?> Українські раби XXI століття | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
12.05.2012, рубрика "Соціальне партнерство"

Українські раби  XXI століття

На пленарний тиждень Верховної Ради 22-25 травня 2012 року внесений на розгляд у другому читанню проект Трудового кодексу України в редакції представників Партії регіонів.

Історія спроб прийняття владою одного з найважливішого документа, регулюючого сферу соціально-економічних відносин громадян, є  тривалою та характеризується цинізмом, обманом неприкритим лобіюванням інтересів крупних роботодавців.

Сьогодні наша країна живе по Кодексу Законів про працю від 1971 року. Безумовно в нових реаліях він застарів потребує змін. Але на думку багатьох фахівців  КЗпП 1971 року є більш прогресивним,  збалансованим та більш ефективно захищає інтереси робітників в

порівнянні з сучасним варіантом Трудового кодексу.

04.12.2007 року новітній законопроект за № 1108 був вперше зареєстрований у Верховній Раді та пройшов шлях від формального доопрацювання до спроб голосування депутатами в сесійній період ВР. І тільки постійні протести громадськості не допустили прийняття антинародного Трудового кодексу в чинній редакції.

Чи можливий в нинішніх умовах інший, соціально-спрямований проект трудових відносин?

На наш погляд ні. Будучи проекцією бачення позиції всемогутніх «тіньових ляльководів», він відображає парадоксальні викривлення виконавчої влади, реалії тотального домінування політикуму провладних сил та вибрану модель розвитку країни в цілому. І тому закономірно, що  направленість  законопроекту спрямована перш за все на захист інтересів найбільш заможних бізнес представників, на підміну загальносуспільних інтересів груповими та корпоративними.

Праця та соціальний напрямок у цивілізованому світи є компромісом в рамках тристороннього діалогу: уряду, роботодавців та профспілок. В Україні інтереси трудящих відстоювали: уряд, представлений найбільшими роботодавцями, Федерація роботодавців на

чолі   з найбільшими роботодавцями та нинішня Федерація профспілок України, відданий слуга влади, який  реалізує її завдання у сфері трудових відносин. Таким чином три сторони переговорного процесу контролюються направляються одними і тими ж особами.  В результаті такого діалогу суспільство може отримати Трудовий кодекс періоду дикого капіталізму з тотальним свавіллям роботодавців, а компромісом по-українські, стане можливість громадян перетворитися в безправних рабів XVIII століття.

В чому полягає прогресивність на думку розробників від провладної партії? В можливості працювати щоденно понад 12 годин за наявності письмової згоди працівника, а протягом тижня понад 48 годин, якщо це встановлено в колективному договорі (ст. 143).

В можливості роботодавцям видавати обов’язкові  для виконання працівниками нормативні акти без погодження з профспілками та ігнорувати підписання колективних договорів (ст. 13).

В знищенні організаційно-правового механізму забезпечення прав профспілок, в істотному цілеспрямованому зменшена роль профспілок, як органу по захисту прав працівників (ст. 121, 122, 398, книга 6).

В непропорційній відповідальності сторін. Відповідальність роботодавця визначається загальними та розпливчатими поняттями, що в судовому порядку довести практично неможливо (ст. 420-424). Відповідальність працівників деталізована та значно розширена (ст. 401-419, 389). Наявність вини працівника у відповідності з ст. 409, 410, 416 в односторонньому порядку визначається роботодавцем.

В можливості порушити права працівника на особисте життя, шляхом встановлення цілодобового відеоспостереження за людиною не тільки на робочому місці (ст. 28).

В розширенні та нечіткому формулюванні переліку підстав для звільнення робітника, що призведе до немотивованих звільнень у будь-який час без пояснень причин, в встановленні випробувального строку до 6 місяців та в інших не менш «прогресивних» новаціях.

В цілому, за нашою оцінкою,  законопроект ввібрав в себе норми, які цементують негативні тенденції накопиченні за роки незалежності в трудовій сфері. Тіньова заробітна плата та праця без оформлення, посилена експлуатація та суттєво занижена заробітна плата, безправ’я та неможливість захиститися, безробіття та соціальне дно для робітників.

Крім того, запропонований законопроект вступає в правове протиріччя з ст. 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав  та свобод, що є суттєвим і неприпустимим. Розбалансованість та реакційність, лобістський  та соціально-небезпечний характер  – такі ознаки нового кодексу.

Чи повинні люди праці залишатися осторонь від законотворчого ліберального радикалізму в сфері трудових відносин?

Наша організація виступає категорично проти прийняття Трудового кодексу в чинній редакції, вимагає доопрацювання та  буде активно відстоювати дану позицію.

Голова     ВГО Громадянського руху «Контроль ради справедливості» Олексій Шевченко

Запись была опубликована: glavred(ом) Суббота, 12 мая 2012 г. в 13:37
и размещена в разделе Соціальне партнерство.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта