«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
14.04.2016, рубрика "Поезії"

Мирний атом

Обличчя в масці, пальці рук подерті,

За спиною всього лиш півкрила…

Зупинка часу між життям і смертю

Як передмова до людського зла,

Як здійснення прадавнього прокляття,

Хмарищем понад світом пронеслась.

Одна секунда! – Півжиття – у шмаття!

Чи варто б зупинитися якраз?

Живе покірно дуже мирний атом,

Так гармонійно вплівся у весну…

Та він чому, не створений для страти,

Зухвало всім оголосив війну?

І від молебнів тріскаються дзвони –

Так покидають кинуті міста…

Трагічна згадка з пам’ятної зони –

Завмерлих вулиць вічна німота.

І скаляться незамкнені будинки

Своїм начинням у кремезний світ.

Тривога… Втеча… Із життя картинки…

Самим собі ж склали заповіт,

Який нічого не лиша у спадок,

Лиш докори сумління… Та й усе!

Хіба ж це доля? Та такий порядок

Усяк один до одного несе.

Що маєм зараз? День один у сумі

Й подоланий хоча б на крихту страх.

І таємниці (може, навіть мумій?)

Чорнобильський ховає саркофаг.

Де ж мирний атом? Є його гробниця

Й одна велика жертва – це Земля.

Примара ж вилітає подивиться

На «мир», що нею створений, здаля.

Мілевська Наталя

Запись была опубликована: glavred(ом) Четверг, 14 апреля 2016 г. в 8:17
и размещена в разделе Поезії.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта