?> Православний фестиваль “Душе моя, душе моя” присвячений Чорнобилю | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

Православний фестиваль "Душе моя, душе моя" присвячений Чорнобилю - Галина Маковій

Валентина Пащенко

/УКРІНФОРМ/, 2011.09.01

Директор фестивалю "Душе моя, душе моя" матушка Галина Маковій

Другий Міжнародний православний фестиваль духовно-патріотичної пісні "Душе моя, душе моя" відбудеться 9-10 вересня в Обухівському районі на Київщині. Ініціатор та співорганізатор фестивалю - Православне сестринство Української Православної Церкви. Захід проходить під патронатом Митрополита Київського і Всієї України Володимира, Українського фонду культури, Київської облдержадміністрації.

Про особливості цьогорічного пісенного форуму та його програми розмова кореспондента УКРІНФОРМу з матушкою Галиною Маковій - директором фестивалю, головою Православного сестринства Святої княжни Іуліанії Ольшанської.

- Матушко Галино, уже сама назва фестивалю засвідчує, що він якісно відрізняється від решти масових заходів. Чи є ще подібні фестивалі в Україні?

- Фестиваль духовної пісні поки що один. У наш час секуляризації суспільства ми хотіли створити такий захід, який би говорив про дух, про віру, зазирав у душу людську. Тому й назвали його "Душе моя, душе моя".

- Це вже другий фестиваль. Чим він відрізняється від торішнього?

- Найперше - актуальною тематикою. Форум пройде під девізом "Чорнобиль - мій біль" і присвячений 25-ій річниці аварії на ЧАЕС. Ми знову хочемо привернути увагу нашого суспільства до проблем Чорнобиля. І одна з двох частин конкурсної програми буде присвячена саме цій темі - звучатимуть пісні про Чорнобиль, про болі, радості, переживання людської душі. Друга частина - візитка країни.

Конкурс проводиться у двох вікових категоріях: від 12-ти до 20 років та від 20-ти. В цьому році його учасники змагатимуться у трьох номінаціях: вокал, артистизм, відповідність тематиці фестивалю. Ну і, звичайно, визначатимемо головного переможця, який одержить Гран-прі - коштовну ікону. Церемонія нагородження відбудеться перед урочистим закриттям - увечері 10 вересня.

- Маєте цього року багато учасників?

- На сьогодні отримали понад 30 заявок, зокрема й з Білорусії та Росії. Це окремі виконавці і колективи, серед яких і відомі - автентичний дует Василя та Анастасії Жданкіних з Рівненщини, гурт "Криниченька" з села Копачів Обухівського району, Ірина Лінская з Кіровограда, ансамбль "Бі-фолт" з Гомеля, квартет з Ростова, бард Олександр Бернадський з Києва.

Оцінюватиме конкурс авторитетне журі на чолі з народною артисткою України Надією Крутовою-Шестак. Серед членів журі - народні артисти України Володимир Талашко та Світлана Глух, заслужені артисти України Анжеліка Андрієвська та Сергій Хитряков, керівник вокально-оперної студії Київського міського будинку вчителя Ірина Персанова.

Хочу також поділитися радісною новиною. Відтепер наш фестиваль матиме свій гімн. Його виконуватиме сам автор - отець Сергій Кисельов, настоятель храму, відомий православний бард. Він - один з переможців торішнього нашого фестивалю, володар першої премії. Нині виступатиме як почесний гість. Гімн чудовий. Просто душу проймає. Всі, хто його чув, у захваті.

Взагалі, ми очікуємо, що фестиваль зацікавить широку публіку, тому що маємо дуже різноманітну, насичену програму, цікавих гостей. У нас виступатимуть майстри мистецтв України, гурт "Побратими" Афгано-Чорнобильського братства, переможці та лауреати першого фестивалю "Душе моя, душе моя", ансамбль пісні і танцю внутрішніх військ МВС України, народні колективи, дитячий хореографічний ансамбль.

Серед запрошених - і представники дипломатичного корпусу Росії та Білорусії в Україні. Хочу сказати, що нашими закордонними гостями, а також залученням міжнародних учасників опікується Український фонд культури. Також нашими співорганізаторами є Асоціація ветеранів внутрішніх військ МВС України, Афгано-Чорнобильське братство "Побратими".

- Матушко, Ви сказали, що маєте різноманітну позаконкурсну програму. Що у ній найцікавіше?

- Ми покажемо кілька виставок. Одна з них - ростовських художників, частина з яких є представниками української діаспори. Ця справді велика експозиція буде розміщена у галереї площею понад 100 квадратних метрів. Також презентуємо експозиції фоторобіт, присвячених Чорнобилю, сучасної та старовинної вишивки - понад 400 експонатів, мініатюрних церков Йосипа Сташинського.

Працюватиме містечко майстрів - у двадцяти наметах просто неба, де представлять свої вироби народні умільці Київщини. Проходитимуть майстер-класи з вишивання бісером, традиційної вишивки, виготовлення національних сувенірів представників країн - учасниць фестивалю.

Свої книжки презентуватиме київське видавництво "Криниця" на чолі з народним художником України, лауреатом Шевченківської премії Леонідом Андрієвським. Один з авторів - молодий письменник Володимир Козловський - проведе автограф-сесію.

Відбудуться зустріч біля ватри з ліквідаторами аварії на ЧАЕС, ігри та конкурси за участі молоді православного козацтва. Буде справді цікаво.

Розумієте, ми хочемо більше працювати з молоддю, пропагувати духовність, істини православ'я, які необхідні нашому суспільству. І дуже важливо залучати до співпраці інші традиційно православні слов'янські народи, вивчати їхню культуру, робити спільні проекти соціального служіння, ширити паломницький рух, який об'єднує, показувати наші святині.

- Ваше сестринство - жіноча організація, яка працює в системі соціального служіння церкви. Розкажіть трохи докладніше про це.

- Церква - великий організм, який, зокрема, багато працює у системі милосердя. Наше сестринство у селі Степок Обухівського району має Центр розвитку соціального служіння, де проходять тренінги-семінари для навчання людей, які хочуть служити в системі милосердя Української Православної Церкви. Ми навчаємо волонтерів, як ставати сестрами милосердя, правильно піклуватися про хворих удома, у будинках для людей похилого віку. За 2 роки, відколи центр було створено, тренінги пройшло більше 100 молодих людей. Частина з них залишаються працювати у нас, тому що ми потребуємо рук. Дуже часто до нас звертаються нерелігійні громадські організації, щоб на базі центру проводити тренінги з розвитку волонтерського руху і соціального служіння.

Маємо Будинок для людей похилого віку на 25 осіб, який працює вже 11-ий рік. Вже готова проектна документація на будівництво нового, сучасного будинку для літніх людей, розрахованого на 44 особи. Зараз через Інтернет шукаємо меценатів, щоб збудувати його. Можливо, і на фестивалі ми знайдемо людей, які зможуть долучитись до цієї доброї справи.

У приміщенні сьогоднішнього притулку в майбутньому плануємо створити паломницький центр, де зможемо розміщати паломників з інших країн, зокрема Сербії, Польщі, Росії, Білорусії, що приїжджають до Києва.

Наше сестринство створене як неприбуткова організація. Для свого розвитку і служіння ми залучаємо кошти благодійників, частину коштів заробляємо самі - на нашій території є підсобне господарство, де вирощуємо овочі і фрукти для Будинку людей похилого віку.

Маємо також прекрасний дерев'яний храм, побудований 2005 року.

- Дякую за розмову.

Валентина Пащенко

http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=1039059

Запись была опубликована: glavred(ом) Понедельник, 5 сентября 2011 г. в 22:05
и размещена в разделе Духовність, Соціальне партнерство.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта