?> Рівень опромінення. Чи є довідка про це у ліквідаторів? | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
09.01.2013, рубрика "Наше право"

Рівень опромінення. Чи є довідка про це у ліквідаторів?

Наталія  Падалка, 09.01.2013 року

Зараз до мене багато звертається ліквідаторів з приводу їх звернень до Європейського суду з прав людини, в якому багато кому відмовляють навіть в реєстрації заяви до суду. Питання одне – чому ЄСПЛ у когось одну й ту ж заяву реєструє, що, відверто кажучи ні про що ще не свідчить, а іншим відмовляє.

Відповідь, як на диво, дуже проста – рішення адміністративних судів 2008 - 2011 року базувалося на тому, що Конституційний Суд України в 2007 – 2008 році порахував неможливим внесення змін до законів, в тому числі і чорнобильського, законом про бюджет на 2007, 2008 рік. В 2011, 2012 роках Конституційний Суд України порахував, що з огляду на Конституцію України можливо зменшувати законом про бюджет країни на відповідний рік розмір соціальної допомоги, якщо в бюджеті бракує коштів і пріоритети країни передбачають інші потреби в видатках.

ЄСПЛ виходить як з презумпції правосумлінності кожної держави, яка підписала конвенцію, так і з верховенства Конституції кожної держави. Тобто ЄСПЛ взагалі не розглядає питання, які фактично оскаржують рішення Конституційного Суду.

Мало хто із інвалідів ЧАЕС, які звертаються до ЄСПЛ, розуміє, що адміністративний суд не вправі взагалі вирішувати якесь питання на майбутнє. Він тільки розглядає адміністративний спір в світі відповідності дій державного органу законодавству країни, в першу чергу Конституції України. І рішення Конституційного Суду України, бажаємо ми цього, чи не бажаємо, є для нього непорушним. Але, багато позовів, які задовольнялися українськими судами, ставили питання не тільки в світлі соціального захисту, а й з огляду на Віденську конвенцію про відшкодування ядерної шкоди, в світлі відшкодування шкоди завданої каліцтвом.

Є зрозумілим, що держава Україна сама вибрала для себе пріоритети, згідно яких міжнародні угоди, ратифіковані державою, мають більшу значимість, ніж закон країни про бюджет, тому в діях Пенсійного фонду України, який не виконує рішень адміністративних судів, які базуються на позовних заявах з вимогами відшкодування шкоди завданої здоров’ю, або ядерної шкоди в світлі Віденської конвенції, є порушення, яке повинен зафіксувати ЄСПЛ.

Тільки є ще процедура – ПФ України припинив виконувати рішення суду, яке базувалося на Віденській конвенції. Зрозуміло, що рішення Конституційного суду України стосується тільки соціального захисту і апріорі не розповсюджується ні на Віденську конвенцію, ні на відшкодування шкоди здоров’ю завданої каліцтвом, але ЄСПЛ приймає рішення проти України, а не проти ПФУ, тому заявник повинен доказати, що він використав всі можливі засоби, які надала йому держава. Зрозуміло, що в ЄСПЛ потрібно буде з заявою про порушення ще надати документи, які підтверджують, що інваліду ЧАЕС дійсно нанесена шкода.

А ось тут… практично у всіх постраждалих, навіть значної частини командированих, не має навіть довідки про отриману дозу зовнішнього опромінювання… Взагалі не має… На даний час, після 26 років, які пройшли після аварії на ЧАЄС, багато інвалідів ЧАЕС не похвилювалися пройти відповідну процедуру і отримати довідки про дозу  отриманого зовнішнього гамма опромінення, яка у кожної із категорій постраждалих є суто індивідуальною та різною.

Зараз, після публікацій моїх статей та порад, які направлялися мною на всі без винятку чорнобильські сайти (керівники цих сайтів самостійно приймають рішення публікувати чи ні мої статті), встає питання - які потрібні документи для звернення до ЄСПЛ, та й до контролюючих органів в Україні.

Це в першу чергу довідка про отриману дозу опромінювання.

Всі без винятку потерпілі від Чорнобильської катастрофи, інваліди ЧАЄС, повинні чітко розуміти, що рішення судів України, які встановили їм розмір пенсії у відповідності із нормами діючого законодавства в Україні, базувалися на нормах законодавства України, які були в 2008-2011 років, в першу чергу на рішеннях Конституційного Суду України в 2007 та 2008 роках. Рішення Конституційного Суду України 2011 та 2012 року ніяким чином не анулювало рішень цих судів, які базувалися на відшкодуванні шкоди завданої здоров’ю каліцтвом, або Віденській конвенції. Але тепер, це потрібно чітко вказувати, в тому числі і в заяві до ЄСПЛ.

На жаль існуюча світова юридична  практика проводить межу між соціальним захистом та відшкодуванням ядерної шкоди завданої здоров’ю каліцтвом тільки в випадках суттєвого порушення санітарних норм, доведеного довідкою. Тому всім інвалідам, які хочуть вийти за рамки соціального захисту, потрібно мати довідку про дозу.

Звернення інвалідів ЧАЕС до ЄСПЛ із питанням невиконання рішень судів  України, які встановили розмір державної основної та державної додаткової пенсії  в світлі відшкодування шкоди, повинно бути підтверджено документом про реально отриманий рівень опромінення під час своєї роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, або життя в зоні відселення.

На даний час держава Україна вимушена приводити норми свого діючого законодавства  у відповідність до Європейських стандартів, але вимагати від Європи, яка й так фінансує ЄСПЛ за свій рахунок, якихось соціальних виплат українським позивачам, а потрібно розуміти, що Рада Європи взяла на себе зобов’язання виконувати рішення ЄСПЛ в разі відмови країни його виконувати, це нереально.

Я вірю, що наступить такий час, коли всі потерпілі від аварії на ЧАЕС зможуть мати все необхідне в любій кількості, але зараз без довідки про отриману дозу радіації розраховувати на реальну компенсацію шкоди отриманої під час ЛНА, практично неможливо.

Запись была опубликована: glavred(ом) Среда, 9 января 2013 г. в 22:26
и размещена в разделе Наше право.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

На сообщение "Рівень опромінення. Чи є довідка про це у ліквідаторів?" 2 комментария

  1. Ирина сказал(а):

    существует 3 (как минимум) метода для восстановления дозы, если известно время, дата и место пребывания в зоне. Справки про дозу не собирались и не были необходимыми для присвоения статуса “Ликвидатор” в СССР, а вот справки для подтверждения статуса(место, время,дата ЗОНЫ) дважды перепроверялись нашими органами для выдачи и подтверждения Удостоверения. Но существовал еще медицинский аспект последствий аварии. В последствии для изучения влияния Радиации на здоровье как раз дозы и понадобились…Спохватились, а доз и неоткуда брать. В официальных документах Украины дозы собраны на 5-10 % постардавших!!!! В конце 90-х Медизучения проводились и США, и европейским союзом. Тогда-то и предлоджили соответствующие научные исследования по восстановлениям дозы по утвержденной методике.Хоть как-то бы восстановить дозу и тем самым обосновать исследования на мееждународном уровне. Но мой вопрос в ином? Но даже, если предположим и восстановить дозу и предоставить ее в ЕСПЧ…ТО уровень этой дозы Европейский суд будет дифференцировать как-то? 20 Бэр -отклонить, а 50 Бэр-принять заяву? Неужели недостаточно справки, что человек был в апреле, мае, июне, июле, августе, сентябре…и т.д..1986 на ликвидации аварии на 4-ом блоке или в др. месте и стал инвалидом 1-ой группы по медзаключению???. Мутит ЕСПЧ, ну или подкинули идею про дозы в Еспч наши же товарищи.Это чтобы Украина не стремилась в европсоюз?

  2. Гудов Владимир сказал(а):

    Дозы облучения у ликвидаторов занижены в несколько раз. Мы работали на ЧАЭС: 3 и 4 реакторы. Личных дозиметров у нас не было. Привезли, но ни один не работал, просто были списанные. Пользовались армейским ДП-5. Учет доз облучения вели только за время работы (за один выезд на станцию) мы должны набрать не более 2 рентген на человека. Если больше, то главный армейский радиолог не подпишет и отчитаться о проделанной работе перед штабом особо-опасной зоны не удастся. А то что мы находились на станции 3,5 – 4 часа нам не засчитывалось. Приходилось работать не всей командой (80 человек), а группами по 20 или 40 человект.к. помещения не позволяли всем одновременно работать. И эти группы, которые ждали своей очереди для работы облучались в десятки и сотни рентген(а где их можно было спрятать от радиации?, так вот это облучение тоже не засчитывалось, а только засчитывалось облучение во время работы.
    Например у работников станции на груди находился накопитель и где они проходят все уровни фиксируются.
    Если бы у нас был такой датчик-накопитель, то нам достаточно было бы пробежать к месту работы и обратно и уровень радиации был бы более 2 рентген, а работать уже нельзя – переоблучение.
    Лежал в больнице в Пуще-Водице(Всесоюзный центр радиационной медицины) это под Киевом. Спрашивал у всех врачей: “Где можно проверить полученную дозу облучения” . Врачи молчали. Спустя много лет выяснилось, что была в то время лаборатория цитогенетических исследований (надписи на двери не было), но нам не говорили за эту лабораторию, которая занималась определением доз облучения. Тогда много врачей стали кандидатами и докторами наук.
    Поэтому говорить о полученных дозах облучениях это недостоверно и унизительно для нас. Достоверно только у работников станции.
    О чем можно говорить, о каких дозах облучения и кому они нужны, если нас уничтожили морально и физически. Пенсии не хватает на питание, не говоря уже о лечении или наоборот.
    Вам, спасенный народ, Природа (Бог) этого не простит. Придет время и потомки будут говорить: “Почему мы так плохо живем? Почему наша страна забыта Богом?” И будут люди искать опять причины: то кто-то опять им мешает жить, то если бы …, а причины в том, что уничтожили своих спасателей-ликвидаторов.
    Наше дело об этом напомнить(в борьбе мы все средства уже испробовали, а что будет со спасенным народом не нам решать. Есть Всевышние Силы. Мы в этом мире только ведомые ими. И это так во веки веков.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта