?> Пропозиції Івано-Франківського громадьського об’єднання «Прикарпатбат Чорнобиль» до Прем’єр – міністра України | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

Пропозиції Івано-Франківського громадьського об’єднання  «Прикарпатбат Чорнобиль»  до Прем’єр – міністра України

Івано-Франківське громадське об’єднання  «Прикарпатбат Чорнобиль»

77300, пр. Лесі Українки , 1-181, а /с 39, м. Калуш, тел. 095-633-58-52, 068-542-01-74, oliynuk17@i.ua

259/04 29 лютого 2012 року

Прем’єр – міністру України

п. Миколі Азарову

Івано-Франківське обласне громадське

об’єднання  «Прикарпатбат Чорнобиль»,

пр. Лесі українки, 1-181, а/с 39,

м. Калуш, 77300

П Р О П О З И Ц І Ї

до  урядової Постанови №1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня  соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Івано-Франківське обласне  громадське об’єднання, що опікується  275-ма родинами воїнів Івано-Франківського протипожежного батальйону (в/ч 6033), котрий брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 18 липня по 03 вересня 1986 року, на  чергових загальних  зборах 23 лютого 2012 року обговорило наслідки  запровадження  Постанови №1210 і прийшло до таких висновків:

Перший  крок уряду щодо пошуку шляхів реального захисту  і підходу до виконання Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вважати правильним, але і  таким, що потребує вдосконалення.

Наші судження звелися до таких пропозицій:

Розмір  пенсії після перерахунку  за формулою інвалідам-чорнобильцям не є тотожним реальним  фізичним втратам здоров’я. На практиці окремі  інваліди третьої групи мають максимальні пенсії, а інваліди першої групи – мінімальні. Приміром, по нашій області  6 інвалідам-чорнобильцям  довелося призначити  державну адресну допомогу, а два інваліди  третьої групи мають пенсії понад 8 тисяч гривень. Для справедливості варто було записати, що пенсія  після перерахунку не може  перевищувати рівня,визначеного статтею  54 Закону України 796-12. Вивільнені кошти можна було використати на інші компенсаційні виплати.

Не передбачено прийнятного рівня пенсійного забезпечення інвалідів- чорнобильців  з числа  солдат строкової служби  та воїнів запасу, котрі на час призову не були працевлаштованими. Варто було передбачити  для них пенсії  бодай  вмотивованого рівня.

Вважаємо правильним підхід про пріоритетність захисту окремих категорій  ліквідаторів та потерпілих, зважаючи на  фінансові можливості держави. На нашу думку, варто прискіпливіше поставитися до реальних ліквідаторів і тих, що сприяли роботам по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Практично, держслужбовці, як правило, прибували у відрядження  у критичний період  частіше у м. Чорнобиль, що належало  до першої зони небезпеки. Але, скориставшись нормою закону про один виїзд  у зону відчуження, вони згодом  набули статусу  ліквідатора першої категорії. Варто чіткіше прописати, можливо навіть краще  у законі, грані  між ліквідаторами, бодай між тими, що  очищали від радіації  об’єкти  і територію ЧАЕС, і тими, хто цьому сприяв. Там був найбільший ризик  і найвищий  рівень опромінення. Певної градації потребує підхід до ліквідаторів 1986 року - до введення в експлуатацію «Саркофагу», і після, зокрема 1987-го  і наступних років, оскільки у першій  фазі робіт -  до 14 грудня 1986 року, - і досвіду, і реальної практики поведінки  в зоні радіаційної небезпеки бракувало.

Смертність, а  з батальйону уже 62  наші побратими пішли  у вічність, не  дуже різниться  між першою та другою категоріями. А жодних преференцій не передбачено для ліквідаторів другої категорії. Вони навіть не можуть оформити  трудових пенсій  за довідками про оплату праці в зоні відчуження.  Стаття 57-ма  ( 796-12) заморожена. Вимога Пенсійного  фонду довідки по формі № 122, що ухвалена  у 1988 році, аж ніяк не може стосуватись осіб (тим більше військових), котрі виконали свій обов’язок перед державою у 1986 році. Чимало військових підрозділів уже розформовано.  А заповнювати такі довідки мають ті установи і організації,котрі  безпосередньо  керували такими роботами,вели їх облік. Тоді застосовувалися інші підходи, вимоги були інакшими. На нашу думку, варто було передбачити хоча б дотримання  двох статей чорнобильського закону – 48-ої про  оздоровлення та  51-ої  - про додаткову пенсію. Подальше їх ігнорування неприпустиме. Це може перерости у захворюваність і подальшу інвалідність і потребуватиме значно більше державних коштів.

На наші переконання  значної активізації потребує робота по перегляду зон забруднення бодай  за межами 30-кілометрової зони. Між іншим, це передбачалося Указом Президента України до 25-річчя Чорнобильської катастрофи . Минуло більше року, витрачено кошти, а аналіз відсутній. У нас така зона   є на Снятинщині. По нашій області мешканці  цього району  складають більше  половини   кількості чорнобильців – 6740 чол. ( по області – 11816  чоловік). Хоч виплати йдуть на особу мінімальні, але в сумі ця  цифра вражаюча. Додаймо захворюваність, яку  прив’язують до  іонізуючого  опромінювання.

За дорученням зборів

Голова ГО «Прикарпатбат Чорнобиль»,

заступник командира в/ч 6033 Ярослав Олійник

Запись была опубликована: glavred(ом) Четверг, 17 мая 2012 г. в 3:46
и размещена в разделе Підрозділ № 6033, Соціальне партнерство.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

На сообщение "Пропозиції Івано-Франківського громадьського об’єднання «Прикарпатбат Чорнобиль» до Прем’єр – міністра України" 6 комментариев

  1. Всеволод сказал(а):

    «Для справедливості варто було записати, що пенсія після перерахунку не може перевищувати рівня,визначеного статтею 54 Закону України 796-12.»

    Ярославе, тут нонсенс вимальовується, тому що ст.54-4 гарантує мінімальну пенсію інваліду ЧАЄС відповідної групи… «… у всіх випадках, не може бути меншою ніж…» Розумієте? Так що необхідно якось відредагувати…

  2. ліквід 86 сказал(а):

    До мене звернулась дружина інваліда 1 групи по 4-й зоні з претензією, що її хворого чоловіка ніяк не відзначили до роковин трагедії на Чорнобильській АЕС. Я спитав її, яке відношення її чоловік і його інвалідність має до Чорнобиля, якщо він є не ліквідатор і не евакуйований? Вона мені сказала, що він дуже хворий, бо переопромінився в н-ському населеному пункті за місцем постійного проживання. Я їй відповів, що не потрібно було чоловіка класти в постіль з боку опромінення в той час, коли вона сама в цій постелі спала з ним з чистого боку. І взагалі треба було постіль пересунути під іншу стінку в чисту зону кімнати. Якщо судити серйозно, з логіки Ярослава Олійника, то цьому хворому по життю чоловіку, який не має ніякого відношення до Чорнобильської зони треба віддати все, а інваліду – ліквідатору 3-ї групи мінімум, а все інше в тому числі і зароблене в зоні ЧАЕС він повинен отримувати коли воно йому вже не треба буде, тобто коли вже буде дихати на “ладан” будучи інвалідом 1-ї групи. А якщо не доживе – значить не повезло. Чомусь Ярослав Олійник не удосужився питанням, а чому той у кого 3-я група інвалідності отримує більше за інваліда 1-ї групи? Треба піти в наближче УПФУ і там йому пояснять, що той, в якого 3-я група ймовірно відносно “молодий” віком до 50 років і працював він в Припяті годин по 12-14 з чого отримав відповідну зарплатню за роботу в зоні ЧАЕС, з якої йому зараз нараховується пенсія по інвалідності. А іншому, в якого 1 група інвалідності вже тоді у 1986 році ймовірно було за 50 років і возив він якось один раз начальника в якесь село 30 км зони і поки начальник швиденько впралявся з справами він собі курив. Через кілька годин вони вже були поза зоною…, а зараз звісно він та його начальник найголовніші “ліквідатори”, які звісно там нічого корисного не зробили, і грошей за кілька годин не заробили собі на пристойну пенсію, але чомусь вважають, що саме для них повинні спрямовуватись гроші зароблені ліквідатором, який наразі є інвалідом 3-ї групи. Холопці думайте хоч трохи про що пишете. Один письменник написав Закон 796-ХІІ,основні положення якого 20 років не виконуються.

  3. Владимир Луганск сказал(а):

    Ребята,сначала бессовестная власть поделила нас на своих и чужих, нагло переступив через решения судов. А теперь вы предлагаете устроить такой же делёж.Они наплевали на Закон на всех чернобыльцев.А вы им письма пишите.Их гнать нужно поганой метлой….

  4. БОРИС ЧЕРКАССЫ сказал(а):

    ТОЛЬКО НЕ ПОНЯТНО ПОЛНОСТЬЮ. РАЗВЕ ДЕЙСТВИЕ МЕМОРАНДУМА МОЖЕТ КАСАТСЯ ЛЮДЕЙ НЕ СОСТОЯЩИХ В СЧУ. ПОЛНЫЙ АБСУРД ССЫЛАТСЯ НА ЭТОТ МЕМОРАНДУМ КАК НА ПАНАЦЕЮ И ОБЯЗАННОСТЬ ВСЕХ ЧЕРНОБЫЛЬЦЕВ. ЭТО ДОГОВОР МЕЖДУ СЧУ И КМУ И КАСАЕТСЯ ТОЛЬКО ЧЛЕНОВ СЧУ.

  5. tnm сказал(а):

    Це якийсь половинчастий гумор і пахне провокацією… Рішення одне – дотримання вимог чинного Чорнобильського законодавства. Іншого не дано!

  6. ліквід 86 сказал(а):

    Я цілком згоден з О. Борисом, що всі хто не входить до СЧУ повинні відмовитись від підвищених розмірів пенсій призначених по пост. 1210, отримувати її в розмірі лютого і грудня 2011 року та добиватись через суди(в Україні які?) або через Європу і ООН виконання всіх положень(не лише пенсійних) ЗУ 796-ХІІ. Скільки часу для цього треба, і хто з ліквідаторів доживе до того “щасливого майбутнього”? Пан отець також отримує збільшену по вказаній постанові пенсію по інвалідності і в той же час закликає цю постанову скасувати, після чого всі виплати по інвалідності будуть автоматично приведені до попередніх близько 1000 грн. за пост. 523. Я сьогодні, в один день, ховаю трьох ліквідаторів і не має ніякої провокації в тому, що нашим людям (насамперед ліквідаторам) треба з чогось доживати віку вже сьогодні. Рішення прийняте без нас – пенсії отримані по судах урядом відібрані і відібрані не для того, щоб на чиюсь там вимогу негайно повернути. Ця клопітна і вкрай неохідна робота – на роки, на жаль яких у нас, ліквідаторів, не має. Вважаю за необхідне вже зараз витягнути в постанові 1210 на належні розміри пенсії по інвалідності військовослужбовців, пожежників, “партизан”, працівників міліції і вахтовиків, врегулювати інші питання і усунути недоліки. Це “чорнова” робота яка потребує наполегливості та великих зусиль, і в депутати за це не оберуть. Краще поволоти десь на майданах та під стінами, хоч і користі ніякої, проте і зусиль небагато, а яка популярність?! Особливо серед не ліквідаторів.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта