?> НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ -ЧОРНОБИЛЬ- | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

ПРОСТУЄМО ЗАЛАМИ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ "ЧОРНОБИЛЬ”

Шановні читачі, ми починаємо з вами подорож залами Національного музею „Чорнобиль”.

Розповідь про все те, що ми побачимо своїми очима, веде заступник генерального директора з наукової роботи Анна Королівська. З номеру в номер ми будемо давати нариси цієї подорожи. Тож будьте з нами.

Переступивши поріг музею, ви одразу ж опиняєтеся перед шлаґбаумом, який зупиняє вас на Чорнобильської дорозі насторожено блимаючими вогниками.

Символічна Чорнобильська дорога і є входом до музейної експозиції. На дорогу кинута вирвана з коренем яблуня – біблійне дерево життя, дерево пізнання добра і зла, а її живі, червоні плоди котяться по дорозі нам назустріч. Уздовж дороги над нашими головами, у нашій пам'яті – дорожні покажчики, на яких назви 76 міст і сіл України, стертих з обличчя землі радіацією. Дорога веде в Чорнобильську зону – зону відселення, зону відчуження.

Села

Не одну тисячу років отут безперервно жили люди. Тепер у бур’янах лані й городи, занедбані подвір’я, кинуті напризволяще будинки, занапащена земля. Урвався живий природний зв’язок, зв’язок поколінь. Родовід перервався. Хто житиме отут у прийдешньому, через двадцять чотири тисячі років (саме такий період полурозпаду плутонію – радіоактивної речовини, якою забруднено поліську землю)?

А сьогодні 160 тисяч жителів Українського Полісся, із коренями вирваних із рідної землі атомною стихією, як ці червоні яблука на Чорнобильській дорозі, розкотилися по всій країні.

Над дорогою – хоругва з церкви Іоанна Богослова, що стояла в Чорнобильської зоні у селі Довгий Ліс, занедбана радіацією. Саме голос Іоанна Богослова з глибини століть попереджав нас: «Хто має вухо, хай чує... І засурмив третій Янгол, - і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І впала вона на третину річок і на водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полином, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона».

«Чорнобиль» - це вид полину, що зростає тільки в Українському і Білоруському Поліссі. Прийшов час зупинитися і задуматися – хто ми і навіщо на цій землі?

Анна КОРОЛІВСЬКА,
заступник ген. директора
Національного музею „Чорнобиль”
з наукової роботи 

 

Надруковано «ПЧ» № 1(13) січень 2005

Запись была опубликована: (ом) Понедельник, 31 января 2005 г. в 19:17
и размещена в разделе Національний музей "Чорнобиль".
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта