Від Трипілля до тральфреалізму
Саме так можна назвати відкриту виставку творчої студії "Ми духом незламні"
У ці спекотні дні будь-хто може зануритися в освіжаючу атмосферу виставки студії-галереї "Ми духом незламні", яка днями відкрилася в Києві в Дарницькому Культурно-мистецькому центрі. В експозиції представлені художники, які працюють в різних техніках, жанрах, у кожного митця - свої улюблені творчі теми, знахідки, досягнення.
На долю одних учасників виставки неабиякий вплив справили чорнобильські сторінки в їхніх біографіях, в долях решти є інші вражаючі сторінки, які не тільки перевернули їхнє життя, але часом перетворили його на подвиг, можливо, не завжди помітний серед буденних справ. Тепер їх об’єднує ідея, яка й дала назву цьому неприбутковому творчому об’єднанню: "Ми духом незламні".
Однак, проведення виставок студії-галереї – не тільки чергове нагадування про це і самим собі, й іншим. Кожна виставка традиційно презентує високий мистецький рівень її учасників. Не дарма минулого року за високий художній рівень та виконавчу майстерність творчій студії-галереї присвоєно звання "Народний аматорський колектив". Багато хто з учасників виставки є лауреатами національних та міжнародних мистецьких фестивалів.
Виставка відкрилася у переддень Дня Конституції України. Теперішній Основний Закон як ознака української державності існує лише 14 років. Але представлена експозиція презентує художньо-історичний ракурс на українське минуле й сьогодення, який дає можливість стверджувати, що теперішня Конституція – це не кон’юнктурний продукт сучасної української політики, а вагома намистина на дуже довгій нитці українського часу.
Твори авторів – від символічних образних "вібрацій" на тему Трипілля дослідниці української історії Наталії Смаги, виконаних в авторській техніці, до дещо незвичних натюрмортів Олексія Бреуса, колишнього оператора Чорнобильської АЕС, а тепер прибічника тральфреалізму – сучасного напряму в українському малярстві - охоплюють різні шари національної історії, менталітету, естетики, колористики.
Особливе місце серед виставлених творів посідають вишивані рушники Євгенії Анцевої, які надають всій виставці національного забарвлення і хатнього затишку. Мисткиня опанувала вишивання уже в похилому віці, але їй є чим пишатися. На її полотнах навіть зі зворотнього боку панує гармонія кольорових рядків.
и размещена в разделе Живопис, Народна творчість, Новини.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.
