?> Цікава арифметика від дідуся Азарова | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
11.02.2011, рубрика "Дайджест"

Цікава арифметика від дідуся Азарова

Елеонора Лінивець

Дискуссионный клуб САММИТ, 10.02.2011

Уті далекі, тепер вже майже міфічні часи, коли ще не було телевізорів, комп’ютерів та мобільних телефонів, допитливі діточки розважалися тим, що читали науково-популярні книжки. Серед найпопулярнішого тоді чтива такого характеру була і книжка Якова Перельмана (1882-1942) «Цікава арифметика» (вперше видана у 1926 р. – «Занимательная арифметика. Загадки и диковинки в мире чисел»). У ній приводилися приклади різноманітних дивовижних маніпуляцій з числами, що надзвичайно тішило малечу.

Однак, візьму на себе сміливість припустити, що якби дідусь Я. Перельман жив і понині, то пальму першості з цікавої арифметики він змушений був би передати іншому дідусю – Прем’єр-міністру України Миколі Азарову. І це зовсім не перебільшення. Чинний прем’єр та його підлеглі, отримавши натхнення від самого Президента України Віктора Януковича, утнули такі дивовижні маніпуляції з цифрами, які відображають розподіл коштів державного бюджету, що перед ними навіть найдосвідченіший цирковий ілюзіоніст зняв би капелюха.

Утім, можете судити самі. Ось лише деякі  цифри і факти, що  стосуються бюджетних витрат минулого 2010 та поточного 2011 років.

Посилаючись на страшні наслідки світової фінансово-економічної кризи та смертні гріхи попереднього уряду, чинний уряд гучно рекламує власну бортьбу за скорочення державного управлінського апарату та бюджетних видатків на утримання чиновників. І це було б цілком логічно, адже влада повинна починати реформи із себе: зі свого рівня життя і зарплат. Однак, чи відповідає реальний стан справ цьому пропагандистському галасу?

Президент України Віктор Янукович своїм указом від 9 грудня 2010 року доручив скоротити кількість державних службовців щонайменше на третину та працівників секретаріату Кабінету міністрів щонайменше наполовину. Проте, в проекті держбюджету-2011, прийнятому в першому читанні, було навіть передбачено видатки на утримання ліквідованих або реорганізованих органів влади та не знижено видатки у зв’язку зі зменшенням кількості працівників держапарату. У подальшому, правда, з держбюджету таки виключили фінансування ліквідованих указом президента міністерств і відомств. Але це було чи не єдине виправлення внесене в нього. Окрім цього, провладна більшість не прийняла жодної з кількох сотень поправок, внесених опозиційними депутатами. Процедура прийняття бюджету-2011 стала найбільш швидкоплинною та непрозорою за всю історію України.

Його аналіз показує, що пріоритетами держбюджету-2011 є забезпечення коштами вертикалі влади, силовиків та елітного відпочинку чиновників. У документі радикально збільшено витрати на утримання президента і Генпрокуратури. Крім того, істотно збільшено витрати на відпочинок, лікування та обслуговування можновладців і містяться необмежені можливості для накопичення державного боргу. І це при тому, що у минулому році Україна впевнено вийшла на друге місце в Європі після Румунії за розміром зовнішнього боргу. Якщо на 1 січня 2011 року борг країни становив 1 100 доларів США на кожного громадянина України, то вже 31 грудня 2011-го він зросте до 1 300 доларів США. А до кінця 2012 р. лише від МВФ Україна отримає в цілому 30 млрд. доларів. Тільки на обслуговування зовнішнього боргу Україна вже витрачає 7% доходів свого бюджету!

До речі, в Україні на тисячу громадян припадає 8 чиновників. У той час як у США – удвічі менше, а в сусідній Польщі - 3 чиновники на тисячу поляків. Проте така кількість чиновників не покращує життя громадян в Україні, адже вони не виконують свої функції. І останні укази президента про зміни в системі державної влади не вирішують цю проблему – вони призведуть лише до перерозподілу коштів та сфер впливу між високопосадовцями.

У той же час, набагато більш розвинуті країни, ніж Україна, до того ж, які менше постраждали від економічної кризи, планують суттєві скорочення видатків на утримання державного апарату. Так наприклад, у Великій Британії за найближчі чотри роки планується скоротити видатки на чиновників на 20%, у Греції – на 20%, в Італії – на 10%, в Іспанії на 5%.

Але хіба ж то приклад до наслідування українській владі? Бюджет на поточний рік, навіть на побіжний погляд,  заперечує декларації влади про те, що метою адміністративної реформи є скорочення витрат на утримання державного апарату. Для цього достатньо, хоча б порівняти деякі його статті видатків з показниками минулих років.

Так, витрати на Президента України і на Державне управління справами (ДУС) у 2009 році становили 817 млн грн, у 2010 році - 947 млн грн, після ж початку розрекламованої «реформи» на утримання президента і його адміністрації передбачено вже 1 мільярд 344 мільйони гривень. Тобто, більш ніж у півтора раза більше, ніж два роки тому! Не може не вражати й динаміка видатків на утримання Генпрокуратури України: 2009 рік - 900 млн грн, 2010 - 1 мільярд 200 мільйонів гривень, 2011 рік - 2,2 млрд грн. Не зважаючи на кризу, охоронці законності отримали зростання фінансування за два роки більш, ніж у два раза! Значно збільшився у поточному році бюджет Міністерства внутрішніх справ: з 11 807 млн грн. до 13 656 млн грн.

Не забули попіклуватися провідники нації і про своє здоров’я. Для всіх інших українців воно дійсно стало «дорогоцінним». Згідно підрахунків незалежних експертів, за бюджетом 2011 року, лікування одного члена уряду обходитиметься країні в суму, яка передбачена на лікування 4 026 «пересічних» громадян України, а витрати на лікування, поліклінічне обслуговування і санаторії для одного депутата дорівнюють витратам на здоров’я 5 130 їх виборців.

Витрати на утримання резиденцій і мисливських господарств високопосадовців збільшено у бюджеті  країни на поточний рік на 50%. Зросли і витрати на перевезення вищих державних керівників – якщо у бюджеті-2009 на ці витрати відводилося 96 млн грн, у 2010-му – 125 млн грн., то у проекті на 2011 рік – 190 млн грн. Останнє число, до речі, у 30 разів більше, ніж витрати на лікування онкохворих та постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС.

Між іншим, не зайве нагадати, що все це в країні, де, як свідчить офіційна статистика, 70% населення живе на 1 тисячу гривень на місяць. Задекларований владою на наступний рік дефіцит бюджету у 3% реально становитиме, на думку фахівців, 100-150 мільярдів гривень, або 9-12% ВВП. Причому 40 млрд грн. становитиме дефіцит Пенсійного фонду. То, хіба ж не цікава арифметика?

Звичайно, було би абсолютно не об’єктивним стверджувати, що всі видатки зростають. Багато бюджетних статей фінансування дійсно скорочуються. Так, скажімо, скорочуються видатки на освіту – з 20 млрд грн. минулого року до 18,5 млрд грн. поточного. Удесятеро зменшено фінансування міжнародних наукових та науково-технічних програм, у 5 разів – наукових та науково-технічних розробок, на 20% - стипендії та гранти на науку і техніку. На 40% скорочуються витрати на видавництво українських книг – з 33 млн грн. до 20 млн грн.

Знову не пощастило, судячи з бюджету, збройним силам країни. Поточного року для армії куплять тільки десять танків. На ракети, фрегати, винищувальну авіацію в державному бюджеті 2011 року взагалі передбачено 0 грн 0 копійок. Більша частина військового бюджету – це бюджет проїдання, та й то не надто ситного. Так наприклад, як стало відомо ЗМІ, у одній з військових частин Київської області вояки протягом трьох днів через недофінансування взагалі не отримували хліба. А скільки подібних фактів у погоні за «честю мундира» залишаються невідомими? При цьому, зауважте, кількість особового складу МВС в країні зрівнялася з кількістю особового складу війська.

Утім секрет того, чому українська армія залишається Попелюшкою у нової влади, можливо навіть дуже простий. Адже представники останньої чудово розуміють, що на відміну від інших силових відомств - Генпрокуратури, МВС та СБУ, армію вряд чи вдасться використати для боротьби проти політичних опонентів та наростаючих соціальних протестів. Таким чином, держбюджет-2011, окрім іншого, ще  й свідчить про те, що чинна влада не надто упевнено відчуває себе на керівному Олімпі.

Звичайно опозиція, як і личить опозиції, активно критикує своїх більш вдалих конкурентів, зокрема, в бюджетно-фінансовій сфері. Так наприклад, один із чільних опозиціонерів Арсеній Яценюк нещодавно викресав ще один гнівний спіч у бік влади: «Покращення життя для влади відбулося за рахунок 46 мільйонів українців. Перш за все цей бюджет є бюджетом нових запозичень для того, щоб погашати старі кредити. Жодної реформи української економіки в цьому бюджеті не передбачено. Усі реформи зведені до того, що завтра буде прийнято закон про підвищення пенсійного віку. І саме за рахунок підвищення пенсійного віку для чоловіків і для жінок влада отримала додаткові кошти на свої чартерні перельоти, на утримання державних резиденцій, Адміністрації президента, на збільшення фінансування Генеральної прокуратури і міліції. Я назвав би цей бюджет реформістським бюджетом прокурорсько-поліцейської держави».

Проте, хто зараз із високопосадовців буде прислухатися до розпачливих зойків опозиції, коли вже вибудована така чудова, така майже монолітна та стабільна вертикаль влади?

А що ж народ? Його більшість як завжди мовчить. Чи надовго?

http://www.dc-summit.info/ru/temy/vnutrennjaja-politika/1408-cikava-arifmetika-vid-didusja-azarova.html

Запись была опубликована: glavred(ом) Пятница, 11 февраля 2011 г. в 17:22
и размещена в разделе Дайджест.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта