На реакторе была и есть одна система безопасности – АЗ. А алгоритмы, по которым она срабатывает, могут быть разные и после Чернобыля они корректировались, но никто не создавал что-то новое, доселе неизвестное.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">Валерий ПОЛЯКОВ, </span></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;">президент Фонда «Защитим мир от Чернобыля»</span></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: right; text-indent: 42.55pt; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;"><a href="http://valeramailru.wordpress.com/чернобыльские-уроки/">http://valeramailru.wordpress.com/чернобыльские-уроки/</a></span></strong></p>
<p><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 10.0pt; font-family: &quot;Verdana&quot;,&quot;sans-serif&quot;;"> </span></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.postchernobyl.kiev.ua/valerij-polyakov/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>УКРАЇНСЬКІ КАМІКАДЗЕ &#8211; ГЕРОЇ ЧИ ІЗГОЇ?</title>
		<link>http://www.postchernobyl.kiev.ua/ukra%d1%97nski-kamikadze-gero%d1%97-chi-izgo%d1%97/</link>
		<comments>http://www.postchernobyl.kiev.ua/ukra%d1%97nski-kamikadze-gero%d1%97-chi-izgo%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 24 Mar 2011 14:57:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator>glavred</dc:creator>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.postchernobyl.kiev.ua/?p=8037</guid>
		<description><![CDATA[УКРАЇНСЬКІ КАМІКАДЗЕ - ГЕРОЇ ЧИ ІЗГОЇ?
50 японських добровольців-ліквідаторів-камікадзе, перш ніж заступити на смертельну вахту з охолодження аварійних реакторів на АЕС Фокусіма-1, попрощались із рідними і близькими. Вони керувались почуттям обов’язку перед своїм народом, перед рідною країною, що потрапила в страшну біду небувалих землетрусів, цунамі і ядерних аварій, перед країною, яку вони люблять більше за власне [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<h3><strong><span style="color: #800000;">УКРАЇНСЬКІ КАМІКАДЗЕ - ГЕРОЇ ЧИ ІЗГОЇ?</span></strong></h3>
<p>50 японських добровольців-ліквідаторів-камікадзе, перш ніж заступити на смертельну вахту з охолодження аварійних реакторів на АЕС Фокусіма-1, попрощались із рідними і близькими. Вони керувались почуттям обов’язку перед своїм народом, перед рідною країною, що потрапила в страшну біду небувалих землетрусів, цунамі і ядерних аварій, перед країною, яку вони люблять більше за власне життя. Японських ліквідаторів-камікадзе показали на весь світ як героїв. Їх благословив на подвиг Імператор Японії і героїчний дух предків. В перекладі з японської камікадзе означає „Божественний вітер”. Так поетично з давніх давен японці називають тих героїв-смертників, котрі добровільно йшли на вірну смерть в ім’я перемоги над ворогом, в ім’я захисту і процвітання рідної країни. Особливо популярними камікадзе стали в період Другої світової війни. Це вони, камікадзе, врізались в бойові кораблі противника в начинених вибухівкою літаках і в керованих ними торпедах. Дух „Божественного вітру” був і залишається для японців оберегом нації у найтяжчі періоди її життя, дає змогу гідно протистояти найжахливішим випробуванням долі, найстрашнішим руйнаціям і катаклізмам.</p>
<p><span id="more-8037"></span>Чи маємо підстави ми, українці, вести мову про українських камікадзе? Так, маємо! Причому, теж із глибини віків, від княжих дружин Святослава-завойовника і його сина Володимира Великого; від козацької звитяги „Лицарів волі” Богдана Хмельницького, коли під Берестечком 300 козаків героїчно протистояли всій польській армії, захищаючи відступ козацького війська, зрадженого Кримським ханом Іслам Гіреєм. І коли їм поляки, здивовані відчайдушним героїзмом українських лицарів, запропонували здатися в полон в обмін на гарантії життя і великі грошові винагороди, козаки на знак того, що воюють не за гроші, а за волю України, викинули у воду всі свої гроші і бились до останнього віддиху. В цьому ж ряду маємо згадати і оборонців Батурина, і 300 юних українських спартанців, що героїчно полягли під Крутами, захищаючи Київ від орди Муравйова, і героїчну Армію УНР, що потрапила в „чотирикутник смерті”, і Героїв Базару, що відмовились перейти на сторону ворога і перед розстрілом заспівали гімн України „Ще не вмерла Україна...”, і вояків героїчної УПА, котрі боролись під гаслом „Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!”, і „шестидесятників”, і Василя Стуса, і Сергія Марченка, і Георгія Гонгадзе, і, звичайно, ж – ліквідаторів аварії на ЧАЕС...</p>
<p>Я бачив пожежників, котрі лопатами скидали з дахів сусідніх реакторів розпечений графіт, викинутий вибухом з четвертого аварійного реактора ЧАЕС; у них плавились підошви чобіт і вони знали, що йдуть на вірну смерть, але вони це робили, бо виконували свій обов’язок. З хлопцями з радіаційної розвідки і з управління дозиметричного контролю міста Прип’яті я багаторазово об’їздив і обходив пішки зону радіаційного відчуження, зокрема, ”рижий” сосновий ліс, який порудів від страшних доз радіації і нас називали у зоні „першопрохідцями”. Я бачив вертольотчиків, які залітали на низьких висотах в немислимо великі радіаційні поля, щоб скинути в жерло розпеченого до білого кольору аварійного реактора чергову порцію свинцю, рідкого азоту, піску чи води. Коли вони приземлялись, то нерідко втрачали свідомість від надмірного опромінення. Але, прийшовши до тями, вони знову сідали за штурвали своїх бойових машин. Не тільки вертольоти, але й льотчики були справді бойовими: до Чорнобиля їх перекинули з місць бойових дій в Афганістані. Я бачив як один із таких вертольотів, яким керували орденоносці-афганці, заходячи для розгрузки над аварійним енергоблоком, кінчиком гвинта зачепився за трос, який утримував аеростат з прожекторами освітлення. Миттю вертоліт перевернувся гвинтом до низу і впав на дах третього енергоблоку. Весь екіпаж загинув. Дах витримав потужний вибух, від якого міг стати аварійним ще один енергоблок ЧАЕС. Про це не те, що писати – розмовляти було заборонено. Я бачив метробудівців, які робили підкоп під самісіньким днищем аварійного енергоблоку, бо була загроза, що те днище може розплавитись від високих температур і радіаційна „лава” могла потрапити до ґрунтових вод болотистих поліських ґрунтів, на яких будувати АЕС було злочином принаймні проти українського народу якщо не проти всього людства. Адже у світовій практиці АЕС будують переважно на твердих скелястих ґрунтах. Потім ту „печеру” метробудівці залили спеціальним бетоноподібним розчином, який, застигнувши, утворив надійну „подушку” - захист під аварійним енергоблоком. Метробудівці працювали в не менших радіаційних полях, ніж вертольотчики, тому робочий день у них тривав від 5 до 20 хвилин. Але і за цей час вони отримували такі високі дози опромінювання, яких вистачало на все подальше, здебільшого не дуже довге життя. Я бачив кранівників, які укладали важкі металоконструкції „Саркофагу” і їхній робочий день був трохи більший від метробудівців, бо кабіни кранів були обкладені листовим свинцем і від цього ставали такими важкими, що одна з кабін трохи накренилась і двері заклинило, і кранівник впродовж години не міг вийти з кабіни і жестами, і криком благав допомогти, і один його друг, обмотавшись просвинцьованою чорною гумою, поліз до тієї кабіни височезного крана і надлюдськими зусиллями, у величезному радіаційному полі ломом підважив ті кляті двері і визволив свого друга з лабет радіаційної смерті.</p>
<p>Таких прикладів можна наводити ще дуже багато. І всі вони свідчать про одне: спільна біда не тільки об’єднує людей різних націй і віросповідувань, але й героїзує їх, відфільтровуючи хитрунів і боягузів від лицарів героїчного чину. Біда в тім, що смільчаки і лицарі першими йдуть на штурм біди і першими помирають, а лаври і нагороди часто-густо дістаються „ар’єргардові”, тобто тим, що йдуть позаду, здебільшого -  хитрожопим і чинушам, які труться поблище до владоможців. „Заградотрядовці” нічим не ризикували, стріляючи у спини перших ешелонів атакуючих ворожі позиції і коли ті позиції були взяті, то із десятків і навіть сотень тисяч атакуючих, як от під Зеєловськими висотами, залишались в живих одиниці. І кому діставались нагороди? Ну, звісно ж „заградотрядовцям...”. Коли ув’язненому в концтаборі Степанові Бандері гітлерівці поставили вибір: або відкликаєш Акт відновлення Української Самостійної Соборної Держави, проголошений 30 червня 1941 року у Львові, або будуть закатовані два твоїх рідних брати, які теж були ув’язнені в німецьких концтаборах. Бандера відмовився відкликати Акт Відновлення Української Державності, бо ідея незалежності рідної України була для нього вищою і дорожчою не лише за власне життя, але й за життя своїх рідних. І братів Степана Бандери гітлерівці закатували. Сталін теж відмовився обміняти рідного сина Василя на фельдмаршала Паулюса, котрий під Сталінградом потрапив у полон до червоних. Я не збираюся нав’язувати читачеві своїх висновків, але йшлося вочевидь про неспівмірні величини: для Степана Бандери пріоритетною була ідея Самостійної України; для Сталіна – матеріальний вимір: фельдмаршал – крупніша фігура від старшого лейтенанта... В результаті відсутності об’єктивного висвітлення фактів української історії, навіть в незалежній Україні, ми маємо східну частину України, засліплену ще совковою ідеологією антиукраїнського мракобісся із викоріненням української мови і тотального закриття українських шкіл, а посеред Героїв України комфортно почувають себе навіть ті, про кого свого часу писали народні депутати України, що ті, з дозволу сказати „герої”, тижнями колесили дороги Ізраїлю на грузовику, завантаженому контейнерами валюти, викраденої в Україні. Ізраїльські банки не приймали валюту сумнівного походження, бо в тій країні діють цивілізаційні закони. Через такі несправедливості відбувається девальвація поняття „героїзм”, а дегероїзація нації приводить до відкату у „світле  колоніальне минуле”, до гальмування і застою, замість цивілізаційного поступу і розвитку суспільства по висхідних напрямах Істини Божої і науково-технічного прогресу. „Пізнайте Істину, і вона зробить Вас вільними,”- вчить Ісус Христос. Нехтування Законами Божими як і законами науки є згубним шляхом для людства.</p>
<p>Пригадую, поміж ліквідаторів в період побудови „Саркофагу” з уст в уста передавався такий чотирирядковий віршик (подаю мовою оригіналу):</p>
<p><em>Когда болтун становится царем, </em></p>
<p><em>А инженер находится в загоне,</em></p>
<p><em>То мирный атом входит в каждый дом,</em></p>
<p><em>А с ними цезий, стронций и плутоний… </em></p>
<p>Хоч якими жорсткими були тиски тоталітарної несвободи, але народ навіть гірку правду висловлював у гумористичній формі, бо живою була душа народу, божественна душа... То була геть заідеологізована епоха Горбачова-Щербицького і по інерції прогнилий режим намагався утримати свободу слова в прокрустовому ложі.</p>
<p>Тільки в незалежній Україні вперше були оприлюднені горезвісні циркуляри владців щодо заборон на інформацію про Чорнобильську аварію і її наслідки для мирного населення. Це були злочинні заборони, як і злочинними діями влади було виводити не лише сотні тисяч киян і гостей міста, але й мільйони людей по всій Україні на травневі святкові демонстрації. Святкові колони, особливо  молодь і дітей шкільного віку, з трибун вітали компартійні бонзи в захисних капелюхах, а їхні вгодовані туші були щільно закутані плащами. Їхні ж компартійні діти в перші ж дні аварії були вивезені в „Артек”, в південні курортні зони чи навіть на Кубу. І що з того, що на тих трибунах були люди із Золотими Зірками Героїв? Хіба це герої якщо вони знали правду про в сотні, а подекуди і в десятки тисяч разів підвищений радіаційний фон над Києвом і іншими містами і з фальшивими масками замість лиця дивились як у святкових колонах крокують по-весняному зодягнуті діти? Ті „герої”  потурали тоталітарним злочинцям у знищенні свого ж народу, бо пеклись тільки за свою шкуру, за своє місце біля корита? Хіба вони чимсь відрізнялись від безмовних і безвольних рабів-кріпаків тоталітарної, а для України ще й колоніальної системи, яким була байдужою доля рідного народу, рідної країни? Чи ядерний вибух, чи голодомор, чи масові депортації, чи розстріли мільйонів людей без суду і слідства, чи переповнені ГУЛАГи – для них це не мало ніякого значення. Вони називали себе „слугами народу”, а насправді були „вінтікамі” великої комуністичної м’ясорубки-душогубки.</p>
<p>Герої були в Чорнобильській зоні. І я вже ескізно оповів в яких місцях я бачив тих людей, які в моєму розумінні були справжніми героями. Держава потурбувалась про ліквідаторів і громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і в 1991 році був прийнятий Закон „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. І хоча цей закон пообрізали з усіх сторін всякими поправками і постановами, але з великими потугами через суди ще можна було відвоювати якусь дещицю із тих соціальних благ, які гарантував нам цей Закон і Конституція України. Чиновникам вельми не сподобалось, що якісь там чорнобильці-доходяги пручаються через суди коли їхні пенсії протизаконно урізають, прирікаючи цю категорію людей на прискорене вимирання. Таким чином, ми, ліквідатори, замість радіаційного Чорнобиля опинились перед Чорнобилем духовним, який виявився ще страшнішим ніж радіаційний: численні акції протестів, голодування, сварки у чиновницьких кабінетах, похорони побратимів-ліквідаторів, безконечні судові тяжби, обіцянки владців і чиновників, неможливість нормально підлікуватись через нестачу коштів, приниження, насмішки, образи і знову пустопорожні обіцянки, присмачені чиновницьким свавіллям і „бєспрєдєлом”... Для мене ж як особи, причетної до літературної і журналістської діяльності, цей список поповнюється ще й постійними цькуваннями, провокаціями з використанням прихованих мікрофонів, „шмонами” в квартирі, пропажею важливих документів і речей ( останнім часом стали пропадати навіть мої записні книжки, чернетки нових творчих задумів, книжки з моєї особистої бібліотеки, які саме на даний час мені найбільш потрібні для роботи, а ще знайшлись „добрі люди, зовсім мені не відомі, які взяли кредити в банку під заставу моєї квартири, за моїм зверненням прокуратура і міліція розслідували цю справу, знайшли ту „добру людину”, але кримінальної справи не відкрито, бо виявилось, що банк „помилково” наклав лапу на мою квартиру, хоча до того банку я ніколи не звертався). І хтось за ці дії отримує зарплату, як і ті чиновники, що ведуть проти нас, ліквідаторів, відкриту і ледь замасковану війну. І знову ми, ліквідатори, в якості камікадзе-ізгоїв. Бо коли, приміром, через довголітні судові тяжби ми нарешті вибороли менш більш пристойні пенсії, то минулого року, знову ж таки напередодні травневих свят, 58-ми ліквідаторам нашої області, в тім числі і мені, в чотири рази скоротили пенсію, не зважаючи на те, що в судовому рішенні чітко визначено протизаконними такі дії Пенсійного Фонду. А тепер на нас, інвалідів-ліквідаторів, готують ще й „важку артилерію”: в парламенті зареєстровано законопроект №7562 під цинічною назвою „Про гарантії держави щодо виконання рішень суду”, яким суттєво обмежуються конституційні і соціальні гарантії не лише чорнобильців, але й ветеранів війни, воїнів-афганців та інших категорій громадян. Та найжахливіше те, що цей законопроект посягає на наш базовий Закон „Про статус...”, зокрема, на механізм встановлення пенсій., який хоче перебрати до своїх рук Кабмін. І хоча під час березневих 2011 р. пікетувань чорнобильцями Кабміну Віце-прем’єр Тігібко усно запевнив нас, що 54 статтю (про механізм нарахування пенсій) нашого базового Закону чіпати не будуть, ми вимагаємо письмових підтверджень такої позиції Кабміну.</p>
<p>Як і японці ми, українці, не застраховані від несподіваних землетрусів, тим більше що їх епіцентр в сусідній Румунії. Не дай Боже, щоб подібне до Чорнобиля чи Фукусіми лихо сталось і в нас. Бо при такому цинічному ставленні з боку держави до ліквідаторів, яке ми відчуваємо сьогодні, навряд чи знайдуться добровольці, щоб жертвувати своїм здоров’ям і навіть життям в ім’я жирування купки ненажерливих мільярдерів. „Божественний вітер” підкориться тільки Всевишньому...</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Микола СИМЧИЧ,</strong></p>
<p style="text-align: right;"><strong> ліквідатор аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, член НСПУ і НСЖУ,</strong></p>
<p style="text-align: right;"><strong> кандидат фізико-математичних наук, м. Івано-Франківськ.</strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.postchernobyl.kiev.ua/ukra%d1%97nski-kamikadze-gero%d1%97-chi-izgo%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

