?> Відбулося друге засідання Українського Республіканського Клубу | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

Відбулося друге засідання Українського Республіканського Клубу

Центр розвитку суспільства, понеділок, 25 березня 2013, 14:40

19 березня у Києві відбулося чергове засідання Українського республіканського клубу. Валерій Пекар виступив із доповіддю на тему «Сценарії для України та ресурси Республіки». Близько сотні людей взяли участь у засіданні Клубу та стали активними учасниками обговорень.

Експертами в обговоренні виступили: Володимир Дубровський, старший консультант Київської школи економіки; Андрій Длігач, генеральний директор «Advancer Group»; Віктор Андрусів, кандидат політичних наук, заступник голови партії «Демократичний Альянс»; Дмитро Потєхін, політичний аналітик, директор Групи європейської стратегії.

Свою доповідь Валерій Пекар розпочав з визначення того, що відбувається сьогодні у світі, адже, на його думку, лише з огляду на це можна будувати візію України. «Зараз велика гра йде одночасно на всіх дошках: геополітика, геоекономіка, геокультура. Ресурс, яким ми можемо грати на цих дошках, дає наша внутрішня політика». Доповідач визначив п’ять геополітичних, п’ять геоекономічних, п’ять геокультурних та шість внутрішньополітичних сценаріїв.

«Світова економіка переживає черговий фазовий перехід, ознакою якого є системна криза: економічна, екологічна, демографічна, технологічна, ідейно-ціннісна тощо. Країни, які не перетнули постіндустріальний фазовий бар’єр, будуть індустріальними чи аграрними колоніями країн, які його перетнули. Для України в геоекономіці є п’ять сценаріїв: побудова нової постіндустріальної української економіки; індустріальна Україна як м’яка посадка на «запасний аеродром» у разі невдачі українського постіндустріального проекту; свідома відмова від постіндустріального проекту і перетворення на індустріальну колонію свідомо обраної метрополії; фазова катастрофа і перетворення на аграрну територію в результаті невдачі, а також фазова катастрофа як наслідок політики нічого не робити».

В геополітиці Валерій Пекар визначив європейський, неорадянський, острівний (диктатура й ізоляція) сценарії, а також такий, при якому Україна може бути роздерта на шматки між європейським та неорадянським геополітичними проектами. «Є ще один сценарій, який мені найбільше подобається, — суб’єктний, коли Україна стає не об’єктом, а суб’єктом геополітики», — наголосив доповідач.

«Що стосується геокультури, то на сьогодні в Україні немає власного гуманітарного простору, ми заручники конфлікту пострадянського і європейського гуманітарних просторів, які є для нас чужими. Тут можливі такі сценарії: включення в чужий гуманітарний простір на Заході або на Сході; розрив України на шматки; а може статися, всім буде не до нас». На думку Валерія Пекара, можливий також і більш позитивний варіант — «національне гуманітарне диво», створення нового українського культурного проекту та гуманітарного простору.

Окреслюючи внутрішньополітичні сценарії, доповідач особливо наголосив на тому, що сучасна політична система України спотворена і не здатна на якісні перетворення, але й не має ресурсу для подальшого виживання, бо не спирається на жодну вагому соціальну групу всередині країни і на підтримку жодної зовнішньої сили. Найбільш бажаним сценарієм тут є зміна влади в результаті керованого громадянського протесту.

Валерій Пекар наголосив, що той, хто не має власного проекту майбутнього, стає ресурсом для тих, в кого цей проект є, і простором дії для інших суб’єктів, як це неодноразово вже було з Україною у минулому. «Ми оточені активними проектами, а власного не маємо», — заявив доповідач. Далі були детально розглянуті соціальні ресурси майбутніх змін.

«У нас ще є 10-15 років, щоб усе змінити, але лише за умови, що ми почнемо прямо зараз. Але для того ми маємо проявити суб’єктність, визначити сили, які «гратимуть за Україну» на світових дошках», — констатував експерт.

Свою доповідь Валерій Пекар закінчив запевненням, що Україні потрібен новий широкий громадський неполітичний рух, який збудує Третю Республіку, поки політики граються в свої ігри в Другій Республіці, яка вже добігає кінця: «Нова країна проросте крізь стару, як трава проростає крізь асфальт».

Володимир Дубровський, старший консультант Київської школи економіки, зазначив, що думки доповідача у більшості співпадають з його поглядами і це говорить про те, що ми на вірному шляху. «Проте мої погляди трохи песимістичніші. Зараз у нас відсутня еліта, яка б просувала Український Проект. В нас є всі шанси стати звичайним сировинним придатком до когось. В цивілізаційному вимірі ми навряд зможемо бути центром чогось, а зараз ми є периферією Росії, на жаль, і наше завдання мінімум — хоча б перейти у периферію Європи», — вважає Володимир Дубровський.

Генеральний директор «Advancer Group» Андрій Длігач був також налаштований менш оптимістично і зазначив, що Україні зараз невідомі правила гри, в яку ми мусимо грати, і ми не можемо оцінити карти, які маємо. «Ми кажемо, що в нас немає перспектив індустріальних, а є перспективи або аграрні, або постіндустріальні. Але, базуючись на дослідження, наші аграрні перспективи зменшуються з кожним роком, виснажені ресурси. Щодо постіндустріальних — я викладаю в університеті і бачу, що з кожним роком перший курс має все гірші інтелектуальні задатки, відбувається «гуглізація» нового покоління, ми вже рахуємо лише на калькуляторах, не запам’ятовуємо, а користуємося Вікіпедією і т.д.», — вважає Андрій Длігач.

На думку Віктора Андрусіва, кандидата політичних наук, заступника голови партії «Демократичний Альянс», пошук нових форми організації суспільства і нових форм суспільних інституцій може стати для нас важливим викликом і великим кроком вперед. «Потрібно підвищувати роль України в глобальному порядку денному. Важливо створювати українські глобальні мережі. І дуже важливо збільшувати міжнародну залежність України, диверсифікувати її. Бо сьогодні ми залежимо в основному від Європи і Росії, а треба залежати від Індії, Бразилії, ПАР, Китаю і т.д., і це нас буде рятувати, коли один з стовпів буде падати», — сказав Віктор Андрусів.

Політичний аналітик, директор Групи європейської стратегії Дмитро Потєхін вважає, що у нас є проблема в способі мислення, бо ідея про існування зовнішніх суб’єктів, які нами маніпулюють, насправді лежить в основі тієї політичної гри, за допомогою якої нас сьогодні розділяють. «На сході України думають, що нами намагається маніпулювати Захід, тобто Європа і Америка, а на заході Україні — що маніпулює Схід, тобто Росія», — зазначив Дмитро Потєхін і наголосив, що ми не маємо забувати про позитивний досвід ненасильницького спротиву у 2004 році.

На завершення Ігор Харченко, співзасновник Українського республіканського клубу та директор Центру розвитку суспільства, виступив з короткою доповіддю, як Україні стати суб’єктом геополітики. На його думку, якщо у нас немає майбутнього, то і минуле стає непотрібним. А найкращий спосіб передбачити майбутнє — це створити його.

«Сьогодні Україна — це територія війни, об’єкт глобальної гри. Нам потрібно змінити термінологію, як ми себе характеризуємо. Від того, як ми себе будемо називати, позиціонувати, буде залежати сприйняття нас у світі. Ми маємо для себе сказати, що ми є центральноєвропейська країна, це дуже багато змінить в нашому сприйнятті світу».

На думку Ігоря Харченка, наш шанс — створення власної системи координат. «В цій новій системі нова парадигма цінностей і принципів створить простір для нашого успіху, і це дасть нам можливість максимально реалізуватися. Зовнішньополітичний прояв Українського цивілізаційного проекту має вилитись в Центральноєвропейську Співдружність».

Заключне слово Валерія Пекаря прозвучало досить оптимістично і дало зрозуміти, що ситуація небезвихідна: «Сучасний світ палає полум’ям системної кризи. Ми не знаємо, що буде цеглинками Нового Світу, як він буде налаштований, немає його картини. Але і на Заході, і на Сході також немає цієї картини, тому вони не мають над нами жодних переваг. В цій боротьбі за розуміння майбутнього ми граємо на рівних».

Фоторепортаж із засідання

Відео із засідання

Український республіканський клуб — це майданчик для спілкування представників інтелектуальної еліти, які можуть запропонувати суспільству своє бачення необхідних змін. Клуб стане місцем, де українська візія не лише відшліфується, але й втілиться у конкретні стратегії та у проектах, що залучать тисячі громадян у справу побудови Української Республіки, яка забезпечить кожному громадянинові право на добробут, справедливість і розвиток.

Засідання УРпК відбуватиметься раз на два тижні по вівторках. За анонсами заходів слідкуйте на сайті Центру розвитку суспільства та сторінках у Facebook: ЦРС та УРпК.

http://sdc-ua.org/Site/index.php?option=com_content&view=article&id=235%3A2013-03-25-12-40-31&catid=43%3A2010-11-05-12-53-14&Itemid=61

Запись была опубликована: glavred(ом) Понедельник, 25 марта 2013 г. в 18:43
и размещена в разделе Новини, Соціальне партнерство.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта