?> Справи чорнобильські | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
08.02.2008, рубрика "Слово редактора"

Слово редактора

Україна об’явила себе правовою державою. Це прописано у статі 1 Конституції: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава».

И не дивно, що18 січня 2008 року під головуванням в.о. Голови Верховного Суду України, заступника Голови ВСУ Петра Пилипчука відбулося засідання Пленуму ВСУ, на якому було розглянуто подання Голови ВСУ Василя Онопенка Пленуму, в якому йдеться про те, що Верховна Рада України, прийнявши Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» погіршила фінансове забезпечення судів України, суттєво знизила соціальне забезпечення працюючих суддів, суддів у відставці та працівників апарату судів України. Це суперечить положенням Конституції України, якими встановлено, що при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, що незалежність суддів гарантується Конституцією і законами України, що обов’язок держави – забезпечувати фінансування та належні умови для фінансування судів і діяльності суддів.


Обговоривши викладені у поданні Голови ВСУ аргументи, Пленум ВСУ постановив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України від 28 грудня 2007 р. №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Все це можна тільки вітати, якщо б Верховий суд України також турбувався й про чорнобильське законодавство. Будемо сподіватися, що згадають й про нас…
За інформацією прес-служби КСУ, «У Вищого суду виникли підозри щодо законності Бюджету-2008». Саме під такою назвою на інформаційному сервері КСУ надана інформація, що 23 січня до Конституційного суду надійшло конституційне подання Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення ст. 65 розділу І, пп. 61, 62, 63, 66 розділу ІІ та п. 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Більш того, ухвалою колегії суддів відкрито конституційне провадження у справі, ведеться підготовка справи до розгляду на засіданні Суду.
Для читачів додамо інформацію, що з питань порушення чорнобильського законодавства до того ж Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 101 народного депутата України «Щодо конституційності окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яке знаходиться на вивченні в колегії суддів. Як довго вони будуть вивчати, чи відкриють вони конституційне провадження у справі? Будемо слідкувати й сподіватися на встановлення справедливості, тобто визнання неконституційними зміни у законі «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» при прийнятті бюджету України на 2008 рік.

Вже зареєстрований законопроект № 2094-5 від 25.02.2008 р., внесений народними депутатами України. Цей законопроект повертає Чорнобильський закон в стан 2007 року, тобто до прийняття закону про бюджет України на 2008 рік. Чи підтримає його Верховна рада України?

Але цей законопроект запропонував не наш профільний «чорнобильський» комітет. Чи не готують вони свій варіант законопроекту на кшталт усім відомому законопроекту №2535, який був у минулої каденції Верховної ради України?

Але будьте впевнені, що наміри щодо зміни чорнобильського законодавства не зупиняться!

По-перше, Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дійсний лише до 31 грудня цього року.
По-друге, пунктом 5. розділу ІІІ (Прикінцеві положення) закону про бюджет Кабінету Міністрів України доручено: … 3) протягом двох місяців за участю профільних комітетів Верховної Ради України проаналізувати внесені зміни до деяких законодавчих актів України, що містяться в розділі ІІ цього Закону, та підготувати відповідні пропозиції для їх розгляду у Верховній Раді України у березні 2008 року.

Так склалося, що епіцентр боротьби за виконання Чорнобильського законодавства в повному обсязі перейшов до Донецьку. Рік тому вони почали акцію протесту проти наступу державних установ на права чорнобильців. Лише у травні вони призупинили цю акцію протесту. Донецькі чорнобильці пішли у суди.

На цей час вони мають більше 300 виграних судів лише за основну пенсію, тобто за 54 статтею пенсія повинна бути не менше 6,8,10 мінімальних пенсій (Згідно закону про бюджет 2008 мінімальна пенсія дорівнює мінімальному прожитковому мінімуму, тобто 470 грн. у 1-му кварталі цього року). А ще багато перемог у справах щодо додаткової пенсії за відшкодування втраченого здоров’я та виплат на оздоровлення.

Вже багато чорнобильців Луганщини мають перемоги у справах проти Пенсійного фонду за основну пенсію й за відшкодування за втрачене здоров’я.
Доречи, в Києві несподівано з’явився інтерес адвокатських структур до чорнобильців. Вони пропонують «допомогу» з «відкатом» 50%. Й такий є бізнес…
Шановні читачі, ви бачите реальні досягнення донецьких чорнобильців. А яка реакції на це керівництва Всеукраїнських чорнобильських організацій?
Пропонуємо читачам листа, якого ВГО «Союз Чорнобиль України» направив міністру праці та соціальної політики України Папієву М.М. під час голодування донецьких чорнобильців:

10 травня 2007 р. № 173
Міністерство праці та
соціальної політики України
Про проведення акції у м. Донецьку

 Відповідно до повідомлень в засобах масової інформації у м Донецьку під егідою Всеукраїнської громадської організації „Союз Чорнобиль України” розпочато акцію голодування інвалідів-чорнобильців.
Враховуючи вищенаведене Всеукраїнська громадська організація „Союз Чорнобиль України” вважає за необхідне проінформувати Міністерство що громадяни, які задіяні у відповідній акції не входять до складу первинних організацій ВГО „Союз Чорнобиль України” і „Союз Чорнобиль Україна” м. Донецьку та Донецької області.
Крім того, ВГО „Союз Чорнобиль України” на засіданні Центральної ради обговорено ситуацію що склалася та прийняте рішення не підтримувати відповідну акцію оскільки запропоновані шляхи не в змозі суттєво вирішити проблеми значної більшості громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
Всеукраїнська громадська організація „Союз Чорнобиль України” вважає що вирішення проблем пенсійного забезпечення чорнобильців можливе лише шляхом внесення змій та доповнень до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Слід також звернути увагу на те, що організатори акції Гончаров М.М. і Бережної М.П. виключено зі складу ВГО „Союз Чорнобиль України” в зв’язку з тим, що основною метою їх дій є вирішення власних питань.
Президент ВГО „Союз Чорнобиль України” Ю.Б. Андреєв

Коментарів не потрібно…
Але цей голос не був самотнім.
Український національний фонд допомоги інвалідам Чорнобиля також направив листа міністру Папієву М.М.. Пропонуємо його нашим читачам:

18 травня 2007 року
Міністерство праці та
соціальної політики України
Про проведення акцій в м. Донецьку

Рада Фонду підтримує позицію Всеукраїнської громадської організації Союз Чорнобиль України», викладену в листі №173, який був направлений 10.05.07 р. в адрес міністерства праці та соціальної політики.
Водночас рада Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля вважає, що вирішення проблем пенсійного забезпечення чорнобильців можливо шляхом внесення змін та доповнень до закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З повагою,
Голова фонду Ю.А.Багров

На підтримку Звернення СЧУ до міністра Папієва М.М. надіслали листи й обласні організації: Херсонська (керівник: Попов І.Г.), Миколаївська (Сімонян Р.Х.). Надіслала листа й Харківська громадська організація «Ветерани війни – інваліди Чорнобиля» (керівник: Білоєнко В.М.).
Мабуть, не бажано б давати цим організаціям антирекламу. Але всі ці організації пропонують «внесення змій та доповнень до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До того ж, посилаються на законопроект №2535, який був зареєстрований на той час у Верховній раді. У нього багата історія. Він в свій час більшістю голосів був прийнятий депутатами, але Президент України наклав на нього вето.
Але треба визначити головне: будь яке внесення змій та доповнень до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які були запропоновані раніше, лише звужували права і соціальні гарантії чорнобильців. Держава не бажає навести лад в реєстрі чорнобильців і визначитися з пріоритетами у соціальному захисті щодо кожної категорії чорнобильців. Держава постійно скаржиться на те, що не вистачає коштів на повне виконання Чорнобильського закону.
Фактом є те, що чорнобильцям не має ліків, путівок у санаторії, не роблять безкоштовно діагностику, хірургічні операції. Хоча це прописано законом прямої дії. Держава повинна інваліду-чорнобильцю надати житло у разі його потреби безкоштовно на протязі року. Але на вимогу громадських організації навести лад щодо замовлення будівництва житла та його розподілу цинічно заявляє про таємність цієї процедури, і категорично відмовляються надати список осіб, кому і скільки було надано квартир за останні 10 років. А черга виросла вже на триста років. Відверте і навмисне ігнорування державою житлової проблеми чорнобильців. Небажання вирішувати житлову проблему альтернативними способами є ознакою того, що держслужбовців задовольняє принизливе становище чорнобильців у цьому питанні.
Але ж прийде і цьому край!
Чорнобильці вийдуть на Європейський суд, який стане, без всякого сумніву, на бік чорнобильців. Наведу лише приклад справи «Кечко проти України» (Заява №63134/00), в якому є такий висновок: «Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як причину невиконання своїх обов’язків». І в цьому абзаці вони нагадують про рішення у справі «Бурдов проти Росії», №59498/00, пар.35, ECHR 2002-III).
Невиконання чорнобильського законодавства у повному обсязі порушує майнові права чорнобильців. Статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції передбачене: «Кожна фізична особа… особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права». (У справі «Кечко проти України» є роз’яснення, що заборговані державою гроші, які були недоплачені громадянам – є майно цих громадян. Відмова повернути борги – є порушенням майнових прав).

Наостаннє. На виконання рішення Європейського суду по справі «Кечко проти України» голова Верховного суду України Маляренко В.Т. надіслав листа головам Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя за №1-5/400 від 14.07.2006 р, в якому підкреслюється:

«Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Таким чином, з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні, та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, судам слід мати на увазі наступне:
- реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов’язань, судами не повинні прийматися до уваги;
- у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
З метою запобігання аналогічних порушень Конвенції у майбутньому, пропоную врахувати у подальшій роботі зазначене вище рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» та довести зміст цього листа до відома судів першої інстанціях».

ПЧ 2008\7-8 (79-80) Лютий 2008

Запись была опубликована: (ом) Пятница, 8 февраля 2008 г. в 17:27
и размещена в разделе Слово редактора.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта