POST CHERNOBYL – Fiat lux! Да будет свет! Хай буде світло!

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

Рубрика - Трибуна

23.04.2016, рубрика "Трибуна"

“Мне не понятно стремление залезть в радиоактивную зону без научного исследования”, — Александр Купный, ликвидатор

28 января 1986 года мир потрясли кадры со стартовой площадки на мысе Канаверал. На 73 секунде после запуска взорвался космический челнок «Челенджер», погибло 7 астронавтов.

Спустя три месяца, 26 апреля мир вновь содрогнулся от самой крупной техногенной катастрофы: взорвался ядерный реактор четвертого энергоблока Чернобыльской АЭС. Последствия несопоставимы, но.

Человек возомнил себя повелителем космоса и энергии атома: технологии, производство и систем отлажены. Это может быть опасным, но мы все контролируем! Слетать в космос всё равно, что сходить в булочную за углом. Управлять энергией атома всё равно, что катать тележку в супермаркете. На мой взгляд, одна из причин обоих катастроф: беспечность и уверенность в безопасности опасного производства. (далее...)

15.04.2016, рубрика "Трибуна"

ПОДОЛАННЯ CОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ: ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ

Льовочкіна Антоніна Михайлівна

д. психол. наук, доц. каф. соціальної роботи КНУ імені Тараса Шевченка

alevochkina@gmail.com

Актуальність дослідження визначається тим, що соціально-психологічні наслідки ситуації, які склалася у зоні Чорнобильської катастрофи, можна охарактеризувати як типові, тобто, такі, що можуть виникати після будь-яких катастроф. Завдяки цьому, досвід їх подолання є актуальним для соціально-психологічної допомоги постраждалим внаслідок екстремальних ситуацій та катастроф.

Мета дослідження: визначити основні соціально-психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи та знайти шляхи їх подолання.  
Для досягнення зазначеної мети було розв’язано наступні задачі:
1. Визначено соціально-психологічні особливості життєдіяльності людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2. Здійснено порівняльний аналіз пост чорнобильської ситуації із ситуацією, що склалася в Україні у 2014 -2015 роках.

3. Надано рекомендації щодо подолання соціально-психологічних наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.

Об’єктом дослідження є соціальні та психологічні процеси у суспільстві, котре  опинилося в екстремальній ситуації.

Предметом дослідження є шляхи подолання соціально-психологічних наслідків екстремальних ситуацій.

Основні тези теми: У людей, які опинилися на територіях, що були забруднені радіоактивними викидами раптово змінилося життя: вони втратили не тільки здоров’я, але й середовище свого існування, роботу, дружні, а часто й сімейні, зв’язки, а разом з цим – впевненість у завтрашньому дні.

У результаті соціально-психологічного дослідження було встановлено специфічні психологічні явища на пост чорнобильському просторі. До цих явищ у першу чергу можна віднести так званий “синдром чорнобильця”, до якого належать наступні симптоми: рентні установки; позиція “жертви”; відчуття втраченого здоров’я; “симптом евакуації”; “симптом винятковості”; “відчуття втраченого майбутнього”; симптом “вивченої безпорадності”. Розглянемо більш детально перелічені симптоми, що створюють “синдром чорнобильця”. (далее...)

07.01.2016, рубрика "Трибуна"

Бюджетному кодексу Украины посвящается. Или почему налогов все больше.

Сергей МИХНО (Киев)

Вы никогда не задумывались, как выглядит Украина с точки зрения бюджетного финансирования?  Вернее с точки зрения людей, которые наполняют этот бюджет и людей, которые его потребляют.

Давайте вместе посмотрим.

Итак, Украина это 42,6 млн. человек (на 1 ноября 2015 года, без учета Крыма и Севастополя) из которых 69 процентов - городское население и 31 процент населения, живущего в сельской местности. (далее...)

12.12.2015, рубрика "Трибуна"

О проигранной битве: нобелевская лекция Светланы Алексиевич

Arzamas публикует лекцию Светланы Алексиевич, прочитанную ею на вручении Нобелевской премии в Стокгольме

Журнал «ARZAMAS», 7 декабря 2015

Светлана Алексиевич

© DPA/TASS

Я стою на этой трибуне не одна… Вокруг меня голоса, сотни голосов, они всегда со мной. С моего детства. Я жила в деревне. Мы, дети, любили играть на улице, но вечером нас, как магнитом, тянуло к скамейкам, на которых собирались возле своих домов, или хат, как говорят у нас, уставшие бабы. Ни у кого из них не было мужей, отцов, братьев; я не помню мужчин после войны в нашей деревне: во время Второй мировой войны в Беларуси на фронте и в партизанах погиб каждый четвертый белорус. Наш детский мир после войны — это был мир женщин. Больше всего мне запомнилось, что женщины говорили не о смерти, а о любви. Рассказывали, как прощались в последний день с любимыми, как ждали их, как до сих пор ждут. Уже годы прошли, а они ждали: «Пусть без рук, без ног вернется, я его на руках носить буду». Без рук… без ног… Кажется, я с детства знала, что такое любовь…

Вот только несколько печальных мелодий из хора, который я слышу… (далее...)

02.12.2015, рубрика "Трибуна"

Повертаючись до публікацій минулих років...

Урядовий кур’єр

ГАЗЕТА ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

Соціальна політика

Чекаємо не пільг, а соціального захисту

16.04.2010

Незабаром сумна дата - 24-а річниця аварії на Чорнобильській АЕС. Аварія вже отримала два істотних визначення: найбільша у світі техногенна катастрофа та чорнобильська атомна війна. Із 190 тонн ядерного палива майже 90 відсотків потрапили в атмосферу. Значна територія України була забруднена радіоактивним пилом. За висновками фахівців, викид радіонуклідів був у сотні разів потужнішим, ніж під час ядерного вибуху в Хіросімі. Герої-пожежники за лічені години після аварії локалізували пожежу, а далі за справу взялися військові частини, підрозділи цивільної оборони та будівельники. Саме вони у травневі свята запобігли ще більшому вибуху, який спустошив би пів-України.

Понад 600 тисяч офіцерів і бійців строкової служби та запасу були мобілізовані на важку та небезпечну роботу. Запізно прийшло офіційне повідомлення про небезпеку, багато людей отримали великі дози радіаційного опромінення. Сьогодні держава має виправити помилки і взяти на себе відповідальність за подолання наслідків аварії.

Серед нагальних питань, які, на нашу думку, треба терміново вирішити, - необхідність виділити із загальної кількості постраждалих саме ліквідаторів, які перебували в зоні аварійних робіт у 1986, 1987, 1989 роках. Акцентувати увагу на ліквідаторах-інвалідах квітня - грудня 1986 року, бо саме на їхні плечі випав найтяжчий період.

Потребує істотного покращення медичне забезпечення "чорнобильців". Право на безоплатні медикаменти часом залишається тільки на папері. Визначені законом медичні норми харчування безпідставно замінюються загально фізіологічними. Путівок для санаторно-курортного лікування інвалідів-чорнобильців завжди не вистачає. Самостійно придбати їх вони не можуть, бо компенсація за недотриману путівку наразі становить лише 120 грн, що складає приблизно 20-ту частину її фактичної вартості. Сумно порівнювати грошову компенсацію на оздоровлення народного депутата у розмірі 35 тис. грн із жебрацькою подачкою інвалідові-ліквідатору.

Протягом тривалого часу не вирішуються питання з відшкодування інвалідам-ліквідаторам за втрачене здоров'я, що передбачено трудовим законодавством та Конституцією України.

На наше переконання, настав час, аби ліквідаторів наслідків аварії 1986 року прирівняти у статусі до захисників Батьківщини у 1941-1945 рр., адже ліквідатори - "воїни Чорнобиля 1986 року" були на справжній атомній війні.Зрозуміло, що проблеми, породжені Чорнобильською катастрофою понад 20 років тому, важким тягарем лягли на економіку України. Та прикро, що розроблені на чинній законодавчій базі державні програми з мінімізації її наслідків повною мірою не виконуються. А деякі важливі статті Конституції та Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", брутально порушуються.

Отже, необхідно найближчим часом доопрацювати закон про соціальний захист постраждалих від Чорнобильської аварії і внести відповідні зміни до бюджету на поточний рік. (далее...)

25.03.2015, рубрика "Наше право, Трибуна"

Заклик – звернення до суспільства, законодавчих і виконавчих органів влади

26 квітня минає 29 років від самої більшої  і руйнівної техногенної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Сотні тисяч людей постраждали від аварії. «Територія відчуження» стала непридатною до життя. Люди були вимішені покинути свої домівки; залишити квартири, будинки, городину, худобу, птицю – все що було надбано важкою працею – рухоме і нерухоме майно. Села і міста ставали привидами без життя. Хмара радіоактивного пилу пронеслась над європейськими державами, діставшись аж країн Скандинавського півострова. Ворог був невидимий і жорстокий. Радіація отруїла воду в річках і криницях, проникла у все, що росло і жило на цій благодатній землі.

Щоб запобігти паніці, недолугі керівники хотіли все зберегти в таємниці і приховати аварію на четвертому енергоблоці. Стояли теплі весняні дні . Люди відпочивали зі своїми дітьми, гуляючи в скверах і парках. Вони не підозрювали, що смертельна небезпека нависла над ними.  Але шило, та ще й радіоактивне, не можна утаїти в мішку – ми  не одні живемо на цій планеті.

На жаль, дуже часто в наш час героїзм є вимушеним, як зворотна сторона чиєїсь злочинної безвідповідальності і халатності. На приборкання аварії було кинуто всі можливі сили. Була задіяна армія, міліція, пожежники. Саме пожежники першими вступили в боротьбу з невидимим та безжальним супротивником. Передбачити як себе поведе зруйнований реактор, в якому знаходилося 200 тисяч тон ядерного палива, було неможливо. І тоді, щоб запобігти провалу реактора, було прийнято рішення: будувати під ним допоміжні несущі укріплення. Цю роботу виконували шахтарі, бо крім них працювати в замкненому просторі можуть не всі люди. Для евакуації населення були задіяні всі автотранспортні підприємства. Дороги і узбіччя постійно зрошувались водою. Працювали пункти санітарної обробки (ПУСО). Для чого це все було зроблено?. Для того, щоб радіоактивний пил не розповсюджувався на прилеглі території.

Чорнобильська катастрофа за своїми розмірами і наслідками дорівнює 500 ядерним вибухам, які були здійснені в японських містах Хіросіма і Нагасакі. Японія до цих пір має проблеми з наслідками цих бомбардувань, адже наслідки променевої хвороби мають спадковий характер. Це говорить про те, що декілька поколінь людей, які мали будь-яке відношення до цієї трагедії: ліквідатори, переселенці, жителі зони  - можуть мати проблеми зі здоров’ям. І саме держава відповідальна за цих людей.

Офіційно: (далее...)

24.03.2015, рубрика "Трибуна"

Зоною відчуження Чорнобиля буде керувати квартирний аферист?

GAZETA.UA, 23 березня 2015 р.

У Чорнобилі ще тільки квартирних аферистів не вистачало

Скільки вже говорилося, що формування уряду по квотному політичному принципу – це міна уповільненої дії, яка в умовах гострої кризи приведе до катастрофічних наслідків. Звіт міністра екології Ігоря Шевченко за перші сто днів роботи на посаді – продемонстрував повну некопетентентність міністра. А некопетентність в екології може призвести до катастрофи. Відомий українській фахівець у галузі ядерної енергетикиВалентин Купний, керівник об’єкту «Укриття» (1995—2002 роки), не зміг втриматись, щоб не звернути увагу громадськості на відверто абсурдні заяви міністра, які лунали під час його доповіді.

Наприклад, міністр Шевченко заявив, що «в найближчий час буде завершена добудова нового безпечного конфайнменту, який накриє четвертий енергоблок Чорнобильської станції», і що «на 100 років так точно ми забудемо про цю проблему, бо це дуже серйозна споруда, будівництво якої завершується саме зараз».

Валентин Купний стверджує, що нове керівництво Мінекології не знає законів фізики. «Щоб забути про стронцій і цезій, – каже вчений, – повинно пройти 300 років; щоб забути про америцій, повинно пройти більше 4000 років; щоб забути про трансурани, має пройти до 240 тис. років…Швидше, природа забуде про нас!» (далее...)

 

Полный анализ сайта