?> Продовження теми: „Такі Чорнобильські судові справи ” | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
10.09.2008, рубрика "Наше право"

Такі Чорнобильські судові справи

Ще на початку дев’яностих років двадцятого сторіччя в порушення Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”

та постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. № 501 інвалідам категорії І, із числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відповідного року (рік участі в ліквідації зазначався в посвідченні) почали видаватися посвідчення постраждалого категорії І. Фактично усі інваліди по пільгам та ДЕРЖАВНІЙ ПЕНСІЇ стали ліквідаторами. Міністерству праці та „соціального захисту ” України (який останні роки став правонаступником по видачі Чорнобильських посвідчень) на руку створений „ЗЛОЧИН”. Пенсійний фонд України та Державний комітет статистики затвердили спільний наказ від 29 грудня 2003 року № 127/471, яким введена в дію річна статистична звітність форма № 6-ПФ, по чисельності пенсіонерів і сум призначених місячних пенсій. В ній дуже заплутано складені розділи ХVІ та ХVІІ по пенсіям, які отримують Чорнобильці згідно статті 54 Закону. Частина розділу ХVІІ передбачає об’єднання усіх Чорнобильських інвалідів в категорію 1. Не передбачено розбивку на інвалідів-ліквідаторів та на інвалідів із числа постраждалих, в розрізі по групах встановленої інвалідності (від чого залежить ДЕРЖАВНА ПЕНСІЯ, та додаткова пенсія за втрату здоров’я) у інвалідів-ліквідаторів, окремо по рокам участі в роботах по ліквідації Чорнобильської катастрофи, та окремо на інвалідів-постраждалих, (окремо із числа евакуйованих із ЗОНИ небезпеки в 1986 році та громадян що проживали в ЗОНІ підвищеної радіації де можливо проживання), що затрудняє дієвий контроль.


В усіх демократичних Країнах світу ДЕРЖАВА піклується тільки за одну категорію своїх громадян, хто віддав здоров’я та став інвалідом захищаючи свою Країну. Під таку категорію в Україні підпадають тільки інваліди війни та інваліди-ліквідатори Чорнобильської катастрофи. В 1986 році на території України фактично була розв’язана ядерна війна з своїм народом. Сподіваюсь що ДЕРЖАВА терміново замінить посвідчення інвалідів Чорнобиля, що дасть можливість створити контрольований реєстр пільговиків, припинить чинити беззаконня, та терміново (поетапно у відповідності із роком участі інвалідів в ліквідації) згідно черговості:
а.) перша група інвалідів-ліквідаторів;
б.) друга група інвалідів-ліквідаторів;
в.) третя група інвалідів-ліквідаторів,

В першу чергу відновлення передбачених законодавством прав розпочати з інвалідів-ліквідаторів, які до встановлення інвалідності мали право на категорію 2А, починаючи з ДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙ передбачених статтями 50 та 54 (частина 4) Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” розрахованої із мінімальної пенсії за віком, яка згідно Закону України від 23.12.2004 року № 2291-ІV починаючи з 2005 року у відповідності зміненої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", складає: „Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ”, а частина 7 статті 1 цього Закону передбачає: „мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом ”. Тому встановлення постановами Кабінету Міністрів України мінімального розміру ДЕРЖАВНОЇ ПЕНСІЇ інвалідам-ліквідаторам Чорнобильської катастрофи протизаконне – „ЗЛОЧИННЕ” діяння, яке порушує Конституційний принцип Верховенства права. Згідно статті 113 (частина 2) Конституції України „Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України ”.

Після виконання перерахунків пенсій інвалідам-ліквідаторам, які до встановлення інвалідності мали право отримувати категорію 2А, на рівні нижньої межи, передбаченої статтею 54 (частина 4) Закону, розпочати аналогічний перерахунок ДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙ інвалідам-ліквідаторам, які встановлення інвалідності мали право отримувати категорію 3А.

Зміна нижньої межи ДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙ передбаченої в статті 54 (частина 4) Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” неможлива, бо стаття 71 цього Закону передбачає: “Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін і доповнень до цього Закону ”, а враховуючи статтю 22 Конституції України - закону найвищої юридичної сили, не допускається внесення змін до Чорнобильського закону, які звузять зміст та обсяг існуючих прав і свобод, що не однократно підтверджено рішеннями Конституційного Суду України.

Законослухняні судді виносять рішення у відповідності із статтями Конституції, Кодексів та Законів України численні рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ”. На звернення сімнадцяти громадських Чорнобильських організацій Верховний Суд України листом від 31.07.2008 року № 21-5/2008 повідомив: „рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України та викладені в них правові позиції є обов’язковими для суддів, під час розгляду ними справ ”. Європейський Суд з прав людини крім зобов’язання по відшкодуванню матеріальної шкоди, зобов’язує відшкодовувати МАРАЛЬНУ ШКОДУ, що являється додатковим навантаженням на Державний бюджет, а повинно відшкодовуватися за рахунок доходів суддів, які виносили протиправні рішення, та за рахунок державних чиновників що готували протизаконні апеляції, та готували листи , якими обґрунтовують чиновницьку доцільність справи.

Для проведення дієвого та контрольованого перерахунку ДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙ (а потім інших передбачених Законом пільг та компенсацій) треба замінити інвалідам Чорнобиля посвідчення категорії І, передбачивши його розбивку на чотири категорії. При цьому встановити нове посвідчення категорії І серії АА, яке буде видаватися із строгим зазначенням групи інвалідності встановленої МСЕК, тільки інвалідам із числа учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи 1986 року, та в 1987 році виконуючим роботи з ліквідації ТРЕТІЙ ЗОНІ НЕБЕЗПЕКИ, які до встановлення Чорнобильської інвалідності мали право на категорію 2А (що обов’язково буде відображено в такому посвідченні), яке видаватися в першу чергу. Встановити посвідчення категорії І серії АБ, яке буде видаватися із строгим зазначенням групи інвалідності встановленої МСЕК, тільки інвалідам із числа учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи 1987 року крім ТРЕТІЙ ЗОНІ НЕБЕЗПЕКИ, які до встановлення Чорнобильської інвалідності мали право на категорію 2А (що обов’язково буде відображено в такому посвідченні) Встановити посвідчення категорії І серії АВ, яке буде видаватися із строгим зазначенням групи інвалідності встановленої МСЕК, тільки інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1990 роках , які до встановлення Чорнобильської інвалідності мали право на категорію 3А (що обов’язково буде відображено в такому посвідченні). Для інвалідів постраждалих від Чорнобильської катастрофи необхідно також передбачити Два види посвідчень. При цьому встановити посвідчення категорії І серії ББ, яке буде видаватися із строгим зазначенням групи інвалідності встановленої МСЕК, постраждалим від Чорнобильської катастрофи із числа евакуйованих в 1986 році із ЗОНИ НЕБЕЗПЕКИ, які до встановлення Чорнобильської інвалідності мали право на категорію 2Б (що обов’язково буде відображено в такому посвідченні). Встановити посвідчення категорії І серії БВ, яке буде видаватися із строгим зазначенням групи інвалідності встановленої МСЕК,, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, які до встановлення Чорнобильської інвалідності мали право на категорію 3Б, 4, Г, Д (що обов’язково буде відображено в такому посвідченні).

На цей момент державні чиновники посилаючись на нехватку бюджетного фінансування „ЗЛОЧИННО” не виконують Закони України навіть по самій незахищеній категорії пільговиків, які отримали інвалідність виконуючи в 1986 році завдання по захисту Держави від „МИРНОГО АТОМА”. На ліквідаторів 1986 року до відбудови „САРКОФАГУ” припав найбільший рівень радіації, і виконували вони свій „обов’язок ” у приказному порядку Основна кількість ліквідаторів в 1986 році була залучена „ДОБРОВІЛЬНО” через накази, які отримали військові частини, призив цивільних „резервістів ” („партизан ”) через військові комісаріати, а також залучення необхідних цивільних спеціалістів через штаби Цивільної оборони, які мали „броню ” від військової служби та „військової перепідготовки ” (навіть на випадок війни). Документи по участі ліквідаторів засекречена через спеціальні відділи та управління (більша частина документів по залученню на ліквідацію Чорнобильської катастрофи необхідних спеціалістів через Цивільну оборону знаходяться в Москві під грифом „таємно ” в архівах Урядової комісії та Союзних міністерств). Міністерство праці та „антисоціального захисту ” України не тільки укривають фактичну інформацію, але також безпідставно заборонили регіональним підрозділам видавати посвідчення інваліда війни цивільним інвалідам-ліквідаторам 1986 року, згідно довідки про участь таких громадян на роботах по ліквідації Чорнобильської катастрофи в складі невоєнізованих формувань Цивільної оборони, які видані Головними регіональними управліннями з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, після досконалої перевірки архівних документів (основна частина має гриф „таємно ”) спеціальними комісіями. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1539 затверджено Положення „Про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ”, згідно якого указаному міністерству та їх регіональним підрозділам надані функції з Цивільного захисту (Цивільної оборони). У відповідності з указаними довідками цивільним інвалідам-ліквідаторам 1986 року видавалися посвідчення інваліда війни, а Мінпраці безпідставно („ЗЛОЧИННО”) заборонили використовувати довідки видані на основі рішення СПЕЦІАЛЬНИХ комісій МНС, посилаючись на судове рішення Дарницького суду, яке не вступило в законну силу, а опротестовано у вищих судових інстанціях як протиправне.

Тільки після відбудови „САРКОФАГА” почалося масове залучення на роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС добровільно – на контрактній основі. Контрактники отримували спеціальні посадові оклади пов’язані з роботою із небезпечними матеріалами підвищеної на 100 відсотків (чого не мали ліквідатори 1986 року залучені в приказному порядку), а потім на такі оклади нараховувався коефіцієнт ЗОНИ.

Усі нові законопроекти візуються заінтересованими міністерствами. Міністерству праці та соціального захисту України та Пенсійному фонду України таке неконтрольоване поповнення нових законів з пільгами тільки на руку, бо в „мутній водичці ” легше ловити рибку для себе у вигляді премій та незаслужених пільг. Невиконання загальної кількості пільг можна прикривати нехваткою Державного бюджету, але отримувати премії із Державного бюджету за ефемерну економію, яка виникає у зв’язку з невиплатою передбачених законами пільг та компенсацій. Кожний раз коли чиновники доповідають скільки бюджетних коштів необхідно для забезпечення інвалідів Чорнобиля пенсіями та пільгами, складається таке враження що зараз інваліди-ліквідатори живуть на „МІСЯЦІ”, тому їм не треба ніякого безкоштовного лікування. А отримують Вони гроші які не заробили, бо в нашій Державі на цей час „мають заслуги ” та повинні отримувати гідну Державну пенсію та пільги тільки державні чиновники. Чиновники рахують, що розгляд сум, яких потрібно добавити Чорнобильцям (по неіснуючому реєстру пільговиків), необхідно рахувати з нуля добавляючи нові бюджетні кошти (не зараховуючи суми вже отримані інвалідами).

Міністерство праці та соціальної політики України, „ЗЛОЧИННО” використовують положення про міністерство, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1543, на свою користь та готують на затвердження протизаконні постанови Кабінету Міністрів України (які суперечить статті 8 Конституції України про Верховенство права, та статтю 113 (частина 2) Конституції України, яка зобов’язує Кабінет Міністрів України в першу чергу виконувати Закони України, та постійно опротестовуються Конституційним Судом України). Неконституційними та протизаконними постановами міністерство на свій розсуд запроваджує занижені від рівня передбаченого Законом розміри Чорнобильських ДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙ та компенсаційних виплат, посилаючись на нехватку бюджету. Президент – гарант Конституції, УРЯД та Верховна Рада України закриває очі на той факт, що чиновники міністерства та численних регіональних підрозділів постійно отримують із бюджету премії за економію (якого нібито не вистачає Чорнобильцям). Стараннями чиновників, які відчувають повну безкарність, бо основна частина вже давно перетворилася в непокараних „ЗЛОЧИНЦІВ”, а міністерство давно стало Міністерством праці та „антисоціальної політики ” України, яке готує протиправні відписки. Існуюча в Державі РАДА Національної Безпеки та Оборони України ні одного разу не розглядала питання правомірності отримання державними чиновниками премій за економію бюджетних коштів. Премія за економію бюджетних коштів, це самий кримінальний вид доходів державних чиновників, рівноцінний отриманню хабара, що підпадає під дію Закону України „Про боротьбу з корупцією ”. Тільки сліпому та глухому незрозуміло, що обкрадаються непрацездатні інваліди-ліквідатори, які не отримують із Бюджету передбачений Конституцією та Законом України рівень соціальних ДЕРЖАВНИХ гарантій.

До Чорнобильських громадських організацій докотилася інформація, що Президент України – гарант Конституції намагається через свою Адміністрацію (неконституційний орган, права та обов’язки якої не затверджено в статтях Конституції та Закону України), намагається зменшити склад Верховного Суду України до п’ятнадцяти суддів, що автоматично викличе розформування діючих судових палат. На цей час у Верховному Суді України існують:
1.) судова палата з адміністративних справ;
2.) судова палата з кримінальних справ;
3.) судова палата з цивільних справ;
4.) судова палата із господарських справ;
5.) судова палата з військових справ.

Велика кількість апеляційних скарг громадян до Верховного Суду України, викликана недостатньою кваліфікацією суддів особливо першої інстанції, численними порушеннями суддями статей Конституції, Кодексів та Законів України, або прямому зговору суддів з державними чиновниками різного рівня, тому повному ігноруванню законодавства при винесенні рішень. Зменшення кількості суддів Верховного Суду України до п’ятнадцяти, приведе до ліквідації судових палат (об’єднання судових палат) та до критичної затримки черги по розгляду поданих громадянами апеляційних скарг (зараз черга до громадян доходить за кілька років), яке розтягнеться на десятиріччя, та утвердження в ДЕРЖАВІ повного беззаконня, що приведе до революції.

Також на першому етапі треба встановити справедливість по відношенню до громадян, які втратили годувальника із числа інвалідів-ліквідаторів. Перед смертю переважна частина інвалідів-ліквідаторів останні роки не отримувала передбачених Конституцією та Законом України ДЕРЖАВНИХ соціальних гарантій, тому усі сімейні „ДОХОДИ” тратили на лікування дуже хворих, непрацездатних інвалідів (забезпечення безплатними ліками та безплатним лікуванням, в тому числі навіть проведення спеціальних аналізів крові, залишається декларативним). Хвороби та інвалідність такі ліквідатори отримали виконуючи наказ (від якого в 1986 році не мали можливості відмовитися) по захисту БАТЬКІВЩИНИ від ядерної катастрофи. Багато інвалідів навіть залізли в невідплатні борги, тому сім’ї перетворилися в боржників, а деякі навіть в жебраків, при цьому ДЕРЖАВА не виконує свої гарантії по виплаті сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою 60 мінімальних заробітних плат, а батькам померлого передбачено 30 мінімальних заробітних плат, та згідно останньої чистини статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” передбачено: „Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати ”. Замість передбачених виплат державні чиновники кидають подачку (наче кістку голодній собаці) передбачену протизаконною постановою Кабінету Міністрів, яка порушує конституційний принцип Верховенства права.

Леонід КАРПЕНКО,
Заступник голови комітету контролю у сфері
соціального захисту та пенсійного забезпечення
громадян ВГО “Громадський контроль ”,
заступник голови ГО „Фонд інвалідів Чорнобиля ”
міста Києва та Київської області, інвалід-ліквідатор 2-ї групи

ПЧ 2008\33-34 (105-106) Вересень

Запись была опубликована: (ом) Среда, 10 сентября 2008 г. в 14:35
и размещена в разделе Наше право.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта