?> Презентация книги | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

Провини персоналу ЧАЕС у катастрофі на четвертому блоці немає!

Провина персоналу ЧАЕС у катастрофі на четвертому блоці є одним з міфів Чорнобиля, вважає М. Карпан, автор нового дослідження і книги про Чорнобиль

Презентация книги карпана

Провина персоналу Чорнобильської АЕС у катастрофі на четвертому блоці, яка сталася 26 квітня 1986 р. – один з чорнобильських міфів, зазначив Микола КАРПАН 1 лютого під час презентації в Києві своєї книги "Чорнобиль. Помста мирного атому", яку написано за результатами багаторічних досліджень автора.

Він зазначив, що з Чорнобилем пов’язані також міфи про безпеку реакторів чорнобильського типу, про справедливість суду над керівниками ЧАЕС, про причини вибуху реактора. Розвінчанню кожного з цих міфів присвячено окремі розділи нової книги.

За словами М.КАРПАНА, справжні причини і винуватці Чорнобильської катастрофи були відомі вже в липні 1986 року. У своїй книзі М.КАРПАН наводить протокол засідання Політбюро ЦК КПРС від 3 липня 1986 р. з грифом "цілком таємно", з якого видно, що учасники того засідання під головуванням М.ГОРБАЧОВА за результатами детального обговорення з науковцями і урядовцями визнали, що основною причиною катастрофи стали недоліки реактора, зокрема, його здатність до "розгону", що, за словами тодішнього керівника Академії наук СРСР О.АЛЕКСАНДРОВА, "є помилкою Наукового керівника і Головного конструктора реактора РБМК". Учасники засідання також зазначили, що оператори не були поінформовані про всі випадки, коли така властивість реактора може проявитися.

Крім того, на засіданні було зазначено, що реактор не відповідав сучасним вимогам безпеки, а його система аварійного захисту виявилася "невдалою", і що "безпеку реактора має забезпечувати фізика, а не організаційні заходи".

М.Горбачов зазначив, що "в промисловість було передано недороблений реактор", водночас, мало місце "необґрунтоване припинення теоретичних досліджень щодо безпеки реактора". Тодішній прем’єр-міністр М.Рижков сказав на засіданні, що "аварія стала неминучим наслідком недоліків загальної політики держави в управлінні атомною енергетикою".

Незважаючи не такі висновки, 20 липня 1986 р. було поширене повідомлення від Політбюро ЦК КПРС, в якому вся вина за вибух реактора покладалася на персонал ЧАЕС, який звинуватили у порушеннях правил експлуатації реактора, зазначив М.КАРПАН. За його словами, персонал ЧАЕС досі відчуває на собі тиск несправедливого звинувачення. Але в 1986 р. оператори мали в управлінні реактор без необхідних технічних засобів контролю реактора. Розробники реактора не забезпечили операторів навіть приладом для контролю запасу реактивності – параметру, який тепер вважається чи не найважливішим для безпеки, сказав М.КАРПАН.

Він повідомив, що досі існують і поширюються й інші міфи, пов’язані з використанням атомної енергії, яким присвячено інші розділи книги, зокрема, щодо сьогоднішнього начебто благополучного стану справ у Чорнобилі і в атомній енергетиці в цілому.

Загалом в книзі обсягом 570 стор. представлено історію розвитку атомної науки та техніки, від створення атомної бомби до трагічних наслідків Чорнобиля. На основі нових фактів автор дає нові пояснення щодо того, хто насправді і з яких причин ініціював розробку ядерної зброї, ставить питання про моральну відповідальність за перетворення атомної бомби на „бомбу, що виробляє електрику”. Автор  наводить дані про надзвичайну шкоду, якої завдають усьому живому атомні технології. В книзі не в найкращих фарбах представлена діяльність МАГАТЕ.

Довідка: Микола КАРПАН - інженер-фізик; працював на ядерних об’єктах оборонного призначення в Сибіру, на Чорнобильській АЕС (до аварії – у відділі ядерної безпеки, після - заступником головного інженера по науці та ядерній безпеці), заступником директора науково-технічного центру при Держатоменергонагляді СРСР, експертом в парламентській Комісії з питань Чорнобильської катастрофи.

07t

В перші години після вибуху реактора на ЧАЕС був ініціатором і безпосереднім виконавцем розвідки стану зруйнованого четвертого блоку, яка була вкрай необхідна для прийняття рішень щодо ліквідації наслідків вибуху і прогнозу розвитку аварійної ситуації. Після вибуху четвертого реактора, у зв’язку із участю в роботах з переведення інших трьох реакторів у ядерно-небезпечний стан, разом з колегами до 4 травня жив у місті Прип’ять, яке розташоване за 2 км від ЧАЕС (оперативний персонал станції було вивезено з міста 29 квітня, а населення евакуювали 27 квітня).

Олексій БРЕУС,
учасник ЛНА на ЧАЕС 1986 року  1-ї категорії

Надруковано «ПЧ» № 3 (27) лютий 2006

Запись была опубликована: glavred(ом) Суббота, 18 февраля 2006 г. в 19:46
и размещена в разделе Чорнобильська бібліотека.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта