?> КОЛИ ВТРАЧАЮТЬ МОРАЛЬНИЙ КОМПАС | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
12.05.2012, рубрика "Підрозділ № 6033, Трибуна"

КОЛИ  ВТРАЧАЮТЬ  МОРАЛЬНИЙ  КОМПАС

(відгук на передачу обласного радіомовлення  26 квітня 2012 року «Чорнобильський набат»)

Ми із вдячністю сприйняли тематичну  радіопередачу «Чорнобильський набат», підготовлену колективом редакції обласного  радіомовлення  до 26-ої річниці Чорнобильської трагедії, оскільки були в її горнилі 48 днів і ночей. Засвідчуємо її актуальність і спробу ведучої, до котрої у нас немає жодних претензій, подати  цю катастрофу  правдиво та об’єктивно. Нас засмутив лише  облік її героїв, котрі впродовж усіх після аварійних днів  культивують міф  про свій особливий героїзм, топчучись по  тих, хто реально проявляв  на четвертому реакторі ЧАЕС і  в зоні відчуження  зразки істинної та щирої самопожертви. Ми  аж ніяк  цим відгуком не заперечуємо їх  особистий  вклад в організацію діяльності  військового підрозділу у цей відповідальний період.

На щастя, ці «орденоносці» Роман Антонюк та Ярослав Василюк – до керівних посад Івано-Франківського протипожежного батальйону (в/ч 6033) не належали. Вони були тільки інструкторами відповідно командира батальйону та його заступника. І не більше.  Жодні розпорядчі функції їм не належали, на жодному документі батальйону,окрім можливих довідок, котрі писали виключно від свого імені і без належного погодження  з керівництвом батальйону. У нашому розпорядженні є штатний розпис підрозділу, де зазначено конкретні прізвища і посади, а також інші право підтверджуючі документи,котрі незаперечно спростовують міфи.

Не личить людям, котрі себе видають за героїв-керівників військової частини, сформованої на принципах воєнного часу із воїнів запасу, вихідців  з усіх  районів та міст нашої області, озвучувати неправдиві  дані і факти. Найперше, 25-та  бригада хімзахисту Міністерства оборони Радянського Союзу, якій  був підпорядкований наш батальйон, не дислокувалася в селі Оране. Даний населений пункт, що належить до зони добровільного відселення, був лише нашою поштовою адресою . До ліквідаційних робіт  у складі батальйону з 18 липня по 03 вересня  1986 року  було залучено не 262, а  277 прикарпатців. Це ж з їх благословення у наші довідки про участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС комплекс заходів по підготовці п’яти десятків  складної  протипожежної техніки та технологічного  обладнання до неї охрестили «господарськими роботами в наметовому містечку». Вони за двадцять  хвилин  мовлення не назвали жодного імені солдата чи офіцера  батальйону. А 62 наші побратими уже полишили цей світ, ще 49 стали інвалідами Чорнобиля… Тоді,як і  зараз, їм ми  просто не цікаві.

Але і це ми готові  б їм вибачити, коли б Антонюк, Павлович, Василюк та інші «кадровики» заради власного  благополуччя не сфабрикували дані щодо тих, хто ніс основний тягар  служби та їх бездоганно обслуговував, сподіваючись на  порядність та людяність. На жаль, нам  не вдалося дослідити чи це зроблено через недолугість та некомпетентність,чи за злим умислом. Але нам від цього  не легше. Саме  з їх волі та за  їхніми поданнями обласній тимчасовій комісії  ОДА формальних довідок  про  участь  в ліквідації цієї аварії у 1997-1998 роках більше половини особового складу позбулися заслуженого звання ліквідатора  другої категорії, майже три десятки із них взагалі були позбавлені  чорнобильського статусу, окремі з них навіть після «смерті». Як наслідок, їм взамін виданих  посвідчень на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вручили  нові, фальшиві, нібито  вже про  участь в ліквідації  аварії у 1988-1990 роках. І це жодного із них не насторожило.

Чотири останні роки наше об’єднання ціною неймовірних зусиль відвойовує своїм побратимам   протиправно забраний  статус у судах, Спірній комісії, органах прокуратури, через Уповноваженого із прав людини Верховної Ради України.. .   Шістдесяти чотирьом  нині статус поновлено . Але  жоден із героїв  передачі за винятком Михайла Лущака   не доклався  до цієї роботи через  турботи  про «себе любимих» та вибиванням нових  урядових нагород. Підтвердженням цьому  є останній Указ Президента України  про  відзначення героїв Чорнобиля, в числі яких значиться уявний  заступник командира батальйону Ярослав Василюк.  Він крім інших заслуг удостоєний ордена  «За мужність»  ще й за «багаторічну  громадянську  активність» виявляється в ролі аж заступника  голови обласної  громадської організації «Союз Чорнобиль України». Більшого фарсу годі придумати. Якщо  усі наші 10 інструкторів  удостоєні   кількома нагородами та відзнаками, то  воїни  батальйону всі без виключення   після повернення  із зони   були піддані  тільки  забуттю та зневазі.

Ярослав  ОЛІЙНИК,

Голова ГО «Прикарпатбат Чорнобиль»,

заступник командира в/ч 6033

Запись была опубликована: glavred(ом) Суббота, 12 мая 2012 г. в 10:14
и размещена в разделе Підрозділ № 6033, Трибуна.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

На сообщение "КОЛИ ВТРАЧАЮТЬ МОРАЛЬНИЙ КОМПАС" Один комментарий

  1. ігор Івано-Франківськ сказал(а):

    Я повністю згоден з паном Ярославом, бо живу в цьому місті і цікавлюся чорнобильськими справами, так я к сам являюся учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.Я слухав цю передачу і дивувався , як люди можуть так грубо перекручувати події.Але тут дивного нічого немає. адже вони входять до складу ВГО ” Союз Чорнобиль Україна “, якою в Києві керує Андреєв. а на прикарпатті Кайдаші, До речі. Кайдаші жодного дня не були на ліквідації, але через суди стали і ліквідаторами . і інвалідами війни, і розмір пенсії у Надії Кайдаш вище 8 тисяч.Тепер до фігурантів передачі.Ніякої участі в громадському житті області, а в Чорнобильському русі взагалі вони не приймали, від імені чорнобильців говорити не мають права, але вони знайшли момент, щоб вихвалити свої звершення.Ганьба вам, люди.А Ярослав дійсно бореться уже роки за своїх людей.Нехай Господь Вам допомагає.Правда буде за нами.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта