«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
03.05.2013, рубрика "Підрозділ № 6033"

Долі, об’єднані Чорнобилем

Чотирнадцятого дня липня 1986-го тривожний поклик Чорнобиля зібрав під стяги ліквідаторів наслідків термоядерної катастрофи світового масштабу на полігоні цивільної оборони села Новиця Калуського району 259 прикарпатців. На карті нашої області годі віднайти населеного пункту ,який би не делегував до батальйону спеціального призначення,сформованого на принципах воєнного часу, майбутніх героїв. Три доби муштри за колючим дротом під опікою вівчарок та озброєною автоматами вартою видалися нам не найтяжчим випробуванням,оскільки готувалися до найгіршого.

Облудність заспокійливих розповідей радянської пропаганди щодо безпечності на ЧАЕС та всій 30-кілометровій зоні ми спізнали, минувши крайні будинки м. Іванкова. Дихання реактора відчули надокучливим першінням в горлі…

Наметове містечко, до якого дісталися 18 липня вдосвіта, лякало своєю пусткою та завмерлими десятками пожежних автомобілів. Такі ж партизани,як і ми,з Тернопілля , його полишили перед нашим прибуттям. На жаль, щось дізнатися від них для свого заспокоєння також не судилося.

Того ж дня,по обіді, пожежні відділення перевіряли ввірену техніку, нашвидку освоювали ази дозиметрії, проходили інструктажі щодо поведінки в зоні підвищеної радіації. Штаб чаклував над графіками чергувань по забезпеченню пожежної безпеки у відселених населених пунктах закріпленої для батальйону зони та виїздів на четвертий реактор. Група офіцерів надавала останні поради нашим смільчакам,котрим належало першими відбути у чорнобильське горнило. Така доля випала на відділення івано–франківчанина Василя Новікова.

Працювали у три зміни. Займалися дезактивацією приміщень третього та четвертого реакторів і прилеглої до них території, виконували певні операції на спорудженні «Саркофагу», працювали на ПуСО. За 48 діб здійснили 1087 людино-виїздів на ЧАЕС,приборкали більше трьох десятків пожеж у зоні відчуження.

Дні чорнобильських випробувань стали для кожного із нас школою мужності,самопожертви, утвердження відповідальності,а головне відчуття самоповаги і взаємовиручки. З цими принципами і йдемо по життю. Чорнобиль об’єднав наші долі. Ми прагнемо і зараз допомагати один одному. Не полишаємо родини наших побратимів наодинці з їх проблемами. З цією метою збираємося щомісяця на свої збори. Запровадили традиції. У дні прибуття в зону відчуження та повернення додому ( 18 липня або 03 вересня) щорічно скликаємо урочистий збір батальйону. Приміром минулого року в селі Новиця на такому зібранні вшанували пам’ять 65 наших побратимів,що передчасно пішли з життя. У попередні роки здійснили сходження на Говерлу, організували туристичний похід до озера Несамовите. Цього року відвідаємо перлину Гуцульщини – Криворівню. Тут разом із місцевою владою вшануємо наших побратимів з Верховинського та Косівського районів, заодно здійснимо сходження на вершину гори Піп Іван. Дружба,скроплена потом,пронизаним смертельними радіонуклідами, допомагає нам долати незгоди життя та приниження через неспроможність держави гідно оцінити наші заслуги по приборканню термоядерного монстра.

Ярослав Олійник,

заступник командира в/ч 6033,

голова ГО «Прикарпатбат Чорнобиль»

Запись была опубликована: glavred(ом) Пятница, 3 мая 2013 г. в 18:47
и размещена в разделе Підрозділ № 6033.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта