?> Із зони відчуження в зону зневаги | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
24.03.2010, рубрика "Дайджест, Підрозділ № 6033"

Із зони відчуження в зону зневаги

Тринадцятий рік побиваються у розпачі прикарпатські чорнобильці за свої втрачені права. Справа настільки простa, що сумніватись не доводиться: мав би перемогти здоровий глузд. Однак дуже часто парадокси в нашому житті виявляються сильнішими.

Із зони відчуження в зону зневаги уменш

"Ми вас не забудемо!.."

Суть проблеми зводиться до того, що в  липні 1986 року майже три сотні воїнів запасу з усіх кутків Прикарпаття зігнали за колючий дріт полігону цивільної оборони на околиці села Новиця Калуського району, організували охорону... з офіцерів міліції та вівчарок. Згодом всіх переодягли у військову форму і повезли в Чорнобиль.

19 липня перший бойовий підрозділ батальйону на спецтехніці прибув до четвертого реактора. За погодженням зі штабом ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підрозділ зайняв очікувальну позицію на лісовій галявині під столітніми соснами у наспіх облаштованій оцинкованій будці.

... Операцію знешкодження небезпечного радіоактивного пилу вправні вояки завершили за неповні шість хвилин. З почуттям виконаного обов'язку помилися в лазні, передяглися у нову військову форму і поїхали подалі від небезпечної зони.

Потім були щоденні тризмінні вахти на ЧАЕС, постійні тривоги і виїзди на пожежі у мертві населені пункти зони відчуження. Все це тривало 48 діб.

З вересня 1986 року відбулась помпезна зустріч з найвищими обласними посадовцями, з уст яких лунали звичні слова подяки за воїнську доблесть. Комусь подарували годинник, іншим - грамоти з портретом «вічно живого Ілліча». І наостанок батьківські запевнення: ми вас не забудемо, за вас потурбуємося!. І аж через п'ять років був прийнятий закон з метою віддячити тим, хто своїм здоров'ям і життям зумів приборкати «нестримний мирний» атом, врятувати якщо не цілу, то половину Європи від термоядерного лиха. Не залишилися поза увагою і воїни Івано-Франківського протипожежного батальйону (в/ч 6033). Усім без винятку видали посвідчення ліквідатора з променистою поміткою «безстрокове...» .У 1992 році його замінили на українське з такою ж позначкою.

Наприкінці 1997 року якась невідома сила вирішила поглумитися над долями 162 прикарпатських ліквідаторів. Від Верховини до Рогатина, від Долини до Городенки понісся дитячий лемент: "А мій тато уже не чорнобилець!".

Аргументи - проти

Аргумент перший: місце дислокації Івано-Франківського протипожежного батальйону (в/ч 6033) - село Оране, яке визнано за місце постійного перебування воєнного підрозділу. Насправді батальйон дислокувався у глухому лісі на відстані щонайменше восьми кілометрів від села.

Аргумент другий: до уваги взяли журнал обліку доз опромінення, за даними якого, на думку воїнів, медики не можуть впоратися з їхніми захворюваннями і врятувати від передчасної смерті. Особовий склад уже втратив 45 бійців, ще 48 стали  інвалідами.

Аргумент третій: абсолютне ігнорування урядової постанови про перевірку правильності видачі чорнобильських посвідчень. За 12 років ліквідатори так і не отримали письмової відповіді на запитання «Хто позбавив їх другої категорії?». Чиновницька рать ОДА не перестає запевняти, що це зробила обласна тимчасова комісія, якої зараз немає (якщо так, то й розмови про це недоречні) і відсилають до постанови Кабміну № 51 від 20.01.1997 р. Але ж за вимогою цієї постанови ліквідаторам були видані посвідчення категорії 2 серії А («видається учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі військового квитка і довідки командира військової частини»). Печаткою в/ч  603З у військових квитках засвідчено, що власники посвідчень ліквідовували наслідки аварії в 30-кілометровій зоні з 18 липня по 3 вересня 1986 р. -48 днів, і навіть не 5, як це вимагає відповідний закон у новій редакції. Однак тимчасова комісія постановила: «не підтверджувати статус, не перереєстровувати та визнати таким, що підлягає вилученню посвідчення». Натомість в урядовому документі зазначено, що «посвідчення підлягає вилученню за рішенням органу, яким це посвідчення видано». Незважаючи на це, комісія виписала на заміну посвідчення зі статусом категорії «З» на той час уже неіснуючої держави (Української РСР), стверджуючи, що батальйон «перебував у любимій для них зоні відчуження» у 1988 - 1990 роках. Це що, недолугість, свавілля чи ще щось жахливіше?! Перереєстрацією посвідчень займалися аж 43 посадовці обласного рівня.

За правдою - до суду

З приводу ситуації, в якій опинилися ліквідатори наслідків аварії, до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання неправомірними дій Івано-Франківської об­лдержадміністрації щодо позбавлення статусу «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» категорії 2 серії А звернувся учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Василь Романів, який брав безпосередню учать у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 18 липня по 3 вересня 1986-го у 30-кілометровій чорнобильській зоні у складі Івано-Франківського протипожежного батальйону. Батальйон займався дезактивацією 4-го та 3-го реакторів та прилеглих до них територій. Особовому складу довелося брати участь у спорудженні так званого саркофагу. Особисто В. Романів у складі пожежних відділень приборкував пожежі у безлюдних населених пунктах зони відчуження, працював на пунктах санітарної обробки, виконував обов'язки днювального, караульного, постового, ходив у наряди на кухню, заготовляв дрова тощо. Працював самовіддано, жертвуючи власним здоров'ям, оскільки усвідомлював покладену на себе місію - вберегти Україну та Європу від термоядерної катастрофи.

За розпорядженням союзного штабу організації ліквідаційних робіт на ЧАЕС відповідно до постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань № 294 від 12 серпня 1986року командування батальйону внесло в його військовий квиток запис про роботу, яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195. Було видано довідку про оплату праці відповідно до постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року.

За дні роботи в 3-ій зоні небезпеки ЧАЕС бійцям батальйону належав п'ятикратний розмір посадового окладу за місцем основної роботи, а за виконання робіт у 2-ій та 1-ій зонах - відповідно три-та двократний розмір.

У серпні 1991 року військкомат вручив В. Романіву посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії А із промовистим записом: «Посвідчення безстрокове і діє на всій території СРСР». У 1993 році радянське посвідчення йому обміняли на українське такого ж статусу, який закріплював відповідні компенсації за втрату здоров'я, пов'язаного із роботами в зоні підвищеної радіації.

Однак у 1998 році підприємства, які надавали чорнобильцю послуги на пільго­вих умовах відповідно до законодавства, примусили його погасити борги за надані пільги. Коли він звернувся за поясненням у соцзабез, там йому повідомили, що область позбавила його 2-ої категорії, надав­ши третю.

А торік від активістів громадського об'єднання «Прикарпатбат Чорнобиль» В. Романів дізнався, що обласна тимчасова комісія відібрала в нього статус ліквідатора, що суперечать урядовим постановам, Конституції та законам України. Тому дії обласної тимчасової комісії вважає не чинними.

На його думку, члени тимчасової комісії порушили 19 статтю Конституції і положення 10 статті Закону України «Про державну службу», вийшовши за межі своїх повноважень та норм чинного законодавства. У зв'язку з цим звернувся до суду з проханням, висловленим в тій же позовній заяві, рішення обласної тимчасової комісії Івано-Франківської облдержадміністрації з перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вилучене в нього посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2 серії А визнати неправомірним, зобов'язати Івано-Франківську облдержадміністрацію поновити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та видати посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» категорія 2 серія А.

Зі свого боку Калуський міськрайонний суд ухвалив відкрити провадження в цій справі, а саму справу призначив до розгляду 26 лютого.

Держслужбовці - за народ?

За всі ці роки стосунки чиновників і представників громадської організації  «Прикарпатбат Чорнобиль» дійшли до жорсткого протистояння. В грудні 2009-го ліквідатори у відчаї навіть збиралися голодувати під стінами ОДА. У відповідь та після звернення колишніх бійців в/ч 6033 обласна влада 21 грудня створила спеціальну комісію з «визначення статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської  катастрофи. Головує в цій комісії заступник губернатора Василь Гладій, який заявив, що, на жаль, наявні документи не дають правових підстав для  встановлення категорії 2 А. Однак члени комісії вирішили піти назустріч, врахувавши, що робота не облікована, документів не вистачає. Прийняли рішення звернутися до МВС України, а також до УМВС в області щодо надання інформації стосовно в/ч 6033. Можливо, у них є додаткові документи. "Щойно отримаємо відповідь, то зберемо друге засідання й будемо приймати конкретне рішення,"  - запевнив В.Гладій.

Також комісія запропонувала бійцям надати документи з додатковою інформацією, довідки від командира частини, довідки про підвищену зарплату в зоні відчуження. Отримавши такі документи, каже Гладій, комісія матиме підстави звернутися до Міністерства праці та соціальної політики України для встановлення людям другої категорії.

Схоже, що від правди нікуди дітись, та в результаті боротьби воїнів батальйону за свої права державні чиновники зрозуміли свої помилки і тепер, аби зберегти своє лице, намагаються їх виправити та довести, що вони за народ. Також своє слово ще має сказати в цій справі Калуський міськрайонний суд.

Дмитро  Андріїв.

На знімку: калушани, учасники ліквідації

наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Газета-тижневик «Калуський НАФТОХІМІК» 27 лютого 2010 року, №9

Запись была опубликована: glavred(ом) Среда, 24 марта 2010 г. в 6:16
и размещена в разделе Дайджест, Підрозділ № 6033.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта