?> ТОМУ, ЩО ЛЮБЛЮ… | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

ТОМУ, ЩО ЛЮБЛЮ...

24 Стенди

27 березня цього року у національному музею „Чорнобиль” відбулася фотодокументальна фотовиставка „Тому, що люблю”. Автор – Крістіна Брендел (США). В експозиції були представлені 90 фотографій, які були зроблені автором у період з 1992 по 2000 рр. В Бєларусі: у м. Гомелі та його передмістях, на території Поліського радіаційно-екологічного заповідника. Проект „Тому, що люблю” вперше був представлений у Мінську в музеї сучасного мистецтва 25 квітня 2006 року, потім в містах Гомелі та Вітебські. У 2007 році фотовиставка передана в дар Національному музею „Чорнобиль”.

 11 Презентація фотовиставці12 Крістіна Брендель зі своїми друзями13

Крістіна народилась у 1959 році у США, штат Ілінойс.

З дитинства вона любила подорожувати, разом із родиною переїздила з одного кінця країни до іншого, і коли вийшла заміж продовжувала мандрувати, побувала на Крайній Півночі, на Алясці, три роки прожила на острові Гуам у Тихому океані. У теперішній час проживає на південному заході штату Арізона, у районі пустель.

Протягом трьох поколінь у родині Крістіни серйозно захоплювались фотосправою, і камера ставала невід'ємною частиною будь-якої події, вірною супутницею.

З фотокамерою Крістіна не розлучалась і під час поїздок до Білорусі, яку неодноразово відвідувала з благородною гуманітарною місією. Уперше вона приїхала туди влітку 1992 року у складі гуманітарної організації CityHope, щоб допомогти дітям, які постраждали від Чорнобильської аварії. Як мати трьох дітей, вона не могла пройти повз понівечені долі маленьких жителів Гомеля і його околиць, часто навіть залишаючи камеру і просто спілкуючись з ними. Саме їх обличчя є головними на дитячих знімках. Наймолодші – з притулку для дітей-інвалідів. Забути побачене було неможливо. Повернувшись до США, Крістіна усвідомила, що Білорусь стала її другою батьківщиною, бо там лишилось її серце і вона знову й знову повертатиметься туди, де її чекають.

21 Стенди22 Стенди23 Стенди

2000 року вона приїздить до Білорусі разом зі своїм чоловіком Дагом, який зафільмував все, що побачив під час першої поїздки у радіаційно забруднену зону відчуження. Цей фільм і його звуковий супровід – результат роботи Дага і Крістофера – сина Крістіни, супроводжує перегляд фотодокументальної виставки.

313233

Покинуті білоруські села, спустошені домівки, де лише окремі предмети нагадують про колишню присутність людини, діти, які стали заручниками Чорнобильської катастрофи – все, що вразило Крістіну відтворено у її роботах. Представлені на фотовиставці знімки, зроблені на білоруській землі у Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику (Чіколовицьке лісництво, Брагинський район, Гомельська обл.).

41 В оточені журналістів4243

Фотодокументи передано автором у дар Національному музею “Чорнобиль”.

Анна  КОРОЛЕВСЬКА,

заступник генерального директора

Національного музею „Чорнобиль” з наукової роботи,

заслужений працівник культури України.

Надруковано «ПЧ» № 7 (55) квітень 2007

Запись была опубликована: glavred(ом) Суббота, 7 апреля 2007 г. в 20:53
и размещена в разделе Національний музей "Чорнобиль".
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта