?> Екологія | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
05.05.2005, рубрика "Статті"

ЧОМУ Б ВІЙСЬКОВИМ НЕ ПОДІЛИТИСЯ?

26 квітня 1986 року сталася катастрофа планетарного масштабу. 

200 тонн радіоактивного палива вилетіло зі зруйнованого четвертого енергоблоку ЧАЕС. Уран 235 та плутоній 239, два основні складові елементи ядерного синтезу, розпалися на інші елементи – стронцій, цезій, америцій.  На думку дослідників, повна реабілітація "зони відчуження" може відбутися лише через 30 тисяч років…

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Павло Іванович Мусієнко належить до тих ліквідаторів, які з перших днів працювали на заражених радіонуклідами територіях. Він, кандидат біологічних наук, радіобіолог Українського науково-дослідного ветеринарного інституту Південного відділення ВАСГНІЛ.

За чотири роки вченому вдалося написати книгу про вплив внутрішнього (інкорпорованого) опромінення на живий організм.

Книга

1991 року у київському видавництві "Вища школа" вона побачила світ під назвою "Действие радиоактивных изотопов на живой организм". Видання має сто сторінок, але насичене інформацією, яка викликала зацікавлення не лише фахівців, а й широкого загалу. Наклад – три тисячі примірників.

А розмову із Павлом Івановичем ми розпочали із питання, як слід поводитися на заражених радіонуклідами територіях.

– Перш за все необхідно забезпечити насичене вітамінами харчування. Не завадить відвар з льону, чорносливу, кропиви.  Зрозуміло, що сировину треба брати з територій, де забрудненість менша, ніж 15 кюрі на квадратний кілометр. Коренева система яблунь, груш, слив дуже глибоко лежить у землі. Минуло багато років після аварії, а це означає, що радіонукліди, в залежності від типу  ґрунтів, проникли по вертикалі на різну глибину.

В Україні нараховується 13 типів ґрунтів. Ми не будемо вдаватися до визначення, як глибоко проникли в ґрунт цезій, стронцій та інші забруднювачі. Скажемо тільки, що в чорнозем радіонукліди проникають за рік на 2-2,5 сантиметра. Найлегше їм долати піщані ґрунти. Тут радіонукліди за рік проходять п`ять сантиметрів. Можете самостійно підрахувати, на якій вони зараз глибині, якщо з моменту аварії минуло 19 років.

Агрономічній науці давно відомо, на яку глибину сягає коріння овочевих культур.  Я б не поспішав купувати помідори,  що вирощувалися на багатьох київських полях, бо коріння томатів знаходиться саме на названих глибинах. Виноград – інша річ. У Київській області його мало, а привізні сорти ростуть далеко від Чорнобиля. Дуже корисними будуть гранати, ізюм.

Ученим відомо, що при дії на організм зовнішньої радіоактивності "згоряють" вітамін С і цихотроми, які сприяють роботі серцевого м`яза. Тому при недугах не слід хапатися за таблетки, а прагнути наситити організм вітамінами.

Нагадаємо читачам, які дози можуть витримувати: морська свинка – 300-350 рентген, свиня свійська – 275 - 350 рентген, собака – 325-450, миша польова 350-500, людина – 400-600, мавпа –  500-525, жаба – 700-750, кріль – 800-900, курка – 1 000, черепаха – 1 500, тритон – 3 000, золота рибка –  6 500-6 700, слимак – 15 000, муха дрозофіла – 80 000, амеба – 100 000, інфузорія – 300 000 рентген.

Однак рекордсменом при зовнішньому опроміненні є бактерія псеудомонас, що живе у воді, яка охолоджує реактор. Вона здатна витримувати 10 мільйонів рентген!

Ми проводили експерименти на курях. Брали добового віку чотири групи курчат по 100 голів кожна. Давали їм йод-131 у вигляді натрію йодистого. Чому саме цей елемент? Бо він найбільш поширений при аваріях на атомних станціях, має короткий період напіврозпаду – трохи більше восьми днів.

– Розкажіть докладніше про йод…

– Йод – один із найцікавіших хімічних елементів. Розподіл, міграція йоду у біосфері пов`язані із найрізноманітнішими, сповненими загадок перетвореннями, у зв`язку із чим А.Є.Ферсман характеризує його як елемент із казковими властивостями. Йод – елемент сьомої групи періодичної таблиці елементів Д.І.Мендєлєєва із високою хімічною активністю, багатим розмаїттям форм у природі, летючістю, зі змінною валентністю.

У залежності від pH середовища йод може виявляти окислювальні чи відбудовні властивості. У лужних середовищах він  окислюється до добре розчинних йодидів та йодатів і накопичується у розчині, а кислому – навпаки, поновлюється до молекулярного стану і випаровується. Ця обставина має велике значення у процесах перетворення йоду в природі, посилюючи чи уповільнюючи темпи його кругообігу.

Роль йоду в організмі пов`язана із синтезом та обміном тиреоїдних гормонів, які здійснюють гуморальну регуляцію багатьох фізіологічних функцій.  Ці гормони контролюють функціонування усіх систем організму, зростання  і диференціацію тканин, поглинання кисню, стан центральної та периферійної нервових систем, впливають на швидкість метаболізму, теплоутворення, жировий, вуглеводний та білковий обмін, обмін вітамінів, води та багатьох електролітів.

До організму людини 90% йоду потрапляє із їжею, причому основним джерелом його є рослинна їжа. У районах ендемічного зобу вміст йоду у харчових продуктах значно нижче у порівнянні із нормативним: у картоплі у 30 разів, у зерні в 2-10, у молоці – у два рази. Йод, що надходить разом із харчовою водою у його балансі  організмі тварин і людини становить мізерну долю.

Щитовидна залоза людини впродовж 24 годин фіксує 25-30% радіоактивного йоду. Його накопичення у щитовидній залозі дорослої людини в нормі відбувається порівняно швидко і через дві та шість годин досягає відповідно 5-10 та 16-20%, а через добу – 25-30% введеної кількості.  Під час гіпертиреоза накопичення йоду відбувається швидше (20-25% через дві години) у порівнянні з нормою, але у щитовидній залозі при цьому його накопичуються малі кількості  (5% через дві години, 5-10% – за добу). При індемічному зобі (еутиреоз) у щитовидній залозі фіксується 30-50% йоду через 24 години після введення.

Концентрація йоду у щитовидній залозі у десять разів вища, ніж у цільній крові. Однак це стосується лише пов`язаного з органічними речовинами йоду.  Відношення його концентрацій у щитовидній залозі та крові коливається у межах 200-500.

У нормально функціонуючій щитовидній залозі може бути 1-4 і навіть 7% неорганічного йоду від його загального складу в організмі.  У щурів 90% йоду у щитовидній залозі пов`язано із білками. У нормальних умовах йодної рівноваги щитовидна залоза дорослої людини щодоби виділяє від 55-70 до 200-400 мкг йоду у складі гормонів.  Ця ж кількість його щодоби розпадається у процесі обміну гормонів у тканинах.

Кількість йоду, фіксованого у щитовидній залозі старих щурів, менше, ніж молодих.

Виводиться йод із організму головним чином через нирки. Концентрація йоду в сечі у дітей майже така ж, як і у дорослих. Вважають, що виведення йоду із сечою у дорослих залежить від маси тіла. Так, у чоловіка із вагою тіла 70 кг виділяється через сечу 135 мкг йоду щодоби.

Впродовж першої доби через сечу виділяється 30-60% йоду, що надійшов впродовж доби. Впродовж двох та більше діб ця величина сягає 76% введеної дози.

Спостерігається тісна зворотна пропорційна залежність між виділенням йоду і здатністю фіксувати його щитовидною залозою: чим вища фіксація йоду у щитовидній залозі, тим нижчим є його виділення через сечу та навпаки.

Після видалення щитовидної залози весь радіоактивний йод, що надійшов, повністю виводиться із сечою тварини. Йод у сечі знаходиться виключно у неорганічній формі (йодиди).

Таким чином, під час аналізу позатреоїдного обміну йоду, як і хлору та, ймовірно, брому, слід враховувати його багаторазовий обмін між вмістом харчового каналу, рідинами та клітинами організму. Йод, так само, як і хлор, знаходять у всіх виділеннях організму.  У поті концентрація його дорівнює 05-1,2 мкг/100 мл, а добова втрата із потом – 6 мкг. Йод присутній також у волоссі, добова втрата його становить близько 2,3 мкг.

Йод-131 дозволяє простежити всю картину дії після аварії. Однак нині небезпечним є стронцій, цезій…

– Так, нам підходив спектр дії йоду, тим більше, що він існує впродовж нетривалого періоду аварії. Ми знаємо, що йод-131 перетворюється на ксенон-131, період напіврозпаду якого лише 12 днів. А ось йод-134 переходить у цезій-134. Він має період напіврозпаду 2,2 року. Щоб його повністю не стало, повинно минути десять періодів напіврозпаду, тобто 22 роки. Варто звернути увагу на цезій-137, він також утворюється із йоду-137. Однак має період напіврозпаду вже цілих 30 років. От бачите, в якому “сусідстві” нам доведеться ще довго жити!

Радіоактивні елементи потрапляли на ґрунт, листя. Вони вступили в дуже міцні сполуки з гуматами, утворили так звані комплексони.

Наші дослідження показали, що перший удар завдається щитовидній залозі. Отож згадаємо тих хворих дітей,  які потерпіли найбільше від йодової атаки.  Їм треба було не пізніше двох годин після аварії дати йодід калію. Навіть через 5-6 годин можна було б наполовину знизити накопичення радіойоду в організмі. Дві-три краплі звичайної настойки, розбавленої в молоці, могли врятувати тисячі дітей. Не дали, тому що не знали…

Я  з болем дивився на здорових чоловіків, старався попередити їх про небезпеку. Відомо, що в селах зони заборонялося пити молоко. Але чистого їм не привозили, а своє пили всі. Тепер багатьох із них вже немає серед живих.  А варто було застосувати іоннообмінну смолу в змішаній катіонній формі і з того ж брудного молока можна було видалити 90% активності цезію-134, -137, не порушуючи смакових якостей продукту.

У перший рік після аварії на ЧАЕС найбільші дози опромінення отримала велика рогата худоба. Вона й зараз залишається найбільш вразливою, бо годується сінажем із забрудених територій. Сьогодні нам відомо, що різні культури по-різному вбирають у себе радіацію.  Наприклад, пшениця натягує 1,3 на 10 у мінус третьому ступені кюрі на кілограм, овес – 1,85 на 10 у мінус третьому ступені, гречка – 2,3 на 10 у мінус третьому ступені, горох – 5,1 на 10 у мінус третьому ступені, квасоля – 6,2 на 10 у мінус третьому ступені кюрі на кілограм.  З урахуванням цифр можна підбирати менш вразливий раціон.  Ці дані свідчать й про те, що певні культури сприяють вилученню з ґрунту радіонуклідів, очищенню землі.  Сіємо горох, квасолю.  Далі скошуємо посіви і закладаємо все це в бетоновані траншеї (“могильники”), щоб набрані радіонкуліди не могли виноситись ґрунтовими водами, дощами.

Наші вчені проводили дослідження на пунктах здачі великої рогатої худоби, яка постраждала від аварії. Заморожене м`ясо, яке мало активність 7,16 на 10 у мінус п`ятому ступені кюрі на кілограм, проходило дефростацію і варіння, що знижувало його активність до 4,5 на 10 у мінус шостому ступені, в бульйоні до 2,85 на 10 у мінус шостому ступені і жирі 2 на 10 у мінус сьомому ступені кюрі на кілограм. Дуже добре зарекомендувало себе вимочування в так званому тузлуку.

Знаємо, що накопичення цезію-137 зменшується на 30-35%, якщо додавати до раціону амінокислоту лейцину. На 22-28% можна позбутися домішок, коли використовувати фінілалалін. Хлористий калій дозволяє зменшити вміст цезію на 30-35%.  Відомо також, що можна на 37% зменшити в кістках накопичення стронцію-90, якщо використовувати амінокислоту метіоніну.  Усі названі амінокислоти можна виготовляти на київському м`ясокомбінаті. Їх тут раніше випускали лише два види. А от, наприклад, у американському Массачусетському центрі виробляють 118 видів! Потрібно розширити базу м`ясокомбінату, повністю зменшити відходи. З них можна виготовляти присадки, премікси і впроваджувати в готові м`ясні вироби, інші цінні добавки.

– Павле Івановичу, було прийнято багато постанов і законів щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Усе це вимагає чимало коштів, а Захід, як відомо, фактично залишив нас напризволяще...

–  Я не відкрию ніяких секретів, якщо скажу, що на ЧАЕС вироблявся плутоній-239, який був стратегічною сировиною для наших ракет. Отож, гроші мусить виділити військово-промисловий комплекс України. Скільки озброєння ми продаємо за кордон, утилізуємо боєприпаси…

Крім того, хай Росія, як правонаступниця СРСР допоможе грошима. Щороку 5-6 мільярдів карбованців треба направляти на ліквідацію наслідків аварії. І так – не менше десяти років.

Розмову вів Анатолій КОЛЯДІН

На фото: П.І.Мусієнко,
автор монографії
«Действие радиоактивных изотопов на живой организм»

Надруковано «ПЧ» № 5(17) травень 2005

Запись была опубликована: glavred(ом) Четверг, 5 мая 2005 г. в 13:11
и размещена в разделе Статті.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта