?> З любов’ю до рідного краю | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
23.02.2004, рубрика "Спогади"

Пташкою летіла б до рідного гніздечка

Тетяна Валентинівна Потапенко народилася у1952 року. Мешкає у селі Н.Залісся Бородянського району Київської області.
Працює техніком-лаборантом.
04.05.1986 р. вона була евакуйована із села Залісся-1 Чорнобильського району Київської області. Тоді тут налічувалося 890 дворів і проживало 2770 чоловік.

Рідна домівка – це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. З болем у душі, з сльозами на очах згадую рідну хату, садочок, стежечку, по якій ходила. Скільки праці, скільки сили вклала в те, щоб було що залишити дітям. Але залишила в самотності. Пташкою летіла б до рідного гніздечка, щоб хоч хвилиночку побути вдома, бо наші оселі і досі чекають на нас.

Буде вітер у дворі стукати,
По даху бубоніти дощ.
А ти будеш слухати, слухати,
Озиватись: “А хто це, хто ж?”

Не почуєш людського голосу,
Занімієш в чеканні німім.
І заплачеш, заплачеш стоголосно:
“Де хазяїн, що сталося з ним?”

Хата, люба моя, лелеченько!
Наші сльози не змиє біда.
Я від тебе далеко, далеченько,
Розлучила навіки біда.

Дорогі читачі! Основним матеріалом для цієї рубрики служать анкети членів Міжнародної асоціації «Допомога родинам Чорнобиля». Евакуйовані жителі з чорнобильської зони самі заповнювали анкет, зокрема і графу: «Найбільш яскраві спогади про рідне село». Цим вони і цікаві.

Підготувала матеріали для публікації в «Post Chernobyl»
Гумарова Євдокія Іванівна.

Опубликовано ПЧ № 2/ 2004

Запись была опубликована: (ом) Понедельник, 23 февраля 2004 г. в 8:38
и размещена в разделе Спогади.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта