«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

Перші Чорнобильські нагороди й відзнаки

Аварія на Чорнобильській АЄС 1986 року відіграла значну роль та вплив в подальшій історії усього СРСР й майбутніх незалежних держав – України, Росії, Білорусії тощо.

І хоча системного вивчення чорнобильської фалеристики на теренах колишнього СРСР, у тому числі й на Україні майже немає, наукові справи й в цілому окремі дослідження спостерігаються.

Але вивчаючи історію Чорнобильської катастрофи та чорнобильського руху в цілому виникає цікаве явище про відзначення ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС нагородами та відзнаками особливо з боку держави, а саме – СРСР, а згодом й і України тощо.

Першою і фактично єдиною масовою  чорнобильською нагородою, ще за часів СРСР є нагрудний знак «Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС».

Постанова виникла у зв’язку з Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 325 від 31 березня 1990 року «Про заходи по поліпшення медичного обслуговування й соціального забезпечення осіб, приймаючих участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС» де в пункті 7 зазначають, що особам видається Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та нагрудний знак. А форма посвідчення та зразок нагрудного знаку затверджується саме Державним комітетом з праці й соціальних питань. Трохи пізніше цю постанову додає ще одна Постанова Ради міністрів УРСР і Української Республіканської Ради професійних спілок № 148 від 02 липня 1990 року «Про заходи щодо поліпшення медичного обслуговування та соціального забезпечення осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».Цей знак був затверджений 14 травня 1990 році Державним комітетом СРСР з праці й соціальних питань постановою № 192 «Про затвердження форми посвідчення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС й зразка нагрудного знаку».

Згідно додатку 2 Постанови Державного комітету праці й соціальних питань  № 192 нагрудний знак виробляли з томпаку з обробкою під золото та має форму квадрата розміром 40х40 мм.

На лицевій стороні знака виписаний червоною змалю рівносторонній хрест з шириною сторони 20 мм. По периметру хрест має окантовку товщиною 1 мм під золото. У центрі хреста знаходиться круг діаметром 30 мм, в якому вписана окружність діаметром 20 мм, покрита голубою змалю, у центрі її зображена крапля крові з червоної емалі й проходять через неї (альфа, бета, гамма) промінні.

По периметру кругу, покритого чорною емаллю, виконаний напис «Учасник ліквідації наслідків аварії», в нижчій частині круга на рельєфній пластині з обробкою під золото напис – ЧАЕС.

У місцях перетину сторін хреста зображені рельєфні витікаючи промені з обробкою під золото. Зворотна сторона знаку гладка, матована.

Нагрудний знак за допомогою ушка й овальної ланки поєднується з прямокутною колодкою, виконана з томпаку, з обробкою під золото розміром 30х15 мм, обтягнутою стрічкою червоного кольору з зеленими полосами – 3 мм по краям та жовтою полосою – 1 мм по центру.

Колодка має на зворотному боці булавку для кріплення нагрудного знаку до одягу.

Нагрудний знак «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС» передбачали видати кожному учаснику ліквідації наслідків аварії разом із посвідченням. В листі Державного комітету СРСР з праці й соціальним питанням № 2125-ФК від 04 липня 1990 року дається роз’яснення про порядок застосування в цілому постанови Ради Міністрів СРСР № 325, і зазначається, що розподіл посвідчень та знаків буде робити Міністерство Атоменергопром СРСР на підставі заявок міністерств, відомств та Ради міністрів союзних республік. До того ж зазначалося, що посвідчення та знаки знаходяться в процесі виготовлення у зв’язку з обмеженими можливостями виробництва та труднощами з матеріально-технічним забезпеченням, що збільшує строки їх виробництва.

В подальшому ми можемо спостерігати явище, коли посвідчення отримали значна кількість учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, а нагрудних знаків на всіх не вистачає і до сьогодення.

Наприкінці існування СРСР на межі 1991-1992 років з’являється окремо, як додаткова, медаль «Учасника ліквідації аварії на ЧАЕС», який не чим не відрізнявся від попереднього, крім іншою колодкою. Вона має назву медаль Умалатова. Але ця нагорода не є державною, а громадською.

Слід додати, що даний нагрудний знак не був єдиним, але був саме найбільш поширеним, у той же час перший знак, у вигляді значку круглої форми в середині якого зображена станція з’являється ще у літку 1986 року, надавався урядовій комісії. Цей пам’ятний значок у своєму посвідченні мав напис за активну участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС і надавався від ім’я керівника Управління будівництва № 605, яка проводила роботу по будівництву «Саркофагу» над 4-м реактором станції. Тому його можливо поставити під сумнів, розглядаючи як державну відзнаку.

Переважна більшість чорнобильських відзнак та знаків створені вже після розвалу СРСР, і насамперед громадськими організаціями чорнобильців, у тому числі й регіональними. Тому, слід приділити увагу у вивченні та уніфікації великої кількості пам’ятних відзнак й нагород учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в після радянський період.

БРИВКО М.В.

Історик – краєзнавець

Запись была опубликована: glavred(ом) Вторник, 7 июля 2015 г. в 23:47
и размещена в разделе Державні нагороди чорнобильцям.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта