?> Про День Ліквідатора | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
30.04.2006, рубрика "Сторінка читача"

Про День Ліквідатора
Або коли завершили „саркофаг” ?

Коли я отримав грудневий номер „ПЧ”, то здивувався й зрадів водночас.

Мене теж турбують проблеми, підняті Едуардом Кацом у статті „14 грудня – День ліквідатора”, хоча й маю із цього приводу дещо відмінні думки.
У моїх спогадах я спираюся на книги „Чернобыль: годы испытаний”, (Київ, 2001) типографією „Тираж” та Алли Ярошинської „Чернобыль: совершено секретно”, в якій публікувалися документи Опергрупи ЦК КПРС про прийняття до експлуатації об’єкту „Укриття”.


В той час я працював у газеті „Шляхом Жовтня” Згурівського району. І саме 30 листопада ввечері мені зателефонували земляки з Чорнобиля про закінчення робіт на „саркофазі”.  Ми – теж свідки Чорнобильської аварії, адже до нашого району евакуювали чимало народу звідти, - щиро раділи із тієї новини й навіть випили по келиху вина.

Із січневих номерів був приємно вражений матеріалом про мого чорнобильського сусіда Миколу Карповича Дробота. Я друкував його вірші у чорнобильській районній газеті „Прапор перемоги”, у згурівській районці, а а також у вінницькій обласній газеті „Земля подільська”.  Один вірш умістив у своїй книжечці „Чорнобильські спомини”. Надсилаю її вам.

Керівники деяких громадських чорнобильських об’єднань наполягають на тому, аби 14 грудня стало в Україні Днем Ліквідатора, точніше, Днем учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Чому саме ця дата?

Саме 14 грудня 1986 року газета „Правда” надрукувала повідомлення щодо закінчення захисних споруд довкола зруйновного 4-го енергоблоку.

Звичайно, читача заворожить число 14, і він вважатиме його датою завершення „Саркофагу”. Натомість журналісти знають, що матеріал до газети чи журналу готується заздалегідь, і ніяке вранішнє видання не може надрукувати повідомлення такого змісту: „Сьогодні відбулася така-то подія.” Так можуть повідомляти вечірні газети або радіо чи телебачення. Крім того, не можна не помітити, що в самому повідомленні ніякої дати не було.

Отож, звернімось до свідків, які брали участь у спорудженні „комплексу захисних споруд пошкодженого енергоблоку”, інженерна назва якого – „Укриття”, а народна – „Саркофаг”.

Так от, колишній головний інженер II головного будівельного управління Міністерства середнього машинобудування СРСР Леонід Васильович Забіяка, який в акті Державної комісії із прийняття об’єкту „Укриття” до експлуатації розписався другим, згадує:

- І ось 30 листопада 1986 року – історичний момент. Спочатку свої підписи поставили виконавці: будівельники, монтажники, проектанти, „директор саркофагу”, як усі його називали Г.Рейхтман... Настала черга головного інженера М.О.Штейнберга – той підписувати відмовився. Виявилося, Микола Олександрович чомусь вирішив, що установка для придушення активності не готова до експлуатації.

Від постійних стресів, переживань, нелюдських навантажень усі вже втомилися настільки, що достатньо було малої жаринки, щоб втратити самовладання. Дехто з присутніх став гарячково збиратися на Москву. Довелось докласти чималих зусиль затримати їх на ті півгодини, доки Штейнберг з’ясовував на станції, чи працює вищезгадана установка.

Нарешті Микола Олександрович повернувся і мовчи розписався в акті. Це означало, що будівництво укриття над зруйнованим блоком станції завершено.

А ось як говорить учасниця тих подій, спеціаліст в галузі радіаційного захисту Ірина Яківна Симановська:

- Довгоочікуваний день 30 листопада ми тепер відзначаємо як одне з найбільших свят.

Тож якого числа – 30 листопада чи 14 грудня відзначати як День ліквідатора?

15 листопада 1986 року голова Урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Борис Євдокимович Щербина доповів Оперативній групі Політбюро ЦК КПРС з питань, пов’язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про те, що всі основні роботи по консервації четвертого енергоблоку, передбачені проектом, завершені, випробувані системи вентиляції,  затверджені вимоги до прийняття об’єкту „Укриття”, робочі комісії розпочали приймати окремі дільниці й системи споруди.  Зараз час зруйнований реактор не впливає на радіаційну обстановку.

Оперативна група ЦК КПРС доручила Урядовій комісії, відповідним міністерствам та відомствам завершити на високому якісному рівні всі роботи з консервації четвертого енергоблоку ЧАЕС із тим, щоб Державна комісія мала можливість підписати до 1 грудня 1986 року акт про прийняття об’єкту „Укриття” для технологічної експлуатації, а також для довготивалих програм спостереження за його станом і проведення необхідних досліджень. Слід зауважити, що дата 1 грудня 1986 року була затверджена на Політбюро ЦК КПРС. І кожен високопосадовець, який би проігнорував це рішення, міг позбутися партквитка й посади.

Микола ЛАЦІС

Надруковано «ПЧ» № 8 (32) квітень 2006

Запись была опубликована: glavred(ом) Воскресенье, 30 апреля 2006 г. в 14:25
и размещена в разделе Сторінка читача.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта