?> ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ (Стенограма) | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
17.03.2011, рубрика "Наше право"

«Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи»

Сесійна зала Верховної Ради України

16 березня 2011 року, 15.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні учасники парламентських слухань! Виходячи із теми нашої розмови, виходячи з тієї ситуації, яку сьогодні переживає майже весь світ, я пропоную розпочати сьогоднішню нашу розмову із хвилини вшанування пам'яті тих, кого за 25 років забрала Чорнобильська трагедія, і, на жаль, продовжує забирати, і в пам'ять тих, хто сьогодні переживає подібну ситуацію в далекій від нас Японії.

(Хвилина мовчання)

Дякую, прошу сідати.

Ми щороку з вами збираємося у сесійній залі Верховної  Ради України напередодні тих трагічних подій, ще раз нагадую, 25 років тому які сталися, щоб поговорити про наболілі проблеми, пов'язані із частиною території нашої держави, пов'язані із частиною нашого населення.

З одного боку, нібито і невелика трагедія. Нібито, бо я зараз назву цифри, що із 45 чи 46 мільйонів українського населення, тими, хто визнаний сьогодні  потерпілими від Чорнобильської аварії, у нас на нинішній момент нараховується  2 мільйони 110. Серед  30 тисяч населених пунктів, які є на території нашої держави, потерпілими від Чорнобильської катастрофи вважається трошки більше   2 тисяч  населених пунктів. Але разом з тим для частини наших областей, починаючи від Київської, Житомирської, Волинської, для тих, хто  брав участь у ліквідації наслідків, які проживають по всій території нашої держави, передусім  в шахтарському краї, тому що,  ви  знаєте, дуже  багато шахтарів було залучено  до участі у  ліквідації наслідків аварії, тобто  у  Донбасі – це Донецька, Луганська і частина Дніпропетровської областей. Ця проблема і на сьогоднішній день залишається досить актуальною.

Я  також маю до цього безпосереднє відношення, оскільки батьки проживають на території Волині, де також є зона забруднення, і відносяться вони до  третьої категорії. Не один раз зустрічаюсь із виборцями, які  піднімають ці проблеми і говорять про це.  З одного боку, я думаю, ви сьогодні  чутимете це в інформаціях,  нібито  у зв’язку з тою ситуацією, яка у нас складається, чисельність тих, хто потерпів від аварії, зменшується. Тобто з тих двох мільйонів, про які я говорив,  їх з кожним роком буде  менше. Але, з другого боку, різко зростає категорія тих, хто  відноситься до першої  групи інвалідності  чорнобильців. Якщо у 1991 році трошки  більше  2 тисяч мали цей статус, то на сьогоднішній день це вже 112 тисяч. Від 2 до 112 за 25 років. І, звичайно, на жаль, на жаль, із кожним роком   ця категорія буде  збільшуватися, тому що трагедія дає  і позначається,  і про це ми будемо з вами говорити.

З одного боку, ніби 25 років – це ювілей, але ювілей, який би варто було б не відзначати, краще не було б цієї дати. Але виходячи з цього, що це 25 років, ви знаєте, що держава Україна буде говорити про ці проблеми на найвищому не просто державному, а на найвищому міждержавному рівні.

За ініціативою Президента держави у квітні місяці буде проведена, протягом трьох днів, міжнародна конференція присвячена цій проблемі. До участі у цій міжнародній конференції будуть запрошені керівники держав, керівники урядів або інші особи, від яких залежить і буде дуже багато залежати для подальшого розвитку цієї ситуації, в кращому розумінні цього слова.

Ми будемо сподіватися, що в цій міжнародній конференції візьмуть участь ті, від кого залежить виконання зобов’язань і обіцянок, даних українській державі з приводу "Укриття", з приводу мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, інші заходи вже на державному рівні, які будуть присвячені цьому.

Я думаю, що за результатами висновків, а якщо вам роздали, то ви подивитесь, які пропонує профільний комітет рекомендації, там є досить багато слушних рекомендацій, я думаю ви висловите ще в ході обговорення свої пропозиції, ми затвердимо ці рекомендації на засіданні, на сесії Верховної Ради. І  я сподіваюсь, що виходячи з того, що ми десь найближчим часом за підсумками першого кварталу будемо переглядати Державний бюджет на 2011 рік, а уряд та і в розмові недавно з Президентом, коли ми зустрічались, він говорив про те, що є обнадійлива ситуація збільшення доходів до державного бюджету. Ми віднайдемо можливість і будемо пропонувати, щоб частину коштів скерувати саме на розв’язання цих  чорнобильських проблем, бо, повірте, я ще раз наголошую, я знаю як мало, на превеликий жаль, держава приділяє цим питанням уваги.

Я думаю, що більшість з вас, шановні учасники слухань, не вперше беруть участь у парламентських слуханнях, тому знає порядок їх проведення. Ми поступимо таким чином, що заслухаємо доповіді від Кабінету Міністрів, заслухаємо інформації, тут ми будемо слухати два міністерства і міністерство, що має безпосереднє відношення до Чорнобильської катастрофи і міністерство, яке також дотичне до цього, в тому розумінні, що вона займається соціальною політикою. Потім заслухаємо ми співдоповідь від нашого профільного комітету, у них є за регламентом час відповідей на запитання. Тому я пропоную, щоб ми спочатку послухали їхні доповіді, а потім ви подали запитання до них, бо, на жаль, ми не можемо в сесійній залі, у вас немає карток для того, щоб ви могли через систему "Рада" це робити. Ось тут справа від мене, зліва від вас знаходяться представники секретаріату профільного комітету. Будь ласка, запитання, які у вас будуть до доповідачів, подавати до них. І на завершення нашої розмови ми тим, хто буде робити доповіді, надамо можливість відповісти на ваше запитання, це буде логічніше і буде краще, ви тоді в ході самої розмови зорієнтуєтесь. Наші слухання, як завжди, розраховані приблизно на 3 години, тобто о 18 годині ми з вами будемо підбивати підсумки.

Тому переходимо до реалізації нашого порядку денного сьогодні і я запрошую до слова, за дорученням Кабінету Міністрів України, голову Державного агентства з управління зони відчуження Володимира Івановича Холошу, у нього 15 хвилин, потім буде ще 10 хвилин для відповідей на запитання. Підготуватися Ващенко.

ХОЛОША В.І. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати і учасники парламентських слухань, серед усіх трагедій, які пережило  людство, Чорнобильська катастрофа немає аналогів за масштабами радіаційного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я психіку людей і їх соціальні, економічні, побутові умови життя.

Ліквідація наслідків катастрофи змусила державні органи залучати значні зусилля та кошти. Україна змушена витрачати колосальний  матеріальний і фінансовий ресурс для захисту постраждалого населення  ліквідації  наслідків аварії в зоні відчуження та реабілітації навколишнього середовища.

Президент України Віктор Федорович Янукович проголосив  2011 рік  роком розв’язання чорнобильських проблем. Затверджено організаційний комітет з підготовки та проведення заходів до 25 роковин Чорнобильської катастрофи, який очолює Прем’єр-міністр України  Микола Янович Азаров, затверджено план заходів і організовано його виконання. Триває також виконання ряду доручень Президента України та Кабінету Міністрів України, пов’язаних з відзначенням цих сумних роковин.

Враховуючи те, що з питань соціального захисту населення буде виступати заступник міністра праці та соціальної політики, я зупинюсь на головних питаннях, якими сьогодні опікуються міністерства, а саме: забезпечення безпечного стану зони відчуження та Чорнобильської АЕС, поводження з радіоактивними відходами, медико-санітарне забезпечення  постраждалих, забезпечення житлом, радіологічного захисту населення та реабілітацію радіоактивних забруднених територій.

До першочергових завдань у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи віднесено виконання заходів, які передбачені законами України.  Це Закон України "Про загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки", Закон України "Про загальнодержавну екологічну програму поводження з радіоактивними відходами" і Закон України "Про загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічну безпечну систему.

На виконання першого закону здійснюється протирадіаційний захист населення, яке проживає на забруднених територіях, ці заходи включають дію спрямування на зниження доз опромінення населення і створення безпечних умов його проживання.

На 2010 рік на виконання цих заходів з бюджету було  виділено 1 мільйон 860 тисяч гривень. Враховуючи обмеженість коштів для виконання завдань, пріоритетним і основним напрямком робіт було визначено радіаційний контроль продукції місцевого виробництва в найбільш забруднених районах.

Крім того, для недопущення повторного локального радіоактивного забруднення території зони безумовного обов’язкового відселення в  Житомирській області  внаслідок лісових пожеж проводились заходи щодо оновлення мінералізованих смуг навколо залишених населених пунктів, підкошування трав та таке інше.

Наступним важливим завданням з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи є комплексне медико-санітарне забезпечення постраждалих громадян. На реалізацію основних завдань за цим напрямком було в 2010 році держбюджетом передбачено 6 мільйонів 300 тисяч гривень, за рахунок яких  протягом року здійснювалось фінансування. Системи експертизи по встановленню причинного зв’язку хвороб, інвалідності  та  смерті за наслідками аварії на ЧАЕС,  державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і утримання центрів  соціально-психологічної реабілітації населення. Здійснено соціально-психологічну допомогу понад 70 тисячам громадян, проведено індивідуальну роботу та надано консультації більше ніж 8 тисячам постраждалих осіб.

З метою поліпшення медичного забезпечення постраждалих були виділені кошти наукового центру радіаційної медицини Інституту ендокринології  та Інституту педіатрії. Також, за рахунок субвенцій місцевим бюджетам, було здійснено заходи щодо забезпечення медикаментозним  забезпеченням.

Однією зі складових   захисту постраждалих є  переселення громадян із радіаційно забруднених  територій та поліпшення житлових умов інвалідів в наслідок Чорнобильської катастрофи. На теперішній час склалася вкрай напружена ситуація із забезпеченням житлом постраждалих, через недостатні обсяги фінансування вирішення житлового питання потребують більше, ніж 39 тисяч сімей.

Продовжується реалізація проекту Організації Обєднаних Націй "Міжнародна науково-інноваційна  мережа з питань Чорнобиля", в якому міністерство виступає національним партнером. Даний проект є спільною ініціативою міжнародного агентства з атомної енергії, програма розвитку ООН, дитячого фонду ООН і Всесвітньої організації охорони здоров’я. З метою покращення надання первинних  медичних послуг матерям, дітям і підліткам, які проживають на радіаційноз забруднених територіях. А також в якості консультування батьків із питань догляду, харчування і розвитку дитини, Міністерство спільно з дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ реалізує проект забезпечення потреб здоров'я  дітей, які проживають на територіях, постраждалих від чорнобиля.

Також  в напрямку соціально-економічного відродження забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територій, спільно з чорнобильською програмою  відродження та розвитку ООН, здійснюється підтримка соціально-економічного розвитку громад 17 найбільш постраждалих районів в 4 областях.   Триває робота з розбудови молодіжних центрів у постраждалих регіонах та їх оснащення комп'ютерною технікою.

Щодо зони відчуження та зони безумовного обов'язкового відселення, то хочу нагадати, що це територія високої техногенної небезпеки, площею близько 2 тисячі 600 квадратних кілометрів. Вона є найбільш забруднена радіонуклідами, внаслідок Чорнобильської катастрофи. Землі зони відчуження віднесені до категорії радіаційно-небезпечних. Радіаційна небезпека зони відчуження до прилеглих територій визначається, в першу чергу міграційними процесами, що включають винесення радіонуклідів водним, повітряним, біогенним та техногенними шляхами. Внаслідок цього радіаційний фактор продовжує залишатися основним у визначенні потенційної небезпеки для населення, що проживає на прилеглих до зони відчуження територіях і населення в країні в цілому.

З метою об'єктивної оцінки небезпеки на території зони відчуження здійснюється постійний радіаційно-екологічний моніторинг навколишнього середовища. Засобами автоматизованої системи контролю радіаційного стану у безупинному режимі відстежуються параметри радіаційної ситуації на 39 пунктах спостережень, включаючи проммайданчик Чорнобильської АЕС та місто Славутич.

Результати радіоекологічного моніторингу дозволяють оцінити радіаційний стан головних компонентів природного середовища в зоні відчуження та вжити відповідні заходи. Вони публікуються в бюлетені екологічного стану зони відчуження і зони безумовного обов'язкового відселення, яке видається двічі на рік.

Для виконання робіт з ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи функціонує багатоспеціалізований виробничо-господарський комплекс, підприємства якого фінансуються з державного бюджету. Проблемними є питання щодо належного фінансування  робіт, яке характеризується невідповідністю розрахункових обсягів в бюджетних запитах обсягам, затвердженим у державному бюджеті. Така система фінансування значно ускладнює виконання обов'язкових заходів, передбачених загальнодержавними програмами.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році виконано значні обсяги робіт, спрямовані на поліпшення радіаційного стану зони відчуження, що склався після аварії. Так, проведено дезактивацію територій площею понад 30 тисяч гектарів. Зібрано та захоронено на пунктах захоронення радіоактивних відходів "Підлісний", "Третя черга" та "Буряківка" понад 923 тисячі кубічних метрів радіоактивних відходів, дезактивовано матеріалів та обладнання понад 12,5 тисяч тонн тощо.

Лише за 2010 рік проведено переробку та передано  на захоронення низько та середньоактивних радіоактивних відходів, в тому числі від Чорнобильської АЕС загальною кількістю 64 тисячі кубічних метрів.

Загалом реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами забезпечується у рамках виконання завдань і заходів, затверджених Законом України від 17 вересня 2008 року, Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, розробленої на період до 2017 року. Виконання заходів програми дозволить досягти високого рівня ядерної та радіаційної безпеки, створити необхідні елементи інфраструктури для поводження з відходами.

Одним із ключових завдань зазначеної програми є подальший розвиток виробничого комплексу "Вектор", будівництво його першої та другої черги, що передбачає не тільки захоронення, але й переробку радіоактивних відходів. Будуть створені технологічні потужності для переробки радіоактивних відходів з метою зменшення їх обсягу, що дасть можливість приймати на захоронення значно більшу кількість і номенклатуру відходів і підвищити ефективність використання сховищ.

Крім сховищ для захоронення радіоактивних відходів низької і середньої активності, зроблено техніко-економічне обґрунтування, яке затверджено урядом, другої черги комплексу, де передбачено будівництво приповерхневих сховищ для довгострокового, до 100 років, зберігання довгоіснуючих високоактивних радіоактивних відходів. Це дозволить розв'язати проблеми поводження з радіоактивними відходами, які будуть утворюватися при знятті з експлуатації Чорнобильської АЕС і при утворенні об'єкта "Укриття"  на екологічно безпечну систему та тих радіоактивних відходів, які локалізовані в сховищах зони відчуження.

Крім радіоактивних відходів Чорнобильського походження, друга черга комплексу "Вектор" зможе приймати радіоактивні відходи з атомних електростанцій України та зі сховищ спецкомбінатів державної корпорації "Українського державного об'єднання "Радон", що значно зменшить екологічне навантаження біля великих промислових центрів та міст.

Окремо хочу зупинитися на роботах на майданчику Чорнобильської АЕС, які проводяться відповідно до затвердженої Законом України Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему. На теперішній час вивантажено відпрацьоване ядерне паливо з усіх трьох реакторів Чорнобильської АЕС, чим значно підвищено їх безпеку. Третій блок взагалі звільнений від ядерного палива і проводяться роботи щодо звільнення від палива енергоблоків №1 та №2. Роботи на чорнобильському майданчику тісно пов’язані  з виконанням  міжнародних проектів. Для створення інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом Чорнобильської АЕС, перетворення об’єкту "Укриття"  на екологічну  безпечну систему реалізується чотири великі проекти, які фінансуються за рахунок міжнародних фондів.

По-перше, є суттєвий прогрес  в реалізації проекту  будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС. Проект виконаний, отримано позитивний висновок державної експертизи і підписано поправку до контракту щодо будівництва  та введення в  експлуатацію  сховища. Вартість цього проекту  складає 255 мільйонів євро, він фінансується  з міжнародних фондів.

Друге.  Щодо будівництва  заводу з переробки рідких радіоактивних  відходів. У  березні цього року планується завершення всіх  тендерних процедур щодо завершення проектів. Тепер відповідальність за реалізацію контрактів буде повністю покладено  на  державне спеціалізоване підприємство " Чорнобильська АЕС".  Введення  в експлуатацію заводу з переробки  рідких  радіоактивних відходів планується у 2012 році.

Третє. Щодо будівництва  промислового комплексу   поводження з твердими радіоактивними відходами. Приповерхневе сховище  для радіоактивних  відходів  введено в експлуатацію на комплексі "Вектор"  у 2008 році. Тимчасове  сховище  для  високо активних відходів – у 2009 році.  Тоді ж  завершені  холодні випробування установки з вилучення та заводу з переробки  твердих радіоактивних відходів. Завершення  проведення гарячих випробувань усього комплексу планується у другому кварталі  2011 року.

По-четверте, щодо робіт за планом здійснення заходів на  об’єкті "Укриття".   Протягом  2005-2007 років введено в експлуатацію усі основні об’єкти інфраструктури, необхідної для проведення робіт на об’єкті "Укриття", а це  Центр підготовки  персоналу, модернізована система полупригнічення, будівельна база,  санітарний перепускник на  1430 місць,  зовнішньо-інженерні мережі  для об’єктів інфраструктури, тимчасовий майданчик для  складування ґрунтів  під час розчистки території для будівництва нового  безпечного  конфайнменту. Завершено розробку інтегрованої бази даних об’єкту  "Укриття". У 2008 році завершені роботи по стабілізації  будівельних конструкцій, а також локальна герметизація ремонт легкої покрівлі об’єкту "Укриття".

Це  убезпечить на найближчі 10-15 років від руйнування цей об’єкт. А тим часом буде збудовано  новий безпечний конфайнмент.  Загалом із двадцяти двох завдань плану заходів щодо перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему на теперішній час виконано шістнадцять. До проблемних питань виконання цієї програми слід віднести недофінансування бюджетних програм Чорнобильської АЕС, яке за останні роки вже носить хронічне явище. Загальна потреба на 2011 рік на виконання заходів загальнодержавної програми щодо Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту укриття на екологічно безпечну систему, складає близько 1 мільярда гривень. Разом з тим, в державному бюджеті на цей рік зазначено удвічі менші видатки.

Слід наголосити, що хронічне недофінансування не дозволяє виконувати необхідні роботи зі зняття з експлуатації, ускладнює супровід міжнародних проектів, суттєво збільшує вчасне виведення енергоблоків ЧАЕС з експлуатації та є недостатньо ефективним витрачанням бюджетних коштів. Оскільки і через 10 років після остаточної зупинки станції, основні витрати йдуть на підтримку безпеки станції, а не на зняття її з експлуатації.

Шановні народні депутати, шановні учасники слухань! Завершуючи доповідь, я хотів би підкреслити, що аналізуючи і критично оцінюючи нашу діяльність і в уряді і в міністерстві, є розуміння того, що ще не все вдається вирішити так, як заплановано. Разом з тим, ми з вами повинні розуміти головне: зусиллями колективів, що працюють на території зони відчуження підтримується і буде в подальшому забезпечена радіоекологічна ситуація, ядерна і радіаційна безпека Чорнобильської АЕС. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – це не тимчасова, а розрахована на тривалий час, цілеспрямована діяльність держави, яка буде здійснюватися протягом історично тривалого періоду. Для цього необхідна повна і дієва підтримка з боку центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

З метою коригування зусиль відповідно до ситуації та визначення концептуальних підходів до оптимального розв'язання проблем в серії подолання наслідків Чорнобильської катастрофи у подальшому уряд доручив центральним органам виконавчої влади розробити концепцію загальнодержавної цільової соціальної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2012-2016 роки. Якісна підготовка зазначеного нормативно-правового документа дозволить організувати та провести ефективну роботу на новому етапі подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Сподіваємось на ваше розуміння, підтримку, неупереджений і об'єктивний підхід до того, що зроблено і робиться. Ми вдячно сприймемо  всі ваші конструктивні  пропозиції.  Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми вам дякуємо, Володимир Іванович, за доповідь і за  те, що  точно вклалися в час.(Оплески) Будь ласка,  сідайте, потім у кінці, як  будуть  задавати питання, ви матимете можливість  дати  на них відповідь.

Я запрошую до доповіді заступника міністра соціальної політики України Ващенка Костянтина Олександровича. Будь ласка, 10 хвилин.

ВАЩЕНКО К.О. Шановний Адаме Івановичу, шановні учасники парламентських слухань! З моменту аварії на ЧАЕС, окрім завдань техногенно-екологічного напрямку, на яких зупинився Володимир Іванович,  перед державою постали питання  забезпечення  належної соціальної допомоги постраждалим  громадянам.

За два десятиліття в Україні створено  комплексну і розгалужену систему соціального захисту  чорнобильців, що грунтується на чіткій  нормативно-правовій базі та відповідному бюджетному фінансуванню.

Законом "Про статус   і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено надання постраждалим громадянам  близько ста видів пільг, компенсаційних  виплат, доплат і допомог, з яких   понад 50  потребують фінансового забезпечення.

На сьогоднішній день соціальною підтримкою держави користуються  понад 2 мільйони  200 тисяч постраждалих осіб, у тому числі майже 256 тисяч учасників ліквідації  аварії. Серед останніх 66,5 тисяч інвалідів, з яких 33 тисячі мають статус  інвалідів   війни з одержання відповідних пільг.

На жаль, як вже зазначив   у вступному слові Адам Іванович, в силу об'єктивних причин  кількість інвалідів постійно зростає. Якщо у 1991 році таких осіб  налічувалось  близько 2 тисяч, то на сьогодні майже  113 тисяч, у тому числі близько 3 тисяч дітей.

Відповідно до Закону "Про Державний бюджет  на 2011 рік" видатки на соціальний захист і  соціальне забезпечення чорнобильців  передбачено у загальному обсязі 7 мільярдів 777 мільйонів гривень, що майже на 30-32 мільйони більше, ніж у бюджеті 2010 року.

Що стосується тих програм, головним розпорядником за якими є Мінсоцполітики, то обсяг видатків на їх виконання у поточному  році вдалося зберегти на минулорічному рівні.

В той же час варто підкреслити, що реалізація базового чорнобильського закону у повному обсязі вимагає майже 74 мільярди гривень, що є проблематичним для будь-якої країни навіть у період економічного зростання. На жаль, з часу прийняття у 1991 році базового чорнобильського закону у повному обсязі він виконувався лише в перші 2 роки. Відтак загальний стан додержання державою обіцяного рівня соціальних гарантій викликає цілком зрозуміле і справедливе невдоволення з боку чорнобильців. Йдеться і про питання житла, і про медико-санітарне забезпечення, і про санаторно-курортне лікування, і, звичайно ж, про пенсії. Держава, дійсно, заборгувала перед чорнобильцями, а кількість проблем, що накопичувалися роками і передавалися від уряду до уряду, продовжує зростати. Чому ж так сталося?

Будучи невід'ємною складовою державної соціальної політики, система соціального захисту чорнобильців уражена тими ж загальними хворобами. Слід чесно визнати, віру в соціальний популізм впродовж багатьох років повільно, але наполегливо підривав її ефективність, збалансованість і реалістичність. Судіть самі, загальна сума коштів, необхідних сьогодні для забезпечення усіх соціальних гарантій усіх пільговиків в країні, а це понад 250 позицій, сягає 160 мільярдів гривень. В підсумку маємо ситуацію, коли наявні бюджетні кошти розпорошуються за принципом: "Всім потрошки", а громадяни, які, дійсно, потребують допомоги з боку держави, її в достатньому обсязі не отримують. В нашому випадку ідеться про ліквідаторів, інвалідів Чорнобиля і, звичайно ж, дітей. Очевидно, що тут потрібно наводити лад. Це означає, що ми стоїмо перед необхідністю ґрунтовного перегляду підходів до соціального захисту чорнобильців з метою його якісного поліпшення.

В основу оновленої стратегії держави з цього питання мають бути покладені 5 основних принципів. Перший, адресність. Йдеться про надання підтримки пріоритетним категоріям постраждалих, в тому числі з урахуванням доходів і потреб конкретного громадянина та його родини. Друге, доцільність. Необхідно провести чесну і неупереджену інвентаризацію наявного на сьогодні переліку пільг та виплат, відмовитися від тих, які не мають принципового значення, що дасть можливість сконцентрувати бюджетні ресурси на  тих програмах, котрі насправді потрібні чорнобильцям, та сама медицина, наприклад. У цьому ж контексті актуалізується питання щодо перегляду меж зон радіоактивного забруднення, ясна річ, на підставі ґрунтовного наукового аналізу. Наступний принцип – системність.

Є очевидним, що соціальні питання не можуть вирішуватися  у відриві від економічних, екологічних і гуманітарних. Лише системний підхід може забезпечити бажаний результат. Стосовно  відродження вже згаданих зон, в першу чергу йдеться про відповідні економічні стимули та преференції, адекватні податкові та інші механізми, що мають дати потужний імпульс розвитку колись забруднених територій, забезпечити приплив інвестицій, повернути людей до роботи  на своїй землі.

Наступне, послідовність. Ми маємо забезпечити наступність і чітке бачення перспективи  у вирішенні всього комплексу чорнобильських питань, а тому нова програма подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, яка готується урядом, з одного боку, враховуватиме весь позитивний досвід, що ми його накопичили за попередній період, а з іншого, закладатиме основи для нової якості майбутньої державної політики у цій сфері.

І зрештою, п`ятий принцип, це поступовість. Не дивлячись на запущеність багатьох проблем, було б помилкою вдаватися до якихось радикальних заходів, так би мовити, рубати з плеча. Необхідні реформи відбуватимуться поетапно і виважено, на основі постійного діалогу з громадськістю та експертним середовищем.

Сьогодні ми активно взаємодіємо із союзом "Чорнобиль України", іншими громадськими ми організаціями у рамках  створених при міністерстві робочих груп. Найближчим часом наші спільні напрацювання будуть презентовані у вигляді конкретних проектів законів та урядових постанов. Зокрема, ми разом працюємо над питанням внесення змін до Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, стосовно впровадження формульного підходу для нарахування пенсій ліквідаторам та інвалідам Чорнобиля з урахуванням розміру їх заробітної плати в період роботи під час ліквідації, терміну перебування в зоні тощо.

Говорячи про пенсії, не можу не торкнутися актуальної наразі пенсійної реформи, яка готується. Варто зазначити, що в цілому вона не матиме негативних наслідків для чорнобильців.

Перше і головне. У разі прийняття закону про заходи щодо законодавчого  забезпечення реформування пенсійної системи (законопроект 7455) раніше призначені  пенсії виплачуватимуться у розмірах, які не можуть бути нижчими від уже встановлених. Власне, обмеження стосується лише двох позицій, а саме: максимального розміру пенсій, який не повинен буде перевищувати 10 мінімальних (на сьогодні це 7,5 тисяч гривень), а також виплати спеціальних пенсій в разі, якщо учасник ліквідації є державним службовцем або прокурором. Є 10 категорій, які прирівняні згідно спеціальних законів до державних службовців. Тобто на період роботи виплата пенсії буде здійснюватись в розмірах, обчислених відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". І лише після звільнення пенсії виплачуватимуться у розмірах, визначених спеціальними законами.

Акцентую увагу, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, право на зменшення пенсійного віку буде збережено. Так буде впродовж усього періоду збільшення виходу на пенсію, до 31 грудня 2020 року. Ще раз підкреслюю: вищезазначені норми стосуються лише пенсій, призначених після набрання чинності цим законом.

Також ми практично вийшли на узгоджену позицію стосовно оздоровлення. З метою підвищення якості санаторно-курортного лікування, ефективності оздоровчого процесу доцільно удосконалити механізм закупівлі, розподілу та видачі путівок, посилити кваліфікаційні вимоги до учасників тендерних процедур, зокрема йдеться про використання можливостей місцевих оздоровчих баз з урахуванням успішного досвіду роботи закладів з оздоровлення, а також думки самих чорнобильців; відповідності придбаних путівок нозології захворювань згідно поданих заяв на оздоровлення; ну і, звичайно, важливим є покращання соціально-побутових умов перебування у санаторно-курортних закладах.

Також передбачено посилити роботи щодо здійснення перевірок закладів на предмет дотримання ними умов договорів з надання оздоровчих послуг як до, так і після укладання відповідних договорів з учасниками тендерних процедур.

Хотів би зазначити, що відповідна робота ведеться також і по інших питаннях, на яких акцентовано увагу у Рекомендаціях сьогоднішніх слухань, котрі ми в цілому підтримуємо.

Шановні учасники парламентських слухань, у цій залі багато людей, які чверть століття тому першими прийняли на себе страшний удар Чорнобильської катастрофи, врятувавши не лише нашу країну, а і весь світ, від більш катастрофічних наслідків. Дякуючи кожному з вас та у вашій особі усім ліквідаторам, дозвольте запевнити, що уряд зробить все від нього залежне, аби не залишатися перед вами у боргу.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Костянтин Олександрович. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь від Верховної Ради. Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Іванович семинога, будь ласка, 15 хвилин.

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Адам Іванович, шановні учасники парламентських слухань, 25 років тому вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів українців, залишивши сліди в Білорусії, Росії та інших європейських країнах. Чорнобиль ввійшов в історію, як нове безпрецедентне глобальне явище, як найбільша техногенна катастрофа, яку знало людство. Ця катастрофа перетворила на національну трагедію, викликала страждання мільйонів людей, змінила навколишнє середовище на великій території і вплинуло на психологію громадян.

Катастрофа на ЧАЕС лише… лише на одному технологічному небезпечному підприємстві продемонструвала дійсно руйнівну силу науково-технічного потенціалу. Вона призвела до негативних екологічних, медичних, соціально-економічних та політичних наслідків, порушила вікові сталі взаємини людей та навколишнього середовища. Хочеться вірити, що через 25 років будуть враховані недопущені… враховані допущені недоліки та подальший розвиток суспільства, забезпечить більш якісну турботу про громадян та більш ефективне функціонування господарського комплексу на радіоактивно забруднених територіях. Не можна ліквідувати наслідки Чорнобильської катастрофи в пам'яті людей, але цілком можливо ліквідувати вплив наслідків катастрофи на майбутні покоління.

Проблемні питання, що виникають на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС, постійно перебувають у центрі увагу Верховної Ради і Комітету з питань екологічної політики. За ініціативи та рекомендаціями парламенту Кабінетом Міністрів України останніми роками прийнято цілий ряд нормативно-правових актів, завдяки яким, а також організаційно ефективної взаємодії та координації діяльності зацікавлених організацій, за останні роки відбулися конкретні та вагомі  позитивні зрушення щодо зняття чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкту укриття в екологічно безпечну систему. Але об'єми та темпи виконання робіт на майданчику Чорнобильської АЕС досі не можна вважати задовільними. Недофінансування робіт на Чорнобильській АЕС вже протягом 11 років з моменту остаточної зупинки станції може призвести до зниження досягнутого рівня ядерної та радіаційної безпеки. Це може нанести  невиправну шкоду навколишньому середовищу, деградації бар'єрів на шляхах можливого поширення радіоактивних речовин, аварійного виходу з ладу обладнання, важливого для безпеки.

Крім того, недофінсування збільшує термін зняття атомної станції з експлуатації, що потребує  у подальшому додаткових витрат для підтримання у безпечному стані зупинених енергоблоків. Обсяги видатків на виконання загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему передбачаються у межах наявних фінансових ресурсів, які визначаються згідно із Законом "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, що загрожує виконанню робіт на майданчику Чорнобильської АЕС.

Після десяти років, що минули після зупинки останнього чорнобильського енергоблоку Чорнобильської АЕС, потрібно визнати, що це рішення не було підготовлене ні технічно, ні економічно, ні соціально, ні політично. У 2000 році, приймаючи безпрецедентне для світової практики рішення про дострокове припинення експлуатації атомних енергоблоків Чорнобильської АЕС, які ще далеко не використали свій енергоресурс, потрібно було визнати, що витрати на зняття з експлуатації одного енергоблоку за величиною можна порівняти з будівництвом нового. У цінах 2010 року це 2-2,5 мільярди доларів США.

Протягом десяти років після зупинки Україна виділяє на зняття з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС кожного року 50 мільйонів доларів. Причому, цих грошей вистачає лише на підтримку блоків у безпечному стані, роботи зі зняття блоків з експлуатації, практично, не фінансується. На сьогоднішній день Україні не вистачає близько 740 мільйонів євро для завершення Чорнобильських проектів. Україна чекає, що країни-донори зроблять додаткові внески до Чорнобильського фонду "Укриття" та рахунку ядерної безпеки, кошти з яких будуть спрямовані на реалізацію, у першу чергу основних міжнародних проектів, спорудження нового безпечного конфаймент та сховища відпрацьованого ядерного палива.

Значно затримуються терміни реалізації проектів міжнародної технічної допомоги і як наслідок, зростає їх вартість. Так, станом на поточний момент вартість проекту будівництва нового безпечного конфайнменту збільшилася майже втричі: з 505 мільйонів доларів США до 1 мільярда євро. А терміни його завершення подовжилися на 7-8 років від початкового, який було встановлено планом здійснення заходів на об’єкту "Укриття", прийнятий на момент Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України та урядом як країни Великої вісімки та Комісії європейського співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС.

Верховна Рада  України неодноразово вказувала незадовільний рівень організації та управління коштами, які спрямовувалися з усіх наявних джерел фінансування, на виконання проектів міжнародної технічної допомоги, що викликає ризики зростання навантаження на Державний бюджет нашої держави.

Подолання наслідків чорнобильської біди – одна з головних проблем української нації. На жаль, поширюється і постійно підтримується думка про неможливість подолання цих проблем.

У чому ж причина неподоланості наслідків Чорнобильської катастрофи? Верховна Рада  України у своїх попередніх чорнобильських постановах основною причиною низьких темпів подолання наслідків Чорнобильської катастрофи вказувала на неефективність державного  управління та недостатню наукову необґрунтованість мети діяльності з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, завдань, що мають бути виконані для її досягнення, шляхів виконання поставлених завдань, визначених для їх виконання термінів та ресурсів.

Намагання упродовж останніх років знайти об’єктивні причини подоланості наслідків Чорнобильської катастрофи у незадовільному стані економіки держави є по суті прикриттям прорахунків різних гілок влади. Відсутність правонаступності та відповідальності за комплексне подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є характерною ознакою останнього десятиліття. Як наслідок – втрачений механізм підготовки виважених політичних та управлінських рішень з проблем подолання наслідків цієї трагедії.

Також відсутня стабільна система контролю з боку суспільства за темпами і якістю заходів. Яскравою ілюстрацією вищесказаного є підготовлений урядом проект Закону України "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду" (реєстраційний номер 7562), яким передбачається заміна конкретизованих, законодавчо закріплених обсягів соціальних гарантій: пільг на житло і комунальні послуги, розміри соціальних виплати, пенсії, надбавки до пенсій громадянам, які  постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, на надання і визначення розмірів вказаних пільг за рішенням Кабінету Міністрів.

Внесення цього законопроекту спровокувало різке зростання соціальної напруги серед постраждалих напередодні 25-х роковин Чорнобильської катастрофи. До комітету надходять численні звернення громадян чорнобильських організацій, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з вимогами недопущення прийняття законопроекту. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити даний законопроект.(Оплески)

Дякую. Незважаючи на те…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні учасники! Я вас підтримую, але рішення  комітету це 15 чи 12 чоловік, а треба ще 200 набрати. Тому давайте агітуйте своїх депутатів.

СЕМИНОГА А.І. Дякую. Незважаючи на те, що третій рік поспіль Верховна Рада пропонувала уряду розробити загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, я хочу нагадати, що попередня програма закінчила свою роботу в 2010 році, можна прогнозувати, що 25-ті роковини катастрофи вже не стануть роком старту нової загальнодержавної програми.

Як визначено в інформаційно-аналітичних матеріалах наданих урядом тільки надано доручення центральним органам виконавчої влади розробити концепцію загальнодержавної програми подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи на 2012-2016 роки.

Найбільше соціально-психологічне напруження серед постраждалого населення викликає скорочення фінансування, надання спеціалізованої медичної допомоги, забезпечення безоплатними ліками та житлом. Відсутність оптимальної та прозорої системи організації оздоровлення, а також відсутність ефективної інформаційної політики держави щодо чорнобильських питань та радіаційних ризиків.

Одним з актуальних питань, яке викликає найбільше дорікань залишається поліпшення системи пенсійного забезпечення постраждалих громадян. А в першу чергу самого механізму нарахування  чорнобильських пенсій, проведення їх індексацій відповідно до індексу інфляції та зростання цін, виконання норм закону щодо розміру мінімальних пенсій. Навряд чи знайдеться хоча б одна програма, один напрямок подолання наслідків катастрофи, який, можна було сказати, що виконаний на сто відсотків. І по кожній програмі, будь то оздоровлення чи лікування, можна було б присвятити окрему доповідь. І такий аналіз, сподіваюся, буде зроблений і на цих парламентських слуханнях, і на міжнародній конференції, яка пройде в квітні цього року і на сторінках національної доповіді в середовищі науковців, але що робити далі. Перш за все, основною метою стратегії держави має стати переконливість заходів та впевненість всіх органів влади у здатності подолати наслідки Чорнобильської катастрофи. Стратегія подолання наслідків катастрофи повинна носити комплексний характер. Необхідно переходити від пасивної концепції захисту постраждалого населення до активної, наступальної концепції ліквідації в Україні наслідків чорнобильського лиха та широко висвітлювати в засобах масової інформації конкретні результати по кожному регіону.

Характерними рисами державного управління у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи мають бути наукова обґрунтованість і стабільність. На сьогоднішній день потрібно створити таку систему управління з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи, яка б об'єднали всі напрямки соціальної захищеності постраждалого населення, реабілітації та розвитку екологічного оздоровлення радіоактивного забруднення територій. Необхідно також узагальнити та суттєво реформувати нормативно-правову базу, яка б змогла регулювати та забезпечити розв’язання всіх проблем, пов’язаних з подоланням наслідків чорнобильського лиха, дозволивши перейти до нової фази відродження та розвитку. Реалізація змін до чорнобильського законодавства потребуватиме консолідації зусиль експертного середовища, законодавчої та виконавчої влади, мобілізації інформаційних ресурсів. Сьогодні це має бути здійснено лише у випадку, якщо всім учасникам процесу це питання розглядатиметься як таке, що має надзвичайну вагу.

Шановні учасники парламентських слухань, останні дні весь світ напружено спостерігав за трагічними подіями в Японії, особливо на Атомній електростанції "Фукусіма-1". Українські атомники повинні зробити належні висновки із ситуації, яка виникла та продовжує розвиватися на японській атомній станції після землетрусу. Керівництвом експлуатуючої організації  компанії "Енергоатом" вже введено в дію окремий розпорядчий документ щодо забезпечення сталого функціонування атомних станцій України, який передбачає спеціальні регламентні заходи. Але мова має йти взагалі про перегляд та зміщення пріоритетів в програмах підвищення безпеки та надійності українських атомних станцій.

Шановні колеги! Шановні присутні! Закінчуючи свій виступ, дозвольте привернути вашу увагу до категорії людей, які особливо постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС – саме  вони зупинили лихо, ризикуючи здоров’ям і життям. Суспільство нарешті має заслужено віддячити ліквідаторам, щоб у них залишилось почуття гордості за свій подвиг. І мова йде не тільки про державні нагороди, а й про забезпечення адекватних їх подвигу соціального захисту та уваги до їх проблем та потреб.

Я зупинився на окремих, але з точки зору комітету – найбільш гострих питаннях, які хвилюють всіх нас і, насамперед, чорнобильці. Чорнобиль не має минулого часу. Як голова комітету Верховної Ради  хотів би зазначити, що ми усвідомлюємо, що зроблено недостатньо для подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і з задоволенням потреб постраждалих. Але будемо робити все від нас залежне, щоб у максимально можливій мірі забезпечити виконання всіх чорнобильських законів.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович. Я прошу організуйте роботу секретаріату так, щоб ми знали скільки нам часу на запитання відвести.

Доповідь і співдоповідь ми заслухали, зараз будемо їх обговорювати, в усіх хто буде мати слово для обговорення, нагадую, регламент – 5 хвилин. Прошу не ображатись, коли у вас більше можливості ніж 5 хвилин сказати не буде, бо той хто говорить на трибуні він думає, на жаль, тільки про те, щоб своє сказати, забуваючи, що за ним є також ті, хто хоче сказати і свою думку.

Так, переходимо до обговорення, я запрошую до слова Сергія Миколайовича Рижука голову Житомирської обласної державної адміністрації. Підготуватись Карпачовій.

РИЖУК С.М. Вельмишановні учасники парламентських слухань! За 25 років наша держава і всі ми набули значного досвіду боротьби із чорнобильською бідою. Але поруч з цим  досвідом як на мене, ми маємо одну небезпеку. За ці роки усі інститути влади   і інституції, громадські організації, ми з вами, давайте  скажемо самокритично, значною мірою змирилися, призвичаїлися, примирилися і наше притупилася відчуття  цієї небезпеки. І я думаю, що виконає сьогодні своє завдання ось наше парламентське зібрання, коли ми собі скажемо, усьому суспільству, що наступив етап нової боротьби, активної і наступальної боротьби із Чорнобильською катастрофою.

Я хочу вам сказати із досвіду, з практики, що нарешті ми повинні зрозуміти і включаючи ось події в Японії, що 25 років і  це було виправдано, була програма отакої оборонної, окопної, глухої оборони від Чорнобильської катастрофи. Сьогодні ми маємо досвід, сьогодні практика, вчені наші, маємо результати прекрасні, коли ми  можемо за ті ж самі гроші, а то і менше, перейти, як Семинога зараз сказав, до наступальної боротьби. Боротьби з тим, щоб очистити територію, від якої ми змушені були піти, від радіонуклідв насамперед. Тобто ми повинні відновити рівень гостроти проблеми і  відповідальності і перейти до відновлення продуктивних  сил і виробничих відносин на чорнобильських територіях, хіба що окрім 30-кілометрової зони.

Ми, поліщуки, кажемо всьому українському народові, чорнобильські поліщуки, Уряду, Президенту я доповідав, Віктор Федорович   цілком і повністю згоден:  ми не хочемо бути на утриманні в держави і отримувати ці злиденні копійки на похорони, на ліки і бути хворими постійно людьми. Ми маємо виписати таку нову стратегію і тактику в наступальній боротьбі з  Чорнобилем, щоб люди більше не хворіли, щоб не було потреби лікувати і працювати на ліки і відволікати мільярди грошей на лікування уже хворих і безнадійно навіть хворих людей.

Ми маємо досвід, коли сьогодні за 3-5 років ми можемо 90 відсотків, а у нас є 300 тисяч гектарів ріллі житомирської, зробити вільними від радіонуклідів. Це і японський досвід, це і наші спеціалізовані сівозміни, коли за 3-4 роки посіву короткорадіаційної сівозміни рілля і біля городу, і на полі стає практичною вільною. Ми повинні не забути, що рівень вертикальної міграції радіонуклідів вже сягнув 90 сантиметрів і більше. Ми повинні по-новому обстежити всі ці території і приступити до відновлювальних робіт і  до того, щоби ми сьогодні почали будувати по-новому і школи, і дитсадки і ті, які стоять занедбані і на них уже поросли берези – відновити тому, що це нескладно зробити.

Ми не хочемо, і давайте скажемо, людям: ви будете отримувати ті самі пільги, що і в другій зоні. Але давайте ми переведемо в іншу зону з тим, щоб нам дозволили що? Будувати, відновлювати, ремонтувати і запускати туди тваринництво, рослинництво і давати людям роботу. Все рівно вони там живуть і жити будуть і нам потрібно дати їм умови для життя. Це абсолютно все реально. Тому що ми маємо не тільки теоретичні розробки, а й на практиці. Тобто питання відродження забруднених територій я сказав би, що це основне, стовбове питання, яке сьогодні має зрозуміти усе суспільство, уряд і всі ми, хто бореться з тією бідою.

Звичайно, я зі своїми колегами, ми нещодавно у Коростені розглянули масу проблем. З їх чорнобильських ми виписали 10 блоків питань і направили у Кабінет Міністрів, в Адміністрацію Президента, у Верховну Раду з тим, щоби вони були враховані. Але скажу насамкінець, 6 секунд залишилося, ми за рахунок обласного бюджету уже профінансували проектні роботи будівництва онкологічного, хірургічного диспансеру. Я хочу, щоби…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович.

Слово має Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – Ніна Іванівна Карпачова. За нею виступатиме Глазунов.

КАРПАЧОВА Н.І.  Шановний Голово! Шановні учасники парламентських слухань! Дорогі чорнобильці! Співвітчизники! Сьогодні учасники слухань висловили співчуття японському народу з приводу трагічної загибелі тисяч людей унаслідок найруйнівнішого в історії Японії землетрусу і нищівного цунамі. Ми сьогодні дійсно молимо Всевишнього, щоб у Японії не повторилася Чорнобильська катастрофа. І не випадково, що Україна з-поміж перших висловила свою готовність допомогти Японії у подоланні лиха.

Роки не загоїли чорнобильських ран, не стерлися в пам'яті важкі і героїчні події того часу. У пам'яті назавжди залишилися наші мужні співвітчизники. Низький уклін всім, хто 25 років тому, проявляючи саможертовність і звитягу, високий патріотизм і відповідальність, ціною власного життя і здоров'я зупинив Чорнобильську катастрофу планетарного масштабу.

І нині багато чорнобильців потребують всебічної уваги і захисту держави. Так, в 1998 році почалося провадження Уповноваженого з прав людини у справі про порушення прав на соціальний захист та об'єктивну оцінку діяльності бійців 731 окремого батальйону спецзахисту.  Вже 29 квітня 1986 року ці люди вступили у двобій з атомним лихом. Завантажували гелікоптери піском і свинцем, обслуговували трубопровід реактора, проводили дезактивацію приміщень у районі третього енергоблоку станції. Але тільки в 1998 році під час перереєстрації посвідчень влада вдалася до ганебних дій, вона відмовилася визнавати їх учасниками ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. І лише в 2003 році було підтверджено характер завдань, які виконувалися батальйоном, і було встановлено цим героїчним людям відповідний статус. Проте і сьогодні  громадська організація, яка  об’єднує колишніх  воїнів батальйону, порушує життєво важливі питання для всіх чорнобильців, зокрема збереження життя і здоров’я, належного розміру пенсій і  соціальних виплат. Це  і недивно, адже із   700 бійців батальйону  двох перших формувань понад  400 уже немає серед нас.  Сьогодні  я хочу висловити слова глибокого співчуття родині Олександра  Комаринця, воїна   731-го батальйону спецзахисту, а також 100 тисячам  іншим чорнобильським родинам, які втратили своїх рідних і  близьких тільки за останній рік.  Багато з них просто не змогли придбати вкрай необхідні ліки і оплатити вартість операцій.

Шановні учасники слухань,   з жалем змушена констатувати, що останнім  часом втрачено комплексний підхід до мінімізації   наслідків  Чорнобильської катастрофи  та захисту  постраждалого населення. Розпорошено  між різними відомствами  відповідальність за здійснення  державної політики у цій галузі  і зведена нанівець роль  науки.

У результаті  основні завдання, визначені загальнодержавною програмою подолання наслідків  Чорнобильської катастрофи на  2006-2010 роки, не виконані. Нова ж  програма на наступний період  так і не прийнята.  Переконана, що вкрай потрібно врахувати і нові реалії, визначитися  з новою філософією використання атома і зокрема більше спиратися  на  альтернативні джерела енергії. Залишається недосконалою і бюджетна політика щодо фінансового забезпечення прав чорнобильців. На лікування одного чорнобильця на рік спрямовується, мені  соромно казати з цієї трибуни, менше   2,5 гривень.  Це я Сергію Миколайовичу  кажу, чорнобильці, на жаль, не знаходяться на  утриманні власної держави.  Такий  підхід прирікає людей на безвихідь. А вони щоденно  втрачають рештки свого здоров’я.

Не краща і ситуація із забезпеченням права постраждалих на житло.  З  1995 року просить поліпшити житлові умови  дружина ліквідатора  другої категорії, мати семи дітей, Світлана Кульган. Загалом  у житлових чергах перебувають  39 тисяч чорнобильців. Але в останні  3 роки у  бюджеті не передбачено жодної гривні на будівництво  і придбання  житла для цієї категорії громадян України. І, мабуть, на завершення, сумнозвісний законопроект (7562) вже викликав протести і провокують людей на нові заходи громадської непокори, з метою захисту своїх законних прав. А запропоновані ж проектом механізми наявних проблем не розв'язують. Тому, з цієї трибуни, сьогодні я хочу закликати уряд, як суб'єкта права на законодавчу ініціативу, відкликати цей законопроект, оскільки він… (Оплески). Оскільки він…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Ніна Іванівна, дякую. Ви… Зрозуміло: відкликати і вас підтримати. Сідайте, будь ласка.

Слово має Сергій Миколайович Глазунов, народний депутат, фракція Партії регіонів. Підготуватись…

ГЛАЗУНОВ С.М.  Шановний Адам Іванович, шановні учасники парламентських слухань! Четверть століття, багато це чи мало? З точки зору часу, необхідного для повного відновлення навколишнього середовища від наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС, це звичайно дуже мало. Але, для життя людини, особливо тієї, що вимушена мешкати на ураженій радіацією землі, це надзвичайно багато.

Які уроки ми винесли? Що ми встигли зробити за цей час? А в чому цей час нами було згаяно? Від катастрофи постраждали громадяни цілої низки країн континенту. Катастрофа перервала та зруйнувала мільйони людських життів. Лише прямі економічні збитки від аварії перевищили 200 мільярдів доларів США. І це не враховуючи витрат, які понесла держава від скорочення кількості працездатного населення, коштів, що ще мають бути витрачені на відновлення екологічної безпеки об'єкту та екосистеми прилеглих територій.

В екстремальних умовах ми побудували захисні бар'єри на шляху викидів зруйнованого енергоблоку, провели консервацію небезпечних ділянок станції, створили унікальну споруду "Укриття". У надзвичайно тяжкі для економіки країни часи нам вдалося акумулювати кошти для допомоги нашим співвітчизникам, на життя та здоров'я яких це лихо позначилось надзвичайно важко. Обсяги цих коштів є великим. У Державному бюджеті Україні на 2011 рік вони передбачені в загальному обсязі близько 8 мільярдів гривень, а всього за розрахунками експертів не реалізацію закону в повному обсязі необхідно понад 70 мільярдів гривень.

За останні 15 років загальна чисельність громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи зменшилась  ніж на 1 мільйон осіб, тобто на третину.  Потреби фінансування на цей час  збільшились майже у 17 разів. Причинами  такого співвідношення прийнято вважати  інфляційні процеси та подорожчання життя. Але чи достатньо цих коштів для надання  реальної дієвої допомоги людям, чи ефективно ці кошти сьогодні використовуються державою та тими інституціями, яким держава довірила ними розпоряджатися?  На мій погляд, Кабінет Міністрів  повинен ретельно проаналізувати ефективність  освоєння цих коштів.

Саме Україна взяла на себе весь тягар відповідальності  перед навколишнім світом, зупинивши у 2000 році останній діючий енергоблок Чорнобильської АЕС. Зроблено це було у безпрецедентних для світових практик умовах без відповідного проекту виведення з експлуатації, без спеціального фонду фінансування, без належної нормативно-правової бази. Не дивлячись на чисельні обіцянки партнерів, адекватна міжнародна допомога    на реалізацію цих заходів, створення належної інфраструктури   поводження з відпрацьованим ядерним  паливом та радіоактивними відходами, побудову енергозаміщуючих потужностей так і не надійшла.  Фінансування практично всіх цих  заходів важким тягарем лягло на державний бюджет. Я хотів би нагадати, що для вирішення  цих питань сьогодні досі не вистачає біля 700 мільйонів євро.

Отже, ініціатива Президента щодо оголошення  2011 року роком розв'язання  Чорнобильських проблем потребує розуміння, підтримки не мине в Україні, але і у країнах Великої вісімки, Євросоюзі, інших державах світу.   Адже  підкреслюю, подібні проблеми  є спільною бідою людства, яке повинно об'єднатись  навколо їх вирішення.

В той же час це жодним чином не знімає відповідальності з уповноважених владних органів України. Я переконаний, що ускладнення та затримки у реалізації проекту нового безпечного укриття подібні тим, що виникли   взимку цього року з узгодженням технічних вимог до об'єктів, є неприпустимими.  Переконаний, що питання надання причетним органам погоджень  на  об'єкти будівництва мають  стати предметом особливого контролю  з боку уряду. Адже бюрократичні затримки не можуть і не мають знаходити розуміння а ні у середині країни, а ні за ї межами.

Необхідно також приділити  увагу потенційним можливостям Чорнобильської станції та  персоналу  цього підприємства, які могли б використовуватись більш ефективно. Наприклад, існує можливість створення на базі підприємства  єдиного оператора поводження  з відпрацьованим ядерним паливом атомних станцій України або міжнародного навчально-тренувального центру з підготовки персоналу, що спеціалізується на виведенні АЕС з експлуатації. Іншими словами, варто розвивати непрофільні функції підприємства.

І на остаток. На сьогодні Україна посідає 8 місце в світі за обсягами виробництва електроенергії на атомних станціях. Атомна енергетика об'єктивно залишається однією з найбільш стабільних галузей паливно-енергетичного комплексу України, покриваючи половину потреби держави у електроенергії. З огляду на те, який руйнівний потенціал несе в собі ядерна галузь, експлуатуюча організація, компанія "Енергоатом" зобов'язана забезпечити підтримання і підвищення рівня безпеки діючих АЕС. А тому поточний рік має стати не лише роком остаточного вирішення проблем Чорнобилю, але і роком уважної ревізії всіх діючих атомних енергогенеруючих потужностей, адже повторення тієї страшної катастрофи, що відбулась четверть століття тому, ми просто не маємо права допустити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович. (Оплески)

Слово має Занфіров Віктор Анатолійович, заступник Генерального прокурора України. За ним буде виступати Андреєв.

ЗАНФІРОВ В.А. Шановний Адам Іванович, народні депутати, присутні! Минуло вже 25 років з трагедії на Чорнобильській АЕС. Заподіяні наслідки не подолані ще до сьогодні. Від Чорнобильської катастрофи постраждало більше 2 мільйонів громадян України. Їм вкрай необхідний державний соціальний захист. За даними Міністерства охорони здоров'я аварія на ЧАЕС визнана однією з причин поширення онкологічних та інших захворювань в державі. Внаслідок не завжди належного виконання органами влади місцевого самоврядування, центральними органами влади своїх посадових обов'язків порушуються конституційні права громадян. Прокурорськими перевірками практично в кожному регіоні установлені порушення прав на медичне обслуговування, санітарно-курортне лікування, забезпечення спецавтотранспортом, безоплатне користування транспортом, житлових умов громадян, не дотримується порядок відпуску лікарських засобів чорнобильцям, безпідставно їм відмовляється в наданні статусу інвалідів. І присутні в залі це знають не гірше мене.

Гострою проблемою в державі залишається заборгованість з компенсаційних виплат на харчування, оздоровлення, житлово-комунальні послуги. У Житомирській, Київській, Рівненській та інших областях допускається порушення під час виконання державних програм інвестування будівництва та придбання житла для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Як приклади хочу привести, так, Міністерство надзвичайних ситуацій у 2008 році на закупівлю 40 квартир у місті  Кагарлику Київської області фактичною вартістю 6 мільйонів громадян  витрачено  17 мільйонів гривень.

Кошти перераховано товариству, засновниками якого є офшорне підприємство. Генеральною прокуратурою відносно колишнього директора порушено кримінальну справу.

Регіональні програми, спрямовані на поліпшення соціального захисту осіб, у тому числі неповнолітніх, що постраждали внаслідок катастрофи, в багатьох випадках не розроблені або мають декларативний характер. Через відсутність достатнього фінансування порушуються права дітей на повне державне забезпечення до 8-річного віку безкоштовним харчуванням у закладах освіти.

Проведене Генеральною прокуратурою України у березні поточного року перевіркою додержання законодавство безпосередньо на території зони відчуження та безумовного обов`язкового відселення встановлено, що фінансування заходів з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи явно недостатньо. Державні кошти практично використовуються  на заробітну плату. Зокрема,  в 2010 році із виділених понад 200 мільйонів гривень на утримання персоналу використано  майже 70 відсотків. Адміністрацією зони не вжито заходів до безпечного зберігання радіоактивних відходів. До цього часу не вирішено питання щодо їх захоронення, при тому, що в зоні близько тисячі місць неконтрольовано накопичення таких відходів. Із Чорнобиля вивозиться  забруднений металобрухт, розукомплектована військова і цивільна техніка, ліс, продукти харчування. Водночас органи контролю, які мають стояти на перепоні цим порушенням, практично бездіють. Органами міліції зоні відчуження належна охорона навколо міста Прип`ять не забезпечена, це дозволяє шукачам металу безперешкодно проникати в забруднену територію та вилучати його з метою подальшої реалізації. Так, протягом  2009-2010 років до суду направлено  39 кримінальних справ за фактами порушення вимог радіаційної безпеки, які вже на даний час… частина з яких розглянута, з винесенням вироків.

Міністерством надзвичайних ситуацій, адміністрацією зони за всі роки існування забрудненої території не оформлено правовстановлюючі документи на користування державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська Пуща" землями лісового фонду близько 240 тисяч гектар. Це ускладнює контроль за використанням лісових угідь, сприяє уникненню відповідальності правопорушників.

Берегоукріплення ріки Прип`ять, тампонаж свердловини колодязів практично не проводиться, внаслідок цього продовжується міграція радіонуклідів у підземні водні горизонти і басейн ріки Дніпро.

Незважаючи на скрутне фінансування службові особи  підприємства,  які працюють у зоні відчуження, допускають зловживання при використанні державних коштів, необґрунтовано встановлюють та виплачують надбавки до заробітної плати, зайві винагороди, завищують вартість робіт, безпідставно  списують обладнання. Так, перевіркою встановлено, що службові особи ДСП "Чорнобильська пуща" та адміністрація зони впродовж трьох останніх років завищували посадові оклади окремим працівникам, яким при оплаті праці зазначали, нібито вони працюють з переробки радіоактивних відходів. За даним фактом прокуратурою Київської області порушена кримінальна справа.

Виявлено факти завищення вартості виконаних робіт – це в цьому році тільки: будівництва пункту захоронення радіоактивних відходів "Буряківка" та консервації траншей в цьому сховищі майже на 2 мільйони гривень; ремонту доріг на 400 тисяч гривень; винагород працівникам центру "Техноцентр" на суму 554 тисячі гривень; вирубки дерев при проведенні реконструкції автомобільної дороги Прип'ять – Буряківка на суму 5,6 мільйона гривень. За цими фактами проводяться перевірки. Я обіцяю, що будуть порушені кримінальні справи.

Генеральна прокуратура неодноразово звертала увагу керівників відповідних міністерств і відомств на ці та інші порушення закону, проте належних висновків, на жаль, не зроблено. Хочу попередити, що якщо не буде вжито конкретних заходів від керівників центральних органів до покращання ситуації, то Генеральною прокуратурою буде прийнятий… про їх персональну відповідальність. І сподіваюсь, що нарешті спільними зусиллями нам вдасться розв'язати проблеми, які не вирішувалися останніми роками, і знайти шляхи для ефективного подолання тих трагедій, які відбулися вже. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую. Андрєєв Юрій Борисович, президент Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз "Чорнобиль України". Підготуватись Олійнику.

АНДРЄЄВ Ю.Б.  Уважаемый Адам Иванович, уважаемые участники слушаний, дорогие чернобыльцы! Большинство проблем, которые родились с Чернобыльской катастрофой, стали безнадежными благодаря действиям, ну, нашей исполнительной власти.

Для всех чернобыльцев очевидные три главные проблемы: медицинская, жилищная, пенсионное обеспечение – граждан, пострадавших от Чернобыльской катастрофы. Ничего нового в течение 25 лет так и не появилось.

Президент Украины в декабре прошлого года дает поручение правительству своим указом: в бюджете 2011 года к 25-й годовщине Чернобыльской катастрофы улучшить медицинское обеспечение чернобыльцев, восстановить программы строительства жилья для граждан, пострадавших от Чернобыльской катастрофы; провести программу, или восстановить программу, реабилитации зон Чернобыльской катастрофы; завершить отселение семей с детьми из зоны обязательного отселения, полностью обеспечат жильем семьи с детьми, которые имеют связь заболевания с аварией на Чернобыльской атомной станции и стали инвалидами. Что делает нынешнее правительство? Правительство оставляет уровень медицинского обеспечения, вот то, о чем говорила сейчас вот как раз Нина Ивановна, на уровне двух гривен на одного человека в год и в то же время закладывает 300 миллионов гривен на медицинское обеспечение госчиновников высших рангов. То есть, вот о ком заботится правительство, о ком проявляется такую трогательную заботу.

По жилью, жилищная программа – нуль, уже третий год. Программа реабилитации зоны Чернобыльской катастрофы – нуль и, тем не менее, правительство Украины готовит парадный отчет о том, что Указ Президента частично выполнен. Где же здесь частичность? Полное издевательство и по сути, и по форме, то, что заложено в действиях нашего правительства. Пенсионное обеспечение, да, ситуация явно зашла в тупик. Минимальные пенсии, которые получаются по итогам судебных решений, в два, в два с половиной раза выше, чем пенсии максимальные у участников ликвидации аварии на Чернобыльской атомной станции. Пенсии по инвалидности, если она наступила в результате травмы, полученной на предприятии, на производстве, тоже в два с половиной, три раза выше, чем пенсия у инвалида-чернобыльца, который, защищая Родину, работая не во вредных условиях, а в аварийных условиях, стал, получил увечья и стал инвалидом. В течение 10 лет никто не решает эту проблему. Появился законопроект, который выводит эту ситуацию из тупика – это законопроект Шенцева, Дейча, Рыжука. Законопроект необходимо доработать и он как раз радикально решает всю эту проблему, которая зашла в тупик. Ведь нельзя же оставлять такую ситуацию, что чернобыльцы получают пенсии, ну, где-то  если по уровню сравнивать, ну, где-то на 19-м месте среди всех социальных групп, существующих в Украине. Тем не менее, правительство находит радикальный выход для того, чтобы не выполнять все эти решения вносится законопроект 7562 о гарантиях государства по выполнению решения судов. Этим  законопроектом в десятки раз  сокращаются размеры выплат, в том числе, пенсий чернобыльцам, всех социальных выплат. При этом, формула вводится о том, что размеры будут определять Кабинет Министров. Даже если эта цифра будет равна нулю, это будет все в рамках закона. Подобный законопроект уже принимался по инициативе правительства Тимошенко, когда бюджетом 2008 года вносились ограничения в 106 законов Украины, но тогда Конституционный Суд признал такие действия правительства и той коалиции, которая ранее существовала, неконституционными и они в силу не вступили. Нынешнее правительство рассчитывает, что они смогут договориться с нынешним составом Конституционного Суда, поэтому позиции "Союза Чернобыль", наши протестные выступления, которые волной будут идти и в марте, и в апреле, должны завершиться тем, что законопроект 7562 должен быть отозван без рассмотрения. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово має Олійник Віктор Степанович, народний депутат, депутатська фракція "Блок Тимошенко – "Батьківщина". За ним буде виступати Хиля.

ОЛІЙНИК В.С.  Дякую. Шановний Адам Іванович, учасники парламентських слухань, ліквідатори і потерпілі від наслідків Чорнобильської катастрофи! Чверть століття відділяє нас від найбільшої техногенної катастрофи в історії України і світу, катастрофи, наслідки якої наша держава, а особливо понад два мільйони наших громадян, які мають статус ліквідаторів або потерпілих, будуть відчувати ще не одне десятиліття. Вони, а це люди, в яких Чорнобиль забрав частину життя, здоров'я, лишив роботи, докорінно змінив спосіб життя, як ніхто інший відчувають сьогодні соціальну несправедливість, відчувають на собі, що таке жити на пенсію або соціальну допомогу в розмірі для більшості, я наголошую, не більше 900 гривень. І це в умовах, коли майже щодня збільшуються цінники в магазинах. Невпинно на десятки процентів зростають тарифи на комунальні послуги, пасажирські перевезення.

Уряд заявляє, що зростає ВВП, збільшується бюджет. Але водночас зменшує, я наголошую, реальне фінансування чорнобильських програм. Хотів би назвати лише декілька цифр.

Бюджет усіх чорнобильських програм в 2011 році з урахуванням навіть офіційного показника інфляції 10 процентів (ну, який, справді, несерйозний, я так м’яко говорю) він на багато менший, ніж фінансування чорнобильських програм в 2011 році.

Декілька цифр. Фінансування надзвичайно важливих чорнобильських програм взагалі сьогодні вражає. На програму щодо безоплатного харчування дітей у 2010 році виділено 575 мільйонів, у 2011 році – 574 мільйони гривень. Мінус 1 мільйон гривень. Про яку якість чи взагалі норми харчування можна говорити?

Виходячи з цих цифр деякі "умільці" (в кавичках), які займаються сьогодні, власне, харчуванням, наприклад, у Житомирській області, пропонують дітям замість повноцінних обідів на обід цукерки і печиво. Ну це реальні цифри. Я думаю, тут є місце роботи для правоохоронних органів. Про яке здоров’я дітей ми можемо в таких умовах говорити. Сьогодні в умовах різкого зростання кількості інвалідів, про що уже говорили виступаючі серед чорнобильців, погіршання здоров’я, програма оздоровлення, на мою думку, повинна бути пріоритетною. Тому що це є невід’ємна частина для того, щоб чорнобильці просто жили.

Що ми бачимо у бюджеті? У 2010 році на оздоровлення майже стільки ж само коштів, як і у 2010, 2011 році. А що це реально означає в цифрах? А це означає, що як мінімум, на 20 процентів зменшиться кількість путівок для оздоровлення, як мінімум, на 20 дітей-чорнобильців менше буде оздоровлено в цьому році. Мабуть, риторичне – чого ж так відбувається.

На вирішення житлової проблеми у бюджеті взагалі коштів не передбачено. Хоча лише серед інвалідів чорнобильців 10 тисяч сімей потребують вирішення проблем з житлом. Не передбачено взагалі коштів в Державному бюджеті і на формування Єдиного  державного реєстру чорнобильців, що сьогодні також необхідне, і ви, мабуть, самі на місцях відчуваєте, що це потрібно сьогодні зробити. І цей перелік можна продовжувати і продовжувати.

Чому так відбувається? Коли ми звертаємося до уряду, уряд каже, що немає коштів. Але ж є кошти. Є кошти  на будівництво вертолітних майданчиків, на закупівлю нових літаків, вертольотів, ремонт дач. На чорнобильські проблеми немає. Мабуть, риторичне питання.

Проте, мабуть, найбільшим подарунком у 2011 році від уряду Азаров став не бюджет, а законопроект, про який майже тут сьогодні говорив кожен другий виступаючий: про гарантії держави щодо виконання рішень суду. З такою хорошою назвою урядом пропонується закон, який фактично нівелює, знищує нині діючу систему соціального захисту чорнобильців.

Суть пропонованих до базового закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи змін, полягає  в тому, що розмір всіх чорнобильських виплат, про це вже говорили сьогодні, які мають прив’язку до прожиткового мінімуму, чи мінімальної пенсії, чи мінімальної зарплати, чи навіть мінімальної стипендії, до речі, хотів би сказати, що ця норма закону сьогодні  виконується, все це взагалі пропонується замінити одним словом, "згідно постанов Кабінету Міністрів України".

А що це може бути насправді, я думаю, вам не треба пояснювати, може бути десять гривень, може бути сто, може бути 500, а може взагалі сказати "нет денег", все коштів не буде. Як жити тим людям, тим сьогодні сотням людей, які сьогодні приїхали під стіни Кабінету Міністрів, перед Верховною Радою вони сьогодні зібралися так само, це ще ніколи не було так, як правило чорнобильські слухання, збирались тут люди, ми слухали. Сьогодні тисячі людей приїжджають з єдиною вимогою – захистити те, що у них є, захистити той базовий закон, який вже діє десятки років.

Цей законопроект за своєю суттю і змістом суперечить Конституції України, цілій низці законів, але тим не паче профільний для цього законопроекту, Комітет правосуддя вже прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді підтримати його в першому читанні.

Ми, опозиція, без сумніву зробимо все, щоб він не був прийнятий, але сьогодні багато в чому від вашої громадянської позиції, шановні чорнобильці, шановні представники громадських організацій, буде залежати від того, чи буде прийнято той законопроект чи не буде. Тільки спільно ми можемо цього досягнути. Дякую за увагу.(Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Хиля Георгій Анатолійович, голова Рівненського обласного об'єднання "Союз Чорнобиль України",  за ним  підготуватись Ігнащенку.

ХИЛЯ Г.А. Шановний Адам Іванович! Побратими мої, дорогі чорнобильці! Присутні всі! Сьогодні ми чуємо вже багато років слово мінімізація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мінімізація почалася вже, це проект 7562, почалася мінімізація чорнобильців, а не наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Нічого, подолаємо це, не раз долали і цей уряд теж подолаємо, скажемо так, скажемо єдине, що коли формувалася наша держава незалежна у 91-92 роках, тоді ми зробили нашу організацію, пам’ятаю, коли наші молоді урядовці, молоді парламентарії їздили за кордон і казали: "Ми з України". Питали: "Що таке Україна?". Кажуть: "Чорнобиль. О, Чорнобиль!" – знають. Тобто це є візитна картка, ось ви є візитна картка нашої України, перша візитна картка, ще тоді не було Кличків, не було нікого ще тоді. Ми є Чорнобиль – перша візитна картка і вона залишиться ця прописка, ця реєстрація в наших серцях довічно, так воно і буде, питань навіть немає.

Далі ми говоримо треба робити, сьогодні говорять треба робити, так давайте робіть, що, треба для цього дозвіл щоб робити. Парламент, треба робити, уряд, треба робити, всі говорять треба робити, так що треба дозвіл. Ребята, робіть будь ласка, тільки без 7062, таможня дає добро, все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Анатолійович Ігнащенко, перший заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України, підготуватися Костенко.

ІГНАЩЕНКО В.А. Шановний Адам Іванович, пані та панове, пріоритетні заходи з охорони навколишнього природного середовища в межах чорнобильської зони відчуження спрямовується, насамперед, на запобігання поширення радіонуклідів за межі зони. Радіаційний стан поверхневих та підземних вод, атмосфери є об’єктом постійного моніторингу. Для територій, прилеглих до зони відчуження, радіаційна безпека визнається, в першу чергу, міграційними процесами, що включають винос радіонуклідів за межі зони водним, повітряним, біогенним та техногенним шляхами. Серед завдань, які мають забезпечити запобігання розповсюдження радіонуклідів, слід відзначити, перше, посилення державного екологічного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. Зокрема, і це особливий пріоритет, контроль за станом гідротехнічних споруд в межах зони відчуження. Застосування комплексних механізмів оцінки впливу на довкілля, попередження  лісових пожеж, ліквідація радіоактивного забруднення деревини, зразу після пожежі різко збільшується перенесення радіонуклідів, заліснення територій та створення нових об’єктів природного заповітного фонду.

Традиційним проблемним питанням є забезпечення належного фінансування робіт у зоні відчуження, яке насамперед необхідно спрямувати на поводження з відходами, рівень радіоактивного забруднення яких унеможливлює їх вивезення за межі зони відчуження.

І цього року за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища передбачається спрямувати більше 500 мільйонів гривень, що надходитимуть до фонду в рамках екологічного податку, що справляється на утворення радіоактивних відходів.

Наступний пріоритет – це соціально-економічне відновлення території зони відчуження. І тут я хотів би особливо відзначити прийняття Верховною Радою України в рамках Закону про основні засади або стратегію державно-екологічної політики на 2020 рік. І от саме з метою практичного застосування  таких от дуже важливих, але рамочних положень цієї стратегії, Міністерством екології розроблена разом з експертами, в тому числі Європейського Союзу національний план дії захорони навколишнього природного середовища України на 2011-2015 роки, що стане таким основним комплексним механізмом запровадження цілої стратегії, який визначить конкретний перелік заходів, їх виконавців, строки, джерела та обсяги фінансування, особливо важливо – конкретні обсяги фінансування. І що дуже важливо – вперше, ми будемо отримувати пряму бюджетну підтримку з боку Євросоюзу, яка також частково, ці кошти, і немалі, будуть спрямовуватися  на заходи.

Уряд України визначає можливості використання найбільш забруднених територій і створює умови для соціально-економічного відродження місцевих громад, відновлення сільськогосподарського виробництва, а також середнього і малого бізнесу.  В цьому контексті, користуючись нагодою, ми закликаємо і міжнародну спільноту розглянути можливості підтримки та розвитку екологічного туризму. А також максимально сприяти віднесенню зазначених, частини зазначених  територій до категорії світового біорізноманіття з метою можливого подальшого створення заповідників.

Питання сталого розвитку місцевих громад, що проживають на забруднених  територіях,  мають стати предметом вивчення та подальшого фінансування  не тільки з боку уряду України, але й міжнародної організації, інших   донорів, вони брали на себе відповідні зобов’язання і попередні доповідачі про це говорили. Фінансова підтримка місцевих органів влади та надання  грантів  громадам  для   реалізації ініціатив соціально-економічного розвитку, повинна супроводжуватись залученням населення до розробки   місцевих стратегій відродження та планів дій з охорони навколишнього природного середовища.

І саме забезпечення дотримання природоохоронного законодавства, проведення екологічних експертиз, запровадження концепції сталого  стратегічного  екологічного квотування та  транскордонної оцінки впливу на довкілля і є передумовою  забезпечення  екологічної безпеки з метою  сталого соціально-економічного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Юрію Івановичу Костенку, народний депутат, фракція  "Наша Україна – Народна Самооборона",  за ним буде виступати Базика.

КОСТЕНКО Ю.І.  Шановні колеги, враховуючи обмеженість часу, я представлю лише декілька принципових узагальнень, які стосуються теми парламентських слухань і ці висновки базовані на 20-літній діяльності у цій сфері.

Перше, це, власне кажучи, перспективність використання ядерної енергетики в цілому. Попри стрімкий ріст використання мирного атому, сьогодні це майже 20 відсотків світового виробництва електроенергії, обумовлений цей ріст наявністю на землі великих покладів урану як відомо, а також дешевизною виробленої кіловатт-години на атомних станціях. Саме       запроектна аварія на Чорнобильській атомній станції змусила принципово переглянути усі вимоги щодо безпеки використання ядерної енергії, а це призвело більше ніж у шість разів вартість будівництва нових енергоблоків, і в такий спосіб було розвіяно міф про дешевизну ядерної енергетики.

Сьогоднішні трагічні події в Японії, де на станції "Фукусіма-1" також стрімко розвивається запроектний сценарій аварії, що загрожує перерости у ядерну катастрофу, небачених раніше масштабів, вже змусили низку країн терміново переглядати свої ядерні програми.

Отже, висновок перший. Некерованість та загрози, які криються у діючих атомних реакторах, і невирішеність проблем крупномасштабних ядерних аварій, не дозволяють на цьому етапі розвитку людства розглядати ядерну енергетику, як безпечну та перспективну.

Друге – це стан ядерної енергетики України. Попри те, що Україна входить у п'ятірку найбільш потужних європейських країн, що мають атомні електростанції, за 20 років незалежності системних змін у ядерній галузі не відбулося. Принципово для безпечного використання ядерної енергії елементів ядерно-паливного циклу, організаційної інфраструктури, наукової підтримки та сучасної підготовки кадрів в Україні так і не створено. Підтвердженням цього є нещодавнє рішення уряду – використовувати застарілий тип реакторної установки ВВР-1000, розроблений ще за радянських часів при добудові Хмельницької атомної станції. І це в той час, коли всі країни, які розвивають ядерні програми, орієнтуються на реактори третього покоління і з принципово іншими системами безпеки.

Отже, висновок другий. Попри те, що саме на нашій території маємо Чорнобиль, відношення української влади до безпеки використання ядерної енергії залишається як за радянських часів. Нагадаю, що батьки чорнобильського типу реактору академік Александров і Долежаль пропонували їх встановлювати ледь не на Червоній Площі у Москві. Такими безпечними вони їм видавалися. Як відомо, до Москви діла не дійшло, а от у Києві на Хрещатику 1 травня 1986 року українські діти на демонстрації повною мірою відчули на своїй щитовидні усю силу та безпечність, так званого, радянського мирного атому.

Третя проблема – це стратегія подолання наслідків на Чорнобильській атомній станції. Є дві принципові проблеми, які за 25 років не лише не наближаються до свого вирішення, більше того, вони лише поглиблюються.

Перша проблема – це радіоактивне забруднення території після вибуху реактора. Як відомо, наша стратегія, базована на критерії щільності забруднення радіонуклідами, а не на критерії дозового навантаження людини, як в інших країнах, лише стимулює з року з рік збільшення як бюджетних витрат, так і завдає все більшої шкоди населенню, що проживає на забруднених територіях, тому що ця система заохочує людину більше споживати забруднених радіонуклідами продуктів харчування, бо такою є наша концепція.

І друга проблема. Це зруйнований реактор. Відповідально заявляю, що згода українського уряду на заміну стратегії вилучення із саркофагу біля 200 тонн паливновміщуючих  матеріалів і тисяч тонн високоактивних відходів на стратегію будівництва ще одного укриття означає лише одне – великі міжнародні кошти будуть витрачені лише на свого року театральну декорацію, якою світ відгородиться від цієї глобальної катастрофи. (Оплески) А увесь тягар вирішення чорнобильських проблем Україна буде змушена забезпечувати із власної кишені. Згадайте ядерне роззброєння України, яке ми до сьогоднішнього дня фінансуємо із свого бюджету.

Отже, висновок такий третій. За 25 років світ принципово змінив свої підходи як щодо використання ядерної енергії, так і щодо ядерної та радіаційної безпеки. За 25 років змінилося багато і у нас. Ми стали незалежними, 5 разів обирали Президента, 6 – парламент, змінили майже 20 прем'єрів. Незмінною залишається лише наша доморощена політика. Вона чомусь більше схожа не на сучасну європейську, у центрі якої безпека та добробут людини, а, скоріше, на типову радянську безвідповідальність, яка веде лише до нових Чорнобилів. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Базики Дмитру Анатолійовичу – голова Проблемної комісії (Радіаційна медицина) Міністерства охорони здоров'я України. Підготуватись Кобчику.

БАЗИКА Д.А. Шановний Адам Іванович, шановні колеги! 25 років для медиків – це певний етап. За ці роки були і рак щитоподібної залози у дітей, захворюваність, інвалідність ліквідаторів, маса захворювань у евакуйованих. Пройшло покоління, змінилось покоління, з’явились  діти у ліквідаторів, з’явились діти у евакуйованих. Проблеми залишаються. Перш за все це проблеми низького фізичного розвитку дітей, наявності  соматичних захворювань у дітей. Зараз вже йдеться мова  про вроджені вади у дітей. Ліквідатори. У ліквідаторів за ці роки високою була захворюваність на лейкемію.  Зараз вони  дещо знижується, але підвищуються другі загрози – це такі, як рак щитоподібної  залози, такі як, деякі форм  інших  захворювань.

Що нам чекати у найближчі роки? Перш за все нам чекати підвищення передчасної смертності ліквідаторів і перш за все від серцево-судинних захворювань, гіпертонічної  хвороби, цереброваскулярних   захворювань.

Друге. Зростання частоти  онкологічних  захворювань: таких, як рак  щитоподібної  залози у ліквідаторів, у евакуйованих; таких, як  рак молочної залози  у жінок-ліквідаторів, який підвищився  вже  у  1,5 рази; таких форм, як  рак легенів, рак сечовидільних   шляхів та інше.  І теж  підвищення захворюваності  у евакуйованих.

Чи зможемо ми з цим справитися? Україна була неготовою, медична   система України   була неготовою до Чорнобиля. Зараз у нас така система є, у нас  є диспансери, кабінети радіаційного захисту,  є науковий центр радіаційної медицини, Інститут ендокринології,  Інститут педіатрії, про які говорили. У нас є маса досвідчених фахівців у системі Міністерства охорони здоров’я  та Академії медичних наук України.  У нас є  державний реєстр постраждалих в наслідок, який   працює, не зважаючи на масу недоліків, які там є. У нас є канцерреєстр України, який є одним із найкращих в світі, навіть в тій же самій Росії такого канцерреєстру зовсім нема. Так що можливості у нас для того, щоб протистояти є.

Що нам треба робити? Перш за все, нам треба налагоджувати ефективну діагностику тих захворювань, які актуальними є зараз – це онкологічних захворювань, серцево-судинних захворювань. Забезпечувати ці, перш за все ці захворювання, ліками, забезпечувати апаратурою медичною і так далі.

Друге. Сьогодні я тут почув екологів, почув адміністративний погляд, який каже, що найкраще – це залишити чисту галявину. Чиста галявина або, скажемо так, чиста земля без радіонуклідів не вирішить медичних проблем. Медичні проблеми вирішуються тим, що 95 відсотків дози опромінення вже, і у ліквідаторів, і у населення, вже отримані. І завдання зараз: не займатися профілактикою, а займатися лікуванням тих людей, які є для того, щоб зберегти не здоров'я, а зберегти життя учасників ліквідації наслідків аварії для того, щоб зберегти життя евакуйованим в наслідок цієї катастрофи.

Я думаю, що ці наші сьогоднішні слухання є дуже важливими. Я хотів ще зупинитися на питанні інвалідів. Число інвалідів не зростає серед ліквідаторів, число інвалідів почало, з 2002 року, знижуватися. І це пов'язано з тим, що підвищена смертність. Підвищується смертність ліквідаторів: на 6 тисяч чоловік знизилось число інвалідів. Тим же числом …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески) Слово має Кобчик Володимир Петрович – голова  товариства ветеранів – інвалідів  ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. За ним буде виступати Даниленко.

Ближче підійдіть до мікрофону, будь ласка, або поправте його.

КОБЧИК В.П. Уважаемый Адам Иванович, уважаемый участники парламентских слушаний, уважаемые ликвидаторы аварии на Чернобыльской АЕС! Уважаемые и дорогие  припятчане, вот и пришло время подводить печальные итоги печального юбилея. Еще более печальный тот факт, что на атомной станции "Фукусима-1" произошло целый ряд взрывов с расплавлением активной зоны реактора 1, 2, 3 и 4, эта угроза перекидывается  на 5, 6 блок, разрушается здание реакторных отделений, значительные выбросы радиоактивности.

Именно мы по-настоящему понимаем  состояние работников  атомной станции в Японии и  искренне им сочувствуем. И мы абсолютно уверены, что  правительство Японии  их никогда не оставит в беде,  чего не можем сказать о себе. (Оплески)

Как мы, участники ликвидации аварии на ЧАЭС, эвакуированные с эпицентра  трагедии прожили эти 25 лет? В сплошной борьбе за свои социальные права, за выживание, в бесконечных больницах. Здесь передо мной товарищ медик выступал и сказал, что есть масса центров, масса больниц. Нам надо, чтобы он ответил только на один вопрос: "А где есть, в каком из этих центров хотя бы вата?" Я вообще об остальном не говорю. (Оплески)

Мы локализовали аварию на ЧАЭС ценой своего здоровья и  ценой жизни наших товарищей, остановили три работающих гиганта, что, к сожалению, пока не могут   сделать японцы.  И только сегодня есть неоспоримые подтверждения через трагедию в Японию, что работники Чернобыльской АЭС проявили массовый героизм и, действительно, спасли планету. Мы знаем, что японское правительство отозвало работников атомных станций, чтобы они дальше не гибли там, не страдали. А с Чернобыльской атомной станции не ушел не один человек, пока их не увезли в разные больницы, начиная с 6 клинической больницы Москвы, и многие города всего Советского Союза. После этого подняли и опять включили в сеть страны 3 энергоблока, которые выработали после аварии 158 миллиардов киловатт/часов электроэнергии, всего 309, из них до аварии 151, то есть на целых 7 миллиардов больше. Но против политической амбиции Чернобыльская атомная станция не смогла устоять, ее судьбу вы прекрасно знаете.

Похоже, что и судьба оставшихся участников ликвидации аварии и ее последствий решением Указа Президента Украины про заходи, пов'язані з 25 роковинами Чорнобильської катастрофи, дорученням Президента, уряду України та Постановою Верховної Ради України "Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25 годовищини", именно вот этими тремя документами главными, которые регламентируют 25-летие, полностью уничтожаются вообще чернобыльцы. (Оплески) Они вот у меня эти 3 документа. Здесь нет ни одного конкретного пункта, ни о социальной защите, ни вообще о чем-либо, просто сплошная радиоактивная вода.

На протяжении последних 20 лет руководство страны 39 раз вмешивалось в наш закон и постепенно его выколачивало. Потом пошли еще дальше, сначала ликвидировали награждения, потом отменили парламентские слушания, потом не приняли Постанову Верховной Рады к 24 годовщине Чорнобыльськой катастрофы.

После этого руководство страны во главе с Президентом не пришло в памятнику героям Чернобыля, чтобы отдать долг уважения и памяти. И наконец убийственный  проект закона 7562 про гарантії держави щодо виконання.Поэтому мы, исходя из реального состояния социального …….. участников ликвидации Чернобыльской катастрофы…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні учасники, я ще раз повторюю… Давайте поміняємося, я сяду в зал, ви сядете до мікрофона і будете керувати… (Оплески) Володимир Петрович сказав ваші думки. (Оплески)

Завершуйте, Володимир Петрович.

КОБЧИК В.П. Минуту, пожалуйста.

По результатам многоразовых встреч и переговоров с вице-премьер-министром  Сергеем Леонидовичем Тигипко  мы требуем основные и дополнительные пенсии и все другие социальные выплаты инвалидам-участникам ликвидации аварии, эвакуированным с эпицентра катастрофы и детям-инвалидам повысить до уровня решения судов по Украине. Это как первый этап. Второй этап - это применение формулы, которую господин Рыжук отозвал с Верховной Рады.

Второе. Разработать Национальную программу преодоления последствий Чернобыльской  катастрофы на 2011-2021 годы.

Немедленно отозвать с Верховной Рады законопроект 7562. (Оплески)

Пересмотреть бюджет 2011 года по чернобыльским программам, выделив 100 миллионов гривен на лекарства и лечение, 150 миллионов гривен – на строительство и приобретение жилья.

Внести изменения в Закон Украины "Про поховання", которые мы дали в Верховный Совет.

И последнее. Наградить всех участников, инвалидов государственной наградой – орденом "За мужество". Но если страна не может всех хотя бы участников наградить, то хотя бы участников 1986-1987 годов. Это были самые тяжкие года… (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Даниленко Володимир Андрійович, народний депутат фракції Компартії України. Підготуватися Удовиченку.

ДАНИЛЕНКО В.А.  Шановні учасники парламентських слухань! Чорнобильська катастрофа – це відкрита рана на тілі нашого народу, і з кожним роком вона все більше ятрить. Бо з кожним роком наші співвітчизники, які постраждали від катастрофи, відчувають себе все менш захищеними. Усі сподівання на належний соціальний захист кожного року руйнується з прийняттям Державного бюджету. Уряд щоразу вдається до скасування чи звуження пільг, передбачених діючим законодавством. Свідченням того є внесений на розгляд Верховної Ради України проект Закону про гарантії держави щодо виконання судових рішень, про який сьогодні говорили, 7562, за який наша фракція голосувати однозначно не буде. (Оплески)

На жаль, нині, коли виповнюється чверть віку від тієї страшної трагедії, доводиться відзначати, що через політику, яку всі ці роки проводили українські уряди, соціальні програми чорнобильців з кожним роком загострюються, але з окремими з них миритися не можна. Це стосується медичного обслуговування. Саме з цього приводу до мене як депутата чи не найбільше звернень громадян. У цьому році кожному постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи держава передбачила на лікування та санаторно-курортне оздоровлення всього 172 гривні на рік. Цих коштів, напевне, не вистачить на діагностику. Державні програми, спрямовані на оздоровлення важкохворих чорнобильців, рік у рік недофінансовуються.

Не менш гострою є проблема санаторно-курортного оздоровлення. Так, торік з 2 з половиною мільйонів чоловік було оздоровлено станом на 1 грудня 89 тисяч, або лише 3 з половиною відсотка, - це менш ніж один тридцятий з числа тих, хто мав право на оздоровлення.

Що стосується житлових умов. Сьогодні про них говорили, але корупційні схеми сьогодні геть позбавляють навіть постраждалих чорнобильців отримати житло навіть тоді, коли для нього є можливості. Приклад: місто Путів Сумської області. За державні кошти був споруджений товариством "Північ……будмонтаж" будинок для розподілу 65-ти інвалідам-чорнобильцям. Державою перераховано для згаданого товариства 13 мільйонів гривень, але підприємство з метою збільшення свого прибутку відмовилося передавати Міністерству надзвичайних ситуацій квартири для забезпечення інвалідів-чорнобильців доки міністерство не підпише додаткову угоду. З цього приводу єсть судове рішення.

Починаючи з 2009 року, мною неодноразово направлялись звернення та запити до Генеральної прокуратури, до Міністерства надзвичайних ситуацій, інших державних установ з вимогою порушити питання, результатів ніяких. Віктор Анатолійович, я до вас сьогодні ще раз звертаюсь від імені чорнобильців Сумської області, взятися таки і вирішити це питання. Дім стоїть повністю вже третій рік, повністю готовий, відповідальності ніхто за це не поніс. І таких будинків  в Україні не один. Перелік чорнобильців можна було б продовжувати, тут і транспорт, і недосконалість механізму пенсійного забезпечення, і ряд інших. Стан їх вирішення свідчить про одне: держава не виконує навіть вимоги Конституції, по суті кинула чорнобильців напризволяще.

Враховуючи викладене, фракція комуністів в Верховній Раді вважає за необхідне уряду як найшвидше внести на розгляд Верховної Ради проект загальнодержавної цільової соціальної програми подолання насідків Чорнобильської катастрофи на 2012-2016 роки. При підготовці пропозицій щодо змін Державного бюджету України на поточний рік збільшити рівень фінансування основних бюджетних програм спрямованих на соціальний статус чорнобильців. Відновити фінансування програм, за якими здійснювалося надання пільгового житла інвалідам-чорнобильцям, встановити… відновити зруйновану єдину систему державного управління у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, уряду окремо розглянути проблему створення належної лікувально-діагностичної бази закладів, де лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Одним словом, до проблем чорнобильців потрібно рішуче повертатися та займатися ними щоденно, а не тільки під час роковин трагедії.

Дякую вам за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Удовиченку Володимиру Петровичу, міському голові Славутича.  (Оплески)Підготуватися Шершуну.

УДОВИЧЕНКО В.П.  Дякую. Дякую.

Не потрібно, Адам Іванович, трошки так сумбурно відноситися до емоцій в цій залі, це зала українського народу. (Оплески) Вона посилає своїх представників для того, щоб парламентарі завжди захищали інтереси народу, навіть в самих обмежених ресурсах. Тут зібралися розумні інтелігентні люди, вони навіть аплодували представникам уряду, які сьогодні були на високому професійному рівні. Вони витримали регламент, вони говорили, цифри називали, самі, правда, в них не вірили, але називали, тому що ці цифри, вони повторюються із рекомендацій Верховної  Ради, із урядових постанов, із одних парламентських слухань і до інших, але, на превеликий жаль, на папері. (Оплески)

А треба дуже просто, треба було дуже просто зробити, шановні урядовці: Указ Президента є, причому, треба надати належне Адміністрації Президента і Віктору Федоровичу, підписаний 11 жовтня, і розумні речі написані. От береш, наприклад, пункт номер 1, чітко було поставлено завдання проаналізувати і внести пропозиції, тому що сьогодні доповіді повинні бути чесні і правдиві. Проаналізувати за 25 років, що зроблено, що ми можемо зробити далі, що ми не можемо зробити. А я вам скажу: нічого ми не можемо зробити. (Оплески)

Перше, от назвати тільки суми, Володимире Івановичу, ви їх знаєте, які потрібні для завершення усіх робіт у зоні Чорнобильської атомної електростанції – це мільярди. Мільярди доларів! Мільярди доларів, євро –  мільярди! Назвати суми соціального захисту – це мільярди! І відсотки реалізації, там три, 17 – це мільярди!

Візьмемо четверту зону, зараз  вже скасуємо зони радіоактивного забруднення. Та не так треба ставити питання. А що зроблено за цей період по цим зонам, по населеним пунктам для людей, щоб можна було із чистою совістю зняти ці зони. А ми говорили про те, і приклади є. Приклад – Славутич, який карабкався і демонстрував що треба робити: економічну, соціальну, екологічну реабілітацію.

І сьогодні треба перш за все, чим про зняття статусу, треба говорити саме про це і покращити інфраструктуру хоча б трошки в пунктах радіоактивного забруднення, хоч садочок один зробити, хоч школу якусь, хоч спортивний заклад один побудувати, басейн хоча б 10-метровий. І дати можливість покращити рівень життя і для молодого покоління. Ось про що говорити. А потім скласти ці цифри і сказати: грошей немає. Але ми кажемо, перш за все, чим зону знімати, треба знайти гроші вирішити проблему. І по принципу: утром – деньги, вечером – стулья. Потім зони будемо знімати.

Якщо ці цифри подивимося, я хотів би повернути нас, Юрій Іванович Костенко він повертав  нас до цієї теми. Але він був і розробником меморандуму, треба це теж, Юрію Івановичу, не забувати це, треба пам’ятати про це. А меморандум – це просто жах. Це декларація. І закрита станція, і здача ядерної зброї, і нічого від того Україна, ненька наша, Україна, яка карабкається в цьому світі, хоче стати цивілізованою державою. Є генетика, є земля, є все. Трішки співпрацювати, трішки допомоги. Так нам і Чорнобиль, наш Чорнобиль, український став Чорнобиль, чому б не допомогти.

А у меморандумі я зараз причитався і вичитав: там є зобов’язання країн Великої сімки, всеохоплююча програмна допомога. Всеохоплююча. Можна український термін розшифрувати? А чому б сьогодні не повернутися до цього, Адаме Івановичу. І сьогодні на превеликий жаль, сьогодні в рекомендаціях все є. А чому б не звернутися в 25 роковини Чорнобиля до світового співтовариства, до парламентарів країн, хоча би, "Великої сімки", які були ініціаторами закриття атомної станції Чорнобильської, для того, щоб розвивати атомну енергетику в себе. Звернутись і сказати, шановні друзі, давайте будемо чесними, совісними і допоможемо Україні в цей не простий час. Чорнобиль – це перепустка всього світу, не тільки України в майбутнє.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Петрович.

Слово має Шершун Микола Харитонович, народний депутат, фракція Народної Партії України, підготуватисьЧехуну.

ШЕРШУН М.Х.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні учасники парламентських слухань! За 25 років, що минає з часу чорнобильського вибуху, всі ми переконалися, що чорнобильські проблеми самі по собі не зникають, а забруднені території не стають безпечними. Для цього мають бути фінансові, наукові та організаційні  зусилля на державному рівні.

А що ж ми маємо на сьогодні? В державі немає єдиного центрального органу, який за це відповідає, про що я завжди говорю на кожних парламентських слуханнях. Розпорошеність ресурсів та відповідальності по різних міністерствах, як наслідок вирішення чорнобильських проблем, звелося виключно до ведення статистики, дієву систему державного управління в цій сфері, насамперед, на місцях практично розформовано.

Вважаю, що настав час у розвиток адміністративної реформи створити єдиний, управлінський центр розв’язання чорнобильських проблем, поставити перед ним чіткі завдання і терміни, а по закінченню яких спитати.

Я підтримую Сергія Рижука, що сьогодні найважливіше питання – це відродження радіоактивно забруднених територій, стимулювання їх розвитку, підвищення інвестиційної привабливості. Давно потрібно було розпочати відроджувати забруднені території і повертати їх до повноцінного життя. Але заради цього здійснювати механічний перевід у розряд чистих, значної кількості територій категорично неможливо, робити це треба науково обґрунтовано, зважено, з врахуванням інтересів людей та пропозицій місцевої влади.

А ми дійшли до того, що чорнобильська ситуація на забруднених територіях вже навіть не моніториться. Впродовж останніх двох років дозиметрична паспортизація населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення взагалі не здійснювалася і кошти на це не виділялися, мабуть, маючи на увазі, що матінка природа вже сама навела порядок.  Але ж через 25 років після аварії в Україні залишаються майже сотні населених пунктів, де паспортні дози опромінення або вміст радіонуклідів в продуктах місцевого виробництва перевищують визначені допустимі норми. І що саме прикро, що люди в більшості навіть не знають про це.

Наприклад, в окремих населених пунктах Рівненської області дози  внутрішнього опромінення дітей лише за рахунок споживання забрудненого молока сягають рівнів, які перевищують, значно перевищують допустимі норми. І при цьому останнім часом нас намагаються переконати, що у чорнобильців культивується синдром жертви і приреченості, з чим я категорично погодитися не можу. Ще у 2006 році я, разом з моїм колегою Зарубінським з фракції Народної Партії, був автором законопроекту про загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених територіях. Закон Верховна Рада ухвалила, але тодішній Президент наклав на нього вето, аргументуючи тим, що неможливо врахувати її завдання, показники та заходи під час розроблення проекту державного бюджету України, це була величезна помилка. Закон чітко регламентував протирадіаційні заходи у сільськогосподарському виробництві, відкривав дорогу отриманню радіологічної безпечної продукції, посилював захист населення, давав можливість економічно і соціально розвивати території, а також створювати нові робочі місця.

Тому сьогодні я, користуючись цією трибуною, звертаюсь до прем’єр-міністра. Микола Яновичу, внесіть до парламенту загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених територіях та комплексної реабілітації і підкріпить головне її реальними коштами. Я готовий і сьогодні приймати участь в цій роботі, повірте, тільки впевненими діями та спільними зусиллями ми з часом зможемо стерти з частини нашої України тавро чорнобильської зони і в цьому нас чорнобильці підтримують. Але є і інший негативний приклад, це законопроект 7562, який зводить нанівець навіть ті, ще існуючі  невеликі соціальні гарантії, чорнобильці рішуче виступають проти його прийняття, і фракція Народної Партії рішуче також  виступає проти прийняття цього законопроекту. (Оплески)

Я не хотів би, щоб мене  звинуватили  в нагнітанні психологічної напруженості, але впевнений, що законодавчо-революційно неможливо відмінити саму Чорнобильську катастрофу, її неможливо стерти з пам’яті людей, неможливо відмінити поняття "постраждалий", "катастрофа", "зони", як багатьом хочеться. Засуджені прокляття посиплються безпроривним потоком, цього допустити неможна.

І ще одне. З огляду на ситуацію, що відбувається на атомних електростанція в Японії, я хотів би наголосити на необхідності посилення заходів безпеки на діючих українських АЕС, дотримання вимог, норм правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, а також…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Миколо Харитоновичу.

Слово має Чехун Василь Федорович голова комітету Національної комісії з радіаційного захисту населення, академік Національної академії, доктор медичних наук, директор Інституту експериментальної патології онкології і радіобіології Національної академії наук. Підготуватися Недашковському.

ЧЕХУН В.Ф. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати та учасники парламентських слухань! Катастрофічні події останніх днів в Японії на атомних станціях у "Фукусімі" знову сколихнули і вразили світ, вкотре нагадали про реальні небезпеки атомних аварій та актуальність проблем подолання  наслідків техногенних катастроф у сучасному світі. В контексті цих подій нам з особливою увагою варто звернути увагу на проблеми реабілітації та стійкого розвитку постраждалих регіонів внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З часу Чорнобильської катастрофи минуло майже 25 років і за ці роки рівні радіації на забрудненій місцевості та вміст радіонуклідів у  сільськогосподарських продуктах істотно зменшився за рахунок природних процесів та відповідних заходів з радіаційного захисту і реабілітації забруднених територій. Незважаючи на поліпшення радіаційної ситуації в забруднених районах наявний великий комплекс проблем, серед яких слід виділити наступне: перше – великі території виведені на невизначений період з господарського користування: друге – зачна кількість мешканців цих ……. продовжують жити   і працювати в  умовах підвищеного рівня радіації, що спонукає до загострення  медичних та соціально-економічних проблем  серед населення: третє – в деяких населених пунктах ще й до сьогоднішнього дня не вдається забезпечити виробництво чистої сільськогосподарської  продукції.  Все це призводить до формування депресивних зон в центрі Європи. Тому реабілітація територій, що зазнали радіоактивного забруднення,  є вкрай актуальним  завданням. Першим можливим кроком у цьому напрямку є перегляд меж  зон радіоактивного забруднення, що передбачено Указом Президента про заходи, пов’язані  з 25 роковинами Чорнобильської катастрофи.

На сьогодні до зон радіоактивного забруднення  віднесено 2293 населених пункти у   74 районах  та 12 областях України, де проживає 2,3 мільйони людей. Чинний   перелік населених пунктів було сформовано в 1991, доповнено в 1993 та 1995 роках і з того часу не переглядалося  з позиції відповідності до реальної радіоекологічної ситуації. При формуванні цього переліку  використовувались два критерії: доза опромінення людини, або ж  щільне   забруднення грантів. Сьогодні  методика здійснення моніторингу доз опромінення з  використанням критеріїв щільності забруднення ґрунтів,  не відповідає  міжнародним стандартам та вимогам МАГАТЕ. Останні 2 роки  за відсутності фінансування із державного бюджету  була призупинена  загально дозиметрична  паспортизація цих  територій.

Таким чином, виконання Указу  Президента щодо перегляду меж  зон  радіоактивного забруднення, потребує термінового прийняття нових нормативних документів  та проведення вже в цьому році дозиметричної паспортизації згаданих територій. (Оплески)

Виходячи з цього, національна комісія  з радіаційного захисту України  просить парламентські слухання рекомендувати Кабінету Міністрів   та іншим уповноваженим  органам  виконавчої влади, забезпечити в повному обсязі фінансування видатків  для проведення щорічної загально дозиметричної паспортизації та розробки відповідних нормативно-методичних документів починаючи з 2011 року. І, в тому числі, звичайно   розробити відповідні нормативно-методичні документи, на підставі яких провести цю роботу. Ці заходи можуть бути першочерговими в плані дій щодо перегляду зон радіоактивного забруднення та сприятимуть своєчасному економічно-обґрунтованій реабілітації як територій, так і населення, що на них проживає. Витрачені на зазначені заходи кошти, будуть обов'язково реінвестовані, але в економіку України через залучення територій та людський ресурс в русло ефективної господарської діяльності нашої держави.

Шановні учасники, шановні ліквідатори, шановні присутні в залі, мені хотілося, щоб дійсно ці заходи якомога скоріше стартували  і були реалізовані в інтересах народу України.  Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Федоровичу.

Слово має Недашковський Юрій Олександрович – президент Національної атомної енергокомпанії "Енергоатом". Підготуватися – Колесніковій.

НЕДАШКОВСЬКИЙ Ю.О. Шановний Адаме Івановичу, шановні учасники. Сьогоднішні слухання відбуваються напередодні 25 роковин Чорнобильської трагедії, яка стала викликом для існування і подальшого розвитку атомної енергетики і змусила всю світову спільноту переглянути своє ставлення до безпечної роботи атомних електростанцій.

І звичайно, неможливо зараз залишити без уваги ті трагічні, викликані землетрусом та цунамі події в Японії, зокрема на атомній станції "Фукусіма Даічі". Ми врахували важкі уроки запроектної аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Підтримання та постійне підвищення рівня безпеки, дотримання вимог, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, втілення передової міжнародної практики та досвіду експлуатації - стали найвищими пріоритетами нашої компанії.

За минулі 25 років здійснено колосальний обсяг робіт із модернізації діючих енергоблоків, а також підвищення культури безпеки персоналу. На сьогодні українські АЕС повністю відповідають принципам безпеки, прийнятими у світовій практиці.

За весь цей період не було зафіксовано жодних випадків порушення норм радіаційної безпеки. Сьогодні в повному обсязі завершено виконання програми модернізації нововведених у 2004 році енергоблоків номер 2 - на Хмельницькій,  номер 4 - на Рівненській АЕС. За результатами її виконання було забезпечено  доведення рівня безпеки цих енергоблоків до показників, що відповідають найкращим зарубіжним аналогам. Ми практично завершили реалізацію основних заходів, затвердженої урядом концепції підвищення безпеки інших діючих енергоблоків АЕС і не зупиняємося на цьому. Ми сповідуємо ту філософію, що процес вдосконалення  і подальшого підвищення безпеки має бути безперервним, наголошую, по мірі того, як з'являються нові знання і технології.

В рамках виконання довгострокової державної стратегії в компанії розроблена вже нова комплексна програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС України, виконання якої на разі розпочалося. В нашій державі вперше у світі в рамках спільного проекту "Україна – Європейський Союз – МАГАТЕ" було проведено унікальну за масштабами виконаних робіт комплексну оцінку безпеки всіх українських енергоблоків. На кожному з 15 діючих енергоблоків п'ятнадцятьма місіями експертів МАГАТЕ була проведена незалежна перевірка стану їх безпеки. І експерти МАГАТЕ, Європейського Союзу встановили відповідність всіх енергоблоків в українських АЕС самим сучасним вимогам МАГАТЕ з ядерної безпеки.

Нами були здійснені також заходи і для збереження в державі висококваліфікованого персоналу, який вивільнявся після закриття Чорнобильської АЕС. Для цього в компанії був створений відокремлений підрозділ "Атомремонтсервіс", який надав більше 800 робочих місць не лише цьому персоналу, але й для трудових ресурсів міста Славутича. В Україні створена, без перебільшення, одна із найкращих у світі систем підготовки персоналу для атомних електростанції. Наші АЕС повністю виконують планові завдання з виробництва та відпуску майже 50 відсотків споживаної в державі електроенергії, що сприяє стабільному розвитку її економіки. Але все це, шановні колеги, не дає гам приводу заспокоюватися. І з аварії на японській АЕС, яка виникла в результаті землетрусу, нам потрібно буде винести нові уроки. Незважаючи на те, що природні і географічні умови розташування України та Японії різні і абсолютно різні проектні основи реакторів, які експлуатуються в Японії та в Україні, трагічні наслідки природних катаклізмів в Японії будуть детально проаналізовані нашими фахівцями і зроблені відповідні висновки для попереджувальних дій в умовах України.

Не виключено, що нам доведеться, дійсно, змістити пріоритети в програмах модернізації безпеки та надійності українських АЕС і врахувати ці зміни при перегляді енергетичної стратегії України. Вже зараз ми можемо стверджувати, що ті роботи, які були раніше заплановані і виконуються в компанії із залученням проектних інститутів щодо перегляду сейсмостійкості АЕС та додаткового дослідження сейсмічного рівня на майданчиках атомних електростанції є вчасними і надзвичайно важливими.

Ми вже передбачили виконання ще й цілої низки додаткових заходів, за потреби міг би назвати. І першочергові організаційно-розпорядчі документи з цих питань вже видано в компанії. Сьогодні в "Енергоатомі" для моніторингу і аналізу поточної ситуації на "Фукусіма Даічі" та з метою подальшої підготовки відповідних рішень створена спеціальна аналітична група, яка щодобово детально аналізує всі процеси, що  там відбуваються. Ми не стоїмо осторонь проблем наших японських колег. І  готові запропонувати  їм допомогу, виходячи із нашого досвіду,  а також спеціальної техніки  та технологій, які у розпорядженні нашого аварійно-технічного  центру. Відповідні пропозиції  вже надані до міністерства надзвичайних ситуацій. Ми не стоїмо осторонь тих процесів і рішень, які зараз опрацьовуються у країнах Європейського Союзу та МАГАТЕ. І готові, не очікуючи офіційних звернень, включитися разом з ними у  роботу з розроблення та  проведення з врахуванням сьогоднішнього ситуації так званих стрес-тестів, як  в МНС Євросоюзу,так  і  в Україні.

Хотів би запевнити всіх, що керівництво компанії усвідомлює  рівень своєї відповідальності щодо забезпечення безперебійної та надійної роботи наших атомних електростанцій і  зробить все необхідне для їх безпеки. Дякую  за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрій Олександрович.

Слово має Колеснікова Валентина Прокопівна, президент Фонду "Діти – інваліди  Чорнобиля". Підготуватись Лучанському.

КОЛЕСНІКОВА В.П.  Шановний   пане Голово,   народні  депутати, дорогі чорнобильці!  Дозвольте вас привітати,  чорнобильці, чорнобильській люд, з тим фактом, що всупереч прогнозам напередодні 25 річниці Чорнобильської катастрофи деякі з нас живі, ми  ще не вмерли.

Сьогодні весь світ переживає за долю людей Японії. Землетрус, цунамі в Японії  доповнюються трагедією, пов’язаною із вибухами на  атомних станціях  "Фукусіма", в наслідок  яких є опромінені, а  понад 200 тисяч осіб відселено  з  20-кілометрової зони. Нібито це все про нас, про  86-й рік.  ЗМІ порівнюють аварію  в Японії з аварією в Чорнобилі. Виявляється, український народ, наші діти пережили аварію за найвищою шкалою, сьомого рівня. Скажіть, будь ласка,  хто  крім професіоналів,  працівників станції знає про це сьогодні. Знали ми  евакуйовані з Прип'яті, чи нам   хтось сказав про це, чи  з зони? Ні, не знали.  Ми сьогодні  із ЗМІ почули про це.

Мені дивно і боляче, як повторюється історія через  25 років у  Японії.  Хочеться протягнути їм руки   і сказати: мами і діти, їдьте до нас, ми вам поможемо. На жаль,   і сьогодні правди про Чорнобиль не сказав ніхто ні в Україні, ні в цьому  світі.  Ні нам, ні нашим дітям не дано знати, яку дозу опромінення  одержано мешканцями міста Прип'яті - епіцентрі вибуху, ні в 30-кілометровій зоні навколо ЧАЕС, ні в Поліському, ні в Народичах, ні в інших районах. …….так і не спромігся ні дози опромінення обрахувати, ні чесні прогнози життя і здоров'я наших дітей дати. Немає, і вже ніколи не буде, чіткого реєстру чорнобильських дітей – все  на папері є. Державної програми "Діти Чорнобиля" теж немає. Адже це вимагає не тільки віднайти кошти, а й проявити громадянську відповідальність перед майбутнім українського народу – перед дітьми, яких торкнувся мирний атом.

Прем'єр-міністр України на прес-конференції в Туреччині зауважив, що подібне Японії ми пережили в Чорнобилі. Так, пережили катастрофу, але не пережили її наслідки, особливо ми, чорнобильці. Наслідки обурюють. Щорічно оперуються на рак щитовидної залози у дітей від 800 до 1000. За науковими прогнозами дія чорнобильського йоду продовжиться ще 10-15 років, меч висить над головами наших дітей і онуків. Захворювання щитовидної залози, хвороба Хашимото, інсулінозалежний злоякісний діабет у дітей – це дві аутоімунні хвороби. Антитіла, що мають захищати організм, руйнують щитовидну залозу чи клітини, які виробляють інсулін. Фактично поширюється нова хвороба – злоякісна форма діабету у малих дітей, їх госпіталізують у коматозному стані. Підлітки-дівчата бояться майбутнього. Часто, при обстеженні, вони задаються питанням: "Чи зможу я мати дітей?". Хто насправді може відповісти на це питання сьогодні?

Діти ліквідаторів народжуються з фізичними та розумовими вадами, спостерігаються внутрішньоутробні аномалії, мертвороджені діти. У жінок, евакуйованих з епіцентру вибуху, наших прип'ятських дітей, з тяжкими ускладненнями протікає вагітність, часті випадки родових травм. За даними ВООЗ в Україні захворюваність постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи являється однією з найвищих у світі серед груп населення, які зазнали впливу ядерних аварій. В тому числі, евакуйованих дітей хворіє – 83,7 процента (майже всі), дітей ліквідаторів – 76,1, дітей, проживаючих на забруднених територіях, – 76,6 процентів.

Чорнобильці, як дорослі, так і діти, помирають від таких хвороб, про які радянські лікарі навіть не знали і не говорили: тиреотоксикоз, гіпотеріоз, тереоідіт, злоякісний цукровий діабет.

Приклад останніх   звернень батьків про допомогу дитини Ільченко Романа (12 років). Родина евакуйована у 1986 році, мама дитиною з села Залісся Чорнобильського району (30-кілометрова зона). Діагноз у дитини чудний: ….дистонія. Батько помирає від онкології, і  мати сама один на один    бореться  за дитину. Їй потрібно 300 тисяч гривень  на  операцію. Які ніхто не дає, ніякий Мінздрав, тільки гарно тут виступав наш представник з Мінздраву. Ось дивіться, яка гарна дитина була. А тепер подивіться на цю дитину – це  він.

Від державних медичних закладів не одержуємо  абсолютно нічого. Родини б'ються один на один як спасати своїх дітей. Операції, лікування, придбання ліків, все за рахунок  батьків-чорнобильців.

В інформації про стан виконання  Указу Президента  України  "Про заходи пов'язані з 25 роковинами" є  різні цифри, окрім цифр   про кількість померлих чорнобильців, у тому числі  дітей. Намагання розібратися у статистичних прорахунках смертей викликають праведний гнів чиновників. Списки чорнобильських хвороб …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Прокопівна, закінчуйте, будь ласка.

КОЛЕСНІКОВА В.П. Дякую. Я  хочу вже сказати від себе декілька слів про цей проект нового закону. Він нас знищує морально, фізично  нас давно вже знищено. Ми не живемо, ми виживаємо. І мені б дуже хотілося, щоб от ті  мільйонні кошти, які закладаються  на великі показові заходи до  25 роковин, були  направлену конкретному чорнобильцю у ту лікарню, де він потребує допомоги, конкретній дитині, де її  витягти хочуть ще до життя, щоб вона побула  на цьому світі, а  не говорити голослівно великі цифри, які направляються нам, чорнобильцям,  но які  ми не бачимо особисто на кожній родині. Я бажаю вам всім дожити  хоч би що до 30 роковин Чорнобиля, а особливо бажаю, щоби були живі наші діти і наші онуки. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Волчанський Іван Петрович, голова громадської організації "Союз Чорнобиль України" Луганської області. Підготуватись Мельничуку.

ВОЛЧАНСЬКИЙ І.П.  Уважаемый Адам Иванович, уважаемые участники парламентских слушаний, дорогие чернобыльские побратимы! Мне уже доводилось выступать в 2008 году с этой трибуны, тогда мне давали минуту. За минуту много не расскажешь, но главное было сказано и услышано в этом зале. И тогда, и сейчас под стенами этого здания стояли люди, стояли участники ликвидации последствий аварии на Чернобыльской станции. И тогда, и сейчас они защищали свои права. И сегодня они пришли, продолжая ту же борьбу за собственное выживание.

Я не согласен совсем с паном Олийником, который говорит, что именно эта власть заложила и продолжает, так скажем, вести программы по уничтожению или вести работу по уничтожению чернобыльских программ. В 2008 году была власть другая, и мы тогда отстаивали то же самое право. Если вы помните, уважаемые коллеги, Закон о бюджете 2008 года, это была первая попытка внесения изменения в наш Закон о статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы. И тогда, и сейчас в этом зале звучат одни и те же речи о необходимости решения проблемных вопросов по, как мягко сказано, подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи. К сожалению, дальше слов дело о снижении последствий аварии не движется.

Не буду говорить о проблемах территорий зараженной 30-километровой зоны, с территориями которой мне довелось познакомиться как участнику ликвидации последствий аварии. Как руководитель с определенным стажем общественной организации "Союз Чернобыль" Луганской области, буду говорить о социальных  проблемах пострадавших вследствие аварии людей.

Закон Украины "О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы" не выполняется в полной мере. Более того, не внося изменения в чернобыльский закон, из него практически исчезли статьи, касающиеся решения вопросов оказания спецмедпомощи онкологическим больным-чернобыльцам, строительство и приобретение жилья для чернобыльских инвалидов, выплат компенсаций за не использованное санаторно-курортное лечение и других. На наш взгляд, это происходит потому, что меняются правительства, министры, но многие годы в этих министерствах работают чиновники, которые фактически определяют социальную политику этих министерств. Оставаясь верными  системе и потерявшись в вихре политических перемен, они не способны найти верное решение и предлагают решить проблемы чернобыльцев внесением изменения в Закон Украины о статусе за счет самих чернобыльцев, нарушая Конституцию и законы Украины. Притом убивая в людях последние остатки здоровья, веры и надежды на исполнительную власть. Законопроект 7562 является подтверждением моих слов. При этом никто из них не несет персональную ответственность и за свои действия, как и чиновники рангом пониже: из городских и районных управлений Пенсионного фонда и социальной защиты, действия которых суды всех уровней в Украине признают незаконными. Уверен, что не понесут ответственности и те, кто не предусмотрел продление государственной программы "Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи" на період 2011 и дальше лет, которая закончила свое действие в 2010 году. Или может быть это тоже одна из особенностей нашей социальной экономической политики и последствия Чернобыльской катастрофы уже все решены.

В сложившейся ситуации просим Президента Украины  и предлагаем Верховной Раде и Кабинету Министров Украины.

Первое. В год 25-ой годовщины Чернобыльской катастрофы наложить мораторий на внесение изменений в Закон Украины "О статусе и социальной защите граждан, пострадавших  вследствие Чернобыльской катастрофы использовать это время для подготовки изменений в закон, приемлемых для чернобыльцев и государства.

Второе: в первом полугодии разработать и принять новую программу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на період 2011-2020-го годов с учетом рекомендаций и решений сегодняшних парламентских слушаний.

Третье: провести кадровую реформу в министерствах Украины, занимающихся проблемами последствий Чернобыльской катастрофы, для того чтобы люди, на которых возлагается проведение реформ, мыслили не только реалиями нынешней экономической ситуации, но и умели планировать работу с перспективой на будущее.

Особая просьба к Министерству иностранных дел Украины: активизируйте работу по разъяснению европейской общественности последствий Чернобыльской катастрофы. Они, особенно молодежь, очень мало знают об этом.

Мне с 28 февраля по 4 марта довелось участвовать в Германии в выставке, посвященной 25-й годовщине. Выставка была организована общественными организациями Германии. В ее участии приняли: премьер-президент земли Брандберга, посол Беларуси в Германии, другие официальные лица. Украину представляли два участника ликвидации аварии на ЧАЭС. Не сомневайтесь: мы достойно представили нашу страну на этом форуме.

Европейская общественность готова оказывать помощь Украине и Белоруссии в конкретном решении проблем Чернобыля. С ними надо работать.

И последнее. В чернобыльском движении…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. (Оплески)

Мельничук Валентин Васильович, заступник голови Чернігівської обласної ради. Підготуватися Соломатіну.

МЕЛЬНИЧУК В.В.  Вельмишановний Адаме Івановичу, шановні друзі, товариші! Попередня Національна програма України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи до 2010 року не виконана, а нової програми, на жаль, немає. Залишається безліч проблем із виконанням  із виконання Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чернігівщина – одна з найбільш постраждалих від чорнобильської біди. На сьогодні в області проживає 80 тисяч постраждалих в числі яких близько 17 тисяч дітей і п'ять тисяч інвалідів Чорнобиля. Від Чернігівщини на приборкання чорнобильського лиха було мобілізовано 17,5 тисяч громадян, із них в області на сьогодні залишилося всього 10 тисяч чоловік, в їх числі п'ять тисяч інвалідів. Кількість ліквідаторів із кожним роком зменшується, смертність серед них в шість, вісім разів вища за загальну смертність на Україні. Стискає серце, коли читаєш статистику зростання рівня онкологічних захворювань у дітей. Якщо до Чорнобильської аварії на Чернігівщині не було зареєстровано жодного такого випадку, то вже 1989 році - 44, а станом на 1 лютого поточного року вже 158, це із тисячі зареєстрованих на Україні, серед них у 73-х …….. спричинило безпосередньо йодним ударом, а решта онко-хворих дітей народилося в сім'ях батьків-ліквідаторів. Захворюваність серед них стрімко зростає. Хто надасть статус інвалідів дітям, які народилися в сім'ях ліквідаторів катастрофи, а захворіли після 18 років?  (Оплески) Такій особі не надають статус інваліда Чорнобиля через те, що в дитинстві в них не було виявлено  хвороби.

Три роки поспіль не фінансується житлова програма для чорнобильців, гальмуються  інші життєво важливі закони і програми. В нинішньому році на соціальний захист постраждалих громадян з Державного бюджету  не передбачено фінансування майже на 20 відсотків.

Проблема у сфері соціального захисту чорнобильців є недоотримання виплат у відповідних розмірах до мінімальної заробітної плати, передбаченої Законом України. Наслідком є масові звернення до  судів різних інстанцій. В даний час уже ухвалено 877 рішень на користь позивачів на суму 2,5 мільйонів гривень, а кількість звернень громадян до судів постійно зростає. Лише в одному з районів Чернігівщини відкрито 57 справ. Тут на начальника управління праці та соціального захисту лише за одним виконавчим провадженням накладено штраф у розмірі 170 гривень, а управління повинно сплатити 850 гривень збору. Скажіть, будь ласка, де ми візьмемо ці кошти в бюджеті, по-перше, а по-друге, хто буде працювати начальником  управлінь праці і соціального захисту населення?

Викликає невдоволення постраждалих громадян і розміри виплат щомісячної допомоги на харчування, які встановлені Постановою Кабінету  Міністрів. Ну, це в межах рубль 60, 13 гривень, 20 гривень в місяць. Виникає запитання: чи зможе постраждале населення придбати на ці виплати чисті від радіації продукти харчування? Навєрно, ні.

Окрім того, у 2009-2010 роках не було передбачено фінансування з Державного бюджету заходів по програмі напрямків радіологічного захисту населення та екологічного оздоровлення території. У зв'язку з  цим не виконувалися заходи щодо реабілітації забрудненої території, не здійснювалися роботи дозиметричної паспортизації населених пунктів. Тому намагання МНС України здійснювати перегляд меж зон радіоактивного забруднення без проведення комплексних заходів неможливе.

Стурбованість у громадськості викликає підготовлений Кабінетом Міністрів України законопроект 7562. Загальна думка цієї аудиторії і парламентських слухань говорить про те, що недоречно його даже розглядати в парламенті. Це однозначно. (Оплески)

Тому пропоную внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, погоджувати із представниками громадських організацій України.

Перше. Необхідно прискорити передачу житла, збудованого для постраждалих внаслідок Чорнобильської…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. У нас завершується, на жаль, час.

Соломатін Юрій Петрович, народний депутат України четвертого скликання. Підготуватися Преображенської.

СОЛОМАТІН Ю.П.  Уважаемые участники слушаний! Уважаемый Адам Иванович! Накануне я принял участие в заседании профильного комитета, уходя с которого еще раз утвердился в своем мнении, которое у меня сложилось уже за многие годы. В Украине продолжают господствовать двойные стандарты в реализации принципов радиационной и социальной защиты населения от последствий аварии на четвертом блоке ЧАЕС 26 апреля 1986 года.

Отозвался я на эти свои впечатления оперативно публикацией под названием "25 лет спустя", а дальше – англоязычная фраза "Chernobyl forever? Yes!". Чернобыль навсегда? Да.  Она опубликована на ряде интернет-изданий, если  кто-то интересуется моим мнением по этому вопросу, всегда через поисковые системы сможет найти этот материал.

Но я готовился к выступлению на этих слушаниях в связи с презентацией своей общей статьи с Борисом Ивановичем Горбачевым, бывшим старшим научным сотрудником МНТК "Укрытия", кандидатом физико-математических наук, презентации статьи под названием "Чернобыльская катастрофа и человеческий фактор в свете мирового опыта".

Но события, которые произошли в Японии и на японских атомных электростанциях побуждают нас сделать очередные коррективы в те выводы, которые мы в этой статье сделали, а вывод там был очень простой.  До настоящего времени в абсолютном большинстве случаев, всякого рода сложными авариями и инцидентами, которые были на атомных электростанциях и за рубежом, и в Советском Союзе, то есть и у нас в Украине, был человеческий фактор. А вот сейчас в Японии вышел на первое место, на первый план фактор природный, никто не знает где и когда ударит в сейсмоопасной зоне землетрясение. И в Японии вышли из строя все системы защиты, которые искусственно, между прочим, были выведены из действия во время аварии на Чернобыльской АЕС.

Но я хочу вернуться к той проблеме, которая является доминирующим в этом нашем обсуждении, о финансировании чернобыльских программ. Да, они сегодня финансируются только на 10 процентов от потребности, по существующему законодательству, принятому во времена Союза ССР и Украинской Советской Социалистической Республики, именно вот в этом зале в феврале 1990 года. И только в 1990 году эти законы, в соответствии с принятым законодательством, были профинансированы на 80%, почти на 100%. А потом был 1991 год, Украина стала независимой и на сегодня мы сползли до уровня 10% финансирования. Поэтому вот эти все наши стенания о том, того не хватает и сего, это крокодиловы слезы, откровенно говоря, давайте мы не будем обманывать друг друга.

Поэтому я обращаюсь к уважаемому правительству и к уважаемым моим коллегам народным депутатам Украины нынешнего созыва, давайте мы внесем в тот проект постановления, который нам роздан, два пункта, это будет пункт номер один и пункт номер два, а потом все остальные. Если этого пункта номер один и пункта номер два не будет, то все остальные не будут иметь никакого значения, это все останется политической трескотней.

Пункт первый. Предусмотреть в государственном бюджете Украины ежегодное увеличение финансирования чернобыльских программ на 3-5%.

Пункт второй. Взять на себя повышенные капиталистические обязательства, выйти на стопроцентный уровень финансирования чернобыльских программ хотя бы через очередные 25 лет. А при том повышении, которое я назвал, это состоится к 50-летию аварии на Чернобыльской АЭС.

Поэтому, уважаемые друзья, я хотел бы в связи с этим, заключение сказать следующее. Как бы мы не относились к той стране, которая была у нас 25 лет назад, а вот завтра 17 марта тоже будет юбилей, не очень радостный 20-летие - Всесоюзного референдума 17 марта 1991 года, когда советский народ и народ Украины сказали: "Да – Союзу быть". Давайте выйдем, завтра к  Верховной Раде к 9 часам утра, коммунисты Киева – выйдут, приходите! Вместе скажем все, что мы думаем о нынешней Украине -Ukraine". Спасибо.  (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має Преображенська Наталя Юхимівна голова правління Фонду спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи. Підготуватись Пєгову.

ПРЕОБРАЖЕНСЬКА Н.Ю.  Шановні добродії! На жаль, майбутнє України без Чорнобиля неможливе. Чорнобиль – це не крапка на глобусі. Планетарний вибух Чорнобиля живе в кожному з нас – і  у вигляді радіонуклідів у крові, і у вигляді глибокої рани в душі.

Організація Об'єднаних Націй, як вона каже, вже втомились від Чорнобиля – видала  три неправдивих звіти. А наші деякі високопосадовці  сьогодні підспівують МАГАТЕ і, взагалі, бажають викинути з Конституції України 16 статтю, де стверджується, що  подолання наслідків із збереження генофонду українського народу є обов’язком – обов’язком держави.

Тому я звертаюсь особисто до Президента України, бо саме Президент несе відповідальність за фаховість кадрів – про це говорив сьогодні пан з Луганської області.

Борис Олійник з цієї трибуни проголосив всіх хто приховував чи приховує правду про катастрофи подібні Чорнобильській, треба судити – як злочинців проти людяності без строку давності. Хто це почув? (Оплески) Як відреагували? А зараз народжується великий, величезний відсоток хворих дітей.

Національну комісію з радіаційного захисту населення України    очолює народний депутат Скубенко, фах якого дуже далекий від надзвичайно важливої для України проблеми. Зате в складі НКРЗУ є пан Ліхтарьов, його більше 20 років не вводили до складу  НКРЗУ, бо мотиви такого категоричного заперечення громадськістю дуже вагомі. Пан Ліхтарьов   підписався під ствердженням, що можна зневажати навіть малим вкладом плутонію в харчові ……… та гарячими частками в легенях. І це все  стверджується в підписаній ним заяві, де малою дозою, малою дозою радіації    вважається   100 рентгенів. Пан  Ліхтарьов мабуть з такою ж легкістю в 1987 році підписав свій підписав свій підпис під дозволом будувати нове місто Славутич на цезієвій плямі,  якій протягом багатьох років поглинає величезні бюджетні кошти на соціальну та медичну  підтримку мешканців.

В Україні і досі не перераховані дози,  дуже дякую пану Шерхуну, що він про це говорив, це   директор Інституту  онкології, дуже дякую.  Не перераховані дози, що були отримані населенням за перший рік катастрофи, вони применшені   в 200, в 300 разів. В 1986 році були розіслані секретні листи про категоричну заборону називати в медичній документації  дозу опромінення дітей.

НКРЗУ минулого   складу надавали до Кабміну перераховані дози, але пан Ліхтарьов заперечує їх затвердження. Це що, некомпетентність, чи що? Може для  того, щоб терміново переглянути статус радіоактивно забруднених зон? Ми вважаємо, що пан Ліхтарьов і йому подібні  не мають морального права входити в високу державну структуру, бо не мають своєї ні наукової, ні громадянської принципової позиції. Не можна допустити перетворення НКРЗУ вже під тиском пана Ліхтарьова "в чего изволите" існуючого в світі атомного лобі. В інакшому випадку проблема здоров'я  народу України від ще довготривалого впливу радіонуклідів буде відсторонена як медично. Фактично для чого ж тоді 20 років тому і була створена НКРЗУ. І, як висновок вважливості уваги до цієї проблеми, голова Комітету з охорони здоров'я Верховної Ради, лікар – Тетяна Бахтеєва прогнозує один мільйон різних видів онкозахворювань у людей. Чи посміє хтось закрити на це очі?

Тому пропозиція. Наш фонд та Українська екологічна асоціація "Зелений світ", яка перша виступила проти замовчування високопосадовцями трагедії цієї вважають, що пан Президент України має втрутитися у важливу справу вирішення питання компетентності та порядності підходу чорнобильських кадрів до доленосних проблем здоров'я українського народу сьогодні та й в майбутньому, щоб не дати можливості забуття Чорнобильського горя. Бо тільки фізично та духовно здоровий народ зможе побудувати своє благополучне майбутнє.

Я передаю  пану Голові парламентських слухань документи щодо… (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пресу ніхто не запрошує, вона сама ходить. Так що тут уряд не має до цього відношення, так як і парламент. Преса в нас незалежна і добровільно визначає свій статус.

Слово має Пегов Євгеній Михайлович – Голова запорізького обласного відділення "Союз інвалідів учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС". Підготуватись Давидовій.

ПЕГОВ Є.М.  Уважаемый Адам Иванович! Дорогие чернобыльцы! Однополчане! 25 лет назад мы по призыву Родины и зову своего сердца благородно пожертвовали своим здоровьем и шагнули в ядерное горнило реактора, за 6 месяцев построив сооружение, которого не знает мировая практика. Затем мы мирно разъехались по своим городам и весям нашей, тогда огромной и необъятной, Родины – Союза Советских Социалистических Республик.

С 1991 года, с выхода закона № 796 начались наши бесконечные хождения по мукам в борьбе за свои права. Тысячи, десятки тысяч чернобыльцев ходит по судам отстаивать 48 статью, 54 статью. А я не понимаю одно, а почему мы должны ходить по судам? В законе написано. (Оплески) Вот почему общий надзор у прокуратуру  нас никто ничего не отнимал. Ну почему чернобыльцы ходят стройными рядами и колонами  и говорят: "Вот 54 статья четвертая часть. Мне положено".

Древние говорили: "Не знаешь, как поступать – поступай по закону". Цицерон, римлянин, говорил: "Пусть гибнет государство, но торжествует закон". Если бы мы строили саркофаг так, как решают наши дела суды, то  и Украины  бы давно уже не было, и Европы  бы не было, и мир бы ужаснулся.  Но наши чернобыльцы ходят,  ходят и ходят.  Я не знаю, мы очень терпеливый, очень терпеливый народ. Но у нас получаются странные дела. Вот здесь было сказано, у нас столько  лечебных заведений, что всех чернобыльцев примет. Мы тоже постарались своих запорожцев-чернобыльцев пролечить в  киевских лечебных  заведениях. Вы знаете, просят столько  условных  тысяч единиц, что не  в сказке сказать, ни пером описать.

В  декабре месяце прошлого года  мы принимали  делегацию России, Москвы, и заключили договор о сотрудничестве. И Москва в лице мера  Москвы подписала договор:  70 чернобыльцев Запорожья бесплатно в лучших клиниках Москвы. Вот подлинно документ.  Московская организация "Солдаты  Чернобыля" 11 марта принимает  в больницу имени Боткина на обследование  департамент  здравоохранения в целях обеспечения лечения,  реабилитации за счет 100 процентов  средств бюджета Москвы.  Официальное подтверждение департамента здравоохранения Москвы.  Принимают чернобыльцев Запорожья, что, с грустью я могу сказать, наша родина, ненька  Украина что-то не очень-то жалует  своих чернобыльцев.

И потому  в канун  25-летия  Чернобыльской  катастрофы чернобыльцы Запорожья предлагают Президенту, парламенту,  Кабинету Министров Украины  включить, как это сделала Россия на день катастрофы, 25 квартир в каждой области. К 25-летию в законе 20 статья, 21, визнає, ежегодно в течении года, 25 автомобилей выделить каждой области. Один раз за 25 лет можно встать перед чернобыльцами на колени и сказать: ребята, вы пожертвовали своим здоровьем. И давайте выполнять чернобыльский закон. Это будет правильно.

Алею героев создать в каждом городе, на каждом городском кладбище. По 6, по 7 тысяч гривен выдать каждой вдове материальной помощи, каждому чернобыльцу по 4 тысячи, как это сделала Россия.

Любая держава была сильна и непобедима, взятым перед народом на себя обязательства. Чем вызывала готовность к самопожертвованию во имя  процветания державы. Ибо чернобылец знал, что в случае его гибели, держава возьмет на себя обязанности по содержанию её семьи. (Оплески)

Чернобыльцы Запорожья желают вам, дорогие мои однополчане, крепкого здоровья, терпения, мужества, как 1986 году, и отстаивать свои права! Честь имею! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Людмила Іванівна Давидова, заступник голови Харківської обласної ради. Підготуватись Уманцю.

ДАВИДОВА Л.І.  Дякую. Шановний головуючий, шановні учасники парламентських слухань! За 25 років, що минули з часу вибуху на Чорнобильській АЕС, ми неодноразово мали змогу переконатися, що Чорнобильська катастрофа – це багатоаспектне, складне, довготривале явище, яке вимагає до себе постійної уваги  органів державної влади, всіх сталих стратегічних підходів.

На прикладі Харківської області  хочу особливу увагу приділити питанням, пов'язаним  з соціально-економічними, організаційними умовами і гарантіями у сфері соціального захисту населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи. На сьогодні у Харківській області проживає  майже 25 тисяч громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, у тому числі близько 5 тисяч дітей. І відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" постраждалі громадяни мають право на пільги, передбачені  цих законом, який суттєво не переглядався   з 1996 року.

Соціально-економічне становище держави складне і, на жаль, немає можливості  забезпечити у повному обсязі виконання цього закону, тому він вимагає  зваженого, толерантного підходу до його  виконання в цілому. Фінансування пільг, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян" здійснюється в межах до 10 відсотків.

Однією із гострих проблем, яка потребує вирішення,   залишається невизначеним на  законодавчому  рівні розмір мінімальної пенсії за віком, який можна застосовувати до статті 54 зазначеного закону. Довідково: згідно зі статтею 54 Закону України про статус  розмір пенсії  для інвалідів  першої групи не може бути нижче ніж 10 мінімальних пенсій за віком, другої групи – 8 мінімальних пенсій за віком і третьої групи – 6 мінімальних пенсій за віком, а дітям-інвалідам 3 мінімальних пенсії за віком, при цьому не визначений розмір мінімальної пенсії за віком, який треба застосовувати до цієї статті. Тому необхідно на законодавчому рівні визначити розмір мінімальної пенсії, який можливо застосувати в рамках Закону України "Про статус" і скасувати відповідну частину Постанови Кабінету Міністрів номер 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення".

Наступна проблема, яка теж нас хвилює, це лікування та санаторно-курортне оздоровлення. Оздоровлення на місцевій базі дозволило б мінімізувати затрати на проїзд, одна кліматична зона, реальна можливість здійснити на високому рівні обслуговування постраждалих. І довідково, санаторії Харківської області "……води", "Роща", "Ялинка" мають сучасну лікувальну діагностичну базу, професійний підбір медичних кадрів, максимально збалансований режим лікування і харчування. Ці санаторії протягом багатьох років були основними для лікування і реабілітації чорнобильців Харківщини. За проведеними розрахунками в санаторіях місцевої кліматичної зони змогли пройти оздоровлення 92 відсотки хворих чорнобильців, які перебувають на обліку. З цього приводу обласна державна адміністрація, обласна рада неодноразово зверталися до Міністерства праці і соціальної політики України, на що отримували формальні відповіді. І лише в цьому році після звернення до віце-прем'єр-міністра України Тігіпка Сергія Леонідовича нас почули і зараз питання в роботі.

Ще одним болючим залишається питання забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Черга на отримання житла обліковується з квітня 1992 року. На сьогоднішній день в черзі на тримання житла в Харківській області перебуває 1608 сімей. У 2009 році розподілено лише 27 квартир.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" кошти на програму забезпечення житлом взагалі не передбачалися, а відповідно до Закону України "Про статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" повинно надаватися житло протягом року з дня подання заяви. Таким чином забезпечення житлом вже розтяглося на 19 років.

Хочу звернути увагу присутніх також на той факт, що в Харківській області одній з перших в серпні 1988 року зародився громадський рух громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. І за цей час напрацьовані питання взаємодії влади та громадських об'єднань чорнобильців. І особливо дієвою показала себе координаційна рада, яка створена з представників громадськості та посадових осіб, відповідальних за роботу з постраждалими громадянами. Вважаю, що така форма роботи з представниками громадськості областей на державному рівні сприяла б ефективній роботі по внесенню змін до законів, що регламентують надання соціальних гарантій постраждалим громадянам. І, як результат такої взаємодії, в Харківській області прийнято на сесії обласної ради звернення депутатів Харківської обласної ради до Президента України, Прем'єр-міністра та Верховної Ради щодо відхилення законопроекту №7562, про який сьогодні говорили.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Іванівна.

Слово має Уманець Михайло Пантелійович, голова Всеукраїнської чорнобильської народної партії "За добробут та соціальний захист народу".

УМАНЕЦЬ М.П. Уважаемые участники слушаний! Проблем много – времени мало, поэтому скажу только о двух блоках.

Первый – это наши успехи за 19 лет независимости. Вот, что думают о нас наши доноры. В канадской газете "Зі глобе енд майл" от 02.02.2010 года их оценили так, автор Дан Саундерс: "Чернобыльский реактор почти через четверть века после своего взрыва, убившего сотни людей,  и потрясшая весь мир, все еще находится в разрушенном состоянии среди необитаемой пустоши в северной части Украины, испускает поражающее количество радиации и поглощает несметное количество денег". Далее, "хотя первоначальный саркофаг этого реактора, спешно сооруженный после аварии, был недавно укреплен он все еще остается ненадежной конструкцией, которая может рухнуть с выбросом в атмосферу облака радиоактивный пыли. Господин Ющенко, на которого Запад возлагал свои надежды, оказался отвратительный менеджер данного проекта".

В статье приводится высказывание Винса Новака, руководителя направления ядерной безопасности Европейского банка развития и реконструкции: "Чтобы избежать каких-либо потерь выделенных денежных средств от коррупции, мы должны были принимать повышенные меры безопасности, и иногда это означало, что были периоды, исчисляемые годами, когда никто из украинцев ничего не делал". И еще один абзац из статьи, канадские официальные лица характеризуют все это, как бездонную бочку, что стала порождением наихудших аспектов неудавшегося развития Украины и наглядным проявлением политического разложения некогда богатой страны.

Оставим на совести автора  факт недооценки вклада Запада в этот девятнадцатилетний "успех", но напомним ему, что Европейский банк развития и реконструкции был назначен восьмеркой управлять Чернобыльским проектом. Все процедуры привлечения специалистов и организаций к реализации проекта выполнялись по правилам банка. Руководителем группы управления проектом все это время был представитель Запада. Так за что же они отвечали?

А вот оценку свершений украинской стороны трудно оспорить. Вспомните высказывание Виктора Федоровича Януковича: "Кричущою проблемою в роботі державної влади є корупція та зловживання уповноваженими… посади в управлінській вертикалі часто перетворюються на приватні годівниці для чиновників"? Полностью корреспондируются с оценкой автора статьи.

Вывод: пока не создадим профессионально-патриотическую вертикаль управления ликвидации последствий аварии,  истинного успеха нам не видать.

И второй блок. Забота государства о чернобыльцах. В этих стенах был принят Закон про статус и социальный захист чернобыльцев. Там предусмотрено все. По существу это не льготы, а мизерная компенсация за сокращение срока жизни, за потерю здоровья, за материально-психологический ущерб. Почти ежегодно в этих стенах стонут чернобыльцы и молят власть выполнять этот закон. Пар из них, то есть из вас, выпускают очередными обещаниями, а далее проявляют трогательную заботу о собственных льготах, на которые не имеют ни малейшего права. (Оплески)

Чернобыльцы, коллеги, не дайте успокоить себя и в этот юбилейный год трагедии. Против вас творится беззаконие. Ваше спасение  в объединении. С подросшими детьми Чернобыля вас 4 миллиона человек. Вы уже давно здесь должны были держать 30 человек своих в этом зале. Объединяйтесь и боритесь против попирающих Конституцию и закон. Это ваше право  и ваш шанс выжить. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  На жаль,  шановні колеги, час невблаганний, ми ще маємо послухати заключне слово. Якщо є запитання, і відповіді на запитання доповідачів, і будемо на цьому завершувати. Ті з вас, хто був записаний до виступу, а тут список понад 30 осіб, виступило 24, ті хто готовий був, ті хто хотів би виступити і є ваші рекомендації, будь ласка, подайте до секретаріату комітету, ми будемо готувати випуск матеріалів за результатами парламентських слухань, вони ввійдуть і до книги відповідно, і якщо там є пропозиції до тих рекомендацій, які буде приймати Верховна Рада.

Володимир Іванович, у вас є запитання? Будь ласка, можна і там ввімкнути мікрофон.

ХОЛОША В.І. Шановний Адам Іванович! Шановні учасники слухань! Ряд запитань є, ми на них просто надамо відповіді, вони там вузького характеру, загального характеру дві ремарки, які прозвучали тут.

Перше. В проекті рішення на парламентських слуханнях знайшло своє відображення більшість тих питань, які були порушені під час обговорення. Єдине, що нам потрібно визначитися із статусом  загальнодержавної програми, яку програму ми будемо створювати. Тому що тут в проекті рішення є два. Перше, фактично продовження загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і окрема загальнодержавна програма по реабілітації територій  сільськогосподарського напряму. Тому тут треба визначатися, тому що попереднє доручення було парламенту все-таки що це одна програма. Можливо, головною складовою являється програма реабілітації, але потрібно визначатися, не може бути двох загальнодержавних програм. Це перше.

Друге. Що стосується статусу перегляду населених пунктів. І Національна комісія радіаційного захисту населення, і ті наради, які були проведені в уряді, чітка позиція уряду: потрібно провести дозиметричну паспортизацію населених пунктів, а потім приймати рішення щодо зміни їх статусу, можливо зміни їх статусу. І зараз в уряді є доручення відповідне прем’єр-міністра, яким доручається вишукати кошти на дозиметричну паспортизацію, щоб ми могли чітко розуміти, який в нас рівень радіаційного забруднення і які дози люди отримують. Все інше я сказав, в мене більше нема нічого додати. В проекті рішень всі інші рішення відображені. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все інше залишилося гроші, да, 700 мільйонів євро. Будь ласка, Ващенко Костянтин Олександрович, заступник міністра соціальної політики.

ВАЩЕНКО К.О.  Шановні учасники слухань, більшість питань, які я отримав, вони  мають абсолютно конкретний характер і стосуються конкретних людей. Ми обов’язково  по кожній з них надамо відповідь.

Загалом хотів би подякувати всім за зацікавлене обговорення, емоції, які є, вони абсолютно зрозумілі. І повірте, ми разом з  вами на одному боці барикади, і розуміємо, що 25-річниця це не просто привід згадати. А це серйозний привід привернути увагу керівників держави, уряду і зрушити з місця спільними зусиллями ті проблеми, які накопичились багато років. Політична воля для цього є, розуміння і  конструктивна співпраця у нас з громадським Чорнобильським рухом  є. А це означає, що  ми вправі розраховувати на позитивний результат. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Анатолій Іванович Семинога голова комітету. Будь ласка.

СЕМИНОГА А.І. Шановні учасники слухань! Надійшло два конкретних запитання. Перше, просили зачитати: "Шановний Анатолій Іванович! Народні депутати України П, Ш і IV скликання, члени постійної делегації у Парламентській асамблеї Європи постійно використовували високу трибуну  ПАРЄ відносно міжнародної допомоги по подоланню наслідків Чорнобильської АЕС. Чому з 2006 року не відбулося жодного  виступу в Раді ПАРЄ?

Ми приймемо цю інформацію до відома і дамо рекомендації нашим депутатам ПАРЄ для того, щоб вони дійсно використовували цю трибуну для висвітлення тих проблем, які є сьогодні в Україні, а тим паче порозі 25-ї річниці. Також  звернулось общество "Дети Чернобыля"  з конкретною пропозицією  з приводу ЮНЕСКО, ми теж відпрацюємо в комітеті цю пропозицію і  я думаю, що ми врахуємо їх в тих рекомендаціях,  в яких ми будемо приймати відповідно до парламентських слухань.

На завершення я хотів би подякувати всім за  участь в парламентських слуханнях, за ту критику, стриману критику, бо я переконаний, що ви мали  право говорити набагато різкіше і висвітлювали ті проблеми, які  є. Я хотів би  сказати, що ми будемо готувати по результатам парламентських слухань   рекомендації Верховної Ради, Верховна Рада буде приймати ці рекомендації. Звертаюсь до вас з проханням, щоб ви надсилали в наш комітет на протязі двох тижнів пропозиції до  проекту рішень нашого комітету.

І хотів би сказати,      що комітет відкритий  для роботи, для пропозицій не лише  по результатам парламентських слухань, а й по тим проблемам, які є сьогодні в Чорнобилі і чорнобильців. Звертайтесь, ми завжди готові допомогти і переконаний, що спільними зусиллями ми зуміємо досягти певного результату. Дякую всім за участь в парламентських слуханнях. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович! Шановні учасники  парламентських слухань, будемо підбивати підсумки нашої  зацікавленої, не байдужої і  найголовніше, я з великою приємністю  відзначаю, фахової трьохгодинної  розмови. Рідко коли, а повірте моєму досвіду,   на парламентських слуханнях іде предметна розмова. Сьогодні якраз ці парламентські слухання докоріннім чином відрізнялися саме фаховим, професійним знанням справи, про яке ви говорите.

Я абсолютно солідарний з Анатолієм Івановичем, який говорить про те, що вище стримано себе сьогодні вели, порівняно з тим, які проблеми існують у цій сфері.

Я думаю, ми повинні подякувати і профільному комітету, і тим відомствам і міністерствам, які долучилися до підготовки наших парламентських слухань. Їх результатом, ще раз наголошую, будуть рекомендації, які затвердить Верховна Рада.

Якщо ви встигли ознайомитися з рекомендаціями, то побачили, що вони носять широкий аспект. Тут практично все те, про що ви говорили – враховано, практично майже все. Що не враховано, комітет ще попрацює. Бо тут дійсно широкий аспект: від створення нової програми, загальнодержавної програми щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2012- 2016 роки, і до створення навіть музею "Полісся" і так далі, і тому подібне. Тобто дійсно широке коло  проблем, і давайте ми їх ще розширимо.

Біда, на жаль, біда нашої держави полягає не у тому… А парламентські слухання завжди задля того, щоб прийняти законодавчі акти, аби розв’язати питання.  Я вам скажу відверто,  законів більше приймати  не треба. Їх треба просто  виконувати. Тому що, якщо ми  зараз будемо з вами  ще рекомендувати  прийняти той  закон, удосконалити інший, ми і так, на жаль, попереду всієї Європи за кількістю законів і  на  останньому місці  за їх реалізацією.

Ви сьогодні говорили, я ще раз  загострю увагу, прекрасний, порівняно  прекрасний чорнобильський закон, мова  іде про  Закон щодо захисту тих, хто постраждав від Чорнобильської катастрофи, коштує на рік  70 мільярдів гривень. Державний бюджет на цей рік, на  11 рік передбачає на чорнобильські проблеми лише  7 мільярдів гривень, тобто у   10 разів ви недофінансовуєтесь. А у цілому 70 мільярдів, що треба дати, і всього 320 мільярдів, чи 310, які є взагалі в державному бюджеті. Тобто, ще раз наголошую, закон є, наше завдання, завдання держави: добитися, домогтися його виконання. Шлях лише один – це піднести економіку і наповнити державний бюджет. Не буде розвитку економіки, всі наші з вами побажання залишаться, на превеликий жаль, лише побажаннями. І те, що вас найбільше пече, болить, і практично у кожному виступі сприймалося досить гостро – це законопроект 7562.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би з вами не поспішав би так говорити, тому що в першій частині цього законопроекту якраз і говориться про те, про що ви криком кричите: про гарантії держави щодо виконання рішень судів, тобто якщо у вас є рішення суду, воно повинно бути виконане. Ось на це і треба спрямувати закон, але  забрати із нього другу частину, яка  передбачає внесення змін  до існуючих законів. Тобто перша частина,  виконання рішень суду, давайте ми підтримаємо, бо рішення судів треба виконувати і вам виплати, які передбачені  законом, треба давати,  а ось те що стосується другої частини, звичайно,  підтримувати  не можна. І я сподіваюсь, що у сесійній залі  буде саме таке розуміння.

І завершуючи, ще раз хотів кожному з тих, хто має дотичність до цієї планетарної  біди, проблеми, побажати доброго здоров'я і можливості ще не один раз зустрітись на парламентських слуханнях і поговорити вже більше про перспективи ніж про проблеми. На все добре вам. До побачення. (Оплески)

http://www.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/sl160311.htm

Запись была опубликована: glavred(ом) Четверг, 17 марта 2011 г. в 6:43
и размещена в разделе Наше право.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта