?> За півкроку … до справедливого рішення | «ПостЧорнобиль»
 
 

«ПостЧорнобиль»

Газета Всеукраїнської Спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86". Всеукраїнський часопис для інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів, чорнобилян.
26.12.2009, рубрика "Наше право, Підрозділ № 6033"

За півкроку … до справедливого рішення

Вчора, 25 грудня відбулося перше засідання новоствореної обласної комісії для визначення статусу громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи . Івано-Франківська облдержадміністрація її утворила на вимогу обласного громадянського об’єднання «Прикарпатбат Чорнобиль».

 Михайло

Комісію очолив заступник голови ОДА Василь Гладій. До її складу увійшли повноважні представники від впливових установ і організацій. Має представництво в комісії і наше об’єднання в особі Михайла Лущака. Першим питанням комісія розглянула клопотання об’єднання про повернення статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 63 воїнам  Івано-Франківського протипожежного батальйону. На жаль, не з усіма нашими пропозиціями комісії погодилась. Боротьба чиновництва «за честь мундира» взяла верх. Ми сподівались остаточне вирішення дванадцятирічне намагань воїнів – чорнобильців, жертв цієї жахливої катастрофи, - на отримання посвідчень категорії 2 серії А ще до Нового, 2010 року.

І все ж ми отримали другу перемогу – визнання комісією запису у військових квитках щодо перебування в зоні відчуження з 18 липня по 03 вересня 1986 року. У цьому членів комісії переконав Михайло Біленчук, котрий навів незаперечний аргумент – щодо подвійної оплати воїнам за дні перебування у місці дислокації, - що підтверджувало про наше проживання у першій зоні небезпеки.

Викликало у нас розчарування, а спостерігачами за роботою комісії було сімнадцять наших бойових побратимів, позиція обласного голови  Всеукраїнської  громадської організації інвалідів  «Союз Чорнобиль України». У письмовій заяві її голова Анатолій Кайдаш виступив на боці влади – направити документи в Київ, спірній комісії. А це дає змогу владі відтермінувати прийняття справедливого рішення щонайменше на 3 – 4 місяці.

Щодо незадоволення нашої пропозиції про проведення службового розслідування дій держслужбовців, котрі грубо порушили Конституцію і чинне законодавство України при позбавленні законного статусу 160 істинних ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, рада об’єднання висловилася за передачу матеріалів розслідування обласній прокуратурі.  До наших рук нарешті потрапило розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації про утворення обласної тимчасової комісії, котра саме позбавила нас незаконно статусу. Ми провели аналіз цього документу з чим вирішили ознайомити наших прихильників. Громадське об’єднання розглядає імовірність направлення своїх представників у Міністерство праці та соціальної політики для прискорення прийняття остаточного рішення щодо повернення статусу ліквідатора категорії 2 серія А.

Пресслужба ГО «Прикарпатбат Чорнобиль»

 

Івано-Франківське громадське об’єднання

«Прикарпатбат Чорнобиль»

77300, пр.. Лесі Українки, 1-181, а/с 39, м. Калуш, тел. 8(03472) 2-54-96, irma8a@mail.ru

№ 27                                                                  «26» грудня 2009р.

Правові колізії

У розпорядженні Івано-Франківської облдержадміністрації  № 184 від 26.03.1997р. « Про дотримання та порядку видачі посвідчень  ,, Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС“ » Постанова Кабінету Міністрів України від 04 лютого 1997 року № 135 « Про перевірку правильності видачі посвідчень ,, Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕC “  чітко визначено обов’язкові завдання відповідних обласних тимчасових  комісій та їх повноваження.

 І. Завдання тимчасових комісій:

  • розглядають первинні документи, на підставі яких видано посвідчення;
  • заслуховують пояснення громадян, представників державних органів, громадських  організацій;
  • перевіряють інші докази. (пункт 1, абзац 5).

ІІ. Повноваження тимчасових комісій:

  • пункт 2-ий Постанови КМ гласить « Матеріали проведеної перевірки  та рішення тимчасових комісій передаються відповідно Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи » і « обласним …державним адміністраціям ».

ІІІ. Хто наділений правом приймати рішення щодо перереєстрації       посвідчень?

  • Пункт 3-ій Постанову Кабміну № 135 застережено таке право надає : - Міністерству з питань надзвичайних ситуацій  та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і обласним державним адміністраціям ( у цьому переліку Тимчасових обласних комісій немає ).

ІV. Хто вирішує долю посвідчень ?

  • « у разі коли документи, згідно яких було видано посвідчення, не дають змоги підтвердити статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ». 

      Відповідь  на це дає 2-ий абзац 3-го пункту Постанови Кабміну № 135:

  • « посвідчення підлягає вилученню за рішенням органу, яким це посвідчення видано – тобто – у нашому випадку за рішенням облдержадміністрації ».

V. А як бути  із  сумнівними (спірними) документами..?

На  це  запитання  теж  дає  відповідь  Постанова Кабміну  № 135 (пункт 3, абзац  другий) :

  • «…а якщо це питання є спірним, відповідні матеріали надсилаються органами, якими вони видані, на розгляд спірної комісії при Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від аварії на Чорнобильській АЕС.

Колізія перша.

Обласну тимчасову комісію наділили невластивими повноваженнями: «…приймає рішення щодо підтвердження або не підтвердження статусу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої, другої та третьої категорій серія А» ( пункти 2.1. та 2.2. Положення про обласну тимчасову комісію. (додаток № 2 до Розпорядження облдержадміністрації від 26.08.1997 року № 184).

           Це суперечить пункту 3-му Постанови Кабміну № 135 від 04.02.1997 р.

Колізія друга.

          Не зрозуміло чиї документи щодо первинного надання статусу обласна тимчасова комісія розглядала. Пункт 2.1. Положення про обласну тимчасову комісію твердить, що вона « Перевіряє, чи відповідають представлені райдержадміністраціями та міськвиконкомами документи про участь у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи…»

          А в ході нашого розслідування виявилося, що в основу рішення комісії брались дані із журналу обліку доз опромінення воїнів в/ч 6033. Велике здивування у нас викликає поява міських та районних комісій по перевірці правильності видачі чорнобильських посвідчень. Постанова Кабміну № 135 такої можливості не передбачала, і зрозуміло чому, бо ж тільки обласні держадміністрації наділені правом видачі посвідчень.

Колізія третя.

Пункт 3.2. Положення про обласну тимчасову комісію гласить: «Рішення обласної тимчасової комісії є обов’язковим для підтвердження або не підтвердження статусу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ». А де можливість оскарження в судах та спірних комісіях при відповідному Міністерстві?! Але навіть це повноваження суперечить абзацу 2-му пункту 3.3. цього ж Положення, де записано: «…відповідні матеріали надсилаються органам , якими вони видані, на розгляд спірної комісії при МНС України для остаточного рішення, яке доводиться до відома особи документи якої перевірялись»  – супер цікава думка, та її ніхто не збирався втілити в реальність.

Голова ГО «Прикарпатбат Чорнобиль»Олійник                                  Ярослав Олійник

 

Івано-Франківське громадське об’єднання  «Прикарпатбат Чорнобиль»

77300,пр. Лесі Українки , 1-181,   а /с 39, м. Калуш, тел..8(03472)  2-54-96, irma8a@mail.ru

    26                                                                                                   « 17 »   грудня   2009р.

Комісії облдержадміністрації з питань

визначення статусу особам, що брали

участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС

      Івано-Франківське громадське об’єднання « Прикарпатбат Чорнобиль » у відповідності до основних напрямів своєї діяльності ( додаток № 1 ), визначених статутом подає

К л о п о т а н н я

Щодо захисту законних прав своїх членів, колишніх воїнів в/ч 6033( Івано-Франківського протипожежного батальйону )

  1. Загальні відомості про в/ч 6033.
  2. Батальйон сформований із воїнів запасу Прикарпаття  на принципах воєнного часу у 1986 році виключно для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС Воєнно-мобілізаційним управлінням МВС СРСР. Таких воєнізованих формувань на Україні було розгорнуто 5(п’ять ). Наш батальйон зайняв бойові позиції свого попередника Тернопільського протипожежного батальйону – 18 липня 1986року.
  3. Чисельність батальйону 259 осіб із числа приписного складу.
  4. В розпорядження батальйону передано 52 одиниці спецтехніки.
  5. Наш військовий підрозділ формували міськрайонні військкомати за Наказом Міністерства оборони Української РСР. При прибутті в зону відчуження нас перепідпорядкували   МВС Української РСР,а на період участі в ліквідації наслідків аварії передали в розпорядження 25-ої бригади хімзахисту Міністерства оборони СРСР.
  6. Батальйон самостійно забезпечував свою життєдіяльність і бойову готовність: караули, днювальні, грошово-фінансові розрахунки; організація побуту, харчування, медичного обслуговування, забезпечення техрадіорелейного зв’язку та дозиметричного контролю.
  7. На особовий склад покладалися завдання:
  • локалізація наслідків аварії на четвертому і третьому реакторах ЧАЕС (дезактивація приміщень і прилеглої території ; робота у три зміни.
  • забезпечення безперебійної роботи бетононасосів та транспортерів, задіяних на спорудженні об’єкту укриття (« Саркофагу»);
  • дезактивація народно-господарських об’єктів в зоні відчуження;
  • цілодобове гарантування пожежної безпеки в зоні відчуження – на бойовому чергуванні постійно знаходилися два бойові відділення на пожежних автомобілях;
  • час роботи за зміну при дезактивації  четвертого та третього реакторів тривав від 5 до 8 хвилин. Оптимальне опромінення бійця не повинно було перевищувати 2 (двох) рентген.
  • за дні перебування в зоні воїни здійснили 1057 людино-виїздів на четвертий реактор, ще 569 – відпрацьовано на пунктах санітарної обробки. Виїзди на інші об’єкти на відселені території не вдалося підрахувати, оскільки невідомо де подівся журнал внутрішньої служби. Не виявлено журналу обліку виїздів на пожежі, а їх у окремі дні було по 3 і 5.  
  1. Виявлені протиправні дії тимчасової  обласної комісії та служби ОДА.
  2. Тимчасова обласна комісія у 1997-1998 роках позбавила статусу ліквідатора – категорія 2А – більшість воїнів в/ч 6033 (приблизно 160 чоловік, оскільки фактичні дані відповідний відділ утаює). При цьому були порушені  8, 19, 22 статті Конституції України ( додаток 2 ).
  3. Тимчасова комісія не була сформована відповідно до вимог Постанови Кабміну №135від 04 лютого 1997р.,оскільки до її складу не входив представник військового комісаріату. Основний тягар при ліквідації несли саме воїни.
  4. Тимчасова комісія проігнорувала ключову вимогу вище названої постанови – не заслуховувала пояснення громадян, не вдавалась до інших доказів.
  5. Найбільша провина комісії на нашу думку, грубе порушення вимог Постанови КМ №135 (п. 3,абзац 2-ий). « У разі коли документи, згідно з яких було видано посвідчення , не дають змоги підтвердити статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, посвідчення підлягає вилученню за рішенням органу, яким це посвідчення видано…». Отже, комісія перевищила, точніше перебрала не властиві їй повноваження (вона тимчасова) від обласної держадміністрації (додаток 3).

 III. Наші аргументи  щодо незаконного позбавлення статусу ліквідатора  або їх заниження :

  • У нашому випадку, на думку членів тимчасової  комісії,  спірності чомусь не виникало. А чому!? – Згідно вимог тієї ж 135 Постанови комісія зобов’язана була надіслати матеріали органам, які їх видали, а якщо вони спірні, то матеріали направляються відповідним Міністерствам на розгляд спірної комісії. І це не було зроблено.
  • У 1991 році міськрайонні військомати видали усім воїнам в/ч 6033 посвідчення ліквідатора - категорія 2А («Удостоверение бессрочно…»).
  • У 1993 році, коли вступив у дію Закон Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», усім воїнам батальйону, без винятку, було замінено радянське посвідчення на українське. У ньому теж був запис «Посвідчення безстрокове…» (Додаток № 4).
  • В обох випадках Закони передбачали надання статусу ліквідатора категорія 2А незалежно від кількості днів перебування в зоні (у радянському – Розділ ІІІ. Статус граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы. Статья 12. (Додаток № 5)).

Між іншим, радянський закон наголошував, що військовозобов’язані, призвані на спеціальні збори і залучені до виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків названої аварії,  отримують цей статус незалежно від місця дислокації та виконуваних робіт (Додаток № 6).

  • Редакція 14 статті цього Закону у 1992 році була уточнена Верховною Радою УРСР «…учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1986 році в зоні відчуження незалежно від кількості робочих днів присвоювалась категорія 2А» (Додаток 6а).
  • За рішенням Головного штабу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС штаб батальйону вніс спеціальний запис, що засвідчував перебування в зоні відчуження, у військові квитки усім без винятку воїнам. Додаток № 7).

Саме цей запис є довідкою командира військової частини (є підпис командира та печатка частини), що є правомірною підставою і відповіддю на вимоги нової редакції Закону 1996 року Постанови КМ України № 51 від 20 січня 1997 року. Пункт 10 цього нормативного документу визначає, що посвідчення видаються за умови наявності військового квитка і довідки командира військової частини (Додаток № 8).

Хто і коли визнав запис у квитку  підробленим ?! Хіба 48 днів менше 5?! Хіба зона відчуження знаходиться за межами тридцяти кілометрової зони?! А як бути із принципом, що в Україні нормативно-правові акти не мають зворотної дії?!

Додатковим аргументом служить довідка командира і лікаря батальйону, що ми перебували в умовах підвищеної радіації. (Додаток № 9).

  • Викликає підозру щодо фальсифікації видача нашим воїнам, позбавленим другої категорії, посвідчень категорії 3А. Адже його пред’явники чомусь брали участь у ліквідації наслідків аварії уже у 1988-1990 роках. А в 1997 році уже й Української РСР не було. Це зневага як до нас, так і до держави Україна (Додаток № 10).
  • Підтвердженням нашої правоти служить рішення Богородчанського районного суду від 08 жовтня 2009 року за позовом нашого побратима Циганчука Михайла Ярославовича, який визнав у відповідності із записом у військовому квитку, його перебування в зоні відчуження з 18 липня по 03 вересня 1986 року (Додаток № 11).

IV Що захищали чиновники.

  • При вивченні обставин, що призвели до наруги над героями Чорнобиля, яких держава покликала захистити людство від термоядерної катастрофи, змусила нас незахищеними руками розгрібати ядерне багаття, з сумом і тривогою констатуємо не тільки грубе попрання Конституції і Законів України, недотримання положень Закону України «Про державну службу». Набуваючи ранг держслужбовця, кожен громадянин письмово засвідчує у присязі намір служити людям, блюсти Конституцію та Закони України. Звідси робимо висновок, що вони захищали Державу і владу від нас і наших справедливих вимог. Саме вони загнали нас у зону зневаги і безпам’ятства, з якої ми не можемо вибратися протягом 23 років.
  • В цьому ряді стоять посадовці Головного управління МНС у нашій області, які з чиєїсь подачі подали фальшивки на нас, а коли ми попросили у них захисту, то вони відмовили нам, зіславшись на відсутність документів. А тоді?! Саме вони нашу участь у ліквідації наслідків цієї злощасної трагедії нарекли господарськими роботами. На їх думку, ми прополювали бур’яни, збирали виноград, копали картоплю на полях Криму.

03 вересня 1986 року по прибуттю підрозділу в Івано-Франківськ ми передали документацію Управлінню МВС в Івано-Франківській області. А далі обласній комісії, хоч їй вони не були потрібні, еменесовці передали дані на підставі єдиного журналу-обліку доз опромінення. Де журнал медоглядів та захворювань? Де журнал внутрішньої служби, в якому фіксувалися виїзди на пожежі  і дезактивацію господарських об’єктів в зоні відчуження, але за межами ЧАЕС? Це халатність, чи щось інше?

Виходячи із наведеного вище, рада громадського об’єднання «Прикарпатбат Чорнобиль» просить обласну комісію:

  1. Визнати неправомірними рішення обласної тимчасової комісії у 1997-1998 роках про позбавлення окремих наших воїнів взагалі звання ліквідатора, 142 нашим воїнам, з яких 17 уже померли, занижено статус з другої категорії на третю.
  2. Підтвердити правочинність запису у військових квитках щодо нашого перебування в зоні відчуження з 18 липня по 03 вересня 1986 року.
  3. Рекомендувати Івано-Франківській ОДА невідкладно задовольнити заяви воїнів в/ч6033 про поновлення статусу ліквідатора - категорія 2А – з видачею  відповідних посвідчень.
  4. Пропонуємо обласній держадміністрації провести службове розслідування дій держслужбовців, котрі нанесли матеріальні і моральні збитки воїнам-чорнобильцям, і притягти їх до відповідальності.

Примітка: на нашу думку, матеріали даного розслідування варто направити для розгляду обласній прокуратурі.

Голова громадського об’єднання «Прикрапатбат Чорнобиль»

Заступник командира батальйону Олійник                              

Ярослав Олійник

 

Запись была опубликована: glavred(ом) Суббота, 26 декабря 2009 г. в 20:33
и размещена в разделе Наше право, Підрозділ № 6033.
Вы можете следить за ответами к этой публикации через ленту RSS 2.0.
Вы можете оставить ответ или trackback с вашего сайта.

Оставить комментарий

 

Полный анализ сайта