?> Корупція по Українські! | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
10.08.2008, рубрика "Статті"

Підтримую розпочату в українській пресі тему „Корупція по Українські!”

Декларована Міністерством праці та соціальної політики України турбота по відношенню до інвалідів Чорнобиля, являється знущанням навіть нового УРЯДУ над непрацездатними громадянами,

які ціною свого здоров’я та навіть життя захистили БАТЬКІВЩИНУ та весь цивілізований світ від ЯДЕРНОЇ КАТАСТРОФИ. Особливо постраждали ліквідатори 1986 року, на яких припав найбільший рівень радіації. Частина цивільних громадян залучалися до ЗОНИ на збори «з військової перепідготовки», а необхідних спеціалістів хто мав «БРОНЮ» від призиву по цивільній обороні, в приказному порядку були загнані до ЗОНИ НЕБЕЗПЕКИ через цивільну оборону (без права відмови). Міністерство середнього машинобудування СРСР (ядерний монстр, який створив Л.П. Берія) залучали до ЗОНИ будь яких необхідних спеціалістів, тому що контролювало ШТАБИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ через ЦК КПРС.

Тепер ті громадяни, які в 1986 році втікали в ЕВАКУАЦІЮ від «МИРНОГО АТОМА» (що входив до наших домівок), керують державними установами та перекручують або нахабно приховують дійсну інформацію по ліквідації катастрофи, яка від більшої частини ліквідаторів прихована у спеціальних архівах. Архіви Урядової комісії знаходяться в Москві, де також знаходиться більша частина архівів союзних міністерств (більша частина міністерств та організацій що приймали участь у ліквідації мали союзне підпорядкування, до яких також входили метробудівці та шахтобудівники), зберігаються під грифом «СЕКРЕТНО». Засекречені або приховуються (навіть знищені після розпаду союзу по спеціальним актам) архіви України стосовно залучення в 1986 році до ЗОНИ цивільних ліквідаторів (спеціалістів різних профілів) через штаби ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ , бо їм по Закону повинен надаватися статус інваліда війни.

З моменту прийняття в 1991 році Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», приріст індексу інфляції значно випереджує зростання пенсій у інвалідів Чорнобиля. До 1996 року державні органи номінально виконували положення передбаченого в частині четвертій статті 54 указаного Закону України по нарахуванню нижньої межі ДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙ інвалідам Чорнобиля, яка прив’язана до мінімальної пенсії за віком. Починаючи з УРЯДУ Пустовойтенко В.П. почалося ігнорування виконання положень статей Закону по нарахуванню ДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙ інвалідам-ліквідаторам. Прем’єр-міністр України Кінах А.К. перевершив усі УРЯДИ, та в 2001 році пішов на «ЗЛОЧИН» проти Конституції та Закону України. Була запроваджена «спеціальна мінімальна пенсія» для інвалідів Чорнобиля (що є порушенням Конституції), яка на момент введення дорівнювала тільки 46,4 відсотка нижньої межі державних пенсій розрахованих із мінімальної пенсії діючої для інших громадян. України. З цього моменту державні чиновники зрозуміли, що можна безкарно творити проти інвалідів-ліквідаторів будь-який ЗЛОЧИН. На рівні ГЕНОЦИДУ в державі створена ситуація із забезпеченням інвалідів-ліквідаторів ліками та пенсіями. При численних хворобах, які отримали ліквідатори, більша частина не має можливості навіть оплатити аналізи крові необхідні для встановлення дієвого лікування, які на даний період проводяться платно. На закупку ліків зовсім не лишається коштів, а на забезпечення безплатними рецептами держава виділяє чорнобильцям аж 15,60 гривень на рік. Фактично інвалідів-ліквідаторів підштовхують до вимирання, запровадивши Сталінський лозунг «НЕМА ЛЮДИНИ – НЕМА ПРОБЛЕМИ».

В Україні ще Законом України від 23.12.2004 року № 2291-ІV мінімальна пенсія за віком запроваджена в розмірі прожиткового рівня встановленого для громадян, які втратити працездатність. Стараннями держчиновників – „ЗЛОЧИНЦІВ” із міністерства праці та соціальної політики (скоріше, антисоціальної політики!) мінімальна межа, яка встановлена спеціально для інвалідів-ліквідаторів 1986 року, згідно неконституційних статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», відмінених рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 повинна була з 01.07.2008 року складати:

у інвалідів І групи – 22,3 відсотка від рівня розрахованого із діючої по закону мінімальної пенсії;
у інвалідів ІІ групи – 25,1 відсотка від рівня розрахованого із діючої по закону мінімальної пенсії;
у інвалідів ІІІ групи – 30,0 відсотків від рівня розрахованого із діючої по закону мінімальної пенсії.

Після рішення Конституційного Суду України державні чиновники Мінпраці терміново підготовили новий ЗЛОЧИННИЙ проект постанови, в якій було визначено нижню межу пенсій інвалідам Чорнобиля, При обговоренні на Консультативній Раді громадських Чорнобильських організацій цей проект отримав „ВЕТО”, але думка Чорнобильських організацій була проігнорована. ЗЛОЧИНЦІ з міністерства затвердили в Кабінеті Міністрів України постанову від 28.05.2008 № 530. Цю антиконституційну постанову (положення в постанові до її затвердження вже відмінені Конституційним судом України – рішення якого має вищу юридичну силу) громадські Чорнобильські організації знову заперечили листами до Президента України, Голови Верховної Ради України, Генерального прокурора України, Голови Верховного суду України та голови Вищого адміністративного суду України.

Міністерство праці та «антисоціальної політики», чиновники якого досі непокарані за перевищення повноважень та зловживання владою згідно Кримінального кодексу України, продовжують ЗЛОВЖИВАННЯ та підготували і вже затвердили нову постанову Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654, в якій вони буцімто піднімають мінімальний рівень пенсій інвалідам Чорнобиля (від рівня, який самі злочинно занизили від рівня ДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙ що передбачені по Закону), тому інваліди-ліквідатори 1986 року на яких припадав найбільший рівень радіації отримають:

інваліди І групи – 25,4 відсотка від рівня передбаченого законом із розрахунку діючої мінімальної пенсії;
інваліди ІІ групи – 27,4 відсотка від рівня передбаченого законом із розрахунку діючої мінімальної пенсії;
інваліди ІІІ групи – 33,6 відсотків від рівня передбаченого законом із розрахунку діючої мінімальної пенсії.

Інвалідам-ліквідаторам Чорнобильської катастрофи набридло злидарювати, та не мати можливості отримувати передбачені Конституцією та Законом України рівень медичного і пенсійного забезпечення, та відновлювального санаторно-курортного лікування (та інших пільг і виплат передбачених законом), тому масово та успішно почали судитися з ДЕРЖАВОЮ. Уже виграно тисячі судових позовів, які спираються на Конституцію і Кодекс Адміністративного судочинства України та Постанову пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя». Однак чиновники продовжують свою ЗЛОЧИННУ ГРУ та ігнорують Конституцію та Закони України.

Згідно останнього письмового повідомлення громадським Чорнобильським організаціям надісланого Верховним судом України від 31.07.2008 року № 21-5/2008 «...рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України та викладені в них правові позиції є обов’язковими для суддів, під час розгляду ними справ». Законні судові рішення обов’язкові до виконання. Але як показує практика деякі суди у зговорі з чиновниками виносять протиправні рішення (що можна розцінювати як приховану корупцію), тому інваліди-ліквідатори доходять до Європейського суду з прав людини, який при винесенні рішення строго користується Конституцією, Кодексами та Законами України (а не чиновницькою доцільністю ситуації), та виносить позитивні рішення на користь інвалідів-ліквідаторів.

Крім відшкодуванню матеріальної шкоди Європейський суд з прав людини накладає на ДЕРЖАВУ Україну штраф по відшкодуванню МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ, який фактично відшкодовують не винні державні чиновники та судді, що порушували Конституцію, Кодекси та Закони України (каста непокараних „ЗЛОЧИНЦІВ”), а через внески до ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ виплачують усі законослухняні громадяни. Фактично в ДЕРЖАВІ створена система, коли законослухняні громадяни відповідають за ЗЛОЧИНЦІВ, яких гарант Конституції – Президент ще при виборах у 2004 році пообіцяв посадити в тюрми.

Інваліди-ліквідатори які отримують ДЕРЖАВНУ ПЕНСІЮ згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поділені на три групи:

а) основна маса інвалідів Чорнобиля (переважна кількість інвалідів із числа евакуйований та постраждалих із „так званих ” ЗОН підвищеної радіації де можливе проживання) отримують мінімальну пенсію згідно указаних вище неконституційних постанов Кабінету Міністрів України –Закон ігнорується;

б) частина інвалідів – ліквідаторів отримують трохи більшу пенсію від того мінімального рівня, який по розумінню державних чиновників повинні отримувати інваліди згідно указаних вище неконституційних постанов Кабінету Міністрів України. Пенсія у таких інвалідів Чорнобиля менше рівня ДЕРЖАВНОЇ ПЕНСІЇ, яку інваліди Чорнобиля повинні отримувати згідно частині четвертій статті 54, розрахованої згідно діючої по закону мінімальної пенсії за віком (яка по закону з 2005 року дорівнює прожитковому рівню встановленому для громадян, які втратити працездатність), тому що тільки один Чорнобильський Закон не адаптовано до формул передбачених в Законі України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” (адаптовані усі інші спеціальні пенсійні Закони України, в тому числі Закони: „Про державну службу ”, „Про прокуратуру ”, „Про статус суддів ” та ряд інших). Інваліди із числа ліквідаторів, хто мав великий стаж роботи та пристойну заробітну плату після розпаду СРСР (на той час значно більшу від середньої по Країні), перейшли з Чорнобильської пенсії на пенсію по Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”. Але основна частина ліквідаторів Чорнобильської катастрофи були молодими, та почали хворіти з 1986 року, тому не мали можливості заробити великий стаж роботи (бо по півроку сиділи на лікарняних), також із-за хвороб фізично не мали можливості отримувати велику заробітну плату. Пенсія їм досі нараховуються по застарілій інструкції розробленій по відміненому (ще союзному) Закону України „Про пенсійне забезпечення ”. Такій категорії інвалідів Чорнобиля Мінпраці через постанову Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року № 374 кинули подачку (наче голодній собаці кістку) у вигляді підвищення розміру пенсії з 1 березня 2008 року на коефіцієнт 1,0594 (майже 6 відсотків), якій такі інваліди досі не отримують, бо Мінпраці України разом з Пенсійним фондом України не розробили комп’ютерну програму по автоматичному перерахунку таких пенсій, а регіональні відділення Пенсійного фонду, які повинні в ручному режимі провести такі перерахунки, фактично ігнорують свої службові повноваження (згідно усних розпоряджень місцевих керівників, для одержання премії за економію державних коштів);

в) невеличка частина інвалідів-ліквідаторів (багато із яких на даний момент являються керівниками громадських чорнобильських організацій), які мають великий стаж роботи, та в 1986-1990 роках отримували великі зарплати (майже найвищий рівень), вже мають Чорнобильську пенсію більшу від розміру нижньої межі розрахованої згідно частині четвертій статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” розрахованої із мінімальної пенсії за віком (прожиткового рівня встановленого для громадян, які втратити працездатність), блокують проведенню адаптації Чорнобильського закону у відповідність до формул Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” (діють на руку злочинним намірам чиновників Міністерства праці та „антисоціальної політики ”). Тому що вказаний Закон має обмеження в розмірі коефіцієнта 5,62 середніх заробітних плат по країни і без застосування указаного коефіцієнта такі інваліди за адаптованою статтею 54 (яка передбачає отримання максимальної пенсії із заробітної плати отриманої під час ліквідації в розмірі 3000 карбованців) без обмежень вони можуть отримувати до 16,76 середніх заробітних плат по країні, затверджених Держкомстатом на момент перерахунку пенсії. Остання опублікована в газеті „Урядовий кур’єр від 29.07.2008 року № 137 середньомісячна заробітна плата по Україні за січень-травень складала 1673,00 гривні, тому такі інваліди-ліквідатори І групи при відсутності обмежень можуть отримати максимальну пенсію в розмірі 28039,48 гривень на місяць.

Чиновники Мінпраці перешли на інший рівень ЗЛОЧИНУ та у порушенні Конституції України (Закону який має найвищу юридичну силу) стаття 22 розділу І якої передбачає: “Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, що не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових Законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ” розробляють нову редакцію Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”. Нова редакція фактично ЗЛОЧИННО зменшує гарантовані державою пільги та компенсації інвалідам Чорнобиля. Деякі статті зовсім відміняються (в тому числі стаття 71 що передбачає: “Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін і доповнень до цього Закону ” – що разом із статтею 22 Конституції України робить неможливим внесення державними чиновниками зниження передбачених Законом пільг та компенсацій). В новій редакції чиновники допускають антиконституційне надання права встановлювати розміри пенсій і компенсацій Кабінету Міністрів України, якій по Конституції повинен виконувати Закони.

Пора інвалідам-ліквідаторам крім захисту своїх прав передбачених Законами, Конституцією та Кодексом Адміністративного судочинства України, перейти до широкого наступу по притягненню державних чиновників („ЗЛОЧИНЦІВ”), які порушують Закон України “Про державну службу ” від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ (із змінами й доповненнями), стаття 10 якого передбачає: “основними обов’язками держслужбовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства, недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі доповісти посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконання – повідомити вищу посадову особу ”, а стаття 38 якого передбачає: “Особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно діючого законодавства ”, до кримінальної відповідальності згідно з Кримінальним Кодексом України від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ (із внесеними змінами та доповненнями), частина 1 статті 364 („Зловживання владою або службовим становищем ”) якого передбачає: „Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, – карається арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років ”, частина 1 статті 365 ( „Перевищення влади або службових повноважень ”) якого передбачає: „Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, – карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років ”, частина 1 статті 367 („Службова недбалість ”) якого передбачає: „Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, – карається обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років ”, статті 26 („Поняття співучасті ”) якого передбачає: „Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину ”, статті 33 („Сукупність злочинів ”) частина 1 якого передбачає: „Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом ”, частина 2 якого передбачає: „При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу ”.

Шановні інваліди-ліквідатори 1986 року, та інваліди із числа евакуйованих в 1986 році з ЗОНИ НЕБЕЗПЕКИ, на яких припав найбільший рівень опромінення, недопустимо діючу ситуацію, коли державні чиновники в очі говорять – „СКОРІШЕ Б ВИ ПОЗДИХАЛИ”, та через судові позови про злочин, упровадимо в життя обіцянку гаранта Конституції – БАНДИТИ ПОВИННІ СИДІТИ В ТЮРМІ.

Змінити ситуацію в державі може тільки повна зміна державних чиновників, які працюють роками потураючи законодавство, але віддано виконують будь-який злочинний наказ керівництва. Вони прикипіли до своїх стільців, і лише змінюють „прописку ” („солодке ” місце державного службовця в різних установах або міністерствах) по блату, користуючись поняттям „рука руку миє ”. ДЕРЖАВА повинна установити демократичне (демократія це невідступне виконання законів) правління, для чого державних чиновників треба набирати на конкурсній основі, при чому кожний чиновник повинен підписувати ПРИСЯГУ, в якій буде передбачено строге виконання ними Конституції та Законів України, а також буде передбачено розділ по якому за порушення статей законів повинні автоматично звільнятися з займаних посад із записом до трудової книжки про заборону в подальшому займати посади державного чиновника та державного службовця. Від покарання можуть бути позбавлені чиновники, які отримали письмовий наказ чи розпорядження керівників, про який вони через доповідну записку повідомлять органи прокуратури. Розділ ПРИСЯГИ для керівників повинен передбачати автоматичну кримінальну відповідальність у відповідності з Кримінальним Кодексом України за протиправні накази, що порушують статті Конституції та Закони України (накази до кожного співробітника повинні надаватися тільки письмово), за які будуть притягнені органами прокуратури, без права в подальшому займати посади державного службовця та чиновника.

Існуючий орган Державної Служби України повинен безстроково зберігати дисциплінарні справи наказаних чиновників, та строго контролювати і не допускати повторного приходу їх на держслужбу.

Для того щоб виправити ситуацію в державі, треба негайно відмінити право отримувати державними службовцями та чиновниками премії за економію бюджетних коштів. На даний момент це самий кримінальний в ДЕРЖАВІ вид отримання чиновниками доходів. Фактично цей доход є прихованою корупцією, тому підпадає під дію Закону України „Про боротьбу з корупцією ”. Чиновники можуть без покарання блокувати отримання інвалідами-ліквідаторами передбачених по Конституції та Закону бюджетних виплат, видаючи різні підзаконні акти. Згідно положень про міністерства (одне із яких затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1543) підготовкою неконституційних пенсійних постанов Кабінету Міністрів України займаються чиновники Міністерство праці та „антисоціальної політики України.

Леонід КАРПЕНКО,
заступник Голова Комітету контролю у сфері соціального захисту
та пенсійного забезпечення громадян ВГО “Громадський контроль ”,
заступник голови Ради ГО „Фонд інвалідів Чорнобиля ”
міста Києва та Київської області, інвалід-ліквідатор 1986 року?

ПЧ 2008\29-30 (101-102) Серпень

Запись была опубликована: (ом) Воскресенье, 10 августа 2008 г. в 7:23
и размещена в разделе Статті.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта