?> Юридична консультація | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
05.03.2005, рубрика "Наше право"

Як провадилася оплата праці?

Як провадилася оплата праці працівників підприємств (установ, організацій), яких у 1986-1990 роках було призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС?

Що зміниться  для таких осіб з 1 січня 2005 року – з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. №1240 “Про внесення зміни до пункту 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”?

Згідно з пунктом 4 Інструкції про порядок матеріального забезпечення громадян СРСР при призові на дійсну військову службу і проходженні служби в запасі, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22.04.82 р. № 95/4-132 за працівниками, яких було призвано на збори, зберігалися посада (робота) та середній заробіток за весь час зборів, включаючи час в дорозі до військової частини і назад.

Абзацом першим пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.86 р. № 524-156 „Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції” керівникам підприємств та організацій надавалося право здійснювати оплату праці працівників, що були безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за підвищеними до 100 відсотків тарифними ставками (відрядними розцінками, окладами, посадовими окладами). Конкретні розміри підвищення цих тарифних ставок (відрядних розцінок, окладів, посадових окладів) встановлювалися з урахуванням складності та терміновості виконуваних робіт. Норма, встановлена цим абзацом втратила чинність на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.88 р. № 491-106 „Про зміну та визнання такими, що втратили чинність, рішень уряду СРСР з питань умов оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, що пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища” (у зв’язку зі зміною радіаційної обстановки та введенням згідно з постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.87 р. №1497-378 нових умов оплати праці та пільг для працівників, що зайняті на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії у зоні відселення).

Виходячи з зазначеного, підвищення тарифних ставок (відрядних розцінок, окладів, посадових окладів) працівників здійснювалося у встановленому порядку, і для підвищення на 100 відсотків тарифних ставок (відрядних розцінок, окладів, посадових окладів) всім працівникам підстав немає.

Норми Кодексу законів про працю Української РСР на осіб, яких було призвано на спеціальні військові збори, не поширювалися в тому числі й щодо додаткової оплати за роботу у вихідні і святкові дні, надурочні і нічні години тощо (згідно з пунктом 7 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.04.68 р. № 108/12 такі особи дні відпочинку і святкові дні використовували за розпорядком, встановлюваним командуванням, яке проводило збори).

Але, розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.86 р. № 1031 рс „Про оплату праці військовослужбовців – учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС” (втратило чинність на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.88 р. № 491-106) на військовозобов’язаних, яких було призвано на збори і які були безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, було поширено порядок оплати праці та виплати одноразової винагороди за місцем постійної роботи, яку було передбачено для робітників і службовців, що виконували такі роботи. При цьому військовозобов’язаним, які до моменту призову на збори тимчасово не працювали, заробітна плата виплачувалася місцевими органами військового управління, виходячи з посадового окладу у розмірі 100 карбованців в місяць із застосуванням встановлених коефіцієнтів до заробітної плати за роботу в зоні Чорнобильської станції, та одноразова винагорода – виходячи з посадового окладу.

Відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.86 р. № 964 рс „Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати” з метою прискорення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розпорядження Міненерго СРСР виділявся додатковий фонд заробітної плати у розмірі 100 тис. карбованців. При цьому голові урядової комісії з ліквідації аварії надавалося право виплачувати одноразову винагороду у розмірі до 1 тис. крб. працівникам, що відзначилися під час виконання особливо важливих та відповідальних робіт, в залежності від небезпеки їхнього проведення. Крім того, керівникам міністерств та відомств, що приймали участь у ліквідації аварії, дозволялося за погодженням з головою урядової комісії здійснювати у виняткових випадках оплату праці працівників, що були зайняті на зазначених роботах у III зоні небезпеки, у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні – у 4-кратному розмірі та у I зоні – у 3-кратному розмірі.

З огляду на викладене, кратність розмірів оплати праці конкретним працівникам також встановлювалася у визначеному порядку. Для встановлення оплати праці у кратних розмірах всім працівникам підстав немає.

Абзацом четвертим підпункту першого пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.86 р. № 207-7 „Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які зайняті на роботах, що пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища” (постанова ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.10.86 р. № 524-156) встановлювалося, що у зоні особливого контролю оплата праці осіб, призваних на військові збори, провадилася у 1-кратному розмірі тарифної ставки (окладу).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.10.2000 р. № 12-рп/2000 територія населених пунктів, що не віднесені до 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС, з яких у 1986 р. було евакуйовано населення на підставі відповідних актів органів державної влади, незалежно від часу прийняття цих актів та проведення евакуації, відноситься до зони відчуження з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Оплата праці осіб, які виконували роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на зазначеній території, провадилася як в зоні особливого контролю.

За рішенням Урядової комісії від 02.02.87 р. № 351 після 01.03.87 р. термін „зона небезпеки” не застосовувався.

Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 06.01.88 р. № 12-р (підпункт б пункту 1) доводилося до відома міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, що постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.87 р. № 1497–378 „Про умови оплати праці та пільги для працівників, що зайняті на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відселення” з 01.01.88 р. по 01.01.91 р. (терміном на три роки) було встановлено військовозобов’язаним, яких було призвано на збори і вони були безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і в зоні відселення, тарифні ставки (відрядні розцінки, оклади, посадові оклади) виплачувати в одинарному розмірі понад збережену середню заробітну плату за основним місцем роботи.

При цьому військовозобов’язаним, які на момент призову на збори тимчасово не працювали, заробітна плата мала виплачуватися місцевими органами військового управління у подвійному розмірі, виходячи із посадового окладу 100 карбованців на місяць.

Керівникам підприємств і організацій, що виконували роботи з експлуатації Чорнобильської АЕС і ліквідації наслідків аварії в зоні відселення, а також начальнику Оперативної групи цивільної оборони СРСР було дозволено у виняткових випадках і на нетривалий термін за погодженням з Мінатоменерго СРСР провадити оплату праці таких працівників у 3-кратному розмірі.

Крім того, оплата праці призваних на військові збори військовозобов’язаних запасу провадилася (понад збережений середній заробіток) таким чином:

на різних ділянках проммайданчика Чорнобильської АЕС – в залежності від радіаційної обстановки із застосуванням показника  кратності від 1 до 4;

працівників, які виконували роботи в приміщеннях і на покрівлі 3-го енергоблоку Чорнобильської АЕС, в районі „рудого” лісу, відкритого розподільчого обладнання, в цехах дезактивації, теплових і підземних комунікацій, з обслуговування законсервованого 3-го енергоблоку, на територіях, що розташовані безпосередньо біля 3-го і 4-го енергоблоків, майданчиках будівельної бази і складів обладнання, а також на роботах з поховання радіоактивно забруднених матеріалів у могильниках – у 4-кратному розмірі;

працівників, які виконували роботи з експлуатації 1-го та 2-го енергоблоків, зі спорудження 5-го та 6-го енергоблоків та на розташованих поряд з ними територіях – у 2-кратному розмірі;

на роботах з ремонту покрівлі 1-го, 2-го, 5-го та 6-го енергоблоків – у 3-кратному розмірі;

у приміщенні адміністративно-побутового корпусу Чорнобильської АЕС № 1 (АПК-1) – в 1-кратному розмірі.

Якщо працівники, які розміщені в АПК-1, виконували роботи на території, де оплата праці провадилася у 2-, 3-, 4-кратному розмірі, оплата праці цих осіб провадиться також у 2-, 3-, 4-кратному розмірі за фактично відпрацьований час на відповідній території, за даними табеля обліку робочого часу за зонами небезпеки:

в населених пунктах Копачі, Прип’ять, Лелів (ПуСО, станція перевантаження) – у 2-кратному розмірі;

на станції Янів – у 3-кратному розмірі;

в решті населених пунктів 30-кілометрової зони в тому числі і в м. Чорнобиль – в 1-кратному розмірі;

в інших випадках на об’єктах в межах 30-кілометрової зони – при рівні випромінювання до 5-ти мр/год – в одинарному розмірі; – при рівні випромінювання понад 5 мр/год – у подвійному розмірі.

За нормами постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.86 р. № 153/10–43 премія за роботу працівника в зоні Чорнобильської АЕС виплачувалася відповідно до діючого на підприємстві (в організації) положення про преміювання.

Тобто, якщо до призову на військові збори в зону відчуження премія працівнику нараховувалася регулярно, то за період виконання робіт, пов‘язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премія також повинна була бути нарахована в розмірах, визначених діючим на той час на підприємстві (в організації) положенням про преміювання. При цьому, в положення про преміювання могли бути внесені зміни відповідно до підпункту четвертого пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.86 р. № 207-7 щодо підвищення граничного розміру премій до 60 відсотків тарифної ставки (окладу) на місяць. Тобто розмір премії встановлювався для кожного працівника окремо відповідно до діючого на підприємстві (в організації) положення про преміювання. Для підвищення на 60 відсотків розмірів премії всім працівникам підстав немає.

Відповідно до підпункту третього пункту 1 постанови Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 10.06.86 р. № 207-7 для заохочення працівників підприємств, організацій і установ (незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості), що безпосередньо брали участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в розпорядження Міністерства енергетики та електрифікації СРСР виділялися кошти у розмірі 1 млн. карбованців на місяць до повного завершення цих робіт. Розмір  премії, що виплачувалася одному працівнику за рахунок зазначених коштів, не повинен був перевищувати 400 карбованців на місяць (понад встановлені максимальні розміри премій).

Якщо розрахунки не було проведено своєчасно, донарахування провадяться при наявності табеля робочого часу (в оригіналі) за період роботи в зоні відчуження, завіреного підприємством, установою чи організацією, що відповідали за проведення конкретних робіт в зоні відчуження, чи іншого документу первинного бухгалтерського обліку, складеного у рік виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Застосування норм листів Держкомпраці СРСР від 15.09.86 р. № 0595 та Держкомпраці УРСР від 23.09.86 р. № 136 як таких, що не можуть містити правових норм і впливати на перерахунок заробітку, у нормах будь-якої постанови Кабінету Міністрів України зокрема й постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.97 р. № 523 було недоцільним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1240 „Про внесення зміни до пункту 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено з 1 січня 2005 року пенсії працівникам підприємств (установ, організацій), яких у 1986-1990 роках було призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначати із заробітку, який вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо цей розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у ІІІ зоні – 5, ІІ – 4, у І зоні – 3).

Відповідно до статті 15 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період надаються підприємствами, установами та організаціями за основним місцем роботи працівників або їхніми правонаступниками, а також військкоматами.

Листом Пенсійного фонду України від 15.10.2004 р. № 9860/03 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі доручено з 1 січня 2005 року провести перерахунки пенсій працівникам підприємств (установ, організацій), яких у 1986-1990 роках було призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому основними документами при призначенні пенсій таким особам зазначено довідки Міністерства оборони України, які мають підтверджувати час, місце і тривалість робочого дня, та підприємств, установ і організацій – про заробітну плату.

Оксана УЯЗДОВСЬКА,
Заст. начальника Управління
Мінпраці та соціальної політики,
канд. економічних наук 

Надруковано «ПЧ» № 3(15) березень 2005

Запись была опубликована: glavred(ом) Суббота, 5 марта 2005 г. в 15:42
и размещена в разделе Наше право.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта