?> Позов до Вищого адміністративного суду України | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
22.04.2012, рубрика "Наше право, Судові справи"

Позов до Вищого адміністративного суду України

ВИЩОМУ АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДУ УКРАЇНИ

01029,м.Київ, вул.Московська,буд.8

Позивач: ____________________________________________

____________________________________________

Адреса: _____________________________________________

____________________________________________

____________________________________________

Позивача звільнено від оплати судового збору на підставі ст.5 Закону України

«Про судовий збір» як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС та інваліда __ групи

Відповідач 1:Президент України,Янукович Віктор Федорович

Адреса відповідача:01220, м. Київ, вул. Банківська, 11

тел.:(044) 255-70-42; факс: (044) 255-70-51

Відповідач 2: Кабинет Міністрів України

Адреса відповідача: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2. Телефон/факс:(044)254-05-84.Е-mail: pr@kmu.gov.

Відповідач 3: Головне управління Пенсійного фонду України

Адреса відповідача: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 16

тел: (044)216-77-94

Відповідач4: Управління пенсійного фонду України ____

____________________________________________________

____________________________________________________

адреса:______________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

Адміністративний позов

про визнання незаконними дій і бездіяльності відповідачів

Я є особою постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції і є інвалідом 2 групи внаслідок цього.(доказ див.додаток)

28 лютого 1991 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), яким встановила чіткий перелік пільг, компенсацій та інших державних соціальних гарантій потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема інвалідам-чорнобильцям, ліквідаторам, евакуйованим із зони відчуження та іншим.

Постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 49 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюються пенсії у вигляді:

державної пенсії;

додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, віднесеним до категорії 1, державні пенсії призначаються відповідно до статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це пенсія по інвалідності та пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, особам, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірах, встановлених статтею 50 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а особам, віднесеним до категорії 2, 3, 4, – статтею 51 зазначеного Закону.

Частиною четвертою статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

В 1996 році Україна прийняла основний закон Конституцію України.

В преамбулі Конституції вказано,що Україна є правовою державою (доказ дивись ст.1 Конституції України), тобто це означає, що вона не є авторитарною державою чи адміністративно-корупціонною диктатурою.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно із ст. 19 Конституцій України орган державної влади або посадова особа, у тому числі, відповідачі, повиненни діяти тільки на підставах і способами, прямо передбаченими в чинному законодавстві України.

Стаття 22 Конституції України наголошує , що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином народ України у Конституції України закріпив принцип згідно якого не можна скасувати , обмежити чи звузити обсяг існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів,  або внесенні змін до чинних законів.

Оскільки норми Конституції України є нормами прямого застосування,  то будь-які дії будь-кого (чиновників,депутатів,міністрів та інших осіб) щодо прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів де допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод  -- є незаконними, оскільки внаслідок скасування , обмеження чи звуження обсягу існуючих прав і свобод – порушується  стаття  22 Конституції України.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини першої зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році, зокрема, норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Зауважу, що держава в особі відповідача 3 та відповідача 4 порушувала мої права і норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо розміру основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю у зв’язку з чим я вимушений(-на) був (-ла) звернутися до суду для захисту своїх прав. І отримав(-ла) рішення суду,  що набуло статус остаточного.

Незважаючи на те, що Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», набрав чинності 19 червня 2011 року відповідач 3 та відповідач 4 виконували рішення судів  до 01.11.2011. Але після 01.11.2011 виконання рішень судів винесених на користь інвалідів було припинено внаслідок усних та розпоряджень уряду та письмових листів та розпоряджень міністрів та відповідних державних установ чи чиновників.

Чим порушено принципи правової визначеності , тому що люди звертаючись до суду мали правову впевненість, в тому що згідно статті 22 Конституції їхні права не будуть обмежені чи взагалі припинені і рішення винесені на їх користь будуть виконуватись , оскільки пенсія є довічною виплатою.

Згідно з установленою прецедентною практикою Європейського суду з прав людини , однією з вимог, що випливають зі слів "встановлений законом",  є вимога передбачуваності.

Я був(-ла) здатний(-на) - передбачити, достатньою за даних обставин мірою, наслідки, захисту порушеного права  і неприпустимості в подальшому невиконання рішення суду внаслідок непередбаченності грошей в державному бюджеті на ці цілі, або прийняття нормативних актів , які б виправдовували невиконання рішень судів винесених на користь заявників та дозволяли би не виконувати рішення суду.

Оскільки згідно практики Європейського суду з прав людини невиконання рішення суду з боку держави у особі відповідних органів становить порушення п.1.ст.6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод».

Не виконуючи рішення суду відповідач 4 посилався на постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Але ж ці постанови як і рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 не надають права та не констатують права на невиконання рішення суду, яким зобов’язано відповідача 4 нарахувати та сплачувати мені пенсію згідно з частиною четвертою статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

А також додаткової пенсії за шкоду здоров’ю, оскільки це свідчить про виконання Україною наступних нормативних актів: Конвенції про ядерну безпеку 1994 р. (ратифікована 17.12.97 р.), Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963 р. (ратифікована 12.07.96 р.).

Тому нарахування та виплата мені пенсії не на підставі  Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  а на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  є звуженням та обмеженням існуючих прав інвалідів внаслідок аварії на ЧАЕС на отримання основної пенсії згідно частини четвертої статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

Та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю  у відповідності статті 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 призначається у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Підкреслюю що в Україні ні в одного державного органу, ні в уряду, ні у Верховної ради, немає повноважень звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод інвалідів внаслідок аварії на ЧАЕС , встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року

№ 230/96-ВР (чинна редакція) , а саме розміру основної пенсії та додаткової.

Оскільки відповідач 4 підкоряється та виконує розпорядження  Головного управління Пенсійного фонду України то його притягнуто у якості співвідповідача (відповідач 3).

У якості відповідача 3 вказано Кабінет Міністрів України тому що , він видав постанови від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чим обмежено мої права, як інваліда внаслідок аварії на ЧАЕС на отримання основної пенсії в розмірі , що не може бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком;

Та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю , що призначається у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

А також Кабінетом Міністрів України порушено статтю 22 Конституції України, яка не допускає такого обмеження моїх прав у вигляді зменшення розміру основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю визначеного Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених статтями 85, 87 Конституції України, у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання (частини друга, третя статті 113, частина перша статті 117 Основного Закону України).

В якості відповідача 1 вказано Президента України , тому що він згідно статті 102 Конституції України є главою держави і виступає від її імені, він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

До повноваження Президента України згідно статті 106 Конституції України входить :

16) скасовання актів Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

29) підписання законів, прийнятих Верховною Радою України;

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Тобто Президент України має повноваження видавати укази та розпорядження , які повинні виконувати відповідач 2 , відповідач 3, відповідач 4,також відповідач 1 має право скасування актів Кабінету Міністрів України. Не виконуючи покладених на нього, як гаранта Конституції України обов’язків – відповідач 1 проявляє бездіяльність у вигляді  нескасування постанов Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -- які є звуженням та обмеженням існуючих прав інвалідів внаслідок аварії на ЧАЕС на отримання основної пенсії згідно частини четвертої статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

Та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю  у відповідності статті 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 призначається у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Тобто Кабінетом Міністрів України порушено статтю 22 Конституції України, яка не допускає такого обмеження моїх прав у вигляді зменшення розміру основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю визначеного Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР. Порушення допущено шляхом видання Кабінетом Міністрів України нормативних актів, які обмежують права на отримання розміру пенсії встановленого законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція). А відповідачем 1  постанови від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -- не скасовані відповідачем 1 – Президентом України.

Згідно статті 55 Конституції України, я маю право на звернення до суду для захисту порушеного права , а саме захисту від порушення статті 22 Конституції України з боку відповідача 2, відповідача 3, відповідача 4, а також притягнення до відповідальності за бездіяльність відповідну особу, що має повноваження надані Конституцією – Президента України – відповідача 1.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. 55 Конституцій України, ст.ст. 6, 73, 105, 106, 162 КАС України,

ПРОШУ:

1. Визнати незаконною бездіяльність відповідача 1, яка виразилася в негарантуванні додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, а саме негарантуванні статті 22 Конституції України шляхом нескасуання постанов відповідача 2 (Кабінету Міністрів України) від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» оскільки Кабінетом Міністрів України порушено статтю 22 Конституції України, яка не допускає такого обмеження моїх прав у вигляді зменшення розміру основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю визначеного Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР.

2. Зобов’язати  відповідача  1 виконувати сумлінно свої обов’язки та практично здійснювати гарантування додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, шляхом скасування всіх норматиних актів Кабінету Міністрів України в тому числі постанов відповідача 2 (Кабінету Міністрів України) від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими порушується стаття 22 Конституція України, а саме  які є звуженням та обмеженням існуючих прав інвалідів внаслідок аварії на ЧАЕС на отримання основної пенсії згідно частини четвертої статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

Та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю  у відповідності статті 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 призначається у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

3. Визнати неправомірними дії відповідача 2 , які виразились в порушенні статті 22 Конституції України шляхом видання нормативних актів, а саме постанов від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими порушується стаття 22 Конституція України, а саме  які є звуженням та обмеженням існуючих прав інвалідів внаслідок аварії на ЧАЕС на отримання основної пенсії згідно частини четвертої статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

Та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю  у відповідності статті 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 призначається у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

4. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 3 , який контролює підлеглі пенсійні фонди та не надає відповідні розпорядження стосовно неправомірності дій Кабінету Міністрів України у вигляді видання постанов постанов від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими порушується стаття 22 Конституція України, а саме  які є звуженням та обмеженням існуючих прав інвалідів внаслідок аварії на ЧАЕС на отримання основної пенсії згідно частини четвертої статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

Та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю  у відповідності статті 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 призначається у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

5. Зобов’язати відповідача 3 надати відповідні розпорядження підлеглим пенсійним фондам нараховувати та сплачувати основну пенсію згідно частини четвертої статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

Та додаткову пенсію за шкоду здоров’ю  у відповідності статті 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 призначається у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

6. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 4 , у вигляді  припинення виконання рішення суду що набуло статус остаточного з 01.11.2011, та без моєї згоди нарахування пенсії на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими порушується стаття 22 Конституція України, а саме  які є звуженням та обмеженням існуючих прав інвалідів внаслідок аварії на ЧАЕС на отримання основної пенсії згідно частини четвертої статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

Та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю  у відповідності статті 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР (чинна редакція) де встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 призначається у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

7.Розглянути справу у письмовому провадженні  у відсутність позивача.

Додаток:

1.Копія адміністративного позову – 5прим.

2.Копія паспорту – 5 прим;

3.Копія довідки МСЕК про інвалідність – 5 прим.

4.Копія посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС – 5 прим;

5.Копія виконавчого листа , що підтверджує остаточність судового рішення – 5 прим.

«____» __________________ 2012р.                   _________________________

Запись была опубликована: glavred(ом) Воскресенье, 22 апреля 2012 г. в 12:47
и размещена в разделе Наше право, Судові справи.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта