?> До 20-річчя Чорнобильської катастрофи | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
21.03.2006, рубрика "Слово редактора"

Бенкет на гробах

(Про нагороди до 20-річчя Чорнобильської катастрофи)

Пили зелье в черепах, ели бульники,
Танцевали на гробах, богохульники…

(Из песни Владимира Высоцкого «Про нечисть»)

Відверто кажучи, не хотілося писати на цю тему, тому що люди до цієї теми мають не однозначне, дуже різне ставлення. Але після спільного засідання Громадської колегії при міністрові та Консультативної Ради МНС, яке відбулося 17 березня цього року, мовчати вже неможливо.

По-перше, було дуже соромно слухати той весь бруд, який вилився на всіх присутніх в актовому залі МНС. Лідери Чорнобильського о руху, якщо так можна їх назвати, були як тетерева на токовищі, коли вони не чують нікого крім себе.

По-друге, було жахливим одкровенням те, що вони й не бачать нікого коло себе. Тільки в такому разі людина втрачає совість, почуття міри, такту.

Тому почну з наступних запитань:

- Що таке для кожного чорнобильця 20-та річниця Чорнобильської катастрофи?

- Що таке 26 квітня для колишніх мешканців Чорнобильщини, яких ядерним віхром відірвало від рідної землі прапращурів?

- Що таке Чорнобильська катастрофа для жителів забруднених територій Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської та інших областей?

Відповідь однозначна: „Страшна трагедія!” Додам: „Трагедія всесвітнього масштабу”. Саме про це треба згадувати в цей день. Може вже вирішили усі проблеми щодо постраждалих від Чорнобильської катастрофи? І вже немає черги на житло, всім надають ліки, роблять безкоштовно за рахунок держави діагностику, лікування, операції? На решті працює на всю потужність Чорнобильський закон? І він фінансується на 100 відсотків від потреби? – Ні. І всі про це знають.

Коли б читачі побачили пропозиції від громадських організацій щодо нагород до 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи, в першу чергу б запитали: „За що?” Може ці нагороди надають за те, щоб вони мовчали? За щож тоді? Чорнобильський рух програв владі в боротьбі за свої права повністю і назавжди. Може бути й дають нагороди за те, що вони і далі будуть продовжувати цей програш?

Майже всі присутні були здивовані пропозицією ВЧНП на звання Героя України Уманця М.П. До 2005 року ми не знали де він і є. Ні якою громадською роботою щодо інвалідів-чорнобильців не займався. Перед виборами очолив партію. І це вже заслуга перед чорнобильським громадським рухом?! А може ми згадаємо, як він ґвалтував персонал ЧАЕС, „заганяючи” його в місто майбутнього Славутич? Може згадаємо, як сам Ісаєв судився з директором ЧАЕС Уманцем М.П. з приводу незаконного звільнення? Може згадаємо, як керівництво ЧАЕС не збільшило ставки і оклади робітникам ЧАЕС (за Постановою Ради Міністрів СРСР), і вони зараз мають зменшені пенсії у порівнянні з працівниками інших відомств, які працювали з ними поруч?

Пам’ятаю, як звільненні із ЧАЕС робітники за дезертирство, усміхалися над нами, тому що в „Комбінаті”, куди вони швидко переметнулися, у них зарплатня була у 2-3 рази більше ніж у працівників ЧАЕС.

Як можна ставитися до інших пропозицій на нагороди від цієї партії, представлених як керівників структур партії або просто як членів партії?

Майже 100 кандидатів на нагороди від „Союзу Чорнобиль України”. Багато з них вже вдруге, втрете…

Андреєва Ю.Б. пропонують на орден „За заслуги” 1-го ступеня. Фактично він претендує на статус героя України, саме такі пільги у кавалера ордена „За заслуги” трьох ступенів. Не маючи ніяких нагород за ЛПА на ЧАЕС у 1986 році, він все сповна наверстав після. За роки президентства Кучми його як раз і нагороджували за те, що вірно йому служив.

Зараз за що?

Якщо була б прозорість навряд би „СЧУ” пропонував на нагороди вдруге й втрете своїх любителів-колекціонерів державних нагород. Це дискредитує державу і державні нагороди серед чорнобильців.

Потрібен державний підхід до цього важливого питання!

Наведу яскравий приклад того, що треба припинити фестивальні нагородження до Дня Чорнобильської катастрофи. Всі ми добре знаємо Приймаченка Миколу Івановича – колишнього заступника Київської обласної адміністрації. При всієї поваги до нього як особистості, не можливо сприйняти його нагородження орденами „За заслуги” усіх трьох ступенів: 1996 р., 2001 р., 2004 р.. Всі укази були підписані президентом Кучмою до дня Чорнобильської катастрофи. Як на мене, то взагалі незрозуміло, чому нагороджують держслужбовців до цієї даті, лише тому, що він займається питаннями ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС й зараз?

З великою повагою ставлюся до багатьох членів громадської організації „Промінь 5/2”. З деякими мне прийшлося працювати разом. Я знаю цих людей не з чиїх-то слів. Але коли Зеленцов О.М. прикривається гострою променевою хворобою відокремлюючи себе від інших ліквідаторів – це негоже. Променева хвороба все ж таки діагноз, а не подвиг. За хворобу орденів ніколи не давали. Треба давати ліки – це без заперечень. Керівник цієї організації Зеленцов О.М. запропонував себе на орден „За заслуги” 2-го ступеня. І не тільки себе. Загалом – 85 осіб, майже усіх членів організації, зокрема вдів загиблих ліквідаторів...

А це вже зневага до ліквідаторів 1986 року, які працювали на будівництві саркофагу, могильників, гідроспоруд, тунелю під 4-й блок, на пусках блоків ЧАЕС. Цим ліквідаторам променеву хворобу вже не давали і не ніколи не дадуть. Скільки їх вже пішло з життя? Пригнічувати цих героїв – це злочин. Не пам’ятати цей подвиг – це теж злочин!

Усьому світу відомо, коли 26 квітня після Чорнобильської катастрофи почався великий колективний подвиг ліквідаторів. Закінчився він 14 грудня 1986 року. Саме тоді почали давати нагороди за цей подвиг. А далі була просто важка робота в особливо шкідливих умовах. Тому ювілей у цьому році для ліквідаторів 1986 року. Тому й нагороджувати зараз треба учасників ЛНА 1986 року. Краще б це було в День нашої Перемоги – 14 грудня.

Про совість. Наведу лише один приклад. Керівник „Спілки інвалідів Чорнобиля” Святошинського району м. Києва Красильніков С.П. був нагороджений орденом „За заслуги” 3-го ступеня у минулому році до 19-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Але апетит приходить під час їжі. Цього року він знову запропонував на високі державні нагороди себе, своїх 3-х заступників, зокрема свою дружину. До речі, Красильніков почав працювати в Чорнобилі лише у 1987 році.

Якщо надрукувати увесь список від усіх громадських організацій, впевнений, багатьом „номінантам” було б соромно...

Пропозицію нагородити званням „Герой України” Лелеченка Олександра Григоровича (посмертно) підтримую. Він пішов на подвиг свідомо жертвуючи собою. Він вартий цього звання. Для нього як раз 26 квітня є датою подвигу і загибелі.

Також пропоную, до 26 квітня пропонувати на державні нагороди лише ліквідаторів 1986 року, яки приймали активну участь і не були нагороджені державними нагородами України за минулі рокі та котрих вже немає поруч з нами. От це й буде справжнім Днем Пам’яті загиблих від Чорнобильської катастрофи. От це й буде відповіддю на запитання, що для нас є День 26 квітня!

Анатолій КОЛЯДІН

Надруковано «ПЧ» №6 (30) березень 2006

Запись была опубликована: glavred(ом) Вторник, 21 марта 2006 г. в 6:29
и размещена в разделе Слово редактора.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

На сообщение "До 20-річчя Чорнобильської катастрофи" 5 комментариев

  1. Михаил сказал(а):

    Я не зовсім зрозумів, чому саме зараз розміщено цю статтю, але цілком підтримую Анатолія. Справа в тому, що й до цього часу діє принцип “нагородження непричетних”… Я особисто знаю багато людей, які у 1986 році приїхали у Чорнобиль аби за кілька днів скласти списки представлених до нагородження, та спокійнісінько повернулися до столиці аби отримати на той час вищі урядові нагороди. А от ті люди, яки були у їхніх списках, здебільшого отримали велику дулю. На мою думку відтепер нагороди за активну участь у ліквдіції насліків аварії повінні відокремлюватись від нагород за активну участь у роботі в громадських організаціях. Це різні нагороди і повинні по різному сприйматися громадскістю. Зараз йде нівелювання. Знову ж нагороджують не тих і не за те. Просто зводиться на нівець сам принцип державної нагороди.

  2. glavred сказал(а):

    Пане Михайле, коли чорнобильці підняли тему про нагороди, зокрема і про нагороди керівника СЧУ, то я згадав, що більше 6 років тому я вже друкував матеріали на цю тему. Вони були і є на сайті в архіві газети “Пост Чорнобиль”. Тому я просто витягнув цей матеріал із архіву та “приклєїв” його на перщу сторінку.

  3. pom4er.klim сказал(а):

    Публікація 6 річної давнини, аж ніяк не втратила актуальності і не лише стосовно андрєєва. Тому підтвердження, те що діялось рік тому, або відбувається сьогодні. Дивиться публікацію на інших чорнобильських сайтах “Прoйдeт чуть бoльшe мeсяцa и будeт прaздник. Кaкoй? Пoрoждeнный — трaгeдиeй.” Деякі керівники ГО знаходять можливим обвішувати «бляшанками» за нібито активну роботу по захисту прав чорнобильців себе та близьке своє оточення. Тому погоджуюсь і з glavred і з паном Михайлом – Знову ж нагороджують не тих і не за те. Просто зводиться на нівець сам принцип державної нагороди. Особливо страшним вважаю те що це іноді відбувалося у день пам’яті та скорботи 26.04, а не 14.12. Траплялося навіть так, що особи від можновладців, зокрема у Криму на 20 та 25 років трагедії у своїх промовах біля меморіалів обмовлялися та називали ці дати – ЮБІЛЕЯМИ.

  4. ВОЛОДИМИР СОКИРА сказал(а):

    Як це”гарно”, що такі матеріали сьогодні публікуються на цій сторінці ! Шановні, а де Ви були раніше ? Шукали чи мовчали? Я вважаю мовчали! Бо це потрібно було опублікувати набагато раніше! Знаєте, коли всі в ті часи боролись, і не хватало інформації, бо не кожен мав компютер, бо не кожен міг підписатись та періодику, де були такі статті!Так, це не стаття, а …..! Тільки, дійсно,де Ви були раніше ? Дозована інформація ? Сьогодні ? І навіщо ? Знаєте. поставили і просрали!
    А тепер поставте питання на всю Україну, чи хлопотати чи не хлопотати, за що і навіщо дати йому Героя України ? Ті,що загинули, ті що померли за Вітчизну-тим надати. Хіба,що посмертно – та і ще добре потрібно подумати і проаналізувати. Недолугий я чорнобилець,- так критично повинен подумати про себе мурчик Анреєв!

  5. Виктор сказал(а):

    Шановні, майте совість, якщо за такі геройсьва не сажають, то потрібно нагороджувати.
    УКРАЇНА
    ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УКРАЇНИ
    04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного 4, тел. 417-82-22, факс. 417-80-78

    24,05.03 04-13/145
    На №

    Щодо результатів перевірок
    ВГО „Союз Чорнобиль України”

    Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!

    На виконання Вашого доручення щодо розгляду звернення депутата України Г.О Омельченка на лист голови Всеукраїнської Чорнобильської народної партії Ісаєва Н.В., про розбазарювання бюджетних коштів Всесоюзною Громадською організацією «Союз Чорнобиль України» Голов КРУ України доповідає:
    Протягом 2000 – 2004 років у ВГО „Союз Чорнобиль України” ГоловКРУ проведено три перевірки, в ході яких дійсно виявлено грубі порушення при використанні бюджетних коштів.
    Зокрема, ще у 2000 році ГоловКРУ встановило, що керівниками Союзу було направлено шести комерційним структурам авансом загалом 146,1 тис. грн. на лікування 24 осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Як виявилося, потерпілі за такою допомогою, до Союзу не зверталися, в цих структурах не лікувалися. Документація щодо цих коштів була сфальсифікована. Крім того, вказані комерційні структури не мали ліцензії медичну практику, їх діяльність тривала декілька місяців і вони буї ліквідовані, За цими матеріалами, які Голов КРУ передало до СБУ, остання порушила кримінальну справу за фактом, а в подальшому на підставі цих матеріалів справу було порушено Головним Управлінням МВС в м. Києві від 03.11.04 № 12/2-10052 за обвинуваченням президента ВГО „Союз Чорнобиль України” Андреева Ю.Б. по ст. 191 ч. 5 КК України. Розслідування по справі триває дотепер.

    Перевіркою у 2004 році встановлено, що із загальної суми, що за 20 серпень 2004 року надійшла на казначейські рахунки, Союзом спрямоване для надання потерпілим адресної медичної допомоги та “допомоги” спеціальним лікувальним установам 1,6 млн. (75,4 ‘% загальних асигнувань), в використанні яких керівники Союзу не дотримувалися норм чинного законодавства України, як це передбачено Статутом, укладеному з МНС та Кабінетом Міністрів України, а також регламентними документами, виданими самим Союзом.
    Так, без документального підтвердження причинного зв’язку захворювань з наслідками Чорнобильської катастрофи проведені відповідні видатки на загальну суму 670 тис. гривень.
    Слід вказати, що Союз в основному обкрав для надання медичко і допомоги не державні та комунальні медичні установи, а комерційні, хоча є документальні підтвердження, що перші пропонували надання такої самої медичної допомоги безоплатно. Зокрема, за вказаний час медичні послуги на суму близько 600 тис. грн. нібито надавалися МПП „Істина”. По-перше надання відповідної і медичної допомоги дітям пропонував безкоштовно Інститут акушерства і гінекології, але цю пропозицію Союз відхилив. По-друге в ході перевірки з’ясовано, що МПП „Істина” надавала медичні послуги за високими цінами (наприклад обстеження УЗІ – від 300 до 400 грн. за одну процедуру), при цьому а МПП „Істина” не дотримувалися вимоги законодавства щодо ведення медичної документації стосовно осіб, що лікувалися за направленнями Союзу за рахунок бюджетних коштів, у зв’язку з чим повне документальне підтвердження надання цих послуг відсутнє.
    Ігноруючи те, що законодавством передбачено проведення безоплатного щорічного медичного обстеження (диспансеризації) всіх осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у спеціалізованих центрах, Союзом укладено у 2003 та 2004 роках договори та переховано 37,6 тис. грн. ТОВ „Адоніс-О” (неспеціалізованому медичному закладу) на обстеження окремих осіб, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, за відсутності відмови спеціалізованих центрів щодо безоплатного надання їм такої допомоги. При цьому ТОВ „Адоніс-О”, як встановила зустрічна перевірка, в акті виконаних робіт приписало послуги з обстеження на: суму 6,6 тис. грн., які ним не надавалися.

    За рахунок бюджетних коштів Союз надав так звану „гуманітарну допомогу” на суму 63 тис. грн. медичним закладам. Перевіркою виявлено, що фактично для цієї мети Союз отримав адресну (для відповідних лікувальних установ) гуманітарну допомогу з Німеччини у вигляді валюти, яка залишилася на його рахунку.

    Перевіркою встановлено підробку документів. Зокрема, помічником президента Союзу представлено документ про передачу постраждалій громадянці лікарського засобу “Інтрон” вартістю 2 тис. грн. Проте зазначена громадянка дала пояснення, що вона не отримувала цих медикаментів та й не могла їх отримати, оскільки зустрічною перевіркою у постачальника ТОВ „Адоніс-О” з’ясувалося, що данні препарати не відвантажувалися Союзу, а були відвантажені інші препарати, які по обліку Союзу не оприбутковано.
    г
    Матеріали останньої перевірки також передано в установленому законодавством порядку до правоохоронних органів і приєднано до матеріалу за порушеною кримінальної справою.
    Водночас інформуємо, ідо про результати вказаних перевірок інформація надсилалися МКС та Мінпраці з пропозиціями щодо забезпечення усунення виявлених порушень. У 2002 році перед МНС порушувалося питання щодо забезпечення доцільності подальшого фінансування цієї громадської організації зважаючи на виявлені грубі порушення законодавства та зловживання з боку її керівників. Проте, цю пропозицію не підтримано.
    З огляду на зазначене вважаємо за доцільне надати доручення МВС щодо прискорення слідства за кримінальною справою, порушеною за матеріалами ГоловКРУ. а також Мінфіну – щодо доцільності подальшого виділення бюджетних коштів ВГО „Союз Чорнобиль України”.
    Відповідь народному депутату України Г. О. Омельченку надіслано.Доповідається на виконання доручення.

    З повагою
    Голова М. Д. Сивульський

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта