?> Екології Дніпропетровщини загрожує спадок першої радянської атомної бомби | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
09.06.2011, рубрика "Дайджест"

Екології Дніпропетровщини загрожує спадок першої радянської атомної бомби

Юлія Рацибарська

«Радіо Свобода», 04.06.2011

Екології Дніпропетровщини загрожує спадок першої радянської атомної бомби

Дніпропетровськ – Екологи попереджають про загрозу катастрофи для довкілля біля Дніпродзержинська на Дніпропетровщині. Біля 250-тисячного міста накопичено мільйони тонн радіоактивних відходів, які залишились від переробки уранових руд часів СРСР і виготовлення першої радянської атомної бомби. Екологи побоюються, що радіоактивні відходи можуть потрапити до Дніпра, з якого п’є воду значна частина населення України. Проблеми з природоохоронними заходами у регіоні виявила і Рахункова палата, а в міській раді Дніпродзержинська запевнюють, що ситуація під контролем влади.

За радянської доби Україна була одним із провідних постачальників урану для атомних бомб та АЕС. Екологи кажуть: небезпечний спадок тих часів – мільйони тонн відходів – зараз може перетворити схід країни на другий Чорнобиль.

На хвостосховищах колишнього Придніпровського хімзаводу в Дніпродзержинську, де збагачували уран, накопичилось 42 мільйони тонн відходів. За словами екологів, найбільша проблема – це відсутність води, адже створювали могильники за пошаровою схемою. Спершу – глибока вирва, потім – відходи, шар глини, залитий водою. Через брак води зараз глина пересихає, а її маленькі часточки розлітаються по всьому місту.

Особливу тривогу викликає Дніпровське сховище. На його території – аж 12 мільйонів тонн небезпечних відходів, і це у безпосередній близькості від Дніпра.

«Може статись руйнування дамби і потрапляння великої кількості відходів до річки Дніпро. Це може призвести до забруднення не тільки Дніпропетровської області, а й істотно змінити рівень радіаційного фону всього басейну Дніпра», – каже керівник громадської організації «Голос природи» Євген Колишевський.

Рахункова палата виявила неефективність

За останні три роки з державного бюджету на розв’язання проблеми відходів у Дніпродзержинську виділили понад 50 мільйонів гривень. Коли Рахункова палата провела аудит використання коштів, то встановила: ефективність вжитих заходів сумнівна.

За даними відомства, «частину неефективних витрат становили кошти, спрямовані на наукові дослідження». Їхні результати, кажуть у відомстві, так і не впровадили в життя. Водночас на уранових могильниках не зробили нагальних речей, зокрема, не засипали відкриті поверхні сховищ, вважають у Рахунковій палаті.

«Немає відповідей на головні питання щодо рівня забруднення, кількості небезпечних речовин, способів їхнього захоронення чи ліквідації. То де ж ефективність від фінансових вкладень, що здійснювалися протягом більш як 10 років?» – зауважує голова Рахункової палати Валентин Симоненко.

У державному підприємстві «Бар’єр», яке стежить за станом уранових об’єктів, Радіо Свобода наразі не прокоментували цю інформацію.

Ситуація контрольована – влада

Територія Сухачівського хвостосховища під Дніпродзержинськом (експлуатується з 1968 року)

Між тим в Управлінні охорони навколишнього природного середовища Дніпродзержинської міськради заспокоюють: ситуація з урановими могильниками цілком контрольована. Щоправда, є фінансові проблеми. Нинішнього року з держбюджету виділили понад 10 мільйонів гривень, але розпорядження Кабміну щодо порядку використання цих грошей з’явилось тільки у травні. Отож освоювати гроші доведеться форсованими темпами.

«За останніми висновками, хвостосховища такого прямого впливу на місто не мають. Це – потенційна загроза. Якщо не слідкувати за їхнім станом, то через зсувні явища може статись ситуація розповсюдження. Але «Бар’єр» слідкує за хвостосховищами, проводить моніторинг, і ми вважаємо, що ситуація під контролем», – зазначили в управлінні.

Наразі у Дніпродзержинську знаходиться 9 уранових могильників, три з них – у межах міста. Загальна площа хвостосховищ перевищує 2,5 мільйони квадратних метрів.

Дніпропетровськ – Екологи попереджають про загрозу катастрофи для довкілля біля Дніпродзержинська на Дніпропетровщині. Біля 250-тисячного міста накопичено мільйони тонн радіоактивних відходів, які залишились від переробки уранових руд часів СРСР і виготовлення першої радянської атомної бомби. Екологи побоюються, що радіоактивні відходи можуть потрапити до Дніпра, з якого п’є воду значна частина населення України. Проблеми з природоохоронними заходами у регіоні виявила і Рахункова палата, а в міській раді Дніпродзержинська запевнюють, що ситуація під контролем влади.

За радянської доби Україна була одним із провідних постачальників урану для атомних бомб та АЕС. Екологи кажуть: небезпечний спадок тих часів – мільйони тонн відходів – зараз може перетворити схід країни на другий Чорнобиль.

На хвостосховищах колишнього Придніпровського хімзаводу в Дніпродзержинську, де збагачували уран, накопичилось 42 мільйони тонн відходів. За словами екологів, найбільша проблема – це відсутність води, адже створювали могильники за пошаровою схемою. Спершу – глибока вирва, потім – відходи, шар глини, залитий водою. Через брак води зараз глина пересихає, а її маленькі часточки розлітаються по всьому місту.

Особливу тривогу викликає Дніпровське сховище. На його території – аж 12 мільйонів тонн небезпечних відходів, і це у безпосередній близькості від Дніпра.

«Може статись руйнування дамби і потрапляння великої кількості відходів до річки Дніпро. Це може призвести до забруднення не тільки Дніпропетровської області, а й істотно змінити рівень радіаційного фону всього басейну Дніпра», – каже керівник громадської організації «Голос природи» Євген Колишевський.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24214816.html

Запись была опубликована: glavred(ом) Четверг, 9 июня 2011 г. в 8:45
и размещена в разделе Дайджест.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта