?> Відкрите звернення « Громадянського руху «Контроль для справедливості» щодо права на мирні зібрання | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
24.03.2012, рубрика "Соціальне партнерство"

Відкрите звернення  « Громадянського руху «Контроль для справедливості»  щодо права на мирні зібрання

Шановні друзі і коллеги!
15 березня 2012 року Верховна Рада зробила наступну спробу проголосувати за законопроект № 2450 «Про порядок організації і проведення мирних заходів».
Наполягаючи на прийнятті законопроекту № 2450 в нинішній редакції, влада робить спробу, по-перше, змінити принцип погодження проведення відповідних акцій з «повідомчого» на «дозвільний», тим самим грубо порушуючи вимоги ст. 39 Основного Закону України, які, до речі є нормами прямої дії, і, по-друге, робить спробу розширити базу обмеження розглядуваного політичного права за рішенням суду не тільки виключно в трьох випадках, визначених безпосередньо Конституцією, але й під надуманим приводом.
Норма повідомлення влади про мирну акцію не менше ніж за 4 дні до її початку, з урахуванням практики та «неупередженості» українських судів, практично унеможливлює проведення неугодних владі заходів.
Неможливість проведення, у відповідності із запропонованим законопроектом, спіткає долю й інших видів – стихійних протестів тощо. Суттєвим недоліком законопроекту є відсутність термінів для оскарження рішень судів про заборону акцій, таким чином громадяни позбавлені також права на судове оскарженння неправомірних судових рішень.
На на погляд, з огляду на актуальність протестів, масштаби невирішених проблем в соціально-економічній сфері держави та кількості незадоволених життям громадян, закладені норми в законопроекті є неприпустимими для застосування в демократичному суспільстві та суперечать європейським принципам.
Свобода зібрань – одне з найважливіших прав людини, яке є ефективним інструментом захисту громадянських прав, громадського контролю за владою та локомотивом соціальних змін.
Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо.
Саме ці права сьогодні влада хоче у нас відібрати.
На початку квітня 2012 року законопроект буде знову поставлений на голосування в законодавчому органі.
Чи маємо ми право мовчати?
Наша організація висловлює, повну підтримку всеукраїнської ініціативи « За мирний протест» та прийматиме у ній активну участь, направлену на недопущення прийняття законопроекту в існуючій редакції. Відповідну резолюцію додаємо до цього листа.
Просимо Вас висллвити вашу думку та готовність до заходів громадської непокори для захисту власних конституційних прав.
Олексій ШЕВЧЕНКО,
Голова ВГО Громадянського руху
«Контроль ради справедливості»

Основоположні права громадянина жити в демократичній країні - під загрозою знищення новаціями законопроекту № 2450

15 березня 2012 року Верховна Рада зробила наступну спробу проголосувати за законопроект № 2450 «Про порядок організації і проведення мирних заходів».
Наскільки важливими у житті кожного з нас є наслідки застосування цих нововведень?
Яких сфер торкнуться зміни і на що потуги влади направлені цього разу?

Ліквідація наших політичних прав і свобод, знищення базових основ демократичного устрою держави - ці завдання ставить сьогодні перед собою влада для остаточного усунення перешкод у спробах повного пограбування держави та народу.
Що таке політичні права і свободи, яка роль та значення цих понять в житті суспільства?
Політичні права і свободи - це права, які належать людині та громадянину держави.  Ці права і свободи пов'язані з безпосередньою участю кожного з нас в громадському житті, в управлінні державою та складають основу основ демократії.
Закріплені Конституцією Україні політичні права і свободи задовольняють загальновизнаним міжнародним нормам, які передбачені в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року та Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року та інших міжнародно-правових актах.
До політичних прав і свобод належить невід’ємне право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Це право закріплено ст. 39 Конституції України.
Збори, мітинги, походи і демонстрації громадян є формами безпосереднього волевиявлення людей. Вони можуть проводитися з метою: прилюдного обговорення та вираження свого ставлення до дій чи бездіяльності органів державної влади і місцевого самоврядування; подій у політичному, соціально-економічному житті держави, суспільстві та світі в цілому; привернення уваги до вирішення нагальних політичних, соціально-економічних та інших проблем держави, суспільства, місцевої територіальної громади; прилюдного протесту проти рішень, заходів, здійснюваних державою, місцевими органами самоврядування, проти окремих подій життя держави чи світу в цілому або, навпаки - їх підтримки.
Свобода зібрань – одне з найважливіших прав людини, яке є ефективним інструментом захисту громадянських прав, громадського контролю за владою та локомотивом соціальних змін.
Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо.
Саме ці права сьогодні влада хоче у нас відібрати.
Наполягаючи на прийнятті законопроекту № 2450 в нинішній редакції, влада робить спробу, по-перше, змінити принцип погодження проведення відповідних акцій з «повідомчого» на «дозвільний», тим самим грубо порушуючи вимоги ст. 39 Основного Закону України, які, до речі є нормами прямої дії, і, по-друге, робить спробу розширити базу обмеження розглядуваного політичного права за рішенням суду не тільки виключно в трьох випадках, визначених безпосередньо Конституцією, але й під надуманим приводом.
Норма повідомлення влади про мирну акцію не менше ніж за 4 дні до її початку, з урахуванням практики та «неупередженості» українських судів, практично унеможливлює проведення неугодних владі заходів.
Неможливість проведення, у відповідності із запропонованим законопроектом, спіткає долю й інших видів – стихійних протестів тощо. Суттєвим недоліком законопроекту є відсутність визначених термінів для оскарження рішень судів про заборону акцій, таким чином громадяни позбавлені також права на судове оскарженння неправомірних судових рішень.
На наш погляд, з огляду на актуальність протестів, масштаби невирішених проблем в соціально-економічній сфері держави та кількості незадоволених життям громадян, закладені норми в законопроекті є неприпустимими для застосування в демократичному суспільстві та суперечать європейським принципам.
У відповідності з аналізом соціологічних досліджень, в Україні щомісяця відбуваються близько 200 заходів протестного характеру. Палітра вимог - від політичних та соціально-економічних до трудових та проблем мешканців окремого будинку. Переважна більшість (до 90 % акцій) носять мирний і законний характер, і тільки 5-7 % носить мало виражений насильницький характер (бійки). В той же час влада все частіше застосовує репресії та судові рішення про заборону. Найпопулярнішими методами боротьби з протестами дедалі частіше стають затримання та арешти, методи легального і нелегального тиску на учасників протесту.
В окремі місяці ці показники сягали до 30 % випадків. Тенденції, які не можуть не насторожувати, свідчать про застосовування владою неадекватного тиску на протестантів.
Результати застосування «дозвільної» системи погодження проведення різних заходів наочно демонструються в країнах Білорусь, Казахстан та Росія.
У 2010 році законопроект № 2450 Верховна Рада уже намагалася прийняти, але на заваді стали протести громадських організацій.
На початку квітня 2012 року законопроект буде знову поставлений на голосування в законодавчому органі.
Чи маємо ми право мовчати?
Наша організація висловлює повну підтримку всеукраїнської ініціативи « За мирний протест» та прийматиме у ній активну участь, направлену на недопущення прийняття законопроекту в існуючій редакції.
Олексій ШЕВЧЕНКО,
Голова ВГО Громадянського руху
«Контроль ради справедливості»

РЕЗОЛЮЦІЯ ФОРУМУ ГРОМАДСЬКИХ  ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ
ЩОДО ДОТРИМАННЯ І ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВОБОДИ МИРНИХ ЗІБРАНЬ В УКРАЇНІ

Київ, 2 листопада 2011 року.

Свобода мирних зібрань – одне з найважливіших прав людини. Завдяки цьому праву громадяни не лише можуть відстоювати свої соціальні, економічні, громадянські та політичні права, а й змінювати свою країну. Свобода зібрань є важливою передумовою для здійснення громадянами права на свободу слова, свободу вираження поглядів та реалізації культурних, релігійних потреб, інтересів національних меншин.
Свобода зібрань гарантована Конституцією України (стаття 39) та Європейською конвенцією про захист прав людини та основних свобод (стаття 11). Проте сьогодні свобода зібрань в Україні під загрозою. Представники вищої та місцевих влад, міліція та суди систематично порушують права громадян: незаконно забороняють мітинги та демонстрації, розганяють мирні зібрання, брутально застосовуючи силу, ухвалюють неконституційні нормативно-правові акти, які обмежують права і свободи українських громадян.
Такі порушення були масовими і за президентства Леоніда Кучми, і за часи «помаранчевої» влади, але протягом 2010-11 років ці порушення набули нового розмаху. Ситуація з дотриманням свободи мирних зібрань в Україні викликала занепокоєння не лише серед українських громадян, а й у середовищі європейської та міжнародної правозахисної спільноти. Ми, представники неурядових позапартійних українських громадських організацій, вважаємо, що ситуацію із свободою мирних зібрань в Україні необхідно суттєво змінити. І для цього дуже важливо ухвалити закон про свободу зібрань, який би відповідав Конституції України, міжнародним нормам з прав людини, рішенням Європейського Суду з прав людини, висновкам Венеціанської комісії та Керівним принципам ОБСЄ із свободи мирних зібрань.
Ми закликаємо Верховну Раду України ухвалити закон «Про свободу мирних зібрань», який би включав такі принципові положення.
1. Закон не повинен дискримінувати людей у праві бути учасником або організатором мирного зібрання за статтю, віком, національною, партійною та ідеологічною, релігійною приналежністю чи сексуальною орієнтацією. Права неповнолітніх, неповносправних, ув’язнених, негромаян на мирні зібрання повинні бути гарантовані.
2. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України, терміни повідомлення про мирне зібрання мають бути у розумних межах і не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право. Такі терміни мають слугувати гарантією реалізації свободи зібрань. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у законі має бути передбачена можливість спонтанних мирних зібрань.
3. Відсутність повідомлення не може бути підставою для припинення, в тому числі й силового, мирного зібрання.
4. Метою повідомлення про мирне зібрання має бути виключно надання часу владі для підготовки захисту зібрання. У випадку повідомлення влада несе відповідальність за захист зібрання.
5. Процедура повідомлення не має жодним чином ускладнюватися, органи влади не повинні вимагати від організаторів мирних зібрань надавати персональні дані та дані про об’єднання громадян, окрім необхідних контактів. Закон не повинен покладати на громадян не передбачені Конституцією та міжнародними правовими документами обов’язки щодо погодження проведення зібрань.
6. Пряма заборона втручання центральних та місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування у реалізацію права громадян на мирні зібрання. Усі неконституційні рішення органів місцевого самоврядування про обмеження свободи зібрань мають бути скасовані.
7. Чітке встановлення підстав для судової заборони мирних зібрань. Такі заборони можуть встановлюватись лише у виключних випадках і лише тоді, коли вони необхідні у демократичному суспільстві.
8. У випадках контр-демонстрацій влада не має права забороняти обидва мирні зібрання. Натомість правоохоронні органи повинні забезпечити реалізацію права на мирні зібрання усім громадянам та забезпечити громадський порядок.
9. Відсутність обмежень щодо місць та часу проведення мирних зібрань. Мирні зібрання можуть проводитись на відстані видимості та чутності від установ і організацій, яким адресовані вимоги учасників зібрань.
10. Встановлення кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності представників влади і, зокрема, правоохоронців за порушення свободи мирних зібрань.
11. Встановлення у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних термінів для апеляційного оскарження судових рішень про заборону мирних зібрань.
12. Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які б унеможливлювали практику затримання і засудження учасників мирних зібрань за
свавільним бажанням співробітників міліції або за вказівкою чиновників виконавчої влади.

Запись была опубликована: glavred(ом) Суббота, 24 марта 2012 г. в 7:31
и размещена в разделе Соціальне партнерство.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

На сообщение "Відкрите звернення « Громадянського руху «Контроль для справедливості» щодо права на мирні зібрання" Один комментарий

  1. Леонид сказал(а):

    Правительство само провоцирует народ к открытому выступлению за свои права,при этом принимает меры к насильственному подавлению этих выступлений.Это может опять же спровоцировать людей к иным способам выражения своей воли.Есть над чем подумать обоим сторонам.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта