?> ХВАЦЬКИЙ ВАСИЛЬ | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
28.06.2004, рубрика "Поезії"

Літературна пародія

Закохай мене в себе, Тетянко,
Щоб б я мудрість кохання відчув, -
Так завзято, і ніжно, і п’янко,
Щоб про їжу я навіть забув.
Серце б дуже від радості билось:
В мене вистачить тями і сил.
Ти б тоді молодицям хвалилась,
Який хвацький у тебе Василь.

(Василь ДИВАКОВСЬКИЙ)

Сидить Васька у дворі,
Біля ніг валіза;
Руки пробує піднять –
Мухи в рота лізуть:
“Киша, киш... нахаби злі.
Доконали зрання.
Жаль, на вас того нема –
Що в моєї Тані.
Ви і повзать не змогли б,
Не то що літати.
Я від неї сюди втік
З ліжка, із кімнати.
Бо приходжу на обід,
Ще не встигну й сісти,
А вона: “Пограєм в ніч,
Потім будеш їсти”.
Тож хоч трохи відпочить
Вже пора настала...”
Вівся далі монолог
Васьки-сексуала.

Петро ФЕДОРЕНКО,
лауреат Міжнародної премії
ім. Валентина Михайлюка.

Надруковано «ПЧ» № 6/ 2004

Запись была опубликована: (ом) Понедельник, 28 июня 2004 г. в 14:06
и размещена в разделе Поезії.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта