?> Коли в Державі буде панувати верховенство Закону? | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
31.01.2005, рубрика "Статті"

Коли в Державі буде панувати верховенство Закону?

Нинішній тяжкий, затяжний виборчий процес показав цинічне спекулювання деяких політиків на проблемах інвалідів, та спроби використання цих проблем на користь одного з кандидатів з тим, щоб забезпечити реалізацію конституційних виборчих прав громадянами та включити можливість використання проблем інвалідів для фальсифікації виборів, необхідно негайно змінити виборче законодавство.

Несподіваним для інвалідів Чорнобиля стало піклування про їх конституційні права тих шляхом порушень Конституції і законодавства України, створили механізм фізичного знищення інвалідів-учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особливо тих, хто в 1986 році працював на об’єктах комплексу споруд зруйнованого блоку в 3-й зоні небезпеки зони відчуження і ціною свого життя і здоров’я врятували Україну, зробив все можливе щоб вона не стала зоною відчуження.

Газетою “Пост Чорнобиль”(в 6-9 номерах 2004 р.) був надрукований „Аналіз порушень Конституції і законодавства України, щодо інвалідів-учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, який ще раз підтвердив аморальні і навіть кримінальні дії Влади по відношенню до них. Аналіз показав, що ігноруванням норм Конституції і Законів України, підлогами і фальсифікаціями, створенням правового хаосу і виведенням питань соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи поза законодавче поле України, Владі вдалося створити дієвий механізм фізичного знищення цих людей.

Неодноразові звернення до Гаранта Конституції і Прем’єр-Міністра привести соціальний захист постраждалих від Чорнобильської катастрофи у відповідність до вимог Конституції і законів України, кожного разу лишалися без реагування. Навпаки ситуація кожного року все більше погіршується.

З тим, щоб примусити Владу діяти в правовому полі, Координаційна Рада, на підставі даних вказаного аналізу, підготувала Конституційне звернення, яке 22 квітня 2004 року було передано до Конституційного Суду.

11.05.2004р. ми отримали відповідь за підписом завідуючого відділу В.Міщенко, який повідомив, що наше конституційне звернення не є підставою для розгляду, оскільки нами (цитуємо по тексту): “Зокрема, не обґрунтовано необхідність в офіційному тлумаченні вказаної статті, не наведено фактів неоднозначного застосування її судами або іншими органами державної влади, що може призвести або призвело до порушення прав Ради, як юридичної особи.

Незгода з рішеннями і діями органів державної влади та органів місцевого самоврядування не є підставою для конституційного звернення.

Тобто, відмова в розгляді звернення по суті, здійснена на підставі того, що порушення прав Ради, як юридичної особи не було. При цьому, не було прийнято до уваги, що Рада виконувала свій, визначений Статутом, затвердженим Мінюстом України, обов’язок, а саме представляла та захищала права та інтереси своїх членів. Такі дії організації передбачені Цивільно-процесуальним Кодексом України, дія якого поширюється на всі суди в Україні.

Нас також здивувала та відверта неправда і перекручення окремих позицій звернення. В зверненні взагалі не було оцінок дій влади, наводилися тільки факти неоднозначного з боку влади трактування і застосування норм законодавства. Наприклад, згідно статті 50 Конституції України, всі без винятку, кому була заподіяна шкода здоров’ю, мають право на її відшкодування. Це конституційне право людини реалізується владою відносно всіх постраждалих, як тих, хто став інвалідом, так і тих, хто внаслідок ушкодження їм не став. Але, всупереч Конституції і законодавства України, тільки інвалідам-ліквідаторам шкода заподіяна їх життю і здоров’ю не відшкодовується. Згідно законодавства, розмір відшкодування фактичних збитків, визначений на момент заподіяння шкоди, повинен збільшуватися відповідно до збільшення вартості життя та мінімальної заробітної плати, фактично цього не відбувається. Законом передбачена компенсація за продукти харчування по медичним нормам, здійснюється по фізіологічним; замість офіційно встановленого в Державі розміру мінімальної пенсії за віком, в розрахунки при нарахуванні пенсій, доплат і компенсацій закладається безпідставна, свавільно взята сума 19грн.91коп.; замість виплати, передбаченої законом, компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні, фактично виплачується 70 грн., тобто близько 5% цієї вартості, тощо. Тобто наводилися конкретні факти неоднозначного застосування окремих правових норм, з тим щоб отримати їх офіційне тлумачення. Необхідність цього обумовлена тим, що беззаконня і свавілля стали складовою механізму фізичного знищення інвалідів Чорнобиля. Нажаль Конституційний Суд не вважає це необхідним обґрунтовуванням, чим підтвердив, що він є частиною цієї кримінальної влади і став співучасником знищення людей.

26 квітня 2004 року Генеральному прокурору Васильєву Г.А. була передана Заява з проханням перевірити виконання органами Влади вимог Конституції і законодавства України, порушення конституційних і законних прав учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які втратили здоров’я, що створило пряму загрозу їх життю. 17.052004р. листом, за підписом заступника начальника відділу Генпрокуратури О.Осадца, нас повідомили, що заява передана Прокуратурі м. Києва. 25.05.2004р. листом, за підписом в. о. начальника відділу Прокуратури м. Києва Н.В.Гарбуза, нас повідомили, що наша заява розглянута, далі по тексту: “Оскільки Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров’я України є органами виконавчої влади державного рівня, нагляд за додержанням законів Кабінетом Міністрів та міністерством не входить до компетенції прокуратури міста Києва.

Вважаю, що будь-які коментарі не потрібні.

6 жовтня 2004 року, у зв’язку з поданням урядом до Верховної Ради проекту Державного бюджету на 2005 рік, в якому витрати на соціальні потреби, з урахуванням інфляційних процесів, знову в значної мірі знижують рівень соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи, нами було підготовлено звернення до Президента України, Прем’єр-Міністра, Голови Верховної Ради, Голів фракцій і комітетів, народних депутатів України(надруковано в №10 “Пост Чорнобиль”, 2004 р.), до якого додали вказаний вище аналіз порушень Конституції і законодавства. В зверненні ми показали, що бюджетом 2005року забезпечується соціальний захист цих людей на рівні 23%, від рівня, який був в 1997році. Ми вимагали збільшити фінансування цих видатків до 6 669,7млн.грн. з тим ,щоб вийти на рівень 1997року. Дорече, Міністерство праці і соціальної політики України також підтвердило цю суму, як мінімально потрібну, з тим щоб хоч якось покращити це становище.

Прем’єр-Міністру звернення було направлено через Кабмін і виборчий штаб.

На всі наші звернення ми отримали тільки 2 відповіді і обидві від Міністерства праці і соціальної політики України і все. Перше від 12.11.04р. за підписом особи, яка підписалася за директора Департаменту О.Бабича, в якому на 4 аркушах розписані великі досягнення по захисту Чорнобильців. На фоні нашого звернення і аналізу, які показують про системне фізичне знищення інвалідів-ліквідаторів, цей лист є демонстрацією цинічного відношення до цих людей, як до бидла, і є проявом відвертої неповаги і образою.

Другий лист від 18.1104р., за підписом заступника Міністра В.М.Дьяченко, в дві адреси нам і Міністерству фінансів України. В ньому визначено, що “доведені граничні обсяги видатків державного бюджету на 2005рік не забезпечують виконання вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в повному обсягу.” І пропанується :”Для вирішення зазначених у зверненні Всеукраїнської спілки громадських об’єднань “Координаційна Рада громадських об’єднань інвалідів та постраждалих від Чорнобильської катастрофи” питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зняття соціальної напруги серед значної категорії громадян, Міністерство звертається з проханням повернутися до розгляду проекту постанови Кабінету Міністрів України стосовно підвищення розміру компенсаційних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і при доопрацюванні проекту Закону “Про Державний бюджет на 2005 рік” передбачити збільшення видатків на фінансування програм соціального захисту постраждалих громадян до рівня, який забезпечить виконання вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в повному обсягу.

Від Мінфіну будь-якої інформації не поступало.

Наші плани, повторити всі наші заяви і звернення після приходу нової влади.

Ми все ж такі сподіваємося на те, що нарешті прийде час, коли в Державі буде панувати принцип верховенства права, верховенство Закону. Ми завжди вимагали від Влади по відношенню до інвалідів Чорнобиля тільки одного – виконання норм і принципів визначених Конституцією та Законами України і в цьому готові конструктивно з нею співпрацювати.

Едуард КАЦ,
Голова Правління Координаційної Ради

Надруковано «ПЧ» №1(13) січень 2005

Запись была опубликована: (ом) Понедельник, 31 января 2005 г. в 12:28
и размещена в разделе Статті.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта