?> Cпільне засідання | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
30.10.2004, рубрика "Новини"

Cпільне засідання

6-го жовтня за участю міністра праці та соціальної політики України Михайла Папієва відбулося спільне засідання Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів і колегії Міністерства праці та соціальної політики України на тему: “Про впровадження комплексного підходу до реабілітаційного процесу інвалідів та його законодавче забезпечення” (м. Трускавець).
 
Місцем для проведення засідання було обрано Міжнародну клініку відновного лікування, де проводять оздоровлення та реабілітацію дітей з органічними ураженнями нервової системи, зокрема ДЦП, за системою інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації, яку розробив професор, доктор медичних наук В.І.Козявкін.
На засіданні виступили: заступник міністра праці та соціальної політики України Л.Дроздова, голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів П.Цибенко, керівники Міжнародної клініки відновного лікування Інституту проблем медичної реабілітації В.Козявкін (м. Трускавець, Львівська обл.), Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів М.Авраменко (смт. Лютіж, Київська обл.) та Державного комплексу ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів В.Ляшенко (м. Миколаїв).

Учасники засідання говорили, що створення реабілітаційної інфраструктури сприяє усуненню обмежень життєдіяльності інвалідів або найбільш повній їх компенсації. Останнім часом у вітчизняній реабілітології переважає тенденція до множинності моделей і підходів у побудові реабілітаційного процесу, причиною якої є багатовекторність напрямів діяльності центрів і установ соціальної реабілітації, їх різна відомча підпорядкованість.

Державне замовлення на комплексну та безперервну реабілітацію сприяло б стимулюванню організаторів і теоретиків соціальної реабілітації, керівників центрів до впровадження нових реабілітаційних технологій, перепідготовки кадрів і розробки методичного забезпечення у принципово нових галузях соціально-психологічної, педагогічної та фізичної реабілітації.

З огляду на ці обставини, Постановою Верховної Ради України від 20.02.2003 р. №560-ІV “Про стан забезпечення в Україні встановлених чинним законодавством України соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів” Кабінету Міністрів України було доручено розробити концептуальні засади системи реабілітації інвалідів в Україні, передбачивши, зокрема, наукове обґрунтування, фінансування та організаційне супроводження реабілітаційного процесу, створення відповідної нормативно-правової бази, розвиток та належне фінансове забезпечення мережі центрів медичної, соціальної, трудової, професійної та фізкультурно-спортивної реабілітації, зокрема й реабілітаційних центрів для дітей-інвалідів.

Цілком на часі є проект Закону України про реабілітацію інвалідів в Україні, поданий в порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України В.М.Сушкевичем та М.П.Нощенком, у підготовці якого активну участь взяла урядова сторона. В основу проекту закону покладено принцип забезпечення рівності умов для здійснення реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів реабілітаційними установами незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форми власності.

Довідка. Національне законодавство, зокрема базовий Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, спрямовує державну соціальну політику щодо розв’язання проблем інвалідів на створення правових, економічних, політичних, побутових, соціально-психологічних умов тощо для відновлення (збереження) здоров’я, матеріального забезпечення, посильної трудової та громадської діяльності осіб з обмеженими фізичними і розумовими можливостями.

Головну роль в цьому процесі відіграє реабілітація. Для організації реабілітаційного процесу створюються центри раннього втручання і соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центри професійної, медичної та соціальної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями. Відповідно до Національної програми професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України 13 липня 2001 року №519/2001, зазначені реабілітаційні заклади мають бути у всіх містах з чисельністю населення понад 50 тисяч осіб. За період з 2002 року започатковано діяльність Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів (смт. Лютіж Київська область), утворено Державний комплекс ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів (м. Миколаїв), введено в експлуатацію Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів (м. Євпаторія).

У липні 2003 року в екологічно чистій зоні Прикарпаття, в курорті Трускавець до ладу стала унікальна Міжнародна клініка відновного лікування, де проводять оздоровлення та реабілітацію дітей з органічними ураженнями нервової системи, зокрема ДЦП, за найновітнішою у світовій медичній практиці системою інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації, яку розробив професор, доктор медичних наук В.І.Козявкін.

Загалом в Україні налічується 470 реабілітаційних установ різного профілю, підпорядкованості і форми господарювання, зокрема 238 реабілітаційних установ органів праці та соціального захисту населення, 52 –охорони здоров’я, 52 – освітянські, 36 – сім’ї та молоді, 92 – громадських і релігійних організацій, благодійних фондів.

У Стандартних правилах забезпечення рівних можливостей для інвалідів (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №48/96 прийнята на 48 сесії ГА ООН 20 грудня 1993 року) в розділі “Основні поняття у політиці щодо інвалідів” зазначено:

Термін “реабілітація” стосується процесу, що має на меті допомогти інвалідам досягти їхнього оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і /або соціального рівня діяльності та підтримувати його, надавши їм тим самим засоби для зміни життя і розширення рамок їхньої незалежності”.

Із цього міжнародно визнаного терміну “реабілітація” випливає певна аналітична схема комплексної реабілітації, що містить такі складові частини:

-   соціальна реабілітація – забезпечує реабілітацію людини з інвалідністю як соціального суб’єкта;

-   психологічна реабілітація – забезпечує реабілітацію на рівні особистості;

-   педагогічна реабілітація – забезпечує реабілітацію людини як суб’єкта діяльності;

-   медична реабілітація забезпечує реабілітацію на рівні біологічного організму людини.

Всі наведені компоненти складають ідеальну універсальну модель реабілітаційного процесу.

Прес-служба Мінпраці ,
http://www.kmu.gov.ua

Надруковано «ПЧ» № 10/2004

Запись была опубликована: (ом) Суббота, 30 октября 2004 г. в 7:30
и размещена в разделе Новини.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта