?> Повертаючись до публікацій Олександра Тертичного | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
26.02.2014, рубрика "Трибуна"

Ukraine dream: хто запросить до хати?

Олександр Тертичний Олександр Тертичний, спеціально для УП

"Українська правда", середа, 15 вересня 2010, 14:25

Попередня публікація завершилася питанням: чи схоче, і чи зможе креативний клас України взятися за втілення Ukraine dream, як постановку і реалізацію загальноукраїнського модернізаційного проекту "Схід і Захід разом"?

Щодо наявності об'єктивного інтересу до виведення країни із соціально-політичної стагнації, досить подивитися професійний склад "креативників", наведений в Ukraine dream. У більшості осіб цих категорій немає перспективи розвитку й зростання за нинішньої системи влади. Отже, має сприяти оновленню.

Яким чином?

Як правило, міцна громадська спільнота народжується в процесі співпраці. Це стосується й гіпотетичних кадрів апарату Нової держави, які зараз розпорошені по всій Україні. Вони мають: 1) знайти одне одного; 2) навчитися управлінню; 3) згуртуватися.

Усі три завдання "креативники" можуть вирішити, якщо пошукачі керівних посад у Новій державі запровадять контроль поточної роботи влади: спочатку на місцях, а потім і в центрі.

Звичайно, контролерів-пошукачів ніхто не буде примушуватиме, і ніхто не буде їм платитиме. Тільки на громадських засадах. Не хочеш - не берись.

Дійсно народний контроль - чого ще треба?

За широкого використання сервісів мережі - хто й що принципово заважає створити систему віртуальних контролерів, наприклад, Київської міськдержадміністрації?

Розпочинати можна, наприклад, з такого простого сайту, як у Солом'янському районі Києва. Тут, зокрема, координувалися акції проти незаконної забудови, громадянські природоохоронні заходи, складали громадські рейтинги депутатам і фракціям райради.

Сподіваюсь, досить скоро знайдуться охочі, які справу масового контролю поставлять на професійну основу.

Процес можна розпочинати просто сьогодні. Його ефективність і швидкість розповсюдження залежить виключно від ентузіазму креативників. Якщо не вистачить охочих у Києві, знайдуться в Донецьку, Львові, Одесі, Харкові, Дніпропетровську.

Можна припустити, що серед української молоді виявиться досить охочих взяти участь у районних іграх "Райдержадміністрація". Потім - у міській грі "КМДА", у всеукраїнській грі "Мереживний уряд". На створенні таких "іграшок", до речі, можуть добре заробити програмісти. А якісна гра приносить інтелектуальне й моральне задоволення, та ще й - очевидну користь громаді "вже сьогодні".

Спільна робота по конкретних об'єктах, як місцеві адміністрації, і напрямах- міністерствах - структурує й об'єднає креативістів у спільноти, виявить найбільш активних, освічених, розумних, порядних, організованих.

Хоч спільноти - віртуальні, але ж особи за ніками - живі, реальні люди. Завтрашні менеджери державного апарату.

Ось же він - соціальний ліфт для здібних і роботящих, порядних і креативних! Ліфт, що створено власними руками, без сподівань на завжди брехливі обіцянки політиків.

Мереживні контролери мають аналізувати роботу "підконтрольних" в поточному режимі, пропонувати альтернативні рішення. А щоби аналізувати та пропонувати конкретику, будуть навчатися, в основному заочно, вимагати від влади, через ЗМІ й громадські організації, максимум інформації - разом із тими документами, на які, усупереч законодавству, чиновники частенько ставлять гриф "Для службового користування". Чого не покажуть керівні чиновники, підкинуть конкуренти й ображені.

Здається, що контролювати свого начальника зохотяться чимало його підлеглих. Благо, до певного моменту, можна працювати анонімно.

А ще - зваблива перспектива. Адже контролювати київських можновладців можуть мешканці сіл та містечок за сотні кілометрів від столиці. Мабуть, в іграх контролерів візьмуть участь і українці, що зараз перебувають далеко від Батьківщини - їхній закордонний досвід тут буде цілком доречним.

Розпочати гру - то справа техніки. Чи не так, пані та панове креативісти?

Підмурок нової держави - кондомініуми

Унікальні перспективи в структурі Нової держави можуть отримати об'єднання співвласників багатоквартирних будинків - ОСББ.

Кондомініуми - це ще одне нове в Україні явище з неусвідомленим суспільним потенціалом. Збіг певних обставин надає синергетичний ефект цій соціально-економічній структурі.

В розвитку кондомініумів інших країн мережа не відігравала ролі, бо світового павутиння в ті часи просто не існувало. В Україні ж якраз останніми роками кількість користувачів осягла того рівня, який сприяє прискоренню всіх суспільних процесів взагалі, і - "кондомініумізації всієї країни" зокрема.

ОСББ - чудова модель суспільних стосунків, яка змусить городян забезпечити ефективне господарювання на основі самоорганізації й масового контролю на принципах довіри, взаємодопомоги, відповідальності.

Будинкове самоврядування розпочинається з усвідомлення відповідальності власників житла за утримання й використання свого приватного майна разом зі спільним майном об'єднання. Засіб - добровільно-примусова кооперація із сусідами.

Тобто, тут національний принцип "моя хата скраю" не спрацює: квартиру з будинку на хутір не перетягнеш. Це примушує домовлятися. Навіть, якщо сусіди не подобаються, і взагалі дуже не хочеться.

Місцева влада в містах сьогодні мімікрує під місцеве самоврядування, але під тиском ОСББ явить своє справжнє обличчя своєму "любому електоратові", який досі практичного інтересу до влади не виявляв.

Тепер той самий електорат - власники житла - буде змушений захищати свої матеріальні інтереси перед владою. Процес посприяє політичній поінформованості пересічного українця, підніме рівень правової грамоти й правосвідомості.

На додачу суто психоневрологічний ефект: досвід спілкування з державними й комунальними структурами прискорить руйнацію муру бюрократичної утаємниченості й сакральності влади.

У країнах старої демократії кондомініуми мають вельми скромне місце в структурі громадянського суспільства. Адже створювалися після формування місцевих громад, після формування незалежної преси, міцних профспілок, незалежних університетів, професійних і творчих гільдій...

Оскільки нічого з вище переліченого в завершеному вигляді в Україні немає, саме мережа ОСББ має шанс стати як не кістяком, так однією з несучих конструкцій - того самого громадянського суспільства, про яке в нас багато говорили-балакали неурядові організації.

Є підстави прогнозувати, що окремі ОСББ будуть об'єднуватися в громадсько-господарські мережі: спочатку в рамках мікрорайонів, а потім - аж до загальноміських.

У країнах ринкової економіки кондомініуми складалися поступово, протягом багатьох десятиліть. В Україні ж ОСББ створені тільки в нових, або кооперативних будинках: близько п'яти відсотків. І саме зараз, внаслідок розкрадання й краху українського ЖКГ, центральна влада змушена реально сприяти процесу будинкового самоврядування.

Тому розбудова нової структури може пройти всією Україною в одну історичну мить: протягом чотирьох-п'яти років.

Такі темпи надають креативному класу можливість використати соціально-економічний процес для суспільно-політичного оновлення.

ОСББ можуть стати тим важелем, за допомогою якого створиться дійсне місцеве самоврядування в містах замість того симулякру, яким нас дурять можновладці.

Цей процес, звичайно, не прогулянка. Але переможці отримають приз: готові осередки двох-трьох загальноміських громадських організацій. Мережа дружніх кондомініумів - найміцніша підвалина самоврядування міської громади.

І, чи не дійсний це стрибок до кращого майбутнього, підвалина мереживної демократії?

Український антидепресант

Антидепресанту потребує сьогодні та частина суспільства, яку затягує облудлива безнадія. Усім очевидно, що політична верхівка геть прогнила, але без згоди цієї самої верхівки неможливо щось суттєво змінити. Бо таке в нас законодавство.

Навіть куценький антикорупційний пакет уже вкотре відкладають. Ось розставлять по всіх посадах відданих людей - тоді й ухвалять. Свої люди спрямують закон проти опонентів і заблокують проти "своїх сукіних синів".

"Друзям - усе, ворогам - закон", пам'ятаєте?

Такими діями наша верхівка підрубала гілку, на якій взагалі вона має претензії сидіти: легітимність влади.

Якщо влада відверто й масово порушує законодавство разом із Конституцією - її не тільки треба відставити, але й здійснити цей акт на основі нашого головного права: "єдиним джерелом влади є народ".

Разом із тим, поки що зовсім не обов'язково діяти поза межами чинного правового поля. Адже історії відомі цілком легітимні засоби примусити "еліту" ухвалити потрібні суспільству рішення в кризові моменти. Щоправда, кожного разу верхівка "відігравала" свій програш суспільству, і все поверталося на круги своя.

Звідсіля випливає щонайменше три висновки.

Перший: нинішня політична верхівка впевнено веде суспільство до гострої соціальної, та ще й національної кризи. І досі не видно, хто і яким чином цей процес може загальмувати.

Другий: криза може набути непередбачених форм і наслідків. І може настати момент, коли "верхи не можуть" утримати владу. Тоді її потрібно буде комусь взяти у свої руки.

Третій: в умовах гострої кризи верхівка може ухвалити рішення на користь суспільства - усупереч бажанню й сьогоденним інтересам можновладців. У такому випадку склад влади має бути тут же кардинально оновлений.

Для цього треба заздалегідь готувати пакет із мінімум трьох законів: 1) негайна відставка старого кабміну; 2) призначення нового тимчасового уряду, разом із главами адміністрацій; 3) призначення позачергових виборів в усі органи влади.

І на момент кризи мають бути вже готовими 100 тисяч "нових" українців для повної заміни старої верхівки, що інфікована корупцією.

100 тисяч пошукачів мають приступити до контролювання влади й управлінського навчання негайно. Бо хтозна, коли та криза гримне: за два чи за п'ять років...

Звичайно, у вищезазначених процесах будуть різноманітні варіанти й компроміси. Але зараз важливо показати креативному класу перспективний вектор, і вчасно ініціювати рух. Деталізацію ж та конкретизацію маршруту, регуляцію швидкості - здійснять майбутні реальності.

Отже, Нова держава на порозі. Чи запросять її до української хати наші креативники?

Чи наснаги знову вистачить тільки погомоніти?

http://www.pravda.com.ua/columns/2010/09/15/5384338/?fb_action_ids=804169852943848&fb_action_types=og.recommends&fb_source=other_multiline&action_object_map=%5B10150691427535295%5D&action_type_map=%5B%22og.recommends%22%5D&action_ref_map=%5B%5D

Запись была опубликована: glavred(ом) Среда, 26 февраля 2014 г. в 20:01
и размещена в разделе Трибуна.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта