?> Віктор ГАЙДАК | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
24.10.2012, рубрика "Наше право, Трибуна"

З самого початку керівництво країни привело свою діяльність по ліквідації аварії на ЧАЕС в режим повної секретності

Все, що має людина в цьому світі – це її права…

16 липня 2012 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 685 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках».

Цією постановою Кабінет Міністрів України затвердив Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Це не перша й не остання постанова КМУ, яка порушуючи всі можливі норми як національного законодавства, так і міжнародних зобов’язань України, нищить право постраждалих від Чорнобильської трагедії на компенсацію шкоди завданої їх життю, здоров’ю  за рахунок держави, яка повністю визнала свою вину.

Ми пам’ятаємо постанову № 1 від 2002 року, яка діяла до 2008 року, і яка пенсію інваліду ЧАЕС встановлювала в розмірі в декілька разів нижчому, ніж мав отримати любий житель України (нагадаю, ця постанова зобов’язувала Управління пенсійного фонду України навіть в 2008 році нараховувати інваліду 3-ої групи ЧАЕС пенсію в розмірі 19,92 х 6,5 = 129 гривень 48 копійок, в той час коли прожитковий мінімум для непрацездатних, який гарантований кожному пенсіонеру, навіть тим, хто ніколи ніде не працював, становив 480 гривен).

Але особливий цинізм постанови № 685 КМУ в тому, що вона ревізує, знищує все, чого добилися чорнобильці починаючи з 1990 року, коли Верховна Рада СРСР визнала, що в зоні відчуження Чорнобильської АЕС рівень радіації був в сотні, тисячі, сотні тисяч разів вище, ніж той, які дозволені Нормами радіаційної безпеки (на той час НРБ – 76), відповідними санітарними правилами (на той час ОСП – 80).

При реальних значеннях рівня радіації в зоні відчуження Чорнобильської АЕС ніяка праця, відповідно до норм Конституції Української РСР, діючого на той час Кодексу законів про працю Української РСР (№ 322-VIII від 10.12.1971 р., введено в дію з 01.06.1972 р.) НЕ МОЖЛИВА…

Можливі тільки рятувальні і спеціальні роботи для забезпечення безпеки безпосередньо на АЕС.… Тільки рятувальники і спеціалісти персоналу станції і тільки в «спеціальних засобах індивідуального протирадіаційного захисту» (В Українській РСР в той час діяв ГОСТ 23255 – 78, Средства индивидуальной защиты от радиактивных веществ, введений в дію 17.08.1978 року) могли знаходитися в зоні відчуження...

Держава в 1990-1991 роках визнала, що в зоні відчуження, відповідно до чинного на той час українського законодавства, могли знаходитися тільки рятувальники і персонал самої станції, тому працю всіх ліквідаторів потрібно було оплачувати виходячи з середньої ставки оплати праці персоналу ЧАЕС, тобто в десятки разів вище, ніж получили ліквідатори в 1986 – 1988 роках. Тому в 2012 року повертатися до тих копійок, які отримали за працю ліквідатори, особливо солдати строкової служби і військовозобов’язані – «партизани» є не тільки аморально, але й злочинно…

Шановні, в 1986 році в зоні відчуження не могли знаходитися ні солдати строкової служби, ні військовозобов’язані, яких призвали на збори! Це неможливо ні з норм Конституції України, ні з закону про обов’язкову загальновійськову строкову службу, ні з Статутів Збройних сил Радянського Союзу.

Це напряму заборонено  Наказом Міністра оборони СРСР № 285 від 08.12.1983 року, яким в обов’язковому порядку в армії введені «Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующего излучения». Там міг бути тільки спеціально підготовлений персонал (п. 34 – п. 38 Наказу)…

Комаров Володимир Іванович, академік РАЕН, головний інженер «Комбінату» - організації створеної для ліквідації наслідків аварії, свідчив про таємний наказ міністра оборони СРСР, згідно якого військові на період знаходження в зоні відчуження рахуються задіяними в наступальній військовій операції в ядерній війні. Але навіть якщо такий таємний наказ і був, відповідно до нормативів наступального бою в атомній війні знаходження солдата в зоні дії іонізуючого випромінювання передбачено не більше 4 годин.

В 1990 році ми довідалися, що перша зона безпеки, в якій нібито дозволялася праця до 24 годин на добу, регламентувалася керівництвом країни допустимим рівнем радіації в 5 – 20 мР\годину, а 3 зона починалася з 100 мР/годину,  і в ній працювали по 7 – 8 годин (з урахуванням перерви на обід).

Нагадаю, що відповідно НРБ 76 (норм радіаційної безпеки), ОСП 80 (основних санітарних норм при роботі в зоні іонізуючого випромінювання), знаходитися, просто знаходитися в місцевості де рівень радіації вище 0,057 мр/годину заборонено…

Тобто сама легка, перша зона перевищувала допустимі норми безпеки в сотню разів, і люба праця в цій зоні категорично заборонена КЗПП України як того часу так і сьогодення.

В цій Зоні можливі тільки рятувальні роботи і роботи з локалізації аварії в разі її поширення…

І ще, нема такої норми, щоб праця рятувальників оплачувалася в залежності від якихось зон, ким то встановлених на папірцях.

Так в США, наприклад, існує декілька різних спецпідрозділів рятувальників, які можуть проводять роботи в зонах з рівнем радіації вище 0,05 мР/годин. В цих підрозділах різні системи оплати, в залежності від контракту. В основному сплачується обговорена контрактом сума і спеціальна доплата за весь час знаходження в зоні небезпеки, яка залежить тільки від дози отриманого переопромінювання. В усіх підрозділах рятувальників є обов’язкова вимога – жоден рятівник не має право працювати в таких зонах без засобів індивідуального захисту, в які з 1971 року вмонтовано спеціальні  дозиметри, які не тільки показують потужність радіації, а й час, до секунди, який може знаходитися рятівник в цій зоні, з урахуванням попереднього переопромінювання, яке цей рятівник отримав до того на протязі року, бо кожен бер зверх нормованих 5 бер за рік коштує бюджету країни в 50 тисяч доларів, а в разі подальшої втрати рятівником працездатності, пенсія цього рятівника буде автоматично підвищена від 2 до 10 тисяч доларів (в залежності від умов контракту рятівника, і з урахуванням кожної конкретної ситуації) в місяць за кожний отриманий зверх нормативний бер.

При цьому ніяка різниця в розмірі пенсії між тими з рятувальників, хто втратив 60 % працездатності і тими, хто втратив 80 % взагалі не передбачена, бо втрата працездатності є досить суб’єктивним фактором – в розвинутих країнах є тільки один критерій – людина захворіла, наприклад, на хворобу шлунку, який був зверх нормативно переопромінюваний, значить ця людина буде отримувати компенсацію в розмірі, який встановлено для цього спецпідрозділу рятівників, але не менше 2-х тисяч доларів на місяць… за кожен зверх нормативний бер…

І ще одне… в усьому цивілізованому світі рятівникам підвищено оплачується весь час знаходження в зоні з високим рівнем радіації, без залежності від того, що вони там роблять – їдять, сплять… Це плата як за ризик, так і за втрачений ресурс біологічного захисту людини, який є особистою власністю рятівника…

Але це в США, в СРСР, Українській РСР все було по іншому.

З самого початку керівництво країни привело свою діяльність по ліквідації аварії на ЧАЕС в режим повної секретності. Всі основні документи мали гриф «Совершенно секретно» і офіційно не оприлюднені станом і на сьогодення. Але для того, щоб стверджувати про значні недоплати за роботу в зоні ліквідаторам є всі належні підстави.

Так Постановою Ради Міністрів Української РСР і УРРПС № N 207-7 від 10.06.1986 року «Об условиях оплаты труда и материального обеспечения работников предприятий, организаций и учреждений, занятых на работах, связанных с ликвидацией последствий аварии на Чернобыльской АЭС и предотвращением загрязнения окружающей среды» на всіх ліквідаторів розповсюджено дію п., п. 1 та 10 постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС № 524-156 від 07.05.1986 року, та п.п. 1 та 10 п. 1 постанови Ради міністрів УРСР № 168-5 від 08.05.1986 року починаючи з 26.04.1986 року.

Тобто оплата праці ліквідаторів повинна була проводитися в подвійному розмірі за всю виконану роботу в зоні відчуження.

Також цією постановою був введений досить сумнівний в юридичному плані дозвіл керівникам міністерств та відомств, їх заступникам проводити оплату праці працівникам занятим на роботах в відповідних зонах безпеки в розмірах встановлених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.18986 року № 964.

Сумнівний, бо постановою було чітко вказано:

«1. …Установили, что оплата труда работников, занятых на работах в третьей, второй и первой зонах опасности, производится соответственно в четырех-, трех- и двукратном размерах, сверх среднемесячной заработной платы, исходя из тарифной ставки (оклада), установленной по основному месту работы».

4) Установили работникам предприятий, организаций и учреждений, выполняющих работы, связанные с ликвидацией последствий аварии на Чернобыльской АЭС и предотвращением загрязнения окружающей среды, дополнительную оплату труда за работу в ночное время в размере 35 процентов часовой тарифной ставки (оклада) за каждый час работы в ночное время и максимальный размер премии - 60 процентов тарифной ставки (оклада) в месяц.

5) Разрешили предприятиям, организациям и учреждениям привлекать работников на работы, связанные с ликвидацией последствий аварии, в выходные и праздничные дни с оплатой труда в двойном размере.

Поки все, бо до мене сьогодні звернувся ліквідатор 1986 року Хромов Л.В. з якого в харківщіні зняли статус…, в мене перше враження від вивчення його документів, що в Україні чорнобильців вирішили знищувати не тільки матеріально, що давно робиться, але й політично, щоб на Україні їх зовсім не зосталося…

Віктор ГАЙДАК,

ліквідатор квітня-травня 1986 року,

інвалід ЧАЕС 2-ої групи

Запись была опубликована: glavred(ом) Среда, 24 октября 2012 г. в 12:09
и размещена в разделе Наше право, Трибуна.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта