?> Хто замовник фальсифікації? | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
14.02.2010, рубрика "Підрозділ № 6033"

Хто замовник фальсифікації?

Цим питанням переймаються воїни Івано-Франківського протипожежного батальйону (в/ч 6033), над якими 12 років тому грубо поглумилися. У 1997-1998 роках 162 бійців, що розгрібали термоядерне багаття на Чорнобильській АЕС, позбавили статусу ліквідатора, замінивши їм посвідчення 2-ої категорії на 3-тю. А вчинили це у спосіб грубого і наглого фальшування «руками» обласної тимчасової комісії.

Щоб  дістатися до першоджерел, їм довелося затратити чимало зусиль, оскільки документи їм були не доступні. Чиновники стверджують, що комісія була тимчасовою, 10 років тому «почила у бозі», то й нічого довкола неї товкти воду в ступі. Але ж, у народі кажуть, що завжди є шанс, щоб таємне стало явним.

Чудом, за збігом певних обставин, до їх рук потрапили первинні документи діяльності робочої групи Богородчанської райдержадміністрації, яка утворена на вимогу Івано-Франківської ОДА за розпорядженням № 184 від 26 березня 1997 року. Цим документом до перевірки правильності видачі чорнобильських посвідчень було залучено цілісіньку сотню високопосадовців В їх числі 7 заступників голови облдержадміністрації та 24 керівники обласних управлінь та відділів. Три місяці вони вивчали, досліджували і вирішували…

Колись мудрець сказав, що щира, правдива і порядна людина найгірший закон зробить справедливим, а фальшива – найкращий закон зведе до абсурду. Отож, доречним буде тест на оце філософське твердження дій наших обласних високопосадовців.

7 квітня 1998 року, як випливає з формальних ознак протоколу засідання Богородчанської групи, продовжувалося по команді з гори акція фальсифікації оцінки участі воїнів-прикарпатців у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Саме вони з 18 липня по 03 вересня 1986 року вдень і вночі займалися дезактивацією четвертого і третього реактора, розчищали прилеглу територію від смертоносного атома, брали безпосередню участь у спорудженні об’єкту укриття («Саркофагу»), гасили пожежі, приборкували «невидимого» ворога у обезлюднених селах 30-кілометрової чорнобильської зони. Тоді вони, ще не відали, що були приреченими на можливу смерть. Батальйон був воєнним (у мирний час) підрозділом. Про це вони дізнаються із урядового документа лише у жовтні 2009 року.

Але давайте віртуально прилучимося до роботи групи. Протокол засідання складено наспіх і недолуго. Вражає стилістика формулювання порядку денного: «перевірка документів потерпілих внаслідок чорнобильської катастрофи третьої категорії». А мова ж напевне, йде не про папери, а про живих учасників ліквідації наслідків цієї аварії. Вони не мали статусу потерпілих, до цієї категорії належить інша група людей. Але вибачимо цю термінологію. Дивує інше. Чому «третьої категорії»?! Мова йде про посвідчення. Адже на цей день у воїнів батальйону Михайла Циганчука, Романа Дашкевича, Василя Семчука, Петра Присяжного (на той час уже померлого), Мирона Гринішака, Мирослава Лисака, Василя Яцурака,  Мирослава … Василя Гончарука та Василя Бльока, ще посвідчення 2-ої категорії. Приміром ,візьмемо посвідчення Циганчука. Його номер у протоколі 216631 і категорія 3 серії А. А із ксерокопії ми вичитуємо, що посвідчення таки 2-ої категорії. Чомусь переплутали дату видачі – не 16 а 8-го лютого. Заглиблюємося далі. Підставою для видачі цього посвідчення, зазначається у матеріалах засідання, виступає документ під кодовою назвою «ВК № 7776077 серії «НУ» ДА УДПО Івано-Франківського УМВС за № 138 від 11.06. 97 р». нормально мислячій людині з цього щось збагнути годі. Прийдемо їм на допомогу. Зверніть увагу: посвідчення видано у 1993 році на підставі довідки 1997року?! Що поїхав «дах»?

Постанова Кабінету Міністрів України за № 135 від 04 лютого 1997 року, визначає, що подібні групи-комісії «розглядають первинні документи», на підставі яких видано посвідчення « Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Між іншим такі документи мали пред’явити самі чорнобильці. Отже, виглядає так, що воїни самі пред’явили фальшивки, щоб їм понизили статус.

Але ж куди дивилися «перевірники», взявши до уваги довідки, видані на підставі журналу обліку доз опромінення. Постанова  Кабміну № 51 від 20 січня 1997 року – таких довідок не передбачає. Там йдеться про посвідчення про відрядження в  зону відчуження, військові квитки і довідки про оплату праці. Саме про них твердять чиновники від Києва до Івано-Франківська у своїх відписках впродовж 12 років!?

Висновок прямий і переконливий – маємо справу із запланованою акцією. Рішення приймалось не лише поза межами повноважень обласною тимчасовою комісією, а й не у тих приміщеннях, де вона засідала. От чому Богородчанська група мовчазно схилилася до нього, записуючи: «Робоча група вирішила рекомендувати обласній тимчасовій комісії по перевірці документів ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС перереєструвати посвідчення потерпілим третьої категорії…». Цікаво, що цей документ удостоїв їх новим званням «потерпілих» та й ще 3-ої категорії. Що потерпіли бійці це однозначно. А от, хто замовник цієї акції, треба ще з’ясовувати.

О.Ярошенко

Запись была опубликована: glavred(ом) Воскресенье, 14 февраля 2010 г. в 11:17
и размещена в разделе Підрозділ № 6033.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта