?> Л. Шангіна: «Відмова від перегляду споживчого кошика призводить до тяжких соціальних наслідків» | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
09.10.2011, рубрика "Дайджест, Наше право"

Л. Шангіна: «Відмова від перегляду споживчого кошика призводить до тяжких соціальних наслідків»

Ірина Носальська, Інтерв'ю

GolosUA.com, 28.09.11

Український споживчий кошик, не переглядається владою протягом довгих років, і може бути приводом для «чорного» гумору. Окрім галош, до мінімальних потреб українців як і раніше входять три пари шкарпеток на два роки і два підручники для школярів на рік. Однак, при найближчому розгляді, відмова уряду виконати закон і переглянути склад споживчого кошика відповідно до сучасних вимог і ціна не виглядає таким вже анекдотичним і нешкідливим. Про причини і наслідки цього явища кореспонденту ГолосUA розповіла директор соціальних програм Центру ім. Разумкова Людмила Шангіна.

-Як ви вважаєте, чому так довго не переглядався споживчий кошик?

-Це цікаве запитання. Я би відповіла спочатку на інше - чому у нас останнім часом ніколи, за винятком одного року кризи, не буває інфляції вище 10%. Вона завжди 9,9% - у кращому випадку. Якщо офіційний індекс інфляції перевищує 10%, то уряд зобов'язаний індексувати заробітні плати та спеціальні виплати. Тому ми навряд чи матимемо інфляцію вище від 9,9%, незалежно від того, якою вона є насправді. А за експертними оцінками вона, як мінімум, у два рази вища. Саме тому, на мій погляд, і не переглядається споживчий кошик. Вона повинна бути переглянута, відповідно до закону, вже декілька разів. Але якщо її переглянути - потрібно підвищувати заробітну плату. Зарплату ж у нас в країні ніхто підвищувати не буде. Адже дешева праця в Україні - єдиної серед європейських країн, не рахуючи Молдови та Албанії - офіційно визнана конкурентною перевагою країни. І коли заходить мова про підвищення заробітної плати, всі «проурядові» економісти, й не тільки «проурядові», а й ті, хто обслуговує інтереси великого капіталу, починають говорити про те, що підвищення зарплат хоча б на 10 гривень спричинить банкрутство половини компаній. Тому у нас абсолютно спокійно порушується закон, яким передбачений перегляд споживчого кошику кожні п'ять років. Закон прийнятий в 2000 році, значить, в 2005 і 2010, тобто двічі, він вже повинен була бути переглянутий.

Але головна проблема навіть не у цьому. Переглядати особливо нічого - з тієї причини, що ніде і ніколи не можна знайти повного складу споживчого кошику. У 2000 році він був розрахований, є методика - і це єдине, що можна знайти. Однак повний перелік всіх товарів, продовольчих та непродовольчих, набір послуг для основних демографічних груп ніколи ніде не публікувався. Якщо його оцінювати у грошовому вираженні, то я можу стверджувати, що цей прожитковий мінімум розрахований на так званому «фізіологічному» рівні.

-Що це означає?

-Існує два прожиткових мінімуми, або два види мінімального споживчого кошика - фізіологічний і соціальний. Фізіологічний передбачає, у прямому сенсі слова, фізіологічне виживання людини і запроваджується, як правило, у воєнний час для деяких категорій населення, в основному, для непрацюючих. Під час війни були «картки утриманця» - фізіологічний прожитковий мінімум. У нього входили тільки продовольчі товари і якийсь мінімум непродовольчих, що дозволяли людині вижити. Можливо, у наш кошик закладена так звана «відновлювальна» функція - відновлення фізіологічної здатності до праці.

Закон про прожитковий мінімум прийнятий в 2000 році, на підставі нього Кабінетом міністрів було розраховано споживчий кошик.

-А соціальний прожитковий мінімум набагато перевищує фізіологічний?

-Соціальний прожитковий мінімум повинен бути більшим, оскільки він враховує не тільки фізіологічні потреби, а і якийсь мінімум соціального життя, і навіть десь - соціально-культурного розвитку. Тобто, враховує те, що сучасна людина повинна читати, купувати книги, передплатні видання, можливо, користуватися інтернетом.

Але у наш кошик не закладено жодної копійки навіть на оплату житла або, тим більше, на його покупку, поліпшення житлових умов. Тобто, соціальні потреби людини у нашому кошику не враховуються. Такий прожитковий мінімум я називаю «мінімумом військового часу».

-Як це впливає на економіку країни?

-Грошовий вираз кошика враховується в момент складання бюджету на наступний рік. Він розраховується на підставі цін попереднього року з урахуванням офіційного планованого індексу інфляції. У нас інфляція щорічно виявляється вищою, ніж планується - планують на рівні 7,6%, за офіційними даними - 9,9%, а в реальності «зашкалює» за 15-20%. В результаті затверджений прожитковий мінімум на наступний рік нижче реального. Початкове заниження в ньому закладено, відповідно, занижена і мінімальна заробітна плата. У нас зараз вона зрівнялася з прожитковим мінімумом у листопаді 2009 року. За всіма розрахунками, офіційний прожитковий мінімум не відповідає реальному в кращому разі на 40%. Зокрема, в 2009 році за розрахунками Інституту законодавства Верховної Ради Україні реальний прожитковий мінімум становив 1400 гривень, тоді як офіційний - 744 гривні.

-Економісти говорять про те, що низький рівень зарплат гальмує розвиток української економіки, оскільки знижує внутрішнє споживання. Чому ж це «замкнене коло» не розмикають?

-Тому що наша держава працює в інтересах великого капіталу. Не в інтересах середнього та дрібного, і не у наших з вами інтересах, як громадян цієї країни. Великий капітал «робиться» у нас, в основному, на низькотехнологічних виробництвах, які виживають і отримують надприбутки тільки за рахунок мізерної оплати праці. Ми в 2005 році підрахували, що частина оплати праці у собівартості металургійної галузі (чорної металургії) становила 0,3%.

-Закордоном у середньому 40% ...

-До 60% у високотехнологічних галузях. Але мінімум - 40%. Ще у Радянському Союзі, до 90-го року, частка оплати праці складала 33%. Сьогодні в Україні вона коливається в межах 10-12%%, максимум - 14%. Тобто - праця знецінена повністю.

Капітали заробляються в експортно-орієнтованих галузях. Чи буде цікавити власників цих підприємств внутрішнє споживання? Ні, воно їх не цікавить. Економісти можуть говорити все, що завгодно, але товари нафтохімії та інша «хімія», продукція металургії йдуть на зовнішній ринок. У нас основна частина ВВП - це експорт, а не внутрішній ринок.

-Тобто, щоб змінити цю ситуацію, необхідна політична воля, якої складно очікувати від влади, зрощеної з великим капіталом?

-Висновок один: поки влада і крупний бізнес - близнюки-брати, причому сіамські, нічого очікувати ні від економіки, ні від соціальної ситуації не доводиться. Саме влада зацікавлена ​​у тому, аби допомагати цьому бізнесу, і абсолютно не зацікавлена а​​ні в підвищенні заробітної плати, ані в тому, щоб звернути увагу на внутрішній ринок. Природно, у нас знижується споживання - споживати-то нікому, у людей немає накопичень на великі придбання, немає грошей для того, щоб власний дрібний виробник, той самий селянин, міг би своє фермерське господарство поставити «на ноги». У людей не вистачає грошей навіть для того, щоб нормально харчуватися.

-Ви не могли б зупинитися на цьому детальніше?

-Харчування основної маси людей на межі так званого «біологічного голоду». І про це говорять уже дуже давно, у ВООЗ, у нас - не економісти, а «соціальники». У нас - біологічний голод у основної маси населення. Одним з проявів цього є епідемія туберкульозу.

-Другим, мабуть - прогресуюче скорочення кількості населення України?

-Звичайно. Ми без війни втратили більше 6 мільйонів чоловік, смертність перевищує народжуваність, відбувається процес депопуляції населення — це теж підтверджує цю тезу. Однак увесь жах біологічного голоду полягає в тому, що може відбутися зниження інтелектуального рівню населення. Адже біологічний голод діє насамперед на розвиток інтелекту у дітей. Коли дитина харчується повноцінно, вона повноцінно й розвивається. За калоріями харчування може бути нормальним, але є ще таке поняття, як його якість. Якщо харчування низькоякісне, діти розвиваються не зовсім повноцінно, перш за все страждають нервова система й психіка, інтелект. І в цій ситуації ми живемо вже близько двадцяти років.

http://www.golosua.com/ua/main/article/intervyu/20110928_l-shangina-otkaz-ot-peresmotra-potrebitelskoy-korzinyi-privodit-k-tyajelyim-sotsialnyim-posledstviyam

Запись была опубликована: glavred(ом) Воскресенье, 9 октября 2011 г. в 14:01
и размещена в разделе Дайджест, Наше право.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта