?> Точка зору | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
08.09.2006, рубрика "Чорнобиль і світ"

Ми живемо не після, а під час Чорнобильської катастрофи

Від редакції: Наталія ПРЕОБРАЖЕНСЬКА - голова Благодійного Фонду спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи, експерт Національної комісії радіаційного захисту населення України при Верховній Раді України, член Зеленої Ради Української екологічної асоціації „Зелений світ", член Президії Української Ради Миру, кандидат біологічних наук. Лише перелік усіх її громадських посад приголомшує. Але вона працює! До того ж вона активний автор нашої газети.

Можна довго обманювати одну людину,

 можна одноразово обманути усіх,

але не можна обманювати усіх і завжди.

(Мудрець)

В 1991 році до 5-річчя Чорнобильської катастрофи (глобальної по класифікації МАГАТЕ) вийшов перший Звіт 00Н про наслідки глобальної катастрофи. Першою була опублікована в США моя стаття-протест про ненауковість і упередженість висновків цього Звіту (Refutation of IAEA report: principal victsms not included in study. The Ukrainian Weekly, .Іunе, 9, 1991). Тоді не було досліджене здоров'я ліквідаторів наслідків катастрофи. Час викидів радіоактивних матеріалів з 26 квітня по 6 травня 1986 року автори Звіту трактували як „короткочасний" (!). Десятиденне опромінення навколишнього середовища накрило своїм чорним крилом планету. Радіонукліди летіли через усю Європу, не говорячи про скандинавські країни. Відмітились вони і в Туреччині, і на півночі Африки, в Бразилії, США, Японії. Фактично це був фарс, а не звіт. Але саме страшне - „завдяки" такому звіту був втрачений час, його не повернути, як не повернути - ніколи - втраченого здоров'я людей, які вчасно не отримали медичної допомоги і передали в спадщину майбутнім поколінням перекручені хромосоми.

В лютому 2002 року на другий Звіт 00Н (презентація його відбулась в столиці України Києві) я знову в своєму виступі надала нелицеприємну відповідь. Цей Звіт цинічно відкинув дійсні наслідки Чорнобильської катастрофи, визнав тільки соціально-психологічну напругу (вже слово „радіофобія" посоромились виголосити) та зв"язок виникнення раку щитовидної залози з радіаційним опроміненням. Світова громадськість має знати, що під час другої світової війни в Україні на окупованій території та у тилу мешкали люди, у багатьох з них були стресові ситуації: на фронті були чоловіки, сини, брати, батьки. Але ця стресова ситуація не вплинула на розвиток раків щитовидної та молочної залоз, легенів та шлунку, лейкемії і т.п. Не солідне „високим" експертам" посилатися на зниження у населення моральної планки (вживання алкоголю, наркоманія, розбещеність). Чи в багатьох країнах такого гріха немає? Але там не помирають діти від наслідків впливу опромінення - зовнішнього та внутрішнього як це має місце в Україні. Навіть у Франції, де налічується велика кількість АЕС (я була на одній з них біля Шербурга), випущена книга „Радіоактивне забруднення: атлас Франції та Європи". Європа тоді серйозно схвилювалась.

Преображенская

Результати третього  Звіту викликають у мене вже не обурення, а здивування некомпетентністю тих 100 експертів, котрі були запрошенні для надання висновків, фактично фальсифікуючи їх.

З яким матеріалом працювали ці експерти? Хто їм їх надавав? Де і як проходив заключний „консиліум 100" перед виголошенням діагнозу до 20-роковини чорнобильського горя Білорусі, Росії та України? Усі мої запитання риторичні, але на них є відповідь ще з 1959 року. Тоді МАГАТЕ та ВООЗ заключили між собою таємний договір про нерозповсюдження даних про наслідки аварій на АЕС на здоров'я людей, якщо ці дані будуть іти всупереч інтересам МАГАТЕ. Нав'язування громадськості думки про безпеку атомної енергетики, про подальший її розвиток в світі та одержання великих грошей на її потреби - ось мета МАГАТЕ. А після того, як вартість захоронення радіоактивних відходів виросла в 100 разів і АЕС стали нерентабельними, міжнародні атомні концерни зіткнулись із відсутністю замовлень на нові блоки. Ось МАГАТЕ під прикриттям 00Н і повторює стару брехню про безпечність малих доз радіації. В пресі навіть з'явився вираз „00Н втомилась від Чорнобиля".

Зруйнування атомного реактора в Україні не можна навіть порівнювати з трагедією японського народу після бомбування Хіросіми та Нагасакі, бо там був вибух, а в Україні радіоактивний розпад буде продовжуватись тисячі років. Японські лікарі та громадськість, з якими мені пощастилось зустрічатись, дуже добре розуміють нашу проблему: "мирний" та „військовий" атом - це сіамські близнюки. Розповсюдження мирних атомних технологій призвело до розповсюдження виробництва ядерної зброї. Україна добровільно відмовилась від своєї ядерної зброї - про це треба знати всім людям Землі.

Дійсно, Україна - не Китай і не Бразилія, як це звучить в Звіті. Україна була до чорнобильської ядерної катастрофи виключно зеленою країною з чистим повітрям, водою та чистою родючою землею. Якщо ж доктор Меттлер живе в Нью Мехіко, де теж має місце радіоактивний розпад, то варто зрозуміти високому пану, що там люди не зазнавали безпосереднього впливу радіоактивного йоду, цезію та стронцію, багатьох короткоживучих радіонуклідів в великій кількості протягом 10 днів з дихаючого пекла зруйнованого реактора і продовжують мешкати на забрудненій території вже 20 років як це має місце в Україні.

Замовчування своєчасної та достовірної інформації населенню СРСР та зарубіжних країн Урядом Радянського Союзу, в тому числі Міністерством оборони, що наказало приховувати правду про отримані дози молодими солдатами (було призвано 25 тисяч військовослужбовців) та Урядом та лікарями України, що прислужували партійним бонзам, також зіграло свою чорну роль в поглибленні довгострокових хвороб, викликаних радіацією. Не будемо забувати Першотравневі демонстрації під радіоактивними хмарами. Міжнародні змагання з велосипедного спорту на початку травня, звідти ідуть джерела великої кількості хворих. І досі звучать неправдиві дані щодо йодопрофілактики (зокрема і в останній доповіді). І радіоактивний йод не зник за 8 діб, як про це пишуть деякі „сміливці", а 80 днів він укорінювався в щитовидну залозу своїх жертв. Радіоактивний цезій і стронцій накопичувались у м'язах та кістках, руйнуючи імунну та кровотворну системи. Режим секретності довго існував в головах недобросовісних лікарів та вчених. Деякі з них і тепер не можуть визнати своєї помилки-нерозуміння, або до цих пір бояться втратити свій „імідж вченого". Але на сьогодні, маючи невеликий сучасний потенціал медичної апаратури і медикаментів, чесні лікарі України багато в чому перевищують свої можливості, рятуючи життя ліквідаторів, евакуйованих, мешканців на забрудненій радіонуклідами території, і вже тих хворих дітей першого покоління, котрі народились від опромінених в 1986 році дітей.

Ще в 1978 році американський дитячій лікар Хелен Келдикотт попереджала людство про те, що мовчання лікарів з приводу медичних наслідків ядерної технології та радіації призведе до збільшення рака та спадкових захворювань. В 1982 році в Україні були опубліковані дані іноземних авторів про небезпеку радіаційного впливу на стан здоров'я вагітних жінок та дітей, зокрема про народження дітей з уродженими вадами від опромінених батьків. До Чорнобильської катастрофи (1985 р.) академік В.Легасов стверджував, що остаточна радіоактивність після аварій на АЕС з часом стає більш високою, ніж забруднення після атомного вибуху, бо це відбувається за рахунок накопичення довго живучих радіонуклідів. Аліс Стюарт, з якою я зустрічалась на Міжнародній конференції в Вашингтоні в 1991 році, - фахівець з вивчення впливу малих доз радіації - досліджувала стан здоров'я робітників військового заводу в Ханфорді та жертв атомних бомбувань японських міст і показала, що вплив радіації, отриманий в малих дозах, але за довгий час, призводить до більшого ризику виникнення ракових захворювань, ніж така ж, але одноразова доза. Джон

Гофман - почесний професор  з молекулярної та клітинної біології Каліфорнійського Університету в Берклі видав книгу, присвячену вивченню наслідків Чорнобильської катастрофи, де дає надзвичайно невтішний довгостроковий прогноз, А в Англії в Селлафілді у робітників народжуються діти, з яких 10% мають захворювання крові. Чи знають про це невгамовні експерти МАГАТЕ? Чи можуть вони зрозуміти, що саме ця небезпека довготривалого впливу малих доз радіації і є тим самим страшним хвостом руйнування атомного реактора, що стимулює виникнення нових випадків важких захворювань? Саме малі дози є пусковим механізмом збільшення кількості хворих людей. А 20 років дії малих доз зробили свою велику чорну роботу.

Надам декілька офіційних цифр, до яких дуже прискіпливо відносяться фінансові органи України, але вони, на превеликий жаль, правдиві.

На 1 січня 2005 року в Україні чисельність громадян, що мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 2461 106 осіб, з них 643030 дітей. На забрудненій радіонуклідами території мешкає 523 752 дитини У них спостерігається „букет" хвороб 40-річних. Кількість сімей, що оплакують свого годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - 17 448. До 4 000 раків щитовидної - це цифра тільки у дітей і тільки в одній Україні (порівняйте з висновками, що надані, м'ягко говорячи, недобросовісної доповіді). Зростає смертність населення на радіоактивній території від соматичної патології та новоутворень. МИ ЖИВЕМО НЕ ПІСЛЯ, А ПІД ЧАС ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ.

Ще в 1992 році в Зальцбурзі (Австрія) прозвучав заклик до реформування МАГАТЕ як до організації, що має займатись тільки контролем за застосуванням атомної енергетики, а не її пропагандою. В світі працюють більш як 400 атомних реакторів. Чи подумала атомна мафія про місця захоронення радіоактивних відходів - де і як? Залишаємо цю проблему своїм нащадкам? Саме лікарі світу мусять говорити про це. Тому час надзвичайно відповідально підходити до призначення експертів, які не бажають продавати свою душу дияволу.

Не знаю, чи прийняв би суд в Гаазі (чи є Всесвітній ?) справу „ста експертів" , але має бути суд совісті і є Суд Божий.

Наталія ПРЕОБРАЖЕНСЬКА

Надруковано «ПЧ» № 15-16 (39-40) серпень 2006

Запись была опубликована: glavred(ом) Пятница, 8 сентября 2006 г. в 19:03
и размещена в разделе Чорнобиль і світ.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта