?> Відкрите зверення до ВРУ | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.

Відкрите зверення до ВРУ

З приводу злочину організованого народними депутатами України Сенченком А. В. та Веліжанським С. К. проти Конституції України та діючих положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12).

Голові Верховної Ради України

Литвину   В. М.

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань боротьби із організованою

злочинністю та корупцією

Калетнику  І. Г.

Першому заступнику Голови Комітету Верховної

Ради України  з питань правосуддя

Кармазіну Ю. А.

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань правової політики

Міщенку С. Г.

Народному депутату України

Сенченку А. В.

Народному депутату України

Веліжанському С. К.

Народні депутати України Сенченко А.В. та Веліжанський С.К. протиправно зареєстрували проект закону  № 7211, в якому робляться доповнення до скасованих частин статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ (796-12) від 28.02.1991 р. (надалі Закон 796-12), які визнані не конституційними. Зазначені зміни протиправно вносилися до Закону 796-12 через статтю 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», тому визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., яке є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Що стосується законопроекту № 7211, підробка починається з пояснювальної записки, в частині 4 якої зазначається, що не потрібно вносити зміни до діючого закону. Це зроблено навмисно, щоб переважна частина народних депутатів довірилися наданій порівняльній записці, перша колонка якої наводить положення Закону 796-12, які визнані неконституційними зазначеним вище рішенням Конституційного Суду України. Намагання (в першу чергу державних службовців Мінпраці України, які мають службові повноваження забезпечувати виконання статей Закону 796-12,  відповідно положень Конституції та Законів України) ігнорувати рішення Конституційного Суду України, діючих положень Конституції і Законів України, Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод за зговором з деякими народними депутатами України тривають. Управління комп'ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України, які обслуговують офіційний сайт www.zakon.rada.qov.ua, не отримали розпорядження відновити конституційні статті Закону 796-12 у відповідності рішення Конституційного Суду України, яким визнано неконституційними зміни, що всупереч статті 22 Конституції внесені через положення Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що можливо кваліфікувати прихованими корупційними діями, що підпадають під статті Закону України «Про боротьбу з корупцією.

Стаття 152 Конституції України (254к/96-ВР) передбачає: «Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.  Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність», а стаття 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР від 16.10.1996 р. (надалі Закон 422/96-ВР)передбачає: «…Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом».

В 1986 році по наказу вищих Державних органів (від якого без кримінальної відповідальності не можливо було відмовитися) до ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ залучали громадян ліквідовувати катастрофу на ЧАЕС - катастрофу планетарного масштабу. До відбудови «САРКОФАГУ» ліквідатори працювали під дією підвищеного рівня іонізуючого випромінювання (якого не отримували ліквідатори наступних років). Зазначена частина ліквідаторів 1986 року (та ліквідатори що працювали на промисловому майданчику ЧАЕС в 1986 році, де ще була третя ЗОНА небезпеки) втратили здоров’я та отримали інвалідність з цілим букетом невиліковних хвороб (у значної кількості інвалідів-ліквідаторів 1986 року життя  фатально «завершилося»). Стаття 13 Закону України  «Про  використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» № 36/95-ВР від 08.02.1995 р. (надалі Закон № 36/95-ВР) передбачає: «Громадяни, здоров'ю та майну яких завдано шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, мають право на її відшкодування в повному  обсязі відповідно до законодавства», що також підтвердила стаття 16 Конституції України (254к/96-ВР), яка передбачає: «забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави», а конкретні норми державного відшкодування інвалідам-ліквідаторам, що працювали в ЗОНІ відчуження, та за втрату годувальника із числа зазначених інвалідів-ліквідаторів  передбачені статтями Закону 796-12. Але на цей момент тяжкохворі інваліди-ліквідатори не мають можливості лікуватися, бо ДЕРЖАВА не виконує зобов’язань встановлених Конституцією та Законами України, по забезпеченню безкоштовними ліками навіть в спеціалізованих клініках. Навіть на початку дев’яностих років, коли в незалежній Україні спостерігався найбільший рівень інфляції (який в 1993 році дорівнював 10256%), виконувалися положення статей Закону 796-12 по ставленню до інвалідів-ліквідаторів. Але в подальшому почалося ігнорування державними службовцями виконання своїх повноважень. Тому для запобігання злочинних зменшень державного відшкодування, передбаченого інвалідам-ліквідаторам, Законом України № 231-V (231-16) від 05.10.2006 р. до  Закону 796-12 внесена стаття 71, яка передбачає: «Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін і доповнень до цього Закону». Цю тезу посилюють стаття 22 Конституції України (254к/96-ВР), яка передбачає: «Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових Законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яку в 1950 році підписали Уряди держав - членів Ради Європи, а 17.07.1997 р. ратифікувала Верховна Рада України). Отже стає неможливим зменшення або відміна затверджених законодавством державних гарантій по відшкодуванню шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії ліквідаторами, які втратили здоров’я та отримали інвалідність. Але невиконання державними службовцями положень законодавства стосовно інвалідів-ліквідаторів, що працювали в ЗОНІ відчуження (та громадяни, що втратили годувальника із числа інвалідів-ліквідаторів що працювали в ЗОНІ відчуження) тривають, тому вони вимушені відстоювати свої порушені права в судах, що відповідає положенням статті 80 Закону 36/95-ВР, яка передбачає: «Справи стосовно позовів про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної ядерним інцидентом, що мав місце на території України, розглядаються виключно судами України, якщо  інше не передбачено міжнародними договорами, учасником яких є Україна» (тому вже винесено багато рішень на користь зазначених громадян України навіть Європейським судом з прав людини, який також зобов’язує ДЕРЖАВУ відшкодовувати МОРАЛЬНУ ШКОДУ до 15000,00 ЄВРО, але це відшкодовування повинні виплачувати державні службовці, винні в порушеннях законодавства, не перекладаючи свої протиправні дії на рахунок «дірявого» Державного бюджету).

Напередодні двадцять п’ятої річниці Чорнобильської катастрофи Верховна Рада України підготувала інвалідам-ліквідаторам «новий подарунок», у вигляді злочину по зменшенню пенсійного забезпечення та надання компенсаційних виплат інвалідам-ліквідаторам, організаторами якого виступили народні депутати України Сенченко А. В. та Веліжанський С. К., які за зговором з державними службовцями виконавчих органів, зареєстрували законопроект № 7211. Увесь пакет документів доданих до законопроекту передбачає підробку діючого законодавства. Тому вимагаємо негайно зняти з реєстрації протиправний проект закону № 7211, а також врахувати, що на сайті Міністерства праці та соціальної політики України виставлений новий протиправний проект чорнобильського закону, який можливо кваліфікувати широкомасштабним злочином проти Конституції України (254к/96-ВР)  та  Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод (яку ратифікувала Верховна Рада України), тому інваліди-ліквідатори будуть вимушені організувати масову акцію протесту в усіх регіонах України, із залученням ЗМІ України та із інших демократичних Країн світу. Наслідком організованого державними службовцями геноциду над ліквідаторами (в першу чергу 1986 року) яких направляли до ЗОНИ відчуження по наказу Вищих ДЕРЖАВНИХ органів країни виконувати роботи по ліквідації катастрофи під дією підвищеного рівня іонізуючого випромінювання (рівень якого був найвищим до відбудови «САРКОФАГУ»), тому втратили здоров’я, та отримали цілий букет невиліковних хвороб (на профілактику та лікування яких необхідні коштовні ліки, які ДЕРЖАВА в порушення діючого законодавства не забезпечує, а рівень пенсійного забезпечення також не відповідає законодавству, що також блокує можливість самостійно купувати необхідні ліки), наслідком яких стала інвалідність, тому підписані інвалідами-ліквідаторами скарги будемо вимушені направити до керівництва Ради Європи, ООН, та подати позов до ГААГСЬКОГО  міжнародного трибуналу (який розглядає питання геноциду над людьми).

Керівників комітетів просимо довести наше звернення до кожного народного депутата України.

З повагою, від імені інвалідів Чорнобиля 86 року

А. Ф. Колядін, Голова  Всеукраїнської  спілки ліквідаторів-інвалідів «Чорнобиль-86», Редактор газети Всеукраїнського часопису для інвалідів Чорнобиля та ліквідаторів „ПОСТ ЧОРНОБИЛЬ” („POST CHERNOBYL”)

А. Ф. Зенченко, Голова правління - президент Всеукраїнської спілки громадських об’єднань «Координаційна Рада громадських об’єднань інвалідів та постраждалих від Чорнобильської катастрофи»

Л. М. Карпенко, Голова Громадського об’єднання «Фонд Інвалідів Чорнобиля» м. Києва та Київської обл.,  Голова Комітету контролю у сфері соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян України ВГО  “Громадський контроль”

Запись была опубликована: glavred(ом) Суббота, 13 ноября 2010 г. в 8:21
и размещена в разделе Новини Спілки "Чорнобиль-86", Трибуна.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

На сообщение "Відкрите зверення до ВРУ" 5 комментариев

  1. ИРИНАКИЕВ сказал(а):

    Полностью присоединяюсь. И благодарна людям, чьи подписи стоят под Этим толковым документом.
    Молчать в такой ситуации нельзя!Дай бог здоровья всем ликвидаторам и дожить до Дня СПРАВЕДЛИВОСТИ в отношении чернобыльцев!

  2. Валентина Юрьевна сказал(а):

    Кабінетом Міністрів створений організаційний комітет з підготовки та проведення заходів, пов’язаних з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи, який очолив   АЗАРОВ  Микола Янович, чи хто входить до складу цього комітету з Вашої Спілки?            

      

  3. glavred сказал(а):

    З нашої спілки в Оргкомітеті нікого не має. Із Чорнобильських організацій в Оргкомітеті на сьогодні є:
    Андреєв (СЧУ), Закревська (Діти Чорнобиля), Доманьский (Ветерани МНС), Дурдинець (Ветераны МВС).
    Будемо щось робити.
    Присутність в Оргкомітеті ще нічого не значить, крім можливості “вибить” гроші на заходи своєї організації щодо 25 річниці. Щодо грошей це важливо.
    Але згадаємо 20 річницю. Ми досягли своєї мети зробити День ліквідатора не бувши в Оргкомітеті. Були союзники у нас тоді, будуть і зараз.
    Але як працює Оргкомітет зараз вже відчувається. Указ Президента: переписали Указ Ющенка до 20-ї річниці, тільки дати змінили. Цей Указ – це підстава Президенту. З часом там зрозуміють…
    А Розпорядження КМУ “Про створення Оргкомітету” викладемо на сайт.

  4. ВЕРА сказал(а):

    Хорошее дело Вы начинаете—решив обьеденить чернобыльцев для защиты своих прав и нашего  Закона.  Как руководитель ( с 15  летним стажем) чернобыльской организации  хочу Вам дать совет — не наступайте на грабли на которые наступил Ю.Б.Андреев—-не разделяйте ликвидаторов 86 и 87 года!!! это вносит раздор в чернобыльское движение. Тем кто работал вЗоне несколько месяцев в 1987 году досталось не мало…..многих уже нет в живых. УДАЧИ ВАМ!

  5. glavred сказал(а):

    Не мы разделяем…
    Для меня настоящие ликвидаторы – это те, кто имел (или имеет) категорию 2А.
    Все остальное от лукавого.
    Скажу откровенно, много предложений поступает ограничиться периодом строительства “Саркофага”. В последнее время это очень часто озвучивается, в том числе и в коридорах власти. Я считаю, что это не справедливо. После окончания работ по строительству “Саркофага”, был еще пуск 3-го блока ЧАЭС. Там перемололи немало ликвидаторов…
    Есть очень хороший критерий справедливого определения самого опасного места работы на ЛПА – III зона. Это зона самая опасная по радиоактивному загрязнению.
    До 1-го июля 1986 года – в III зону входили: Припять, Янов, Чистогаловка, Копачи, Бураковка, Красное (Машево), Нагорцы, Подлесное, Семиходы, Усов, Пусо-Лелев, “Рыжий лес”, промплощадка ЧАЭС, вся стройбаза.
    Но уже с 1-го июля III зона уменьшилась. Из нее выпали Бураковка, Копачи, Нагорцы, Подлесное, Семиходы, Чистогаловка, Усов, Янов.
    С 16-го августа в III зоне остались Припять,”Рыжий лес”, промплощадка ЧАЭС, вся стройбаза и Пусо Лелев.
    На 1-е января 1987 года III зона была только лишь в Припяти, на промплощадке и стройбазе ЧАЭС. Ну и “Рыжий лес”. III зона продлевалась на этих участках до 1-го марта 1988г. После этого зон нигде никаких не было. Единственным опасным местом оставался “Саркофаг” – теперь уже объект “Укрытие”. ЛПА закончилась.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта