POST CHERNOBYL – Fiat lux! Да будет свет! Хай буде світло!

Проект

Вноситься народними депутатами України:

Т.Д.Бахтеєвою, Р.М.Сорочинською-Кириленко,

В.І.Коновалюком, І.Ф.Шаровим, Л.С.Григорович,

В.Г.Пєрєдєрієм, В.П.Коржем, В.Г.Карпуком,

Г.Г.Самофаловим, Г.В.Маньковським.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні

№ 4744 від 30.06.2009

Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про охорону здоров’я визначає принципи фінансування системи охорони здоров’я України, правові, організаційні і фінансові засади та механізми обов’язкового соціального медичного страхування в Україні.

Розділ І

Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

внески обов’язкового медичного страхування (страхові внески) – фіксована сума або внесок, встановлений у відсотковому відношенні до заробітної плати, інших виплат, які страховик зобов’язаний сплатити страхувальнику  у системі обов’язкового соціального медичного страхування;

роботодавець – підприємство, установа, організація інша юридична або фізична особа,  яка використовує оплачувану працю робітників;

медична допомога – захід або комплекс спеціальних заходів, спрямованих на усунення страждань людей, що виникають у зв’язку з розладом їх здоров’я, а також вагітністю та пологами;

медико-соціальна допомога – захід або комплекс заходів, що  вживаються за участю медичних працівників та спрямовані на підтримання здоров’я, покращення якості життя та забезпечення тривалого догляду за особами, що його потребують;

медична профілактика – захід або комплекс заходів, спрямованих на запобігання розладу здоров’я людей;

медична послуга (робота) – результат професійної діяльності медичних працівників, що має вартісну оцінку та спрямований на задоволення потреб суспільства в охороні здоров’я;

медичні товари –   товари які мають медичне призначення та використовуються для надання медичних послуг;

надавачі (поставники) медичних послуг  – заклади охорони здоров’я, медичні та фармацевтичні працівники, які мають право та надають медичні послуги (товари, роботи);

пацієнт – споживач медичних послуг;

хворий – особа, яка відчуває страждання у зв’язку з розладом здоров’я та потребує медичної допомоги;

гонорари – заохочувальні та компенсаційні виплати медичним працівникам понад встановлену основну та додаткову заробітну плату;

інформована згода – добровільне, компетентне прийняття пацієнтом чи його законним представником запропонованого методу медичного втручання, оформлене у встановленому законодавством порядку, що ґрунтується на одержанні ним достовірної, повної, своєчасної медичної інформації у доступній формі.

інформована відмова –  усвідомлена, компетентна незгода пацієнта чи його законного представника із запропонованим методом медичного втручання, оформлена у встановленому законодавством порядку, що ґрунтується на одержанні ним достовірної, повної, своєчасної медичної інформації у доступній формі.

 Стаття 2. Законодавство України у сфері фінансування охорони здоров’я та обов’язкового соціального медичного страхування

Законодавство України, що регулює відносини у сфері фінансування охорони здоров’я та обов’язкового соціального медичного страхування,  базується на нормах Конституції України, Сімейного, Цивільного, Бюджетного кодексів України, Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України “Про страхування” та  інших законодавчих актів, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших законодавчих і нормативно-правових актів.

Законодавство України у сфері фінансування охорони здоров'я та обов’язкового соціального медичного страхування забезпечує:

установлення гарантій на отримання громадянами безоплатної медичної допомоги;

запровадження в Україні бюджетно-страхової моделі системи охорони здоров'я;

визначення організаційних, правових та економічних засад фінансування охорони здоров'я;

визначення організаційних і фінансових механізмів здійснення обов'язкового  соціального медичного страхування в Україні;

сприяння ефективному управлінню ресурсами охорони здоров’я;

сприяння розвитку добровільного медичного страхування та інших джерел фінансування охорони здоров'я в Україні.